- •1.Система аем в Україні
- •3. Організації що проводять
- •33.Організація моніторингу зкп
- •4. Завдання моніторингу земель
- •9.Терміни проведення агрохімічної паспортизації земель та суцільного грунтового обстеження
- •10 Необхідність моніторингу грунтів.
- •11. Об*єкти аем.
- •12. Нормативи у галузі охорони земель та вітворення родючості грунтів
- •15. Гіс технології при аем
- •16. Недоліки моніторингу грунтів.
- •17. Сучасні деградаційні процеси грунтів
- •18 . Агрохімічні властивості грунтів.
- •19 . Агроекологічні властивості грунтів
- •20. Агрофізичні властивості грунту.
- •21. Основні забрудникигрунту.
- •22. Актуальність проведення моніторингових робіт по важких металах.
- •28. Організація проведення екологічного моніторингу важких металів.
- •24. Загальні відомості про важкі метали.
- •26. Нормування важких металів у грунті.
- •27. Вплив важких металів на екосистему.
- •28. Організація проведення екологічного моніторингу важких металів.
- •29. Можливості покращення екологічної ситуації вм.
- •30. Актуальність моніторингових робіт з пестицидами.
- •31. Класифікація пестицидів.
- •32. Вплив пестицидів на живі організми.
27. Вплив важких металів на екосистему.
До тих пір, доки важкі метали міцнозв’язані з складовимичастинами грунту і важкодоступні, їхнегативнийвплив на грунт і навколишнєсередо- вище буде незначним. Проте, якщогрунтовіумовидозволяють перейти важкимметалам в грунтовийрозчин, з’являється пряма загрозазабрудненнягрунтів, виникаєможливістьїхпроникнення в рослини, а також в організми людей і тварин, якіспоживаютьцірослини. Крім того, важкі метали можуть бути забрудникамирослин і водой- мищвнаслідоквикористання мулу стічних вод. Загрозазабрудненнягрунтів та рослинзалежить: від виду рослин, форм хімічнихсполук в грунті, наявності елементів, що протидіютьвпливуважкихметалів і речовин, якіутворюють з ними комплекснісполуки, адсорбції і десорбції, кількостідос- тупних форм цихметаліввгрунті та грунтово-кліматичних умов. Отже, не-гативнийвпливважкихметалівзалежить, по суті, відїхрухомості, тобто, розчинності. На вмістрізних елементів в грунтах помітнудіювиявляє атмосфера. Важкі метали (за виключеннямртуті) в основному заносяться в атмосферу в складіаерозолів, значенняяких в хімічномузабрудненніповітрянадтове- лике. В опадах, що випадають на поверхню грунту, можутьміститисясви-нець, кадмій, арсен, ртуть, хром, нікель, цинк та іншіелементи.
28. Організація проведення екологічного моніторингу важких металів.
Мінагрополітики здійснює спостереження за ґрунтами сільськогосподарського використання. Мережа, на якій ведуться спостереження та моніторинг грунтів підрозділами Державного технологічного центру охорони родючості ґрунтів, складається з 1003 ділянок. Здійснюються радіологічні, агрохімічні та токсикологічні визначення, залишкова кількість пестицидів, агрохімікатів і важких металів.
відбирають ґрунту за методикою відбору ґрунтів,.
29. Можливості покращення екологічної ситуації вм.
Надходження токсичних важких металів у сільськогосподарські куль- тури можна зменшити глинуванням, внесенням великих норм органічної ре- 71 човини, вапнуванням, фосфоритуванням, внесенням у грунт менш токсич- них аналогів, а також за рахунок комплексного використання перерахованих вище заходів. Однак, слід відмітити, що в усіх цих випадках знижується ру-хомість важких металів і зменшується, але не виключається їх надходження у рослини. Одержаннячистоїпродукціїможнадобитисьтількививівшизабруднення з коренезаселеного шару.
30. Актуальність моніторингових робіт з пестицидами.
Висока стійкість хлорорганічних і триазинових пестицидів до розпаду є важливою передумовою їхньої міграції за профілем ґрунту, а також у суміжні середовища (рослини, повітря, воду), що становить небезпеку для природних біогеоценозів і, відповідно, існування людини. Тому екологічно важливо оцінити сучасний стан забруднення ґрунту залишками пестицидів.
На сьогодні в Україні накопичено 11 тис. тонн застарілих пестицидів. Проблема їхньої утилізації не вирішена. Багато сховищ, де вони зберігаються, знаходяться в не задовільному стані.Пестициди пригнічують біологічну активність грунтів, знищують корисні мікроорганізми, черв’яків, зменшують природну родючість і , крім цього, гинуть комахи – запилювачі, від чого теж різко знижується врожайність , наприклад, гречки, баштанних культур та ін.
