TESTI_Geodeziya_Ostotochni
.doc
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
Науково-методичний центр аграрної освіти
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
для заміру залишкових знань студентів,
що навчаються за ОПП підготовки фахівців ОКР «бакалавр» напрямку 6.080101 «Геодезія, картографія та землеустрій»
Навчальні дисципліни:
«Топографія»;
«Геодезія»;
«Вища геодезія».
Київ
Аграрна освіта
2011
Тестові завдання підготовлено на виконання наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.08.2011 № 436 «Про підсумки незалежного заміру знань студентів (шляхом незалежного тестування)». Вони направлені на визначення повноти і якості відтворення студентами змісту навчання, що викладено у програмах геодезичних навчальних дисциплін «Топографія» (1 курс), «Геодезія» (2 курс) та «Вища геодезія) (3 курс) для підготовки фахівців ОКР «бакалавр» напряму 6.080101 «Геодезія картографія та землеустрій» у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики та продовольства України, що затверджені Департаментом аграрної освіти, науки та дорадництва Міністерства аграрної політики та продовольства України в 2010 році.
Розробка тестових завдань здійснена робочою групою складі:
Александровський І.Р. – Одеський державний аграрний університет;
Перій С.С. – Львівський національний аграрний університет;
Радов С.Г. – відповідальний, Луганський національний аграрний університет.
Рецензенти:
Кандидат технічних наук, доцент, завідувач кафедри маркшейдерії, геодезії та геології Донбаського державного технічного університету В.Г. Ларченко.
1. Предметом топографії є:
питання земельно-кадастрового знімання територій;
+питання топографічного знімання великих і малих ділянок земної поверхні;
питання створення державної геодезичної мережі;
питання зображення сферичної поверхні Землі на площині у вигляді карт.
2. Поверхня, в точках якої потенціал сили тяжіння Землі скрізь має одне і те ж саме значення – це:
фізична поверхня;
+рівнева поверхня;
горизонтальна поверхня;
поверхня еліпсоїду.
3. Замкнута поверхня, яка в кожній своїй точці перпендикулярна до напряму сили тяжіння (прямовисної лінії ), – це:
+рiвнева поверхня;
референц-еліпсоїд;
земний еліпсоїд;
еліпсоїд обертання.
4. Фігура Землі, яка утворена рівневою поверхнею, що збігається з поверхнею Світового океану в стані цілковитого спокою та рівноваги, відповідно продовжена під материками – це:
загально-земний еліпсоїд;
+геоїд;
референц-еліпсоїд;
земна куля.
5. Фігура реальної Землі, яка визначена на основі геодезичних, астрономічних та гравіметричних вимірів без врахування розподілу мас в тілі Землі – це:
геоїд;
+квазігеоїд;
рiвнева поверхня;
референц-еліпсоїд;
земний еліпсоїд.
6. Еліпсоїд, що характеризує фігуру та розміри Землі, це:
геоїд;
квазігеоїд;
рiвнева поверхня;
референц-еліпсоїд;
+земний еліпсоїд.
7. Земний еліпсоїд, що характеризує найкращим чином фігуру та розміри всієї Землі – це:
геоїд;
квазігеоїд;
рiвнева поверхня;
референц-еліпсоїд;
+загальноземний еліпсоїд.
8. Земний еліпсоїд, який взято для опрацювання геодезичних вимірів та встановлення системи геодезичних координат – це:
геоїд;
квазігеоїд;
рiвнева поверхня;
+референц-еліпсоїд;
земний еліпсоїд.
9. Розміри земного еліпсоїда характеризують:
довжини паралелей і меридіанів;
широта та довгота;
+довжини великої та малої піввісей;
+довжина великої піввісі та полярне стиснення.
10. Референц-еліпсоїд Красовського характеризується розмірами великої піввісі та полярного стиснення:
6378136 м та 1:298,25784;
+6378245 м та 1:298,3;
6378137 м та 1:298,257223563;
6377397 м та 1:299,2.
11. Пряма, що збігається з напрямом дії сили ваги в даній точці – це:
меридіан;
паралель;
велика піввісь;
мала піввісь;
+прямовисна лінія.
12. Кут між прямовисною лінією і нормаллю до поверхні земного еліпсоїда в даній точці – це:
+відхилення прямовисної лінії;
широти точки;
довготи точки;
зближення меридіанів.
13. Лінії перерізу поверхні еліпсоїда площинами, які проходять через вісь обертання Землі, – це:
+меридіани;
паралелі;
нормалі;
прямовисні лінії.
