Система діагностичних методик для вивчення особливостей організаційних конфліктів

Діагностичні методики, які можуть використовуватися психологами у дослідженні організаційних конфліктів:

1. Методика дослідження стилю поведінки в конфлікті К. Томаса (адап­тація Н.В. Гришиної).

2. Методика дослідження ефективного спілкування та раціональної поведінки в конфлікті.

3. Діагностика готовності до переговорів і розв'язання конфліктів.

Кожна із зазначених методик дає можливість вирішити низку завдань у діаг­ностиці проблематики, пов'язаної з організаційними конфліктами.

1. Методика дослідження стилю поведінки в конфлікті К. Томаса (адаптація Н.В. Гришиної) дає можливість виявити п'ять основних типи поведінки особис­тості в конфліктній ситуації:

• відхід від конфлікту;

• поступливість;

• боротьба;

• компроміс;

• співробітництво.

Застосування цієї методики в роботі з менеджерами та персоналом організацій допомагає розв'язати такі завдання:

а) виявити ті стилі поведінки (один або декілька), на які найбільше або най­менше орієнтуються учасники опитування;

б) побудувати «груповий» профіль поведінки в конфлікті працівників певного підрозділу або організації в цілому;

в) розробити корекційну програму, спрямовану на опанування особистістю (гру­пою) різноманітними стилями поведінки в конфлікті та доцільністю їх викорис­тання в різних професійних ситуаціях.

2. Методика дослідження ефективного спілкування та раціональної поведінки в конфлікті включає чотири окремі методики і дає можливість дослідити особли­вості поведінки менеджерів і персоналу організацій, які впливають на виникнен­ня та перебіг організаційних конфліктів:

• виявити «саботажників» спілкування, які можуть стати причиною деструктив­ної (руйнівної) взаємодії і спричинити виникнення конфліктів в організації;

• проаналізувати міру орієнтації на певний стиль поведінки в конфлікті — «раціональну» та «мудру поведінку» в конфлікті;

• дослідити рівень орієнтації на прояви емпатії в процесі спілкування, яка по­зитивно впливає на запобігання та розв'язання конфліктів.

На основі результатів, отриманих за допомогою цієї методики, організаційні пси­хологи можуть розробити індивідуальні та групові програми, спрямовані па оптимізацію поведінки менеджерів і працівників у ситуації організаційних конфліктів.

3. Методика діагностики готовності до переговорів і розв'язання конфліктів дає можливість визначити рівень готовності менеджерів і працівників організацій до ведення переговорів і розв'язання конфліктів за такими складовими:

• знання;

• уміння;

• здібності.

Окрім того, за допомогою методики визначається загальний рівень такої готов­ності. За результатами обстеження доцільними є:

а) розробка індивідуальних програм розвитку необхідних якостей;

б) упровадження системи тренінгових занять, необхідних для розвитку конф­ліктної компетентності (знання про конфлікти, про засоби та прийоми конструк­тивного розв'язання конфліктів тощо).

Нижче наведено повний зміст названих діагностичних методик.