7. Методи навчання

На лекціях – застосування наочних посібників; на практичних заняттях – розв’язання інженерних задач, пов’язаних з експлуатаційними розрахунками будівельної техніки; у поза аудиторний час – робота у домашніх умовах, бібліотеці.

8. Методи оцінювання

8.1 Методика модульно-рейтингового оцінювання та

визначення рейтингу навчальної діяльності студента

Перед вивчанням дисципліни студенти ознайомлюються із системою оцінювання їх роботи, кількісними показниками оцінки кожного виду робіт та дисципліни в цілому, термінами контролю засвоєння матеріалу змістовного модуля. Протягом семестру студенти регулярно інформуються що до їх поточного рейтингу з дисципліни.

В умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) рейтинг з дисципліни визначається за шкалами оцінювання 100-бальною, національною («зараховано», «не зараховано») та системи ЕСТS (табл..8.1).

Таблиця 8.1. Співвідношення між рейтингом з дисципліни і національними та ЕСТS шкалами оцінок

Національна шкала оцінок		Рейтинг з дисципліни, бали	ECTS шкала оцінок
залік	екзамен
зараховано	5 відмінно	95...100	А відмінно	відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок
		90...94
		86...89	В дуже добре	вище від середнього рівня з кількома помилками
	4 добре	82...85
		79...81	С добре	загалом правильне виконання з певною кількістю грубих помилок
		75...78
	3 задовільно	71...74	D задовільно	непогано, але зі значною кількістю недоліків
		66...70
		60...65	E достатньо	виконання задовольняє мінімальні критерії
не зараховано	2 незадовільно	55…59
		45...54	FX незадовільно	потрібна додаткова робота з можливістю повторного складання без повторного вивчення блоку змістових модулів
		35...44
		0...34	F незадовільно	потрібна значна додаткова робота з обов’язковим повторним вивченням блоку змістових модулів

Рейтингова оцінка визначається сумою рейтингових оцінок (балів) з модулів дисципліни, рейтингової оцінки при складанні заліку, додаткових (заохочувальних) балів і штрафних балів (зі знаком мінус) та складає 100 балів. Якщо студент бере участь у науковій (творчій) роботі (олімпіадах, конкурах тощо), то йому додатково нараховується до 10 заохочувальних балів. Штрафні бали (до 5 балів) зараховуються на пропуски занять, невчасне виконання індивідуальних завдань тощо. Прийнята система оцінювання рівня знань студента на нарахування балів наведена в табл..8.2.

Таблиця 8.2. Система нарахування балів для оцінювання якості засвоєння студентом змістовного модуля.

Види навчальної діяльності студента	Критерії оцінювання знань	Кількість балів
1.Відвідування занять	Пропуск аудиторного заняття (зі знаком мінус)	-0,5
2. Експрес-контроль (усне опитування)	Відповідь повна, правильна, логічна, глибока, аргументована, свідчить про наявність власних суджень, оцінок, виявляє творчі здібності, уміння ставити проблему і пропонувати її вирішення	86-100
	Відповідь неповна, але містить порівняння, аналіз, узагальнення, висновки	75-89
	Відповідь неповна, не структурована, описова	66-85
	Відповідь неповна, з помилками, хоча містить загальне уявлення про зміст запитання	60-74
	Відповідь неповна, з помилками	35-65
	Відповідь відсутня або неправильна	0
3. Виконання практичної (курсової) роботи та захист її результатів	Своєчасне, правильне, якісне виконання та захист у аудиторний час	75-100
	Своєчасне, але з помилками виконання та захист у аудиторний час	66-89
	Виконання роботи та захист результатів у поза аудиторний час	55-81
	Виконання та захист після встановлених термінів	35-74
	Невиконання роботи	0
4. Тестування	86-100% правильних відповідей	86-100
	75-85% правильних відповідей	75-85
	60-74% правильних відповідей	60-74
	35-59% правильних відповідей	35-59
	0-34% правильних відповідей	0-34
5. Наукова (творча робота)	Участь (перемога) на олімпіадах	1-5
	Участь у конференціях, конкурсах наукових робіт	1-5
	Публікація наукової статті, тез доповіді	1-5
	Заява на винахід, патент	1-5

У процесі вивчання дисципліни передбачається застосування таких контрольних заходів як поточний. Модульний та підсумковий контроль рівня засвоєння матеріалу.

Контрольні заходи – це форми і методи оцінювання рівня набутих знань та умінь студентів, які базуються на принципах відповідності стандартам вищої освіти, застосування стандартизованої та уніфікованої системи діагностики; визначеності критеріїв оцінювання; об’єктивності та прозорості технології контролю.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та індивідуальних занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента з певних тем навчальної програми, а також до виконання конкретних завдань. Формами поточного контролю є: усне опитування, експрес-контроль рівня підготовленості студента до занять та засвоєння питань, що виносяться на самостійне опрацювання; оцінка виконання і захист студентом індивідуального завдання на кожному практичному занятті.

При прийнятій середньозваженій методиці оцінювання знань студента оцінюються результати кожного поточного контрольного заходу за 100-бальною шкалою і оцінка за поточний контроль визначається як середньоарифметична з усіх поточних контрольних заходів в межах 100 балів. При чому кожна незадовільна поточна оцінка повинна бути перескладена студентом на позитивну.

Модульний контроль здійснюється за графіком навчальної діяльності студента після завершення усіх видів його навчальної роботи з відповідного модуля у поза аудиторний час. Формою модульного контролю є тестування. До модульного контролю допускаються студенти незалежно від результатів поточного контролю. Студенту, який не з’явився на модульний контроль, виставляється кількість балів, отриманих ним під час поточного контролю, і деканатом призначається додатковий час для проведення модульного контролю за погодженням з кафедрою. Студент, який отримав незадовільну оцінку з модульного контролю, повинен перескласти контрольні заходи в індивідуальному порядку до початку наступного модульного контролю або на тижнях підвищення рейтингу чи на канікулах.

