А як група крові впливає на здоров'я її власника?

Учені з'ясували, що люди з різною групою крові схильні й до різних захворювань. Так, представники першої групи крові дуже витривалі, їх найбільше серед довгожителів. Люди цього типу значно рідше інших страждають від неврозів та інших порушень нервової системи. У них часто трапляються такі захворювання: виразка шлунка й дванадцятипалої кишки, гастрити, інші хвороби шлунково-кишкового тракту, підвищена сприйнятливість до всіх інфекційних захворювань.

Щоб зберегти дані природою якості -- витривалість, силу, стрункість їм слід їсти більше продуктів з високим вмістом білка й давати собі важкі фізичні навантаження.

Ті, хто має другу групу крові, менш емоційно стійкі, іноді схильні до депресивних станів. Часто вони ведуть малорухоме життя і тому дуже сприйнятливі до хвороб цивілізації: ревматичних захворювань, діабету, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, бронхіальної астми, алергії, лейкозам, холециститу, жовчнокам'яної хвороби, нирковокам'яної хвороби. Цим людям слід приділяти підвищену увагу відпочинку й розслабленню, дотримуватися вегетаріанського харчування. Кращими ліками для них стануть заняття хатха-йогою і тай-чи, а також будь-якими релаксаційними вправами.

Представники третьої групи крові за станом здоров'я займають проміжне місце між двома першими групами. Для підтримки гарної форми вони можуть вибрати найрізноманітніші види активності: від аеробіки й бігу до східних єдиноборств. У власників цієї групи крові нерідко трапляються такі захворювання: пневмонія, інфекції після операції, у жінок - гнійний мастит, сепсис після пологів, радикуліт, остеохондроз, захворювання суглобів.

Представники четвертої групи крові часто мають знижений імунітет. Вони активні, відзначаються високою рухливістю. Як необхідне фізичне навантаження, їм підійде ходьба пішки на великі відстані, їзда на велосипеді, плавання. Вони можуть бути піддані таким захворюванням: ОРВЗ, грипу й іншим інфекціям, ангіні, гаймориту, захворюванням серця.

Їхня захисна система буквально відкрита для вірусів та інфекцій. Тому для захисту свого здоров'я їм необхідно постійно зміцнювати імунітет за допомогою фітотерапії і процедур, що гартують, помірно харчуватися і приймати вітамінні препарати.

Недавно у Франції вийшла книга «Таємниці вашої групи крові», її автор Жан-Луї Дегандензі вважає, що група крові визначає любовний темперамент її власника.

Представники сильної статі, що мають першу групу крові, - дійсні генії зваби й любовних ігор. Жінкам з цією групою крові подобаються сильні й темпераментні чоловіки. Вони мають неймовірну чуттєвість і магнетизм і при цьому надзвичайно ревниві.

Чоловіки з другою групою крові відзначаються деякою сором'язливістю і здатні довго приховувати свої почуття, їм потрібні постійні докази любові від партнера. Такі чоловіки схильні заводити романтичні стосунки з жінками старшими за себе, насолоджуючись їхньою материнською турботою. Жінка з другою групою також досить сором'язлива й ніколи не зробить першого кроку в романтичних стосунках. Саме з таких жінок виходять ідеальні дружини - вірні й люблячі.

Чоловіків із третьою групою крові часто вважають справжніми донжуанами. Але насправді вони просто бояться серйозних стосунків, надаючи перевагу скороминучим інтригам. Незважаючи на це, згодом вони стають гарними чоловіками. Панні цього типу трохи екстравагантні, однак з них виходять найвірніші дружини.

Чоловік з четвертою трупою крові - справжній улюбленець жінок, що обожнює їхню компанію. Він надає перевагу коротким, але бурхливим романам. Жінка цього типу дуже приваблива й ставить високі вимоги до і обранця. Їй потрібний сильний партнер, що буде приділяти їй максимум уваги.

Тайванські психологи також вивчали зв'язок групи крові й характеру людини. Їм удалося виявити основні риси кожного типу:

Група І. Упевненість, незалежність, сміливість, упертість.

Група II. Повільність, слабовілля, обережність, здоровий глузд,

аналітичність, увага до інших.

Група III. Товариськість, оптимізм, творчий потенціал, різкі зміни

настрою, підвищена збудливість, неврівноваженість.

Група IV. Жалобливість, альтруїзм, співчутливість, безкорисливість,

запальність, різкість.

Дієта М.Бірхер-Беннера (швейцарський лікар-дієтолог). Згідно з теорією М. Бірхер-Беннера (1914), свіжа рослинна їжа (овочі, ягоди і фрукти) містить особливий вид акумульо­ваної в ній сонячної енергії у вигляді електромагнітних хвиль. Така електромагнітна енер­гія плодів і зелені передається людині тільки при споживанні продуктів у сирому вигляді. Теплова ж обробка знищує електромагнітну енергію, руйнуючи ряд органічних речовин тих продуктів, у яких вона була акумульована у вигляді хімічних зв'язків. Звідси з'явилася гіпо­теза, яка досі не має наукового підтвердження, про те, що "варена їжа — мертва їжа". Саме присутністю і засвоєнням цієї енергії М. Бірхер-Беннер пояснює факт високої дієздатності людей і гарного їхнього самопочуття на початкових етапах харчування за цією системою.

У той же час слід мати на увазі, що сира рослинна їжа, навіть у достатньо великому об­сязі, відрізняється низькою калорійністю і винятково малою кількістю білків, жирів і вугле­водів. Викликаючи швидке насичення (за рахунок заповнення об'єму шлунка), вона не може забезпечити повноцінну роботу організму, хоча спочатку люди, які перейