PRAK
.pdf
11
1. Обчислюємо вихідну координату qem у радіанах.
Наприклад, qem = 900 = 1.57 рад .
Розраховуємо кутову швидкість керованого об'єкт):
we = 2p .
Te
2. Знаходимо швидкість і прискорення робочого циклу:
Wнт = qетwе ;
eнм = qетw2 ;
eе = eнт
2
3. |
Розраховуємо коефіцієнти lеквіbекв. : |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
é |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ù |
|
|
l = 2e |
|
J 2e 2 + |
М |
2 |
|
+ J |
|
e |
|
|||||||||
|
ê |
|
н |
|
н |
е |
ú; |
||||||||||||
|
h2 |
||||||||||||||||||
|
екв |
е ê |
|
н е |
|
|
|
|
|
|
ú |
|
|||||||
|
|
|
ë |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
û |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
bекв |
= Wнт 4 Jн2 |
+ |
|
М |
2 |
|
; |
|
|
||||||||
|
|
|
н |
|
|
||||||||||||||
|
|
|
2 |
2 |
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
eеh |
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Визначаємо необхідну потужність двигуна: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
Р |
= |
gе bе |
, деl |
=1, 2...1,3 . |
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
необ |
|
lW |
W |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
5. |
За каталогом вибираємо |
|
двигун, |
|
виписуємо його паспортні дані. |
||||||||||||||
6. |
Визначаємо кутову номінальну швидкість двигуна: |
|
|
|
|||||||||||||||
p × n
Wдм = 30 .
7. Знаходимо передаточне число редуктора:
i = lWWдм .
Wнм
8. Знаходимо величину еквівалентного моменту:
|
æ |
М |
н |
ö |
æ |
|
І |
н |
ö2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 2 |
||
М е |
= ç |
|
|
÷ |
+ ç І |
д + |
|
|
÷ |
і e |
іh |
2 |
|
||||||||
|
è |
ø |
è |
|
і h ø |
|
||||
9. Перевіряємо вибраний двигун за моментом:
12
Ме<Мдн ,
якщо Ме<Мдн , то вибраний двигун задовольняє поставленим вимогам.
10. Перевіряємо вибраний двигун за перевантаженням. Для цього визначаємо потрібний момент:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
М |
д ном |
|
æ |
|
|
|
J |
ö |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
М nер = |
|
|
+ |
ç J |
д |
+ |
|
|
|
н |
÷×і ×eмах . |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
і |
2 |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
і ×h |
è |
|
|
|
×h ø |
|
|
||||||
а далі - величини: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
l |
|
= |
М пер |
£ l |
|
; |
l |
= |
Wдм |
|
£ l |
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
М д ном |
|
Wд н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
м |
|
|
мдоп |
|
W |
|
Wдоп |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Допустимі |
значення |
|
коефіцієнтів |
|
перевантаження |
по моментуl |
і по |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
M |
|
швидкості lW приведені в |
методиці |
вибору |
|
|
|
двигуна при |
тривалому |
незмінно |
|||||||||||||||
навантаженні. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
11. Перевіряємо вибраний двигун згідно умов пуску:
Мдп ≥ Мн .
Виконання вимог всіх перевірок означає, що двигун вибраний правильно.
Методика вибору і розрахунку регулюючого органу
У задачу вибору і розрахунку регулюючого органу(РО) входить визначення його пропускної здатності, діаметра умовного проходу, вибір пропускної і витратної характеристик, розрахунок коефіцієнта передачі РО Кро ( значення Кро використовується надалі при розрахунку системи автоматичного регулювання).
