2. Економічний збиток, попереджений в господарстві внаслідок проведення лікувальних заходів (Пз2) визначають за формулою:

Пз₂ = М_л х К_л х Ж х Ц – З_з

М_л - кількість тварин, яких лікували, гол.;

К_л - коефіцієнт летальності;

Ж - середня жива маса однієї тварини, кг;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

З_з - фактичний економічний збиток в господарстві, грн.

Економічний збиток, попереджений в господарстві внаслідок лікування молодняка тварин (Пз2) визначають за формулою:

Пз₂ = М_л х К_л х (Вп + Сп х Т х Ц) – З_з

М_л - кількість тварин, яких лікували, гол.;

К_л - коефіцієнт летальності;

В_п - вартість приплоду при народженні, грн.;

Сп - середньодобовий приріст здорового молодняка, кг;

Т - вік молодняка, який загинув, дн.;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

З_з - фактичний економічний збиток в господарстві, грн.

Наприклад: у ЗАТ „Піонерське” 60 підсвинків захворіли на бешиху. Середня жива маса однієї тварини 80 кг. Під час лікування загибла 1 тварина. Закупівельна ціна 1 кг живої маси 6 грн.

Кл = 1 / 60 = 0,02

З₁ = 1 х 80 х 6 – 0 = 480 грн.

З = З₁ = 480 грн.

Пз₂ = 60 х 0,02 х 80 х 6 – 480 = 96 грн.

3. Економічний збиток, попереджений внаслідок профілактики та ліквідації хвороб тварин в районі (Пз3) визначають за формулою:

Пз₃ = (М_ср х Кз₂ – Мз_р) х Кз_б

Мср - кількість сприйнятливих тварин в районі, гол.;

Кз₂ - коефіцієнт можливого захворювання тварин в районі;

Мзр - кількість захворілих тварин в районі, гол.;

Кзб - питома величина економічного збитку в розрахунку на одну захворілу тварину, грн.;

Наприклад: загальне поголів’я великої рогатої худоби в Свердловському районі складає 6000 гол. За 2010 рік в районі захворіло на сказ 5 тварин. Закупівельна ціна 1 кг живої маси великої рогатої худоби 12 грн. Середня жива маса захворівших і загиблих тварин 300 кг. За планом були проведені протиепізоотичні заходи.

К_з2 = 5 / 6000 = 0,0008

З₁ = 5 х 300 х 12 – 0 = 18000 грн.

З = З₁ = 18000 грн.

К_зб = 18000 / 5 = 3600

П_з3 = (6000 х 0,0008 – 5) х 3600 = 154800 грн.

4. Збиток, попереджений внаслідок хірургічної операції тварин (Пз4) визначають за формулою:

Пз₄ = М_п х Ц – В_ф,

М_п - кількість прооперованих тварин;

Ц - середня вартість тварин (балансова або закупівельна ціна), грн.;

В_ф - можлива грошова виручка при вимушеному забої прооперованих тварин.

Наприклад: у племінному господарстві „Литвинове” корові віком 5 років зробили кесарів розтин. Вартість корови 8000 грн. Закупівельна ціна 1 кг живої маси 6 грн. Жива маса тварини 650 кг.

П₃₄=1 х 8000 – 3900 = 4100 грн.

Визначення економічної ефективності ветеринарних заходів

Витрати на ветеринарні заходи (Вв) поділяються на прямі та непрямі (загальновиробничі і загальногосподарські) витрати. Вони складаються з трудових та матеріальних ресурсів у грошовому виразі, потрібних для здійснення відповідних протиепізоотичних, лікувально-профілактичних, ветеринарно-санітарних, зоогігієнічних, організаційно-господарських та інших заходів. До прямих витрат відносять:

• оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих на роботах із проведення ветеринарних заходів, в т.ч. і відрахування на соціальне страхування тощо;

• амортизаційні відрахування від балансової вартості ветеринарного обладнання, апаратів, приладів та витрати на поточний ремонт приміщень і догляд за технікою (експлуатація цегляних приміщень складає 3,2%, дерев’яних – 4,9%, ветеринарних машин, дезінфекційної техніки – 14,5% у рік);

• вартість використаних біопрепаратів, медикаментів, дезінфектантів, перев’язувальних засобів, палива, електроенергії, паливно-мастильних матеріалів, а також інструментів та обладнання малої вартості;

• витрати на спорудження тимчасових забійних площадок, пастеризаційних установок, пропускних пунктів, шлагбаумів, дезінфекційних бар’єрів, знезараження продуктів забою та трупної сировини.

Непрямі витрати включають оплату праці переважно головних та старших спеціалістів ветеринарної медицини, транспортні витрати, на утримання аптек ветеринарної медицини, складів тощо.

При визначенні економічної ефективності ветеринарних заходів встановлюють коефіцієнти захворюваності, летальності, а також питомі величини економічного збитку, що спричиняють хвороби і витрати на ветеринарні заходи.

Додаткову вартість (Д_в), одержану за рахунок збільшення кількості і підвищення якості продукції, внаслідок застосування більш ефективних засобів і методів профілактики хвороб тварин, їх лікування визначають за формулою:

Д_в = (В_рн – В_рт) х О_р

В_рт і В_рн – вартість виробленої чи реалізованої продукції за діючими закупівельними цінами, відповідно, при застосуванні традиційних (базових) і нових (більш ефективних) засобів, у розрахунку на одну оброблену тварину (одиницю роботи), грн.;

О_р – число оброблених тварин новими засобами (об'єм роботи), гол., м².