14. Лінії перерізу поверхні еліпсоїда площинами, які перпендикулярні до осі обертання Землі, – це:
меридіани;
+паралелі;
нормалі;
прямовисні лінії.
15. Три величини, дві з яких характеризують напрям нормалі до поверхні земного еліпсоїда в даній точці простору відносно площин його екватора і початкового меридіана, а третя є висотою точки над поверхнею земного еліпсоїда – це:
астрономічні координати;
топоцентричні координати;
+геодезичні координати;
геоцентричні координати.
16. Компоненти напряму прямовисної лінії в даній точці простору відносно площини перпендикулярної до осі обертання Землі та площини початкового астрономічного меридіана – це:
+астрономічні координати;
топоцентричні координати;
геодезичні координати;
просторові прямокутні координати.
17. Площина, що проходить через нормаль до поверхні земного еліпсоїда в даній точці і його малу вісь – це:
+площина геодезичного меридіана;
площина геодезичної паралелі;
горизонтальна площина;
площина астрономічного меридіана.
18. Кут, утворений нормаллю до поверхні земного еліпсоїда в даній точці і площиною його екватора – це:
геодезична довгота;
+геодезична широта;
астрономічна довгота;
астрономічна широта.
19. Двогранний кут між площинами геодезичного меридіана даної точки і початкового геодезичного меридіана – це:
+геодезична довгота;
геодезична широта;
астрономічна довгота;
астрономічна широта.
20. Висота точки над поверхнею земного еліпсоїда – це:
+геодезична висота;
ортометрична висота;
динамічна висота;
нормальна висота.
21. Висота точки над поверхнею геоїда, відкладена на силовій лінії поля сили ваги – це:
геодезична висота;
+ортометрична висота;
динамічна висота;
нормальна висота.
22. Площина, що вміщує прямовисну лінію в даній точці і паралельна до осі обертання Землі – це:
площина геодезичного меридіана;
площина геодезичної паралелі;
горизонтальна площина;
+площина астрономічного меридіана.
23. Кут, утворений прямовисною лінією в даній точці і площиною, перпендикулярно до осі обертання Землі – це:
геодезична довгота;
геодезична широта;
астрономічна довгота;
+астрономічна широта.
24. Двогранний кут між площинами астрономічного меридіана даної точки і початкового астрономічного меридіана – це:
+геодезична довгота;
геодезична широта;
астрономічна довгота;
астрономічна широта.
25. Координати, початком відліку яких є точка місцевості – це:
астрономічні координати;
+топоцентричні координати;
геодезичні координати;
просторові прямокутні координати.
26. Координати, початком відліку яких є центр мас Землі – це:
+геоцентричні координати;
топоцентричні координати;
геодезичні координати;
плоскі прямокутні координати.
27. Площина, яка перпендикулярна до прямовисної лінії – це:
вертикальна площина;
+горизонтальна площина;
площина меридіана;
площина паралелі.
28. Довільна площина, що вміщує прямовисну лінію в даній точці – це:
+вертикальна площина;
горизонтальна площина;
площина меридіана;
площина паралелі.
29. Відрізок прямовисної лінії від точки місцевості до обраної рівневої поверхні – це:
абсциса точки;
ордината точки;
апліката точки;
+висота точки.
30. Висота точки, яка визначається відносно основної рівневої поверхні – це:
відносна висота;
+абсолютна висота;
умовна висота;
геодезична висота.
31. В Україні абсолютні висоти визначаються в:
Дніпровській системі висот;
+Балтійській системі висот;
Чорноморській системі висот;
Азовській системі висот.
32. Різниця абсолютних або умовних висот двох точок – це:
+перевищення;
довжина лінії;
приріст абсцис;
приріст ординат.
33. Під нівелюванням розуміють польові роботи, в результаті яких визначають:
+перевищення між окремими точками або їх висоти;
проектні висоти окремих точок;
відстані до точок "нульових робіт" та їх висоти;
відстані між пікетними точками та їх висоти.
34. Зменшене подібне зображення горизонтальної проекції невеликої ділянки місцевості, в межах якого не враховується кривизна Землі – це:
карта місцевості;
+план місцевості;
профіль місцевості;
абрис місцевості.
35. Зменшене узагальнене зображення на площині всієї або значної частини Землі, складене в прийнятій картографічній проекції з урахування кривизни рівневої поверхні – це:
+карта місцевості;
план місцевості;
профіль місцевості;
абрис місцевості.