Для розрахунку необхідні наступні вихідні дані:
схема технологічної трубопровідної сітки, на якому встановлений РО, із приведенням довжини кожної ділянки трубопровідної сітки, види місцевих опорів і їхня кількість, а для рідин, крім того, - різниця висот розташування входу і виходу трубопровідної сітки – h;
відома речовина (рідина, або газ), яка проходить через трубопровідну сітку; Рп – тиск на вході в трубопровідну сітку, кгс/см2; Рк – тиск на виході з трубопровідної сітки, кгс/см2;
Qmax, Qmin – межі регулювання об’ємної витрати рідиниQ, які повинен забезпечити шуканий регулюючий орган (РО), м3/год., або:
Qнmax, Qнmin – межі регулювання витрати газуQн, приведеної до нормальних умов, які повинен забезпечити шуканий РО, м3/год., або:
Gmax, Gmin – межі регулювання масової витрати речовиниG, які повинен забезпечити шуканий РО, кг/год.;
13
температура матеріального потоку Т1 0С.
Послідовність розрахунку: 1.Знайти для даної речовини:
·для рідини – густину при температурі транспортування r (г/см3);
·для газу – густину приведену до нормальних умов rн (кг/м3);
·кінематичну n (см2/с) або динамічну m в’язкість (Пз);
2.Задатися |
допустимою |
швидкістю |
речовини |
в |
трубопроводі, виходячи |
з |
рекомендованих діапазонів: |
|
|
|
|
|
|
·для рідин [w] від 1 до 2 м/с;
·для газів [w] від 10 до 20 м/с.
3.Визначити орієнтовний діаметр трубопроводу:
DТ = |
353 ×Qmax |
= |
0,353 ×Gmax |
для рідин; |
(2) |
|||
[w] |
|
|
r ×[w] |
|||||
DТ = |
1,34 ×Qн max ×T1 |
= |
1,34 ×Gmax |
×T1 |
для газів; |
(3) |
||
[w] × |
pп |
|
rн [w] × pп |
|||||
|
|
|
|
|
||||
отримане значення округлити до найближчого більшого стандартного значення [4]. 4.Визначити приведені коефіцієнти гідравлічного опору ділянок трубопроводу до РО - xп і після РО - xк за формулою:
N |
1 |
|
é |
× |
|
Mi |
ù |
|
|
x = å |
|
ê103 |
× К 0 × li |
li + åjij ú |
, мм-4 , |
(4) |
|||
|
4 |
||||||||
|
D |
|
DТі |
|
û |
|
|
||
i=1 |
|
Ті ë |
j =1 |
|
|
||||
|
|
ê |
|
|
ú |
|
|
||
де i - номер ділянки трубопровідної сітки з умовним діаметром Dті; N – кількість ділянок трубопровідної сітки;
Dті – умовний діаметр і-ої ділянки, в мм;
К0 – корекційний коефіцієнт на зварні стики і фланці; li – довжина відрізку трубопроводу і-ої ділянки, в м; lі – коефіцієнт тертя стінки і-ої ділянки;
j – номер місцевого опору;
Mi – кількість місцевих опорів на і-ій ділянці трубопровідної сітки; jij – коефіцієнт j–го місцевого опору і-ої ділянки.
Значення К0 прийняти рівним 1,25.
5.Визначити число Re вибравши необхідну формулу з таблиці:
Таблиця 5 Формули для визначення числа Re
Re
|
|
|
Рідина |
|
|
|
|
|
Газ |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
3530 ×Q |
, або |
3,53×G |
|
|
3,53 ×Qн × rн |
|
3,53×G |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
× m |
|
|
|
× m |
|
|
|
|
Т × |
|
|
× r |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
t |
× |
|
|
Т |
t |
|
Т |
t |
|
|||||
|
D n |
|
|
DТ nt |
|
|
|
D |
|
, або D |
|
|
|||
В’язкість для газів необхідно розрахувати за формулами:
|
|
|
|
1 + |
c |
|
|
t1 |
+ 273 |
|
|
|
|
|
æ t1 |
+ 273 |
ö |
m |
|
m |
|
= m |
|
273 |
|
, або |
m |
|
= m |
|
|||||||||
|
|
× |
|
× |
|
|
|
||||||||||||
t |
0 |
|
c |
|
273 |
t |
0 |
×ç |
273 |
÷ . |
|||||||||
|
|
1 + |
|
|
|
|
|
|
è |
ø |
|
||||||||
|
|
|
|
t1 + 273 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Де c, m – газові постійні.
