- •Міністерство охорони здоров’я України
- •Вивчення коефіцієнта в’язкості рідини методами медичного віскозиметра та Стокса.
- •Вивчення залежності коефіцієнта поверхневого натягу рідини від концентрації.
- •Моделювання електрокардіограми в стандартних відведеннях.
- •Вивчення електрокардіографа .
- •Порядок оформлення звіту про лабораторну роботу з біофізики
- •Міністерство охорони здоров'я україни
- •Луганський державний медичний університет
- •Кафедра медичної та біологічної фізики, медінформатики, біостатистики
- •Тема: “ Вивчення коефіцієнта в’язкості рідини методами медичного віскозиметра та Стокса”.
- •Обґрунтування необхідності вивчення теми .
- •І. Визначення коефіцієнта в’язкості рідини методом медичного віскозиметра.
- •Порядок виконання роботи.
- •Визначення коефіцієнта в’язкості рідини методом Стокса.
- •Порядок виконання роботи.
- •Завдання для учбово-дослідної роботи.
- •Завдання для самостійної роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: Вивчення залежності коефіцієнта поверхневого натягу рідини від концентрації методом відриву крапель.
- •Обґрунтування необхідності вивчення теми .
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи.
- •Завдання по удрс.
- •Завдання до самостійної роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: “Вивчення фізичних основ тональної аудіометрії”.
- •Учбово-дослідницька робота.
- •Завдання до самостійної роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: Вивчення методики визначення кров’яного тиску (за Коротковим).
- •Обґрунтування необхідності вивчення теми.
- •Теоретичні відомості.
- •Принцип вимірювання кров’яного тиску за методом Короткова.
- •Сфігмоманометр мембранний. (тонометр)
- •Порядок виконання роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література
- •Тема: Вивчення пружних властивостей матеріалів.
- •1.1. Професійне значення теми.
- •1.2 Деформація, її види. Поняття модуля пружності. Закон Гука.
- •1.3.Обґрунтування методу вимірювання модуля пружності кісткової тканини та інших образчиків.
- •3. Порядок виконання роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література:
- •І.4. Механізм первинної дії постійного струму на тканини організму.
- •Іі.1.Техніка безпеки при роботі з апаратом для гальванізації.
- •Ііі Порядок виконання роботи.
- •IV. Питання для самоконтролю.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: Вивчення апарата – увч – терапії та теплового ефекту дії змінного електричного поля увч на імітатори біологічних тканин.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: Моделювання електрокардіограми в стандартних відведеннях
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Тема: Вивчення електрокардіографа.
- •Обґрунтування необхідності вивчення теми.
- •Загальна структурна схема електрокардіографа
- •Порядок виконання роботи Робота з електрокардіографом.
- •Обробка (розшифрування) електрокардіограми.
- •Завдання для удрс.
- •Питання дня самостійної підготовки.
- •Завдання для самоконтролю
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література:
- •Тема: Вивчення дисперсії електропровідності на моделях тканин.
- •Обґрунтування необхідності вивчення даної теми.
- •Вивчити дисперсію електропровідності на моделях 1, 2, 3.
- •Завдання для самостійної підготовки.
- •Призначення. Електрофункціональна схема апарату «Електросон- 4т»
- •Навчально - дослідницьке завдання.
- •Завдання для самопідготовки.
- •Завдання для перевірки знань за темою.
- •Інтегратор
- •Блок живлення
- •Блок вимірювача
- •Література
- •Професійне значення теми.
- •Теоретичне обґрунтування теми.
- •Призначення, будова та принцип роботи поляриметра.
- •Алгоритм виконання роботи.
- •Задачі.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література:
- •Тема: Визначення показника заломлення й концентрації розчину рефрактометром.
- •Професійне значення теми.
- •І. Теоретичне обгрунтування теми.
- •2. Будова і принцип роботи рефрактометра.
- •3. Підготовка до роботи
- •4. Хід роботи.
- •Відліки за лімбом компенсатора :
- •Завдання для самопідготовки.
- •Задачі.
- •Завдання для перевірки знань за темою.
- •Тема: Визначення коефіцієнта пропускання світла і концентрації речовини в розчині за допомогою фотоелектроколориметра кфк-2.
- •І. Теоретичне обґрунтування роботи. І.1. Призначення кфк-2
- •І.2. Будова концентраційного фотоелектроколориметра кфк-2.
- •І.3. Принцип роботи кфк-2
- •І.4. Фізичні основи методу фотоелектроколориметрії.
- •Іі. Техніка безпеки при роботі з кфк – 2.
- •Ііі. Порядок виконання роботи.
- •3.1. Підготовка кфк-2 до роботи.
- •3.2. Вимірювання коефіцієнта пропущення.
- •3.3. Визначення концентрації речовини в розчині.
- •1. Вибір фільтра світла.
- •2. Вибір кювети.
- •3. Побудова градуйованої кривої для даної речовини.
- •4. Визначення концентрації речовини в розчині.
- •IV. Завдання для самопідготовки та самоконтролю.
- •Завдання для перевірки знань за темою.
- •Література:
- •Тема: Визначення чисельної апертури та корисного збільшення мікроскопа.
- •I Теоретичне обґрунтування роботи.
- •I.1. Призначення мікроскопа.
- •І.2. Будова та принцип дії мікроскопа.
- •І.3. Теоретичне обґрунтування методу.
- •Іі. Порядок виконання роботи.
- •1. Визначення чисельної апертури об’єктива.