36. Зображення на площині вертикального перетину поверхні місцевості в обраному напрямі – це:
карта місцевості;
план місцевості;
+профіль місцевості;
абрис місцевості.
37. Сукупність контурів і нерухомих предметів місцевості – це:
рельєф місцевості;
+ситуація місцевості;
профіль місцевості;
абрис місцевості.
38. Нерівності земної поверхні природного походження – це:
+рельєф місцевості;
ситуація місцевості;
профіль місцевості;
абрис місцевості.
39. У разі контурного (горизонтального) знімання на карті або на плані зображується:
рельєф місцевості;
+ситуація місцевості;
профіль місцевості;
рельєф та ситуація місцевості.
40. У разі топографічного знімання на карті або на плані зображується:
рельєф місцевості;
ситуація місцевості;
профіль місцевості;
+рельєф та ситуація місцевості.
41. У разі кадастрового знімання на плані зображується:
рельєф місцевості;
ситуація місцевості;
профіль місцевості;
рельєф та ситуація місцевості;
+контури об’єкта, ситуація та межі суміжних ділянок.
42. Основною системою координат для топографо-геодезичних робіт в Україні прийнята:
система координат Меркатора;
система координат Зольднера;
+система координат Гаусса-Крюгера;
система координат Сансона.
43. У системі координат Гаусса-Крюгера за вісь абсцис (х) приймається:
+осьовий меридіан зони;
меридіан даної точки;
Гринвіцький меридіан;
екватор.
44. У системі координат Гаусса-Крюгера за вісь ординат (у) приймається:
осьовий меридіан зони;
меридіан даної точки;
Гринвіцький меридіан;
+екватор.
45. Довгота осьового меридіана шестиградусної зони обчислюється за формулою:
46. У системі координат Гаусса-Крюгера ордината точки складає у=6520 км, отже дана точка знаходиться у координатній зоні:
+6;
5;
2;
52.
47. У системі координат Гаусса-Крюгера ордината точки складає у=6420 км, отже дана точка знаходиться у координатній зоні:
+6;
4;
2;
42.
48. У системі координат Гаусса-Крюгера ордината точки складає у=6520 км, отже знаходиться дана точка на відстані від осьового меридіана зони:
+20 км на схід;
20 км на захід;
520 км на схід;
520 км на захід.
49. В системі координат Гаусса-Крюгера ордината точки складає у=6420 км, отже знаходиться дана точка на відстані від осьового меридіана зони:
20 км на схід;
+80 км на захід;
420 км на схід;
420 км на захід.
50. В системі координат Гаусса-Крюгера спотворення довжин ліній обчислюється за формулою:
51. Середній меридіан зони, який зображується у вигляді прямої лінії на площині – це:
магнітний меридіан;
+осьовий меридіан;
географічний меридіан;
астрономічний меридіан.
52. Осьовий меридіан на топографічній карті співпадає або паралельний:
з горизонтальними лініями кілометрової сітки;
+з вертикальними лініями кілометрової сітки;
з горизонтальними лініями внутрішньої рамки карти;
з вертикальними лініями внутрішньої рамки карти.
53. Геодезичні координати характеризуються:
абсцисою і ординатою;
+широтою і довготою;
меридіанами та паралелями;
кутами та довжинами ліній.
54. Прямокутні координати характеризуються:
+абсцисою і ординатою;
широтою і довготою;
меридіанами та паралелями;
кутами та довжинами ліній.
55. За початок відліку координат в проекції Гаусса-Крюгера приймається:
точка перетину початкового (грінвічського) меридіана та лінії екватора;
точка перетину географічного меридіана та лінії екватора;
+точка перетину осьового меридіана та лінії екватора;
точка перетину магнітного меридіана та лінії екватора.
56. Щоб уникнути від'ємних значень ординат Гаусса-Крюгера, початок відліку координат переносять від осьового меридіану:
на 500 кілометрів на схід;
+на 500 кілометрів на захід;
на 1000 кілометрів на схід;
на 1000 кілометрів на захід.
57. У проекції Гаусса-Крюгера вся земна поверхня поділяється на зони:
за широтою через 4 градуси;
за широтою через 6 градусів;
за довготою через 4 градуси;
+за довготою через 6 градусів.
58. Процес порівняння даної фізичної величини з іншою однорідною фізичною величиною, яка прийнята за одиницю – це:
компарування;
+вимірювання;
перевірка;
юстировка.
59. Якщо об’єкт вимірювання безпосередньо порівнюється з одиницею виміру – це:
+прямі (безпосередні) виміри;
непрямі (посередні) виміри;
рівноточні виміри;
нерівноточні виміри.