Підсумковий контроль проводиться у формі підсумкового іспиту та полягає в оцінюванні засвоєння студентом навчального матеріалу дисципліни на підставі результатів тестування.

Для допуску до семестрового контролю студенту необхідно набрати протягом семестру не менше 35 балів і своєчасно виконати всі види навчальної роботи з дисципліни та обов’язково мати позитивні оцінки з модульного контролю.

Якщо студент вважається допущеним до семестрового контролю і результати його рейтингового оцінювання протягом семестру складають 60 і більше балів, то для отримання позитивної оцінки з дисципліни він має можливість:

• не складати іспит, а отримати його «автоматично», відповідно до набраної кількості балів, переведених в оцінку за національною шкалою та шкалою ЕСТS;

• складати зіспит з метою підвищення рейтингу з дисципліни.

У разі отримання на іспиті оцінки меншої, ніж «автоматично» відповідно до рейтингу за семестр, за студентом зберігається оцінка, отримана «автоматично».

Студенти, які протягом навчального семестру набрали від 35 до 59 балів, тобто отримали попередню оцінку «не зараховано» або FX, забов’язані складати іспит.

Студенти, які протягом навчального семестру набрали менше 35 балів, не допускаються до іспиту з дисципліни і мають академічну заборгованість.

Прийнята середньозважена методика оцінювання знань при поточному і модульному контролі наведена в табл..8.3.

У кінці терміну засвоєння дисципліни студентами, які з поважних причин пропустили заняття відводиться термін (1-2 тижні), протягом якого можна відпрацювати заборгованість або підвищити свій рейтинг на більш високий. Студенти, які отримали незадовільну семестрову оцінку, вважаються такими, що мають академічну заборгованість. Ліквідувати академічну заборгованість студенти повинні до початку нового навчального семестру. Студентам, які успішно завершили засвоєння дисципліни, виконавши всі необхідні вимоги щодо атестації, присвоюється 1,0 кредит ЕСТS.

Таблиця 8.3. Методика визначення рейтингу студента з дисципліни

Заліковий кредит	ЗК
Модуль	М1	М2
Змістовий модуль	ЗМ1	ЗМ2
Оцінка за поточний контроль в балах	Мп1	Мп2
Оцінка за модульний контроль в балах	Мм1	Мм2
Ваговий коефіцієнт оцінки за поточний контроль	Wn1=0,5	Wn2=0,5
Ваговий коефіцієнт оцінки за модульний контроль	Wm1=0,5	Wm2=0,5
Оцінка за змістовий модуль в балах	M1=Mn1*wn1+Mm1*wm1≤100	M2=Mn2*wn2+Mm2*wm2≤100
Ваговий коефіцієнт змістового модулю	K1=0,35	K2=0,65
Рейтингова оцінка знань в балах, отримана за залік	E≤100 балів
Ваговий коефіцієнт оцінки за модульний контроль	Z1=0,5
Ваговий коефіцієнт оцінки за залік	Z2=0,5
Середньозважена рейтингова оцінка студента з дисципліни	Без складання заліку Rсдис=М1*К1+М2*К2≤100 балів
	Зі складанням заліку Rекздис= Rдис*Z1+E*Z2≤100 балів
Рейтинг додатковий (заохочувальний)	Rд≤10 балів
Рейтинг штрафний	Rш≤5 балів
Рейтинг з дисципліни	Rдис=Rcдис+R-R або Rдис=Rекздис+Rд-Rш

2. Критерії підсумкової оцінки знань

Організація оцінки результатів навчання бере до уваги різні методи оцінки, що можуть надати різні типи доказів рівня знань студента:

• безпосереднє спостереження за діяльністю;

• перевірка навичок;

• усні опитування та тестування.

З позиції Європейської кредитної трансферної системи (ЕСТS) оптимальним інструментом визначення рівня засвоєння кожного модуля та навчальної дисципліни в цілому є тестові контрольно-закріплюючі системи.

Тести – об’єктивний і стандартизований вимір, що легко піддається логічній оцінці, статистичній обробці та порівняльному аналізу. Тестовий контроль знань дозволяє швидко опитувати значну кількість студентів за обмежаний проміжок часу і здебільше спрямований на перевірку та оцінку знань з теоретичної частини дисципліни.

Тестування має такі позитивні сторони:

• тест розвиває логіку мислення через аналіз, порівняння, інтуїцію;

• результат тестування висвітлюється негайно, причому він не має елементів суб’єктивізму;

• результатом тестування може бути бальна оцінка за різними шкалами: 100-бальною, національною, ЕСТS.

Спосіб комп’ютерного тестування: вибір один з багатьох – студент має вибрати одну правильну відповідь з кількох запропонованих. Перед початком тестування студенти ознайомлюються із кількістю завдань, часом тестування та правилами оцінювання відповідей. Відповідно до прийнятої системи визначення кількості тестових завдань в залежності від кількості кредитів ЕСТS (1-2 кредити – 100-200 питань, 2-3 кредити – 200-300 питань, 3-4 кредити – 300-400 питань, понад 4 кредитів – 400 питань) з дисципліни розроблено 100 тестових завдань.

Засоби для проведення поточного, модульного і підсумкового контролю:

• пакет методичних матеріалів для проведення контрольних заходів;

• два комплекти тестових завдань із змістовного модулю дисципліни