- •2. Визначення корисного збільшення мікроскопа.
- •Ііі. Питання для самостійної підготовки.
- •Ііі.2. Задачі.
- •Завдання для перевірки знань за темою.
- •Тема: Визначення розмірів формених елементів крові за допомогою лазерного випромінювання.
- •1. Теоретичне обґрунтування теми.
- •1.1. Професійна значимість теми.
- •1.3. Вимоги, необхідні для створення оптичного квантового генератора.
- •2. 2. Правила роботи з приладом і техніка безпеки.
- •3. Порядок виконання роботи.
- •3.1. Визначення положення площини поляризації лазерного випромінювання та вивчення виконання закону Малюса.
- •Експериментальне визначення розміру еритроцитів.
- •3.4. Написати реферат.
- •5. Завдання до самоконтролю:
- •6. Завдання для перевірки знань за темою.
2. Будова і принцип роботи рефрактометра.
2.1 В основу рефрактометра покладений метод визначення показника заломлення досліджуваної речовини по граничному куті заломлення й повного внутрішнього відбиття.
2.2 Оптична схема приладу (див. мал. 4).
Досліджуваний розчин розташовують між площинами двох призм - освітлювальної 4 і вимірювальної 5. Від джерела світла 1 конденсором 2, З промінь світла направляється на вхідну грань освітлювальної призми, потім проходить тонкий шар досліджуваної речовини й заломлюється на межі цієї речовини та площини вимірювальної призми.
На підставі закону граничного заломлення:, де
- показник заломлення, досліджуваної речовини;
nо- показник заломлення скла оптичного, з якого виготовлена вимірювальна призма;
І - граничний кут заломлення.
Промені, граничні й заломлені під різними кутами, що вийшли потім з вимірювальної призми крізь другу її грань, фокусуються об'єктивом 8 зорової труби в її поле зору, відображаючи світлу й темну частину поля, розділену прямою межею. Межею світлотіні є граничні промені.
Для фіксацій положення межі світлотіні щодо нерухомої шкали 10 зорова труба обертається відносно вісі. Через окуляр 11 зорової труби спостерігається межа світлотіні, перехрестя сітки 9 та шкала 10. Шкала розрахована на підставі формули граничного заломлення (1) і обчислювання ходу граничних променів, що вийшли з вимірювальної призми.
Для компенсації дисперсії променів, що вийшли з вимірювальної призми, у зоровій трубі встановлені дві призми прямого зору G1 що обертаються щодо вісі зорової труби. Шляхом обертання призми встановлюють таке положення, при якому межа світлотіні не має спектрального фарбування. Відлік за шкалою робиться після усунення спектрального фарбування межі світлотіні в положенні перетинання межею світлотіні центру перехрестя сітки по лінії межі світлотіні.
2.3. Конструктивно прилад складається із двох основних частин (див. мал. 5):, верхньої – корпусу 2, нижньої – основи 1.
Мал.4 Оптична. схема рефрактометра.
2.4. 1- джерело світла; 2,3- конденсатор; 4 - призма освітлювальна; 5 - призма вимірювальна; 6 -11 призма прямого зору; 7 - призма відбивна; 8 - об'єктив зорової труби; 9 - сітка; 10 – шкала; 12 – окуляр зорової труби.
2.5. До корпусу приладу кріпляться камери: верхня 6 і нижня 3. Нижня камера, що містить у собі вимірювальну призму, жорстко закріплену на корпусі, верхня ж камера, що містить у собі освітлювальну призму, з'єднана шарніром із нижньою та може повертатися відносно неї.
Нижня та верхня частини камери мають вікна, що закриваються пробкою. На штуцері нижньої камери рухомо укріплений освітлювач 4, світло від якого може бути спрямоване в одне з вікон камери.
Кожна камера обладнана двома штуцерами, з'єднаними з каналами, розташованими всередині камери. Штуцери призначені для підведення термостатуючої рідини.
Канали камер з'єднуються між собою за допомогою гумових трубок, що надіваються на штуцери.
Для контролю температури вимірюваного розчину використовується термометр 5, укріплений на штуцері нижньої камери за допомогою накидної гайки. З боку передньої кришки корпуса видно шкалу (9) рефрактометра. На вісі приладу укріплені:
• ручка 11 з окуляром 10 та настроювальний механізм 14, що полегшує сполучення межі світлотіні з перехрестям сітки;
• лімб дисперсії 7 для усунення забарвленості межі світлотіні, що спостерігається в окулярі;
• механізм наведення, що перебуває всередині корпусу, що разом з ручкою може повертатися на вісі вздовж шкали.
На корпусі розташований отвір, закритий пробкою 8, що служить для введення ключа 13 та установки нуль - пункту.
2.5. Всередині підставки рефрактометра розташований понижувальний трансформатор, запобіжник та весь електричний монтаж.
На передній стінці підставки розташовано перемикач для вмикання освітлювача.
На боковій стінці розташовано шнур із штепсельною вилкою 12 для підводки живлення від мережі.
Доступ до запобіжника здійснюється з боку дна підставки.
Мал.5. Загальний вид приладу
1-підставка; 2-корпус; 3 – нижня камера; 4 освітлювач; 5- термометр; 6- верхня камера ; 7 – лімб компенсації дисперсии; 8 – пробка; 9-шкала ; 10-окуляр; 11 – рукоятка; 12-шнур з вилкою; 13- ключ установки нуль-пункту; 14 – механізм, що настроює.