Значення c, m, m0 для свого варіанту взяти з довідкової літератури [ 4 ]. Крім того, необхідно визначити коефіцієнт тертя за однію з формул: при ламінарному режимі (Re < 2320):
l = |
64 |
; |
(6) |
|
|||
|
R e |
|
|
при турбулентному режимі (Re = 3000...100000):
l = |
0.316 |
|
|
|
(7) |
||
Re 0.25 |
|
|
|||||
чи (для будь-яких Re > 5000): |
|
|
|
||||
0 |
.3 |
0 3 |
|
||||
l = |
. |
||||||
|
( l g R e - 0 .9 ) 2 |
||||||
|
|
|
|||||
14
(5)
(8)
6. Перевірити, чи не виходить дійсна швидкість потоку в трубопроводі за
межі допустимого. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дійсна швидкість потоку в трубопроводі |
визначається при максималь |
||||||||||||||
витраті, згідно однієї з формул, (м/с): |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
для рідин: |
|
353 |
× Q max |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
W = |
, |
|
|
|
|
|
|
|
(9) |
||||||
|
|
|
D 2у |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
або за формулою |
W |
|
|
= |
0 , 353 |
× G max |
|
, |
|
(10) |
|||||
|
|
|
|
|
|
D 2у |
r |
|
|
|
|
|
|
||
для газів: |
|
1,34 |
× Q н max |
× |
Т 1 |
|
|
|
|
|
|||||
W = |
|
, |
|
(11) |
|||||||||||
|
|
|
|
|
D 2у × |
р 1 |
|
|
|
|
|
|
|||
або за формулою |
W |
= |
|
1 ,34 × G max |
× Т 1 |
, |
(12) |
||||||||
|
|
|
|
|
|
D 2у × r н × |
р 1 |
|
|||||||
Обмеження швидкості потоку на вході РО:
для рідин становить 5 м/с – ; для газів -75 м/с.
7.Визначити тиски на на вході 1 рі виході р2 РО, перепади тисків на РО- Dрро і трубопроводі- Dрт при максимальній витраті, кгс/см2 :
для рідин:
p |
= р |
- 638 ×Q2 |
× r ×x |
, (13) |
1 |
1пр |
max |
|
п |
15
p = |
р - |
638 ×10-6 ×Gmax2 |
×x |
, (14) |
||
r |
||||||
1 |
|
1пр |
|
п |
||
p1пр |
= рп |
± 0,1×hп × r |
|
(15) |
||
де hп – різниця висот розташування входу трубопровідної сітки відносно осі РО, м
p2 = р2пр + 638×Qmax2 × r ×xк , |
(16) |
|||
p2 = р2пр + |
638 ×10-6 ×Gmax2 |
×xк |
(17) |
|
|
r |
|||
p2пр = рк |
± 0,1×hк × r , |
(18) |
||
де hк – різниця висот розташування виходу трубопровідної сітки відносно осі РО, м Примітка: “+” у формулі ставиться тоді, коли початок (або кінець) розраховуваної ділянки трубопровідної сітки розміщений вище осі РО, “ - ” у формулі ставиться в тому випадку, коли початок (або кінець) розраховуваної ділянки трубопровідної сітки розміщений нижче осі РО.
