Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

PRAK

.pdf
Скачиваний:
9
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
371.68 Кб
Скачать

11

1. Обчислюємо вихідну координату qem у радіанах.

Наприклад, qem = 900 = 1.57 рад .

Розраховуємо кутову швидкість керованого об'єкт):

we = 2p .

Te

2. Знаходимо швидкість і прискорення робочого циклу:

Wнт = qетwе ;

eнм = qетw2 ;

eе = eнт

2

3.

Розраховуємо коефіцієнти lеквіbекв. :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

é

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ù

 

 

l = 2e

 

J 2e 2 +

М

2

 

+ J

 

e

 

 

ê

 

н

 

н

е

ú;

 

h2

 

екв

е ê

 

н е

 

 

 

 

 

 

ú

 

 

 

 

ë

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

û

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

bекв

= Wнт 4 Jн2

+

 

М

2

 

;

 

 

 

 

 

н

 

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

eеh

 

 

 

 

 

 

 

4. Визначаємо необхідну потужність двигуна:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Р

=

gе bе

, деl

=1, 2...1,3 .

 

 

 

необ

 

lW

W

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.

За каталогом вибираємо

 

двигун,

 

виписуємо його паспортні дані.

6.

Визначаємо кутову номінальну швидкість двигуна:

 

 

 

p × n

Wдм = 30 .

7. Знаходимо передаточне число редуктора:

i = lWWдм .

Wнм

8. Знаходимо величину еквівалентного моменту:

 

æ

М

н

ö

æ

 

І

н

ö2

 

 

 

 

 

 

 

 

2 2

М е

= ç

 

 

÷

+ ç І

д +

 

 

÷

і e

іh

2

 

 

è

ø

è

 

і h ø

 

9. Перевіряємо вибраний двигун за моментом:

12

Медн ,

якщо Медн , то вибраний двигун задовольняє поставленим вимогам.

10. Перевіряємо вибраний двигун за перевантаженням. Для цього визначаємо потрібний момент:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

М

д ном

 

æ

 

 

 

J

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

М nер =

 

 

+

ç J

д

+

 

 

 

н

÷×і ×eмах .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

і

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

і ×h

è

 

 

 

×h ø

 

 

а далі - величини:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

=

М пер

£ l

 

;

l

=

Wдм

 

£ l

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

М д ном

 

Wд н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м

 

 

мдоп

 

W

 

Wдоп

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Допустимі

значення

 

коефіцієнтів

 

перевантаження

по моментуl

і по

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

швидкості lW приведені в

методиці

вибору

 

 

 

двигуна при

тривалому

незмінно

навантаженні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11. Перевіряємо вибраний двигун згідно умов пуску:

Мдп ≥ Мн .

Виконання вимог всіх перевірок означає, що двигун вибраний правильно.

Методика вибору і розрахунку регулюючого органу

У задачу вибору і розрахунку регулюючого органу(РО) входить визначення його пропускної здатності, діаметра умовного проходу, вибір пропускної і витратної характеристик, розрахунок коефіцієнта передачі РО Кро ( значення Кро використовується надалі при розрахунку системи автоматичного регулювання).

Для розрахунку необхідні наступні вихідні дані:

схема технологічної трубопровідної сітки, на якому встановлений РО, із приведенням довжини кожної ділянки трубопровідної сітки, види місцевих опорів і їхня кількість, а для рідин, крім того, - різниця висот розташування входу і виходу трубопровідної сітки – h;

відома речовина (рідина, або газ), яка проходить через трубопровідну сітку; Рп – тиск на вході в трубопровідну сітку, кгс/см2; Рк – тиск на виході з трубопровідної сітки, кгс/см2;

Qmax, Qmin – межі регулювання об’ємної витрати рідиниQ, які повинен забезпечити шуканий регулюючий орган (РО), м3/год., або:

Qнmax, Qнmin – межі регулювання витрати газуQн, приведеної до нормальних умов, які повинен забезпечити шуканий РО, м3/год., або:

Gmax, Gmin – межі регулювання масової витрати речовиниG, які повинен забезпечити шуканий РО, кг/год.;

13

температура матеріального потоку Т1 0С.

