
- •Міністерство охорони здоров’я України
- •Вивчення коефіцієнта в’язкості рідини методами медичного віскозиметра та Стокса.
- •Вивчення залежності коефіцієнта поверхневого натягу рідини від концентрації.
- •Моделювання електрокардіограми в стандартних відведеннях.
- •Вивчення електрокардіографа .
- •Порядок оформлення звіту про лабораторну роботу з біофізики
- •Міністерство охорони здоров'я україни
- •Луганський державний медичний університет
- •Кафедра медичної та біологічної фізики, медінформатики, біостатистики
- •Тема: “ Вивчення коефіцієнта в’язкості рідини методами медичного віскозиметра та Стокса”.
- •Обґрунтування необхідності вивчення теми .
- •І. Визначення коефіцієнта в’язкості рідини методом медичного віскозиметра.
- •Порядок виконання роботи.
- •Визначення коефіцієнта в’язкості рідини методом Стокса.
- •Порядок виконання роботи.
- •Завдання для учбово-дослідної роботи.
- •Завдання для самостійної роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: Вивчення залежності коефіцієнта поверхневого натягу рідини від концентрації методом відриву крапель.
- •Обґрунтування необхідності вивчення теми .
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи.
- •Завдання по удрс.
- •Завдання до самостійної роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: “Вивчення фізичних основ тональної аудіометрії”.
- •Учбово-дослідницька робота.
- •Завдання до самостійної роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: Вивчення методики визначення кров’яного тиску (за Коротковим).
- •Обґрунтування необхідності вивчення теми.
- •Теоретичні відомості.
- •Принцип вимірювання кров’яного тиску за методом Короткова.
- •Сфігмоманометр мембранний. (тонометр)
- •Порядок виконання роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література
- •Тема: Вивчення пружних властивостей матеріалів.
- •1.1. Професійне значення теми.
- •1.2 Деформація, її види. Поняття модуля пружності. Закон Гука.
- •1.3.Обґрунтування методу вимірювання модуля пружності кісткової тканини та інших образчиків.
- •3. Порядок виконання роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література:
- •І.4. Механізм первинної дії постійного струму на тканини організму.
- •Іі.1.Техніка безпеки при роботі з апаратом для гальванізації.
- •Ііі Порядок виконання роботи.
- •IV. Питання для самоконтролю.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: Вивчення апарата – увч – терапії та теплового ефекту дії змінного електричного поля увч на імітатори біологічних тканин.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: Моделювання електрокардіограми в стандартних відведеннях
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Тема: Вивчення електрокардіографа.
- •Обґрунтування необхідності вивчення теми.
- •Загальна структурна схема електрокардіографа
- •Порядок виконання роботи Робота з електрокардіографом.
- •Обробка (розшифрування) електрокардіограми.
- •Завдання для удрс.
- •Питання дня самостійної підготовки.
- •Завдання для самоконтролю
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література:
- •Тема: Вивчення дисперсії електропровідності на моделях тканин.
- •Обґрунтування необхідності вивчення даної теми.
- •Вивчити дисперсію електропровідності на моделях 1, 2, 3.
- •Завдання для самостійної підготовки.
- •Призначення. Електрофункціональна схема апарату «Електросон- 4т»
- •Навчально - дослідницьке завдання.
- •Завдання для самопідготовки.
- •Завдання для перевірки знань за темою.
- •Інтегратор
- •Блок живлення
- •Блок вимірювача
- •Література
- •Професійне значення теми.
- •Теоретичне обґрунтування теми.
- •Призначення, будова та принцип роботи поляриметра.
- •Алгоритм виконання роботи.
- •Задачі.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література:
- •Тема: Визначення показника заломлення й концентрації розчину рефрактометром.
- •Професійне значення теми.
- •І. Теоретичне обгрунтування теми.
- •2. Будова і принцип роботи рефрактометра.
- •3. Підготовка до роботи
- •4. Хід роботи.
- •Відліки за лімбом компенсатора :
- •Завдання для самопідготовки.
- •Задачі.
- •Завдання для перевірки знань за темою.
- •Тема: Визначення коефіцієнта пропускання світла і концентрації речовини в розчині за допомогою фотоелектроколориметра кфк-2.
- •І. Теоретичне обґрунтування роботи. І.1. Призначення кфк-2
- •І.2. Будова концентраційного фотоелектроколориметра кфк-2.
- •І.3. Принцип роботи кфк-2
- •І.4. Фізичні основи методу фотоелектроколориметрії.
- •Іі. Техніка безпеки при роботі з кфк – 2.
- •Ііі. Порядок виконання роботи.
- •3.1. Підготовка кфк-2 до роботи.
- •3.2. Вимірювання коефіцієнта пропущення.
- •3.3. Визначення концентрації речовини в розчині.
- •1. Вибір фільтра світла.
- •2. Вибір кювети.
- •3. Побудова градуйованої кривої для даної речовини.
- •4. Визначення концентрації речовини в розчині.
- •IV. Завдання для самопідготовки та самоконтролю.
- •Завдання для перевірки знань за темою.
- •Література:
- •Тема: Визначення чисельної апертури та корисного збільшення мікроскопа.
- •I Теоретичне обґрунтування роботи.
- •I.1. Призначення мікроскопа.
- •І.2. Будова та принцип дії мікроскопа.
- •І.3. Теоретичне обґрунтування методу.
- •Іі. Порядок виконання роботи.
- •1. Визначення чисельної апертури об’єктива.
- •2. Визначення корисного збільшення мікроскопа.
- •Ііі. Питання для самостійної підготовки.
- •Ііі.2. Задачі.
- •Завдання для перевірки знань за темою.
- •Тема: Визначення розмірів формених елементів крові за допомогою лазерного випромінювання.
- •1. Теоретичне обґрунтування теми.
- •1.1. Професійна значимість теми.
- •1.3. Вимоги, необхідні для створення оптичного квантового генератора.
- •2. 2. Правила роботи з приладом і техніка безпеки.
- •3. Порядок виконання роботи.
- •3.1. Визначення положення площини поляризації лазерного випромінювання та вивчення виконання закону Малюса.
- •Експериментальне визначення розміру еритроцитів.
- •3.4. Написати реферат.
- •5. Завдання до самоконтролю:
- •6. Завдання для перевірки знань за темою.
Принцип вимірювання кров’яного тиску за методом Короткова.
Принцип вимірювання кров’яного тиску за Коротковим складається з того, що ми прослуховуємо звукові явища, які виникають у плечовій артерії тоді, коли вона стиснута манжеткою, в яку закачано повітря. Тиск повітря через м’які тканини плеча передається на стінки плечової артерії. Вони повністю стискаються і не пропускають крові. Стиснення плечової артерії веде до деформації її стінок, при цьому через наявність у них еластичних волокон, стінки артерії приходять у напружений стан.
При випусканні за допомогою крана з манжетки повітря стиснення стінок плечової артерії зменшується настільки, що під час систоли (скорочення) лівого шлуночка невеликий об’єм крові зможе пройти, розштовхнувши стиснені та напружені стінки артерії, примушуючи їх короткий час коливатись із звуковою частотою подібно до того, як це відбувається тоді , коли тиск повітря в манжетці на артерію дорівнює тиску крові в артерії. Коливання стінок плечової артерії є коливанням звукової частоти та прослуховуються у вигляді окремих тонів при кожній систолі лівого шлуночка. Отже, при прослуховуванні першого тону можна виміряти систолічний (максимальний) тиск крові. В момент появи першого тону, тобто проходження першої порції крові, тиск крові в артерії дорівнює тиску повітря в манжетці, величину якого показує прилад (манометр), який сполучений з манжеткою. При подальшому випусканні повітря з манжетки, стискання стінок плечової артерії зменшується, об’єм крові, який проходить через артерію, збільшується, амплітуда коливань на напружених стінках артерії зростає, тони стають голоснішими.
Після появи перших тонів до них
приєднуються шуми. Інтенсивність шумів
може бути досить велика, а тони (звукові
удари) можуть не прослуховуватися хоча
і будуть існувати. Породження шумів
зовсім інше, ніж тонів. Коли кров у
достатньому об’ємі проходить через
звужений просвіт артерії, то швидкість
течії рідини обернено пропорційна площі
поперечного перерізу судини:, де :
V1– швидкість у широкому місці труби;
V2– у вузькому місці;
S2– площа поперечного перерізу в вузькому місці;
S1– площа поперечного перерізу в широкому місці.
У звуженому місці артерії течія крові прискорюється і набирає турбулентного характеру, що супроводжується виникненням шумів. Коли просвіт плечової артерії досягає нормальної величини, рух крові стає більш спокійним, приймає ламінарний характер, шуми зникають і знову чітко прослуховуються тони. В момент різкого послаблення тонів або в момент зниження останнього тону тиск у манжетці та показники манометра дорівнюються мінімальному тиску крові.
Подальше зниження тиску в манжетці дає можливість артерії вийти з напруженого стану, а стінки її не будуть коливатися зі звуковою частотою, кров в артерії буде рухатися ламінарно. А тому ні тони, ні шуми не прослуховуються. Для вислуховування звукових явищ, що виникають в людському організмі, застосовується стетофонендоскоп. Стетофонендоскоп накладається в ділянці ліктьової ямки з внутрішнього боку, де проходить нижній відрізок плечової артерії, яка розташовується нижче місця вислуховування, дві гілки – ліктьову і променеву (мал .1)
П
Мал.5
Момент різкого послаблення тонів, або якщо не вдалося замітити з-за короткочасності момент припинення звукових коливань, то явище прийнято за мінімальний ( діастолічний) кровянний тиск, рівний 60-70мм ртутного стовпчика. Відхилення кров’яного тиску від норми (120-130 і 60-70 мм. рт. ст.) свідчать про те, що в організмі людини відбуваються деякі патологічні зміни.
Різниця між максимальним (систолічним) і мінімальним (діасталічним) тисками називається пульсовим тиском. У нормі пульсовий тиск 10-60 мм. рт. ст..
Артеріальний тиск (АТ) частіше всього вимірюється в сидячому положенні пацієнта. В деяких випадках вимірюється в лежачому положенні. Але в цьому випадку передпліччя пацієнта, на якому вимірюється АТ, і апарат повинен знаходитися на рівні серця, нижній край манжетки розміщується приблизно на 2 см вище ліктьового згину руки. Незаповнена повітрям манжетка не повинна стискати тканини руки. Повітря в манжетку нагнітають швидко, а випускають повільно.
При вимірюванні АТ треба мати на увазі, що його рівень коливається протягом доби. Найнижчий АТ буває під час сну та зростає під ранок, поступово зростання досягає максимуму в годину денної активності. Різниця між самим високим і самим низьким АТ у здорових людей не перевищує 30 мм. рт. ст. для систолічного і 10 мм. рт. ст. для діастолічного тиску.
При вимірюванні АТ необхідно забезпечити пацієнту комфортні умови. Рукава одежі повинні бути досить вільні (бажано оголити руку). Вимірювання АТ треба робити 2-3 рази з інтервалом не менше 5 хвилин.
Метод Короткова по вимірюванню АТ в
ідеальному випадку дає похибку
8
мм. рт. ст. Додаткові помилки можуть бути
допущені в таких випадках; при таких
порушеннях серцевого ритму у пацієнта
, неправильне положення руки під час
вимірювання, недбале накладання манжетки,
хвилювання хворого, викликані самою
процедурою вимірювання.