для газів:
p1 = pп2 - 4,82 ×10-3 ×Qн2 max × rн ×T1 ×xп , |
(19) |
|
|||
або за формулою: p1 = pп2 - |
4,82 ×10-3 ×Gmax2 |
×T1 ×xп , |
(20) |
||
|
rн |
|
|
|
|
p2 = pк2 + 4,82 ×10-3 ×Qн2 max × rн ×T1 ×xк , |
(21) |
|
|||
або за формулою: p2 = pк2 + 4,82 ×10-3 ×Gmax2 |
×T1 ×xк , |
(22) |
|||
|
rн |
|
|
|
|
Dрро = р1 – р2 , |
|
|
(23) |
|
|
Dрт = р1пр – (р2пр + Dрро) для рідин, |
(24) |
|
|||
Dрт = рп – (рк + Dрро) |
для газів. |
|
|
(25) |
|
8.Обраховують максимальну розрахункову пропускну здатність Ku max :
●для рідини
KV max |
= Qmax |
× |
r |
= |
Gmax |
, |
(26) |
|
D p |
1000 × D pро × r |
|||||||
|
|
|
ро |
|
|
16
● для насиченої і перегрітої пари при Р2 > 0.5P1 (докритичний режим плину)
K u max |
= |
G max |
× r |
, |
|
|
|
|
(27) |
||
33 × |
DPpo |
|
|
|
|
||||||
|
|
1 |
|
|
|
|
|
||||
● для газів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
при Р2 > 0.5P1 (докритичний режим плину) |
|
|
|
|
|
|
|
||||
K u max |
Q |
Н max |
× |
r |
н ×T 1 × K |
¢ |
, |
||||
= |
|
|
|
p po |
× p |
|
|||||
|
|
535 |
|
|
D |
2 |
|
||||
або K u max |
|
= G max × |
|
T 1 × K ¢ |
|
, (28) |
|||||
|
|
535 |
|
D p po |
× p 2 × r н |
|
|
||||
при Р2 < 0,5Р1 (критичний режим плину) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
K u max = |
Q Н max |
× |
r н ×T 1 × K ¢ |
, |
|
(29) |
|||||
|
268 × p |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
K u max |
|
Q Н max |
× |
T 1 × K ¢ |
, |
|
(30) |
||||
= |
|
|
r |
|
|
||||||
|
|
268 × p |
1 |
|
н |
|
|
|
|
||
де Qмах, Qн мах –максимальні об’ємні витрати, відповідно:
для рідини, м3/год, для
газу – нм3/год, (при 0 °С и 760 мм рт. ст.);
Gмах – масова витрата для рідини, газу, пари, кг/год;
r - густина рідини при температурі транспортування, г/см3 ; rн – густина газу при нормальних умовах, кг/м3;
ρ1- густина пари при температурі транспортування Т1, 0К і тискові Р1, кг/м3;
Р1, Р2 - тиск, відповідно: до і після РО, кгс/см2;
K ¢ - поправочний коефіцієнт, який враховує відхилення властивостей реального газу від ідеального [ 3, 4 ].
9. Вибір типорозміру РО:
Визначають максимальну пропускну здатністьKu max по одній з формул
(26)...(30).
9.2. Вибирають РО відповідного типу(дво-, односідельний чи заслінковий) з умовною пропускною здатністю Kuy , найближчою більшою стосовно отриманого
значення Ku max , помноженому на коефіцієнт запасуh: Kuy > Ku m axh ,
коефіцієнт запасу h приймається не меншим 1.1...1.2.
17
Методами аналізу системи автоматичного регулювання визначають оптимальну витратну характеристику РО, відповідно до якої з каталогів вибирають РО з відповідним видом пропускної характеристики.
Умовний прохід РО Dy , мм, вибирається таким, щоб виконувалася умова:
0.25D< Dy <D.
9.3. Перевіряють вплив в’язкості рідини на пропускну здатність обраного РО в такий спосіб:
9.3.1.Визначають число Rey , віднесене до умовного проходу попередньо вибраного РО, за формулою вибраною з табл. (п.5).
