9.Терміни проведення агрохімічної паспортизації земель та суцільного грунтового обстеження

Обстеженнязазначених земель для поновленняпоказників у агрохімічномупаспорті поля проводитьсяна осушених та зрошуванихземлях кожні 3 роки, на богарних землях - кожні 5 років. Агрохімічна паспортизація орних земель здійснюється через кожні 5 років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень – через кожні 5-10 років.

10 Необхідність моніторингу грунтів.

Грунтовиймоніторинг– це діагностика, прогноз і управління станом грунтів або контроль заради керування розширеним відтворенням їх родючості.

Найважливішими завданнями грунтового моніторингу є:

- оцінка середньорічних втрат грунту внаслідок водної, іригаційної і вітрової ерозій;

- виявлення регіонів з дефіцитним балансом головних елементів живлення рослин, виявлення й оцінка швидкості втрат гумусу, азоту, і фосфору; контроль за вмістом елементів живлення рослин;

- контроль за зміною кислотності і лужності грунтів, особливо в районах, де застосовуються високі дози мінеральних добрив, а також при іригації, використанні промислових відходів;

- контроль за зміною сольового режиму зрошуваних едафотопів та грунтів, що удобрюються;

- контроль за забрудненням грунтів важкими металами внаслідок глобального осідання;

- контроль за локальним забрудненням грунтів важкими металами в зоні впливу промислових підприємств і транспортних магістралей, а також пестицидами в регіонах їхнього постійного використання, детергентами і побутовими відходами на територіях з високою щільністю населення;

11. Об*єкти аем.

Об'єктами агроекологічного моніторингу ґрунтів є землі сільськогосподарського призначення (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, перелоги, землі тимчасової консервації). Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення проводиться відповідно до загальнодержавної та регіональних програм моніторингу ґрунтів. Його метою є своєчасне виявлення змін стану ґрунтів, їх оцінки, відвернення наслідків негативних процесів, розроблення науково обґрунтованих систем землеробства і агротехнологій.Об’єктами АЕМ є агрогеосистеми (агроландшафт-нісистеми) – природно-господарськітериторіальнісистеми с/г призначення, а також (як і в іншихпідсистемахекологічногомоніторингу) джерела антропогенного впливу на них.

12. Нормативи у галузі охорони земель та вітворення родючості грунтів

. у  галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів встановлюються такі нормативи: 

• гранично допустимого забруднення ґрунтів; 

• якісного стану ґрунтів; 

• оптимального співвідношення земельних угідь; 

• оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськогосподарських регіонах;

• показниківдеградації земель та ґрунтів. 

Нормативи в галузіохорони земель та відтворення родючості ґрунтів в становлює Кабінет Міністрів України.

15. Гіс технології при аем

Для забезпечення ефективного АЕМ необхідна комплексна ГІС, що має в своєму арсеналі, передовсім, цифрові карти екологічного стану ґрунтів, їхньої біопродуктивності, вмісту гумусу і мінеральних речо- вин; типи і характеристики ґрунтів; карти схилів (з цифровою моделлю рельєфу) та експозиції схилів; карти погодних, кліматичних, гідрогеологічних та гідрологічних умов тощо.Створення АЕМ на базі ГІС дає змогу інтегрувати та узагальнити відомчу моніторингову інформацію про екологічний стан агроландшафтних систем, оцінювати і прогнозувати стан виробництва і можливі його зміни під впливом природних та антропогенних факторів, надавати аналітичну та методичну підтримку органам державної влади, управління, місцевого самоврядування, інвесто-рам. Спеціалізовані ГІС для с/г в Європі і США уже давно стали необхідним компонентом комплексногоуправліннягосподарством.