- •Моніторинг довкілля
- •Для студентів напряму підготовки 6.040106 - Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування
- •Луцьк -2012
- •З м і с т
- •Зразок титульного листа
- •Загальні положення
- •Таблиця 1.1
- •, (5.1)
- •2. Вибір та затвердження теми курсової роботи
- •3. Організація виконання курсової роботи
- •4. Структура, зміст та методи виконання курсової роботи
- •Загальний зміст
- •Орієнтовні приклади змісту курсової роботи
- •Розділ 1.Мета, об’єкти і завдання дослідження.----------------------------------------- 4
- •1.1.1.Нормування якості повітря------------------------------------------------------10
- •Наприклад:
- •Приклади
- •Таблиця 4.3
- •Кількість вимірів в рік при контролі викидів в атмосферу
- •Приклад характеристики забруднюючої речовини:
- •Характеристика важких металів
- •Таблиця 4.9
- •Приклад одного з них
- •Приклад розрахунків
- •5. Висновки
- •6. Захист курсової роботи та порядок її зберігання
- •Список використаної літератури
- •Предметний вказівник
- •43018, Луцьк, вул. Львівська, 75.
Таблиця 4.3
Джерела викидів шкідливих речовин в атмосферу
№ джерела |
Назва джерела |
Назва речовини |
Викиди забруднюючих речовин | ||
г/c |
мг/м3 |
т/рік |
Таблиця 4.4
Кількість вимірів в рік при контролі викидів в атмосферу
Назва речовини, що контролюється |
Прийнята методика відбору і аналізу шкідливої речовини |
S % |
Число вимірів | |
по розрахун-ку |
за вимога-ми |
Таблиця 4.5
Класи небезпеки забруднювачів атмосфери
Клас небез-пеки |
Підклас |
Межі ГДК, раз |
Середні ГДК по підкласах
ахахах |
Коефіцієнт переводу в умовно - натуральні одиниці |
1 |
1 |
<1 |
0.03 |
250 |
|
2 |
>=0.1 |
0.ІЗ |
57 |
2 |
3 |
<1 |
0.37 |
20 |
|
4 |
>=1 |
1.29 |
6 |
3 |
5 |
<5 |
3.5 |
2 |
4-5 |
6 |
5<=ГДК<=10 |
7.4 |
2 |
|
7 |
10<ГДК<=І00 |
50 |
0.15 |
В якості базового підкласу прийнятий 6-й підклас, в який входить найбільш поширена у викидах домішка - сірчистий ангідрид (50). Маса викидів (або їх зниження) може бути виражена в тонах умовної-домішки (ТУД).
Проблема комбінованого впливу різних забруднювачів досить складна. Реакція організму на такий вплив може протікати за різним типом:
а) підсилення ефекту (синергізм);
б) послаблення ефекту (антагонізм);
в) незалежна дія.
Синергізм може характеризуватись простим сумуванням, неповним сумуванням (ефект неповної сумації) і потенціюванням ефекту (вище простого сумування).
Оцінку комбінованої дії різних забруднювачів з ефектом простого сумування знаходять з відомого рівняння:
(4.1)
Тобто, якщо сума часток концентрацій, віднесена до їх ГДК, не перевищує одиниці, то загальна ступінь забруднення атмосферного повітря з урахуванням сумації біологічної дії забрудників не перевищує гігієнічних нормативів.
При визначенні максимальних розрахункових концентрацій на межі санітарно-захисних зон (СЗЗ) і в житловій зоні, наприклад для СО,NО,S0і сажі, використовують значення фонової концентрації Сф, що являє собою концентрацію з якої виключений вклад підприємства. Слід провести розрахунки забруднення атмосфери на сучасний стан по таких речовинах, де є перевищення ГДК на межі СЗЗ та в жилій зоні та їх сумування.
Будь-яке підприємство належить до певного класу небезпеки. Клас небезпеки – це категорія, яка присвоюється підприємству в залежності від продукції, яку воно випускає та ГДК викидів, які надходять в навколишнє природне середовище внаслідок виготовлення цієї продукції. Розрізняють 5 класів небезпеки, які обмежуються санітарно-захисною зоною (СЗЗ), відстань якої коливається від 50м до 2000м (СЗЗ являє собою територіальне обмеження, відстань якої аналогічне дистанції поширення викиду від джерела забруднення). Для розрахунку враховується середньорічна роза вітрів визначається за формулою 4.2:
, (4.2)
де L (м) – розрахунковий розмір ССЗ;
- розрахунковий розмір ділянки місцевості в даному напрямку, де концентрація шкідливих речовин (з врахуванням фонової концентрації від інших джерел) перевищує ГДК;
Р (%) – середньорічна повторюваність напрямку вітру одного румба при пороговій дозі вітрів.
==20%
Значення L івідраховується від джерел.