9.3.2.Якщо |
Re y >2320, застосовують |
РО |
з |
умовною |
пропускною здатністюKuy , |
|||||
визначеною |
по п.9.2, з наступною перевіркою на можливість виникнення кавітації |
|||||||||
по п.9.4. |
Re y <2320, визначають |
|
|
|
|
|
|
|||
9.3.3. Якщо |
поправочний коефіцієнт на |
вплив |
в’язкості |
|||||||
|
рідини Y . |
Наближені |
значення Y |
можуть |
бути знайдені з |
графіків |
||||
|
залежності |
Y (R e) (рис. 1). |
|
|
|
|
|
|
||
9.3.4. Розраховують пропускну здатність з урахуванням впливу в’язкості рідини |
||||||||||
|
|
|
K uв = Y hKu m ax , |
|
(31) |
|
||||
|
|
При |
Ku в < Kuy |
вибір |
РО вважають закінченим. При |
Ku в |
> Kuy |
|||
знову |
вибирають |
РО відповідного типу зі значеннямKuy , найближчим більшим |
||||||||
Ku в , |
і знову |
визначаютьRe y , Y |
і |
Ku в . Знову |
знайдене |
значенняKu в |
||||
перевіряють по п. 9.3;
Рисунок 1. Значення коефіцієнта y для різних виконуючих механізмів: 1 - двосидельних; 2 - односидельних; 3 - заслінкових
18
Рисунок 2. Залежність коефіцієнтів кавітації Kc і Kc max від коефіцієнта гідравлічногоопору z :
1 - Kc для двосидельних виконавчих механізмів і односидельних(подача рідини на затвор); 2 -
Kc і Kc max для односидельних (подача рідини під затвор); 3 - Kc max для двосидельних виконавчих механізмів і односидельних (подача рідини на затвор)
9.4. Проводять перевірку РО на критичні умови експлуатації:
9.4.1. Для потоку рідини перевіряють РО на можливість виникнення кавітації: Визначають коефіцієнт опору РО:
|
|
0,00254 × |
F 2 |
|
||||
|
z y = |
|
|
|
y |
. |
(32) |
|
|
|
|
2 |
|
||||
|
|
|
|
|
K uy |
|
|
|
|
де F y = pD y2 / 4 , мм2 . |
|
||||||
По рис. 2 знаходять коефіцієнт кавітації Kc , потім розраховують максимально |
||||||||
припустимий перепад тисків: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
DPкав = Kc ( P1 - Pн1 ) , |
(33) |
||||||
Де P |
- абсолютний тиск насиченої |
пари |
рідини при |
температуріt , кгс/см2 |
||||
н1 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
(знаходять по довідковій літературі). |
|
|
|
|
|
|||
Якщо виявиться, що DP |
> DP |
po |
, то приймається раніше обраний по п.9.2. |
|||||
|
кав |
|
|
|
|
|
|
|
чи 9.3. РО з пропускною здатністюKuy . У противному випадку цей РО буде
працювати в кавітаційному режимі і для виключення цього варто вибрати інший РО з іншим найближчим більшим значенням умовної пропускної здатностіKuy . Для
цього значення Kuy знову |
визначається z y |
по (32), а потім за графіком (рис. 2) |
||||||
знаходиться критичний коефіцієнт Kc max |
і |
підраховується |
критичний перепад |
|||||
тисків у РО: |
DP |
|
= K |
|
(P -P |
), |
|
|
|
|
|
(34) |
|||||
|
кав max |
c max |
1 |
н1 |
|
|
||
який підставляється в наступну формулу: |
Gmax |
|
|
|
||||
KVккавa = Qmax × |
r |
= |
|
. |
|
(35) |
||
D pкав max |
1000 × |
D pкав max ×r |
|
|||||
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
19 |
При hK |
кав |
< K |
uy |
обраний РО |
забезпечує |
пропуск |
заданої |
витратиQ |
в |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
max |
|
||
кавітаційному режимі і вибір можна вважати |
|
закінченим. При |
hK кав > Kuy |
|||||||||||||
приймається інший РО з ще більшим Kuy і розрахунки повторюються згідно пункту |
||||||||||||||||
п. 9.4 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9.4.2. Для |
потоку |
газу перевіряють |
РО |
на |
можливість |
виникнення критичного |
||||||||||
перепаду: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
é |
|
|
|
|
c |
|
ù |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ê |
æ |
|
2 öc -1 |
ú |
, |
|
|
|
|||
|
|
|
|
DPPO £ DPКP = P1 × ê1 |
- ç |
|
|
÷ |
|
|
ú |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
ê |
è c |
+1ø |
|
|
ú |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
ë |
|
|
|
|
|
|
û |
|
|
|
|
де χ – показник адіабати.