Послідовність розрахунку: 1.Знайти для даної речовини:

·для рідини – густину при температурі транспортування r (г/см3);

·для газу – густину приведену до нормальних умов rн (кг/м3);

·кінематичну n (см2/с) або динамічну m в’язкість (Пз);

2.Задатися

допустимою

швидкістю

речовини

в

трубопроводі, виходячи

з

рекомендованих діапазонів:

 

 

 

 

 

·для рідин [w] від 1 до 2 м/с;

·для газів [w] від 10 до 20 м/с.

3.Визначити орієнтовний діаметр трубопроводу:

DТ =

353 ×Qmax

=

0,353 ×Gmax

для рідин;

(2)

[w]

 

 

r ×[w]

DТ =

1,34 ×Qн max ×T1

=

1,34 ×Gmax

×T1

для газів;

(3)

[w] ×

pп

 

rн [w] × pп

 

 

 

 

 

отримане значення округлити до найближчого більшого стандартного значення [4]. 4.Визначити приведені коефіцієнти гідравлічного опору ділянок трубопроводу до РО - xп і після РО - xк за формулою:

N

1

 

é

×

 

Mi

ù

 

 

x = å

 

ê103

× К 0 × li

li + åjij ú

, мм-4 ,

(4)

 

4

 

D

 

DТі

 

û

 

 

i=1

 

Ті ë

j =1

 

 

 

 

ê

 

 

ú

 

 

де i - номер ділянки трубопровідної сітки з умовним діаметром Dті; N – кількість ділянок трубопровідної сітки;

Dті – умовний діаметр і-ої ділянки, в мм;

К0 – корекційний коефіцієнт на зварні стики і фланці; li довжина відрізку трубопроводу і-ої ділянки, в м; lі – коефіцієнт тертя стінки і-ої ділянки;

j – номер місцевого опору;

Mi – кількість місцевих опорів на і-ій ділянці трубопровідної сітки; jij – коефіцієнт j–го місцевого опору і-ої ділянки.

Значення К0 прийняти рівним 1,25.

5.Визначити число Re вибравши необхідну формулу з таблиці:

Таблиця 5 Формули для визначення числа Re

Re

 

 

 

Рідина

 

 

 

 

 

Газ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3530 ×Q

, або

3,53×G

 

 

3,53 ×Qн × rн

 

3,53×G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

× m

 

 

 

× m

 

 

 

Т ×

 

 

× r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

×

 

 

Т

t

 

Т

t

 

 

D n

 

 

DТ nt

 

 

 

D

 

, або D

 

 

В’язкість для газів необхідно розрахувати за формулами:

 

 

 

 

1 +

c

 

 

t1

+ 273

 

 

 

 

 

æ t1

+ 273

ö

m

m

 

= m

 

273

 

, або

m

 

= m

 

 

 

×

 

×

 

 

 

t

0

 

c

 

273

t

0

×ç

273

÷ .

 

 

1 +

 

 

 

 

 

 

è

ø

 

 

 

 

 

t1 + 273

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Де c, m – газові постійні.

Значення c, m, m0 для свого варіанту взяти з довідкової літератури [ 4 ]. Крім того, необхідно визначити коефіцієнт тертя за однію з формул: при ламінарному режимі (Re < 2320):

l =

64

;

(6)

 

 

R e

 

при турбулентному режимі (Re = 3000...100000):

l =

0.316

 

 

 

(7)

Re 0.25

 

 

чи (для будь-яких Re > 5000):

 

 

 

0

.3

0 3

 

l =

.

 

( l g R e - 0 .9 ) 2

 

 

 

14

(5)

(8)

6. Перевірити, чи не виходить дійсна швидкість потоку в трубопроводі за

межі допустимого.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дійсна швидкість потоку в трубопроводі

визначається при максималь

витраті, згідно однієї з формул, (м/с):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

для рідин:

 

353

× Q max

 

 

 

 

 

 

 

 

 

W =

,

 

 

 

 

 

 

 

(9)

 

 

 

D 2у

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

або за формулою

W

 

 

=

0 , 353

× G max

 

,

 

(10)

 

 

 

 

 

 

D 2у

r

 

 

 

 

 

 

для газів:

 

1,34

× Q н max

×

Т 1

 

 

 

 

 

W =

 

,

 

(11)

 

 

 

 

 

D 2у ×

р 1

 

 

 

 

 

 

або за формулою

W

=

 

1 ,34 × G max

× Т 1

,

(12)

 

 

 

 

 

 

D 2у × r н ×

р 1

 

Обмеження швидкості потоку на вході РО:

для рідин становить 5 м/с – ; для газів -75 м/с.

