Приклад одного з них

Використовуючи методики Букринського Б.В. (1995), Мольчака Я.О. (1994), Беккера П.П. (1984), проведемо реальну оцінку економічних збитків, від яких потерпає наша природа.

Економічна оцінка збитку, який завдається навколишньому середовищу річними викидами забруднюючих речовин визначають за формулою:

İ= γ σƒ М, (4,8)

де

İ – збиток (грн./рік);

γ - константа, значення якої дорівнює 2,4 (грн./ум.т);

σ – безрозмірний показник, дорівнює 4;

ƒ – поправка (безрозмірна) на характер розсіювання суміші в атмосфері, розраховується за формулою:

ƒ=h , і ƒ=h, (4.9)

М – маса річного викиду з джерела (ум. т на рік) забруднюючих речовин, які визначаються за формулою:

М=, де (4.10)

mі – маса річного викиду суміші і-го виду т/рік

Аі - показник відносної агресивності суміші (ум.т/рік);

N – загальні кількість сумішей в джерелі викидів.

Необхідно зазначити, що всі математичні підрахунки, як і були проведені в даному тексті відсутні, але на основі їх складаємо таблицю, де вказано формульні дані та збиткові суми в гривнях.

Наведена таблиця 4.12 розділена на колонки, де вказується назва речовин, константи, поправки, маса річного викиду (mі), показник агресивності суміші (Аі). В кінці таблиці підбивається загальна сума збитків в гривнях.

Таблиця 4.12

Економічні збитки від забруднення атмосфери (рік)

№ п/п

Назва речовини

γ

σ

ƒ

Аі

mі

İ

Крім економічних збитків заданих навколишньому середовищу проведемо додаткові розрахунки, що дасть можливість більш обширно провести аналіз шкідливих викидів.

Отже, за допомогою методик Дунаєва Г.В. (1988 р.) та Ізраеля Ю.А. (1984 р.), де виразно подано теорія та формули, за якими проведемо розрахунки приземних концентрацій залежно від висоти джерела викиду. Для спрощення подається нерівність

ОМ / ГДК >Ф, де

Ф=0,01Н, при Н>10м;

Ф= 0,1, при Н<10м;

М (г/с) – сума значення всіх джерел підприємства;

ГДК (мг/м³) – максимально разова гранично допустима концентрація підприємства;

Н (м) – середньозважена по підприємствах висота джерела викиду

Н=, (4.11)

де

М (0-10) – висота джерела викиду до 10 м;

М (11-20) - висота джерела викиду від 11 м до 20 м ;

М (21-30) - висота джерела викиду від 21 м до 30 м.

Якщо висота джерела викиду не перевищує 10 метрів, то середньозважена по підприємстві висота джерела викиду Н = 5 метрів.

Математичні підрахунки, як правило, в розділ не вносяться, а результати додаються в порівняльній таблиці вдодатках.

Приклад розрахунків

В роботі проводиться розрахунок, який визначає залежність між кількістю викидів шкідливих речовин в атмосферу та використанням капітальних вкладень на заходи по охороні та раціональному використанню природних ресурсів. Розрахунки проводяться за допомогою регресійних формул та представляються у вигляді графіка з позначеною лінією регресії та рівнянням залежності.

, (4.12)

, (4.13)

де: X - викиди шкідливих речовин в атмосферу, тис тон,

Y – природоохоронні міроприємства, тис. грн.

В результаті розрахунків отримуємо рівняння регресії:

Таблиця 4.13

Допоміжні параметри для розрахунків регресії

Роки	X - викиди шкідливих речовин в атмосферу, тис тон	Y - Охорона атмосферного повітря, тис.грн	X2	Y2	X*Y
2000	3,2	45	10,24	2025	144
2001	2,7	29	7,29	841	78,3
2002	2,2	21	4,84	441	46,2
	8,1	95	22,37	3307	268,5
n=		3	b0=	-33,133
b1=		24,0000

За трьома показниками регресія вираховується за такими формулами, де за третю ознаку Z приймається кількість джерел виділення шкідливих речовин.

; (4.14)

;

;

;

, ,;

;

;

;

;

Після обрахунків рівняння набули такого вигляду:

(4.15)

Таблиця 4.14

Допоміжні параметри для розрахунків регресії за трьома показниками

Роки	X - викиди шкідливих речовин в атмосферу, тис тон	Y - Охорона атмосферного повітря, тис.грн	Z - Кількість джерел виділення шкідливих речовин	X2	Y2	Z2	X*Y	Y*Z	X*Z
2000	3,2	45	34	10,2	2025	1156	144	1530	108,8
2001	2,7	29	26	7,29	841	676	78,3	754	70,2
2002	2,2	21	19	4,84	441	361	46,2	399	41,8
	8,1	95	79	22,4	3307	2193	268,5	2683	220,8
Середнє	2,700	31,667	26,333
С2x=	0,500	Сyx=	12,00	Сxz=	7,5
С2z=	112,67	Сyz=	181,33
n=		3	b2=	0,01	b0=	49,76
b1=		-0,1638