Приведена методика розрахунку пропускної здатності і вибору умовног проходу РО не враховує впливу трубопровідної лінії. Далі приводиться методика розрахунку РО з урахуванням впливу наявної трубопровідної мережі, а також для випадку, коли система проектується знову.
10. Вибір пропускної характеристики РО з урахуванням впливу наявн трубопровідної лінії проводиться в наступному порядку:
10.1. Визначають пропускну здатність трубопровідної лініїКvт по одній з формул (26)-(30) в залежності від агрегатного стану середовища. В формулу замість Dppo підставляють Dpт .
10.2.Визначають гідравлічний модуль згідно формули: n = Kvy / KvT .
10.3.Визначають максимальну і мінімальну відносні витрати середовищаqmax
іqmin наступним чином:
10.3.1.Знаходять попереднє значення максимальної відносної витрати qпmax за
формулою:
qпmax = Kvmax / Kvу. |
(36) |
10.3.2. На побудованих витратних характеристиках дляn визначеного згідно |
|
п.10.1 і n = 0 через точку qпmax проводять |
горизонтальну пряму до перетину з |
лінією для n = 0. Потім з точки перетину проводять вертикальну пряму до перетину з кривою для визначеногоn . Ордината точки перетину відповідає максимальній відносній витраті через РО qmax .
10.3.3. Мінімальну відносну витрату середовища qmin визначають за формулою:
|
qmin = qmax |
× |
Qmin |
. |
(37) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Qmax |
|
|
дляn визначеного згідно |
10.2. За |
побудованими витратними |
|
характеристиками |
||||
п.10.1, за значеннями qmax , qmin |
знаходять lmax , lmin |
і діапазон ходу затвора |
|||||
РО |
Dl . Перевіряють виконання умов: lmin ³ 0,1; lmax £ 0,9; Dl ³ 0,25. |
||||||
10.3. Для вибраного РО визначають: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20 |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
● для лінійної витратної характеристики – коефіцієнт підсилення |
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
К = |
|
qmax - qmin |
; |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
● |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
lmax -lmin |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
для |
|
|
|
рівнопроцентної |
|
витратної |
|
|
|
характеристики– коефіцієнт |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
рівнопроцентності |
|
|
ln(q |
|
|
/ q |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
K p = |
max |
|
|
) |
; |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
min |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
lmax -lmin |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
10.4. Визначають найбільші |
додатні |
і |
від’ємні |
відхилення |
дійсних зн |
||||||||||||||||||||||||
коефіцієнта підсилення і коефіцієнта рівнопроцентності від розрахованих в п.10.5: |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
DKв = Kд max – K ; |
|
|
DKн = Kд min – K; |
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
DKвp = Kpд max – Kp ; DKнp = Kpд min – Kp , |
|
|
|
|||||||||||||||||
де Kд max |
, Kд min |
, Kpд max |
, Kpд |
min |
|
|
- максимальні |
і |
мінімальні значення |
||||||||||||||||||||
коефіцієнта підсилення і коефіцієнта рівнопроцентності |
|
в діапазоні відносн |
|||||||||||||||||||||||||||
витрат qmax , qmin . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
¢ |
||||||||
10.7.Підраховують |
відносні |
відхилення |
|
|
|
коефіцієнта |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
підсиленняd к і |
||||||||||||||||||||||||||
коефіцієнта рівнопроцентності d¢кр : |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
d K |
= |
|
DK |
|
max |
×100% , |
d Kp |
= |
|
|
DK |
|
p |
|
max |
×100% , |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
K |
|
|
|
|
|
|
K p |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
і вибирають РО з тією пропускною характеристикою, де dК (dКр) є найменшим. Аналіз за п.п. 10.3 – 10.7 проводять як для випадку, коли необхідно забезпечити лінійну витратну характеристику, так і для випадку, коли необхідно забезпечити рівнопроцентну витратну характеристику.