7.Визначити тиски на на вході 1 рі виході р2 РО, перепади тисків на РО- Dрро і трубопроводі- Dрт при максимальній витраті, кгс/см2 :

для рідин:

p

= р

- 638 ×Q2

× r ×x

, (13)

1

1пр

max

 

п

15

p =

р -

638 ×10-6 ×Gmax2

×x

, (14)

r

1

 

1пр

 

п

p1пр

= рп

± 0,1×hп × r

 

(15)

де hп – різниця висот розташування входу трубопровідної сітки відносно осі РО, м

p2 = р2пр + 638×Qmax2 × r ×xк ,

(16)

p2 = р2пр +

638 ×10-6 ×Gmax2

×xк

(17)

 

r

p2пр = рк

± 0,1×hк × r ,

(18)

де hк – різниця висот розташування виходу трубопровідної сітки відносно осі РО, м Примітка: “+” у формулі ставиться тоді, коли початок (або кінець) розраховуваної ділянки трубопровідної сітки розміщений вище осі РО, “ - ” у формулі ставиться в тому випадку, коли початок (або кінець) розраховуваної ділянки трубопровідної сітки розміщений нижче осі РО.

для газів:

p1 = pп2 - 4,82 ×10-3 ×Qн2 max × rн ×T1 ×xп ,

(19)

 

або за формулою: p1 = pп2 -

4,82 ×10-3 ×Gmax2

×T1 ×xп ,

(20)

 

rн

 

 

 

 

p2 = pк2 + 4,82 ×10-3 ×Qн2 max × rн ×T1 ×xк ,

(21)

 

або за формулою: p2 = pк2 + 4,82 ×10-3 ×Gmax2

×T1 ×xк ,

(22)

 

rн

 

 

 

 

Dрро = р1 – р2 ,

 

 

(23)

 

Dрт = р1пр – (р2пр + Dрро) для рідин,

(24)

 

Dрт = рп – (рк + Dрро)

для газів.

 

 

(25)

 

8.Обраховують максимальну розрахункову пропускну здатність Ku max :

для рідини

KV max

= Qmax

×

r

=

Gmax

,

(26)

D p

1000 × D pро × r

 

 

 

ро

 

 

16

● для насиченої і перегрітої пари при Р2 > 0.5P1 (докритичний режим плину)

K u max

=

G max

× r

,

 

 

 

 

(27)

33 ×

DPpo

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

● для газів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

при Р2 > 0.5P1 (докритичний режим плину)

 

 

 

 

 

 

 

K u max

Q

Н max

×

r

н ×T 1 × K

¢

,

=

 

 

 

p po

× p

 

 

 

535

 

 

D

2

 

або K u max

 

= G max ×

 

T 1 × K ¢

 

, (28)

 

 

535

 

D p po

× p 2 × r н

 

 

при Р2 < 0,5Р1 (критичний режим плину)

 

 

 

 

 

 

 

 

K u max =

Q Н max

×

r н ×T 1 × K ¢

,

 

(29)

 

268 × p

1

 

 

 

 

 

 

 

 

K u max

 

Q Н max

×

T 1 × K ¢

,

 

(30)

=

 

 

r

 

 

 

 

268 × p

1

 

н

 

 

 

 

де Qмах, Qн мах –максимальні об’ємні витрати, відповідно:

для рідини, м3/год, для

газу – нм3/год, (при 0 °С и 760 мм рт. ст.);

Gмах – масова витрата для рідини, газу, пари, кг/год;

r - густина рідини при температурі транспортування, г/см3 ; rн – густина газу при нормальних умовах, кг/м3;

ρ1- густина пари при температурі транспортування Т1, 0К і тискові Р1, кг/м3;

Р1, Р2 - тиск, відповідно: до і після РО, кгс/см2;

K ¢ - поправочний коефіцієнт, який враховує відхилення властивостей реального газу від ідеального [ 3, 4 ].

9. Вибір типорозміру РО:

Визначають максимальну пропускну здатністьKu max по одній з формул

(26)...(30).

