Принцип вимірювання кров’яного тиску за методом Короткова.

Принцип вимірювання кров’яного тиску за Коротковим складається з того, що ми прослуховуємо звукові явища, які виникають у плечовій артерії тоді, коли вона стиснута манжеткою, в яку закачано повітря. Тиск повітря через м’які тканини плеча передається на стінки плечової артерії. Вони повністю стискаються і не пропускають крові. Стиснення плечової артерії веде до деформації її стінок, при цьому через наявність у них еластичних волокон, стінки артерії приходять у напружений стан.

При випусканні за допомогою крана з манжетки повітря стиснення стінок плечової артерії зменшується настільки, що під час систоли (скорочення) лівого шлуночка невеликий об’єм крові зможе пройти, розштовхнувши стиснені та напружені стінки артерії, примушуючи їх короткий час коливатись із звуковою частотою подібно до того, як це відбувається тоді , коли тиск повітря в манжетці на артерію дорівнює тиску крові в артерії. Коливання стінок плечової артерії є коливанням звукової частоти та прослуховуються у вигляді окремих тонів при кожній систолі лівого шлуночка. Отже, при прослуховуванні першого тону можна виміряти систолічний (максимальний) тиск крові. В момент появи першого тону, тобто проходження першої порції крові, тиск крові в артерії дорівнює тиску повітря в манжетці, величину якого показує прилад (манометр), який сполучений з манжеткою. При подальшому випусканні повітря з манжетки, стискання стінок плечової артерії зменшується, об’єм крові, який проходить через артерію, збільшується, амплітуда коливань на напружених стінках артерії зростає, тони стають голоснішими.

Після появи перших тонів до них приєднуються шуми. Інтенсивність шумів може бути досить велика, а тони (звукові удари) можуть не прослуховуватися хоча і будуть існувати. Породження шумів зовсім інше, ніж тонів. Коли кров у достатньому об’ємі проходить через звужений просвіт артерії, то швидкість течії рідини обернено пропорційна площі поперечного перерізу судини:, де :

V₁– швидкість у широкому місці труби;

V₂– у вузькому місці;

S₂– площа поперечного перерізу в вузькому місці;

S₁– площа поперечного перерізу в широкому місці.

У звуженому місці артерії течія крові прискорюється і набирає турбулентного характеру, що супроводжується виникненням шумів. Коли просвіт плечової артерії досягає нормальної величини, рух крові стає більш спокійним, приймає ламінарний характер, шуми зникають і знову чітко прослуховуються тони. В момент різкого послаблення тонів або в момент зниження останнього тону тиск у манжетці та показники манометра дорівнюються мінімальному тиску крові.

Подальше зниження тиску в манжетці дає можливість артерії вийти з напруженого стану, а стінки її не будуть коливатися зі звуковою частотою, кров в артерії буде рухатися ламінарно. А тому ні тони, ні шуми не прослуховуються. Для вислуховування звукових явищ, що виникають в людському організмі, застосовується стетофонендоскоп. Стетофонендоскоп накладається в ділянці ліктьової ямки з внутрішнього боку, де проходить нижній відрізок плечової артерії, яка розташовується нижче місця вислуховування, дві гілки – ліктьову і променеву (мал .1)

П

Мал.5

оложення нижнього відрізка плечової артерії і фонендоскопа (чорне коло). Тиск в манжетці, який показує манометр у момент появи 1-го тону відповідає максимальному, або систолічному кров’яному тиску. Нормальним у дорослої людини вважається максимальний кров’яний тиск у плечовій артерії не вище 130 мм. рт. ст.

Момент різкого послаблення тонів, або якщо не вдалося замітити з-за короткочасності момент припинення звукових коливань, то явище прийнято за мінімальний ( діастолічний) кровянний тиск, рівний 60-70мм ртутного стовпчика. Відхилення кров’яного тиску від норми (120-130 і 60-70 мм. рт. ст.) свідчать про те, що в організмі людини відбуваються деякі патологічні зміни.

Різниця між максимальним (систолічним) і мінімальним (діасталічним) тисками називається пульсовим тиском. У нормі пульсовий тиск 10-60 мм. рт. ст..

Артеріальний тиск (АТ) частіше всього вимірюється в сидячому положенні пацієнта. В деяких випадках вимірюється в лежачому положенні. Але в цьому випадку передпліччя пацієнта, на якому вимірюється АТ, і апарат повинен знаходитися на рівні серця, нижній край манжетки розміщується приблизно на 2 см вище ліктьового згину руки. Незаповнена повітрям манжетка не повинна стискати тканини руки. Повітря в манжетку нагнітають швидко, а випускають повільно.

При вимірюванні АТ треба мати на увазі, що його рівень коливається протягом доби. Найнижчий АТ буває під час сну та зростає під ранок, поступово зростання досягає максимуму в годину денної активності. Різниця між самим високим і самим низьким АТ у здорових людей не перевищує 30 мм. рт. ст. для систолічного і 10 мм. рт. ст. для діастолічного тиску.

При вимірюванні АТ необхідно забезпечити пацієнту комфортні умови. Рукава одежі повинні бути досить вільні (бажано оголити руку). Вимірювання АТ треба робити 2-3 рази з інтервалом не менше 5 хвилин.

Метод Короткова по вимірюванню АТ в ідеальному випадку дає похибку 8 мм. рт. ст. Додаткові помилки можуть бути допущені в таких випадках; при таких порушеннях серцевого ритму у пацієнта , неправильне положення руки під час вимірювання, недбале накладання манжетки, хвилювання хворого, викликані самою процедурою вимірювання.