60. Якщо значення фізичної величини визначається через інші виміряні величини – це:
прямі (безпосередні) виміри;
+непрямі (посередні) виміри;
рівноточні виміри;
нерівноточні виміри.
61. Система міри, яка одержана шляхом поділу прямого кута на 90 рівних частин – це:
метрична міра;
радіанна міра;
+градусна міра;
градова (десятинна) міра.
62. Система міри, яка одержана шляхом поділу прямого кута на 100 рівних частин, – це:
метрична міра;
радіанна міра;
градусна міра;
+градова (десятинна) міра.
63. Центральний кут, що спирається на дугу, довжина якої дорівнює її радіусу – це:
довгота;
широта;
градус;
азимут;
+радіан.
64. Площа земельної ділянки становить S=0,3250 га, що дорівнює:
3,250 м2;
32,5 м2;
+3250 м2;
325 м2.
65. Площа земельної ділянки становить S=2296 м2, що дорівнює:
0,0023 га;
22,96 га;
+0,2296 га;
2,296 га.
66. Відношення довжини лінії на плані (карті) до її горизонтального прокладання на місцевості – це:
графічна точність масштабу;
+масштаб;
точність масштабу;
поперечний масштаб;
лінійний масштаб.
67. Масштаб, який виражається у вигляді правильного дробу і його знаменник показує ступінь зменшення елементів на папері порівняно з їх величиною на місцевості – це:
лінійний масштаб;
поперечний масштаб;
+числовий масштаб;
точність масштабу.
68. Довжина відрізка на місцевості, яка дорівнює 0,1 мм на топографічній карті, – це:
лінійний масштаб;
поперечний масштаб;
+графічна точність масштабу;
числовий масштаб.
69. Графічна точність для масштабу 1:25000:
250 м;
+2,5 м;
0,25 м;
0,025 м;
25 м.
70. Графічна точність для масштабу 1:10000:
10 м;
0,1 м;
+1,0 м;
100 м;
0,01 м.
71. Найдрібніший масштаб:
1:50000;
1:100000;
1:500;
1:2000;
+1:500000.
72. Найбільший масштаб:
1:5000;
+1:500;
1:2000;
1:2500;
1:1000.
73. Якщо довжина лінії на карті масштабу 1:25000 дорівнює 2 см, то горизонтальне прокладання на місцевості буде становити:
125 м;
+500 м;
250 м;
25000 м;
12500 м.
74. Якщо довжина лінії на карті масштабу 1:5000 дорівнює 3 см, то горизонтальне прокладання на місцевості буде становити:
+150 м;
1500 м;
100 м;
15 м;
300 м.
75. Систему поділу топографічних карт на окремі листи називають:
номенклатурою карт;
+розграфленням карт;
картографічною проекцією;
поверхнею відносності.
76. Систему позначення окремих листів топографічних карт називають:
+номенклатурою карт;
розграфленням карт;
картографічною проекцією;
поверхнею відносності.
77. В основу номенклатури покладений лист топографічної карти масштабу:
1:10 000;
1:100 000;
1:500 000;
+1:1 000 000.
78. Лист топографічної карти масштабу 1:1 000 000 має розміри:
за широтою 20 мінут і за довготою 30 мінут;
за широтою 2 градуси і за довготою 3 градусів;
+ за широтою 4 градуси і за довготою 6 градусів;
за широтою 1 градус і за довготою 40 мінут.
79. Лист топографічної карти масштабу 1:100 000 має розміри:
+за широтою 20 мінут і за довготою 30 мінут;
за широтою 2 градуси і за довготою 3 градусів;
за широтою 4 градуси і за довготою 6 градусів;
за широтою 1 градус і за довготою 40 мінут.
80. Графічні символи, якими відображаються на топографічних планах і картах об’єкти місцевості та їх кількісні і якісні характеристики, – це:
горизонталі;
+умовні знаки;
закладання;
номенклатура.
81. Масштабні умовні знаки служать:
для зображення об'єктів, площа яких не виражається в масштабі карти;
+для зображення об'єктів, площа яких виражається в масштабі карти;
для зображення об'єктів, довжина яких виражається в масштабі карти, а ширина незначна;
для зображення додаткової характеристики об’єктів місцевості.
82. На топографічних планах позамасштабними умовними знаками відображаються:
сади;
пасовища;
+лінії зв’язку та електропередач;
+пункти геодезичної мережі;
виноградники.