9.2. Вибирають РО відповідного типу(дво-, односідельний чи заслінковий) з умовною пропускною здатністю Kuy , найближчою більшою стосовно отриманого

значення Ku max , помноженому на коефіцієнт запасуh: Kuy > Ku m axh ,

коефіцієнт запасу h приймається не меншим 1.1...1.2.

17

Методами аналізу системи автоматичного регулювання визначають оптимальну витратну характеристику РО, відповідно до якої з каталогів вибирають РО з відповідним видом пропускної характеристики.

Умовний прохід РО Dy , мм, вибирається таким, щоб виконувалася умова:

0.25D< Dy <D.

9.3. Перевіряють вплив в’язкості рідини на пропускну здатність обраного РО в такий спосіб:

9.3.1.Визначають число Rey , віднесене до умовного проходу попередньо вибраного РО, за формулою вибраною з табл. (п.5).

9.3.2.Якщо

Re y >2320, застосовують

РО

з

умовною

пропускною здатністюKuy ,

визначеною

по п.9.2, з наступною перевіркою на можливість виникнення кавітації

по п.9.4.

Re y <2320, визначають

 

 

 

 

 

 

9.3.3. Якщо

поправочний коефіцієнт на

вплив

в’язкості

 

рідини Y .

Наближені

значення Y

можуть

бути знайдені з

графіків

 

залежності

Y (R e) (рис. 1).

 

 

 

 

 

 

9.3.4. Розраховують пропускну здатність з урахуванням впливу в’язкості рідини

 

 

 

K uв = Y hKu m ax ,

 

(31)

 

 

 

При

Ku в < Kuy

вибір

РО вважають закінченим. При

Ku в

> Kuy

знову

вибирають

РО відповідного типу зі значеннямKuy , найближчим більшим

Ku в ,

і знову

визначаютьRe y , Y

і

Ku в . Знову

знайдене

значенняKu в

перевіряють по п. 9.3;

Рисунок 1. Значення коефіцієнта y для різних виконуючих механізмів: 1 - двосидельних; 2 - односидельних; 3 - заслінкових

18

Рисунок 2. Залежність коефіцієнтів кавітації Kc і Kc max від коефіцієнта гідравлічногоопору z :

1 - Kc для двосидельних виконавчих механізмів і односидельних(подача рідини на затвор); 2 -

Kc і Kc max для односидельних (подача рідини під затвор); 3 - Kc max для двосидельних виконавчих механізмів і односидельних (подача рідини на затвор)

9.4. Проводять перевірку РО на критичні умови експлуатації:

9.4.1. Для потоку рідини перевіряють РО на можливість виникнення кавітації: Визначають коефіцієнт опору РО:

 

 

0,00254 ×

F 2

 

 

z y =

 

 

 

y

.

(32)

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

K uy

 

 

 

 

де F y = pD y2 / 4 , мм2 .

 

По рис. 2 знаходять коефіцієнт кавітації Kc , потім розраховують максимально

припустимий перепад тисків:

 

 

 

 

 

 

 

 

DPкав = Kc ( P1 - Pн1 ) ,

(33)

Де P

- абсолютний тиск насиченої

пари

рідини при

температуріt , кгс/см2

н1

 

 

 

 

 

 

 

1

(знаходять по довідковій літературі).

 

 

 

 

 

Якщо виявиться, що DP

> DP

po

, то приймається раніше обраний по п.9.2.

 

кав

 

 

 

 

 

 

чи 9.3. РО з пропускною здатністюKuy . У противному випадку цей РО буде

працювати в кавітаційному режимі і для виключення цього варто вибрати інший РО з іншим найближчим більшим значенням умовної пропускної здатностіKuy . Для

цього значення Kuy знову

визначається z y

по (32), а потім за графіком (рис. 2)

знаходиться критичний коефіцієнт Kc max

і

підраховується

критичний перепад

тисків у РО:

DP

 

= K

 

(P -P

),

 

 

 

 

(34)

 

кав max

c max

1

н1

 

 

який підставляється в наступну формулу:

Gmax

 

 

 

KVккавa = Qmax ×

r

=

 

.

