- •Міністерство охорони здоров’я України
- •Вивчення коефіцієнта в’язкості рідини методами медичного віскозиметра та Стокса.
- •Вивчення залежності коефіцієнта поверхневого натягу рідини від концентрації.
- •Моделювання електрокардіограми в стандартних відведеннях.
- •Вивчення електрокардіографа .
- •Порядок оформлення звіту про лабораторну роботу з біофізики
- •Міністерство охорони здоров'я україни
- •Луганський державний медичний університет
- •Кафедра медичної та біологічної фізики, медінформатики, біостатистики
- •Тема: “ Вивчення коефіцієнта в’язкості рідини методами медичного віскозиметра та Стокса”.
- •Обґрунтування необхідності вивчення теми .
- •І. Визначення коефіцієнта в’язкості рідини методом медичного віскозиметра.
- •Порядок виконання роботи.
- •Визначення коефіцієнта в’язкості рідини методом Стокса.
- •Порядок виконання роботи.
- •Завдання для учбово-дослідної роботи.
- •Завдання для самостійної роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: Вивчення залежності коефіцієнта поверхневого натягу рідини від концентрації методом відриву крапель.
- •Обґрунтування необхідності вивчення теми .
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи.
- •Завдання по удрс.
- •Завдання до самостійної роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: “Вивчення фізичних основ тональної аудіометрії”.
- •Учбово-дослідницька робота.
- •Завдання до самостійної роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: Вивчення методики визначення кров’яного тиску (за Коротковим).
- •Обґрунтування необхідності вивчення теми.
- •Теоретичні відомості.
- •Принцип вимірювання кров’яного тиску за методом Короткова.
- •Сфігмоманометр мембранний. (тонометр)
- •Порядок виконання роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література
- •Тема: Вивчення пружних властивостей матеріалів.
- •1.1. Професійне значення теми.
- •1.2 Деформація, її види. Поняття модуля пружності. Закон Гука.
- •1.3.Обґрунтування методу вимірювання модуля пружності кісткової тканини та інших образчиків.
- •3. Порядок виконання роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література:
- •І.4. Механізм первинної дії постійного струму на тканини організму.
- •Іі.1.Техніка безпеки при роботі з апаратом для гальванізації.
- •Ііі Порядок виконання роботи.
- •IV. Питання для самоконтролю.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: Вивчення апарата – увч – терапії та теплового ефекту дії змінного електричного поля увч на імітатори біологічних тканин.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: Моделювання електрокардіограми в стандартних відведеннях
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Тема: Вивчення електрокардіографа.
- •Обґрунтування необхідності вивчення теми.
- •Загальна структурна схема електрокардіографа
- •Порядок виконання роботи Робота з електрокардіографом.
- •Обробка (розшифрування) електрокардіограми.
- •Завдання для удрс.
- •Питання дня самостійної підготовки.
- •Завдання для самоконтролю
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література:
- •Тема: Вивчення дисперсії електропровідності на моделях тканин.
- •Обґрунтування необхідності вивчення даної теми.
- •Вивчити дисперсію електропровідності на моделях 1, 2, 3.
- •Завдання для самостійної підготовки.
- •Призначення. Електрофункціональна схема апарату «Електросон- 4т»
- •Навчально - дослідницьке завдання.
- •Завдання для самопідготовки.
- •Завдання для перевірки знань за темою.
- •Інтегратор
- •Блок живлення
- •Блок вимірювача
- •Література
- •Професійне значення теми.
- •Теоретичне обґрунтування теми.
- •Призначення, будова та принцип роботи поляриметра.
- •Алгоритм виконання роботи.
- •Задачі.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література:
- •Тема: Визначення показника заломлення й концентрації розчину рефрактометром.
- •Професійне значення теми.
- •І. Теоретичне обгрунтування теми.
- •2. Будова і принцип роботи рефрактометра.
- •3. Підготовка до роботи
- •4. Хід роботи.
- •Відліки за лімбом компенсатора :
- •Завдання для самопідготовки.
- •Задачі.
- •Завдання для перевірки знань за темою.
- •Тема: Визначення коефіцієнта пропускання світла і концентрації речовини в розчині за допомогою фотоелектроколориметра кфк-2.
- •І. Теоретичне обґрунтування роботи. І.1. Призначення кфк-2
- •І.2. Будова концентраційного фотоелектроколориметра кфк-2.
- •І.3. Принцип роботи кфк-2
- •І.4. Фізичні основи методу фотоелектроколориметрії.
- •Іі. Техніка безпеки при роботі з кфк – 2.
- •Ііі. Порядок виконання роботи.
- •3.1. Підготовка кфк-2 до роботи.
- •3.2. Вимірювання коефіцієнта пропущення.
- •3.3. Визначення концентрації речовини в розчині.
- •1. Вибір фільтра світла.
- •2. Вибір кювети.
- •3. Побудова градуйованої кривої для даної речовини.
- •4. Визначення концентрації речовини в розчині.
- •IV. Завдання для самопідготовки та самоконтролю.
- •Завдання для перевірки знань за темою.
- •Література:
- •Тема: Визначення чисельної апертури та корисного збільшення мікроскопа.
- •I Теоретичне обґрунтування роботи.
- •I.1. Призначення мікроскопа.
- •І.2. Будова та принцип дії мікроскопа.
- •І.3. Теоретичне обґрунтування методу.
- •Іі. Порядок виконання роботи.
- •1. Визначення чисельної апертури об’єктива.
- •2. Визначення корисного збільшення мікроскопа.
- •Ііі. Питання для самостійної підготовки.
- •Ііі.2. Задачі.
- •Завдання для перевірки знань за темою.
- •Тема: Визначення розмірів формених елементів крові за допомогою лазерного випромінювання.
- •1. Теоретичне обґрунтування теми.
- •1.1. Професійна значимість теми.
- •1.3. Вимоги, необхідні для створення оптичного квантового генератора.
- •2. 2. Правила роботи з приладом і техніка безпеки.
- •3. Порядок виконання роботи.
- •3.1. Визначення положення площини поляризації лазерного випромінювання та вивчення виконання закону Малюса.
- •Експериментальне визначення розміру еритроцитів.
- •3.4. Написати реферат.
- •5. Завдання до самоконтролю:
- •6. Завдання для перевірки знань за темою.
Сфігмоманометр мембранний. (тонометр)
Прилад також призначений для вимірювання артеріального кров’яного тиску. В середині каркаса, як в кожному з металевих манометрів, знаходиться металева камера, кришка якої зроблена з м’якого металу (мембрана). В камеру накачується повітря. Під впливом підвищеного тиску кришка цієї камери (мембрани) вигинається вгору. За допомогою передавального механізму, який складається із зубчатих коліс, рух мембрани передається стрільці і вона при цьому встановлюється на повній поділці, яка показує величину тиску в камері. До камери приєднана за допомогою гумової трубки манжетка. При накачуванні повітря за допомогою гумової груші, повітря одночасно поступає в камеру з мембраною і в манжетку. Таким чином, в камері буде тиск такий, як в манжетці.
Випускання повітря з системи проводиться за допомогою гвинта, який при цьому поступово викручують. При накачуванні повітря гвинт закручується. Для швидкого випускання повітря роз’єднують гумову трубку.
Вимірювання кров’яного тиску тонометром проводиться так само.
Порядок виконання роботи.
1. Якщо кров’яний тиск визначається в сидячому положенні хворого, то необхідно його посадити на стілець, який приставлений до краю стола. Оголену руку кладуть на край стола. Закачування рукава сорочкики може привести до стискання плечової артерії та одержання невірних результатів, а тому руку слід витягнути. Ручні годинники повинні бути зняті, щоб не порушувати кровообіг у руці. Якщо кров’яний тиск вимірюється в лежачому положенні хворого, то апарат встановлюється на стільці поблизу ліжка. Треба слідкувати, щоб при вимірюванні кров’яного тиску м’язи руки були розслаблені.
2. З футляра виймають гумову манжетку. Якщо в манжетці є залишок повітря, то його необхідно витиснути, бо важко накласти манжетку на плече. Для цього роз’єднується конусні канюки, які сполучають гумові трубки, що йдуть від трійника балона і, стискаючи манжетку, видавлюють з неї повітря.
3. Манжетка накладається на плече таким чином, щоб середня її частина знаходилась проти внутрішньої частини плеча, там, де проходить плечова артерія. Манжетка обвивається подібно бинту навколо плеча, а кінець її (шлейф) підкладається під останній його оберт. Накладати манжетку треба нетуго: під неї вільно повинен проходити кінчик пальця (вказівного), рука не повинна синіти, пульс на променевій артерії не повинен зникати.
4. Пальцем руки промацайте місце пульсації артерії в ділянці ліктьової ямки з її внутрішнього боку, а до цього місця прикладається стетофонендоскоп. Стетофонендоскоп повинен бути прикладений до шкіри і не повинен торкатись краю манжетки, щоб запобігти появі сторонніх шумів.
5. Частими, але несильними стискуваннями гумового балона накачують повітря в тонометр і в сполучену з ним манжетку, до того часу, поки через фонендоскоп не перестануть вислуховуватися звукові явища. Можна також орієнтуватися по зникненню пульсу на променевій артерії, хоча дуже важко, але тоді фонендоскопом не користуються.
6. За допомогою вентиля починають поступово випускати повітря з манжетки і тонометра. Тиск у системі починає падати. Помічають поділки, на яких встановлюється стрілка тонометра при появі першого тону, що, як вказується вище, відповідає максимальному тиску, в момент різкого послаблення звукових явищ - послаблення тонів, що відповідає мінімальному тиску.
7. Вимірювання кров’яного тиску проводиться три рази з проміжком 4-5 хвилин між вимірюваннями, щоб дати час встановленню нормального кровообігу в руці. В проміжках між вимірюваннями повітря з манжетки випускається, щоб відновити кровообіг у руці. Обчислюється середнє трьох вимірів.
-
№ п/п
Pmax(мм Hg)
Pmin(мм Hg)
∆Pmax
∆Pmin
1
2
3
Середнє
8. Знаходять абсолютні та відносні помилки для максимального і мінімального тисків.
9. Віднімають від середнього максимального тиску середній мінімальний, визначають пульсовий тиск.
10. Виміряти абсолютний тиск барометром Н.
11. Обчислити кожний максимальний, мінімальний тиск виміряні офігмоміметром, тонометром і формулами.
12. Кінцеві результати вимірювання тиску визначити в одиницях тиску системи SI.
