Методи вивчення ефективності психолого-управлінського консультування з проблем діяльності та розвитку персоналу.

Найпоширенішими опитувальними методами, які використовують­ся в організаційній діагностиці, є діагностичне інтерв'ю та різноманітні види анкетування.

Інтерв'ю — найпопулярніший метод збирання первинної інфор­мації у практиці діагностування організаційних (в тому числі соціаль­но-психологічних) проблем. Як правило, мета інтерв'ювання полягає в тому, щоб під час проведення за спеціально підготовленим планом бесіди з'ясувати погляди співробітників організації (передусім її ке­рівників) на існуючі проблеми, на причини, що їх зумовлюють, та мож­ливі шляхи їх розв'язання. Крім збирання інформації консультант під час інтерв'ю встановлює певні взаємостосунки з членами організації-клієнта. Порівняно з іншими техніками збирання даних інтерв'ю є найбільш гнучким та адаптивним інструментом, однак особливо ве­лике значення має в цьому разі здатність консультанта встановити психологічний контакт з респондентом і викликати його довіру. У противному разі ефективність опитування різко знижується. Струк­турованість процесу діагностичного інтерв'ю може варіювати в до­сить широких межах — від вільної бесіди консультанта з клієнтом на певну тему до стандартизованої процедури, коли консультант за­дає визначений перелік запитань з обмеженою кількістю варіантів відповідей на них. Звичайно, при первинній діагностиці (пілотажне дослідження) вибирають варіант фокусованого (напівстандартизованого) інтерв'ю, в якому останнє слугує "путівником" з переліком не­обхідних та можливих запитань.

Інтерв'ю може проводитись одночасно з невеликою групою, що економить час порівняно з індивідуальною бесідою. При цьому заз­начимо, що під час групового інтерв'ю відповіді респондентів можуть бути менш відвертими. Перевага групового інтерв'ю полягає в можливості отримання більш повної інформації з проблем організації у результаті обміну думками у групі.

До основних методів збирання інформації в організаційній діаг­ностиці належить також анкетування, тобто використання різних опитувальників. Основними перевагами анкетного опитування є його економічність та оперативність, а також незалежність від особистості інтерв'юера. Воно забезпечує збирання значного обсягу інформації, необхідної для статистичного аналізу. Аналіз анкет (пілотажне дослі­дження), що включали запитання для психологів-практиків щодо кри­теріїв ефективності консультативного процесу, дає підстави ствер­джувати, що респонденти досить поверхово розуміють сутність цих критеріїв. Найчастіше згадувались емоційна збалансованість особис­тості після консультування, зменшення конфліктності, створення спри­ятливого мікроклімату в колективі.

Велику роль в отриманні даних про реальну поведінку людей, їхні конкретні дії відіграє метод спостереження. Він використовуєть­ся насамперед тоді, коли необхідне мінімальне втручання у природ­ний процес поведінки та взаємостосунки людей в організації, коли психолог-консультант намагається отримати цілісну картину того, що відбувається, відобразити як усвідомлені, так і неусвідомлені мовні (вербальні) та невербальні форми поведінки. Спостереження почи­нається з перших зустрічей, коли консультант дістає перші уявлення про клієнта. Потім консультант весь час їх коригує. Про міжособистісні стосунки та поведінку консультант може багато дізнатися, спостерігаючи за членами організації під час опитування.

При вимірюванні ефективності психолого-управлінського консуль­тування важливим є поєднання кількісних та якісних методів.

Ефективність психолого-управлінського консультування можна оцінювати шляхом кількісного та якісного аналізу самого процесу та його результатів.

Кількісні методи доцільно використовувати на етапі аналізу си­туації, в якій перебуває організація, діагностики етапу функціонуван­ня організації, діагностики основних проблем, що існують в органі­зації. До них належать такі методи:

• опитування (анкетування та інтерв'ювання);

• спеціальні соціально-психологічні (соціометрія, рейтинг та ін.);

• активні (ситуаційно-рольові ігри, соціально-психологічний тренінг тощо);

• спостереження та вивчення документів;

• вивчення образу організації (методика Лайкерта "Профіль організаційних характеристик"; методика Константина "Шкали організаційних парадигм").

Якісні методи на відміну від кількісних, що спираються на ста­тистичні процедури, не стандартизовані. Вони спрямовані на вивчен­ня максимально широкого спектра феноменології аналізованого явища і не ставлять за мету відстеження кількісних закономірнос­тей. Можна стверджувати, що якісні методи спрямовані на виявлен­ня причинно-наслідкових зв'язків та аналіз процесуальних характе­ристик явища. Видами якісних методів аналізу є: методи само­аналізу, самозвіту; розширеної креативної групи (ЕСС); фокус-групи; глибинного інтерв'ю; групи конфліктів; модифікації поведінки; адап­таційних груп; мозкового штурму; соціально-активного навчання; со­ціально-психологічних тренінгів; ситуаційно-рольових ігор.

У визначенні ефективності психолого-управлінського консульту­вання важливу роль відіграють також методи, пов'язані з оцінкою результативності консультативного процесу безпосередньо клієнтом.

До цієї групи методів можна зарахувати насамперед бланки оцін­ки досягнень у консультативному процесі, розроблені Ф. Фанчем, які дають можливість у найбільш загальному вигляді оцінити його результативність. Бланк для застосування зазначеної методики на­ведено в дод. 3а.

До цієї групи також належать методи, розроблені в лабораторії психології управління О. П. Щоткою:

а) шкала оцінки клієнтом результатів консультативного процесу, яка дає можливість більш глибоко порівняно з поперед­ньою методикою розглянути результати консультативного процесу (дод. 3б);

б) шкала оцінки клієнтом особливостей консультативної взає­модії, яка дає можливість визначити рівень продуктивності консуль­тативної взаємодії (високий, середній, низький), а також емоційний контакт, взаєморозуміння та раціональний контакт.

Зазначені критерії та методи були апробовані у процесі визначен­ня ефективності психолого-управлінського консультування керівників різних типів організацій та показали доцільність їх використання.