 

(35)

D pкав max

1000 ×

D pкав max ×r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

19

При hK

кав

< K

uy

обраний РО

забезпечує

пропуск

заданої

витратиQ

в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

max

 

кавітаційному режимі і вибір можна вважати

 

закінченим. При

hK кав > Kuy

приймається інший РО з ще більшим Kuy і розрахунки повторюються згідно пункту

п. 9.4 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9.4.2. Для

потоку

газу перевіряють

РО

на

можливість

виникнення критичного

перепаду:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

é

 

 

 

 

c

 

ù

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ê

æ

 

2 öc -1

ú

,

 

 

 

 

 

 

 

DPPO £ DPКP = P1 × ê1

- ç

 

 

÷

 

 

ú

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ê

è c

+1ø

 

 

ú

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ë

 

 

 

 

 

 

û

 

 

 

 

де χ – показник адіабати.

Приведена методика розрахунку пропускної здатності і вибору умовног проходу РО не враховує впливу трубопровідної лінії. Далі приводиться методика розрахунку РО з урахуванням впливу наявної трубопровідної мережі, а також для випадку, коли система проектується знову.

10. Вибір пропускної характеристики РО з урахуванням впливу наявн трубопровідної лінії проводиться в наступному порядку:

10.1. Визначають пропускну здатність трубопровідної лініїКпо одній з формул (26)-(30) в залежності від агрегатного стану середовища. В формулу замість Dppo підставляють Dpт .

10.2.Визначають гідравлічний модуль згідно формули: n = Kvy / KvT .

10.3.Визначають максимальну і мінімальну відносні витрати середовищаqmax

іqmin наступним чином:

10.3.1.Знаходять попереднє значення максимальної відносної витрати qпmax за

формулою:

qпmax = Kvmax / Kvу.

(36)

10.3.2. На побудованих витратних характеристиках дляn визначеного згідно

п.10.1 і n = 0 через точку qпmax проводять

горизонтальну пряму до перетину з

лінією для n = 0. Потім з точки перетину проводять вертикальну пряму до перетину з кривою для визначеногоn . Ордината точки перетину відповідає максимальній відносній витраті через РО qmax .

10.3.3. Мінімальну відносну витрату середовища qmin визначають за формулою:

 

qmin = qmax

×

Qmin

.

(37)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Qmax

 

 

дляn визначеного згідно

10.2. За

побудованими витратними

 

характеристиками

п.10.1, за значеннями qmax , qmin

знаходять lmax , lmin

і діапазон ходу затвора

РО

Dl . Перевіряють виконання умов: lmin ³ 0,1; lmax £ 0,9; Dl ³ 0,25.

10.3. Для вибраного РО визначають:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

для лінійної витратної характеристики – коефіцієнт підсилення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К =

 

qmax - qmin

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lmax -lmin

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

для

 

 

 

рівнопроцентної

 

витратної

 

 

 

характеристики– коефіцієнт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рівнопроцентності

 

 

ln(q

 

 

/ q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

K p =

max

 

 

)

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

min

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lmax -lmin

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10.4. Визначають найбільші

додатні

і

від’ємні

відхилення

дійсних зн

коефіцієнта підсилення і коефіцієнта рівнопроцентності від розрахованих в п.10.5:

 

 

 

 

 

 

 

 

DKв = Kд max – K ;

 

 

DKн = Kд min – K;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

DKвp = Kpд max – Kp ; DKнp = Kpд min – Kp ,

 

 

 

де Kд max

, Kд min

, Kpд max

, K

min

 

 

- максимальні

і

мінімальні значення

коефіцієнта підсилення і коефіцієнта рівнопроцентності

 

в діапазоні відносн

витрат qmax , qmin .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¢

10.7.Підраховують

відносні

відхилення

 

 

 

коефіцієнта

 

 

 

підсиленняd к і

коефіцієнта рівнопроцентності d¢кр :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d K

=

 

DK

 

max

×100% ,

d Kp

=

 

 

DK

 

p

 

max

×100% ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

K

 

 

 

 

 

 

K p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

і вибирають РО з тією пропускною характеристикою, де dК (dКр) є найменшим. Аналіз за п.п. 10.3 – 10.7 проводять як для випадку, коли необхідно забезпечити лінійну витратну характеристику, так і для випадку, коли необхідно забезпечити рівнопроцентну витратну характеристику.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]