83. На топографічних картах пояснювальними умовними знаками відображаються:
залізниці;
+підписи населених пунктів;
+підписи адміністративно-територіальних утворень;
лінії зв’язку та електропередач;
вітряні млини;
сади.
84. Якщо на топографічній карті є підпис біля зображення моста – «20-5/10», то характеристика цього моста наступна:
+20 – довжина моста, 5 – ширина моста, 10 – вантажопідіймальність у тонах;
20 – ширина моста, 5 – висота моста, 10 – вантажопідіймальність у тонах;
20 – довжина моста, 5 – висота моста, 10 – вантажопідіймальність у тонах;
20 – ширина моста, 5 – довжина моста, 10 – вантажопідіймальність у тонах;
20 – висота моста, 5 – ширина моста, 10 – вантажопідіймальність у тонах.
85. Якщо на топографічній карті є підпис на зображенні автомобільної дороги «8(12) Б», то характеристика цієї дороги наступна:
8 – ширина дороги від кювету до кювету, 12 – ширина покритої частини дороги, Б – бетонне покриття;
+8 – ширина проїзної частини дороги, 12 – ширина дороги від кювету до кювету, Б – бетонне покриття;
8 – ширина дороги від кювету до кювету, 12-довжина проїзної частини дороги, Б – бетонне покриття;
8 – ширина дороги від кювету до кювету, 12 – ширина полоси відведення дороги, Б – бетонне покриття.
86. Характеристика лісу «15/0,25*5» показує наступне:
15 – середня відстань між деревами, 0,25 – середня товщина дерева, 5 – середня висота дерев;
15 – середня висота дерев, 0,25 – середня відстань між деревами, 5 – середня товщина дерева (м);
+15 – середня висота дерев (м), 0,25 – середня товщина дерева (м), 5 – середня відстань між деревами (м);
15 – середня висота дерев (м), 0,25 – середня товщина дерева (м), 5 – середня відстань між рядами деревами (м).
87. Коричневим кольором на картах показують:
гідрографію;
рослинність;
+рельєф;
дорожню мережу;
населені пункти.
88. Зеленим кольором на картах показують:
гідрографію;
+рослинність;
рельєф;
дорожню мережу;
населені пункти.
89. Рельєф на топографічних картах і планах зображується:
ізоколами;
ізогіпсами;
відмивкою коричневого кольору;
+горизонталями.
90. Підвищення куполоподібної форми, що здіймається над навколишньою місцевістю, – це:
+гора;
котловина;
хребет;
лощина;;
сідловина.
91. Заглиблення чашоподібної форми, яка не має стоку води, – це:
гора;
+котловина;
хребет;
лощина;
сідловина.
92. Підвищення видовженої форми у вигляді складки земної поверхні, що зображується на карті випуклими горизонталями, – це:
гора;
котловина;
+хребет;
лощина;
сідловина.
93. Лінія, що проходить найнижчими точками місцевості (лощини) – це:
горизонталь;
водорозділ;
+тальвег;
прямовисна лінія.
94. Лінія, що проходить найвищими точками місцевості, – це:
горизонталь;
+водорозділ;
тальвег;
прямовисна лінія.
95. Віддаль між суміжними горизонталями в горизонтальній площині – це:
+закладання;
ухил місцевості;
стрімкість схилу;
висота перерізу рельєфу;
перевищення.
96. Відношення перевищення між кінцями даної лінії до її горизонтального прокладання – це:
закладання;
+ухил місцевості;
стрімкість схилу;
висота перерізу рельєфу;
перевищення.
97. Кут, який утворений лінією місцевості з горизонтальною площиною (горизонтальним прокладанням), – це:
закладання;
ухил місцевості;
+стрімкість схилу;
висота перерізу рельєфу;
перевищення.
98. Зменшене зображення вертикального перетину земної поверхні в якому-небудь напрямку, побудоване за певними правилами, – це:
графік масштабу закладань;
+профіль місцевості;
стрімкість схилу;
ухил місцевості;
перевищення.
99. Умовна крива лінія, яка з’єднує точки з однаковими висотами – це:
+горизонталь;
водорозділ;
тальвег;
прямовисна лінія.
100. Кут між магнітним та істинним меридіанами даної точки – це:
зближення меридіанів;
магнітний азимут;
географічний азимут;
+схилення магнітної стрілки.
101. Кут у заданій точці між її меридіаном і лінією, паралельною мередіану іншої точки лінії – це:
+зближення меридіанів;
магнітний азимут;
географічний азимут;
схилення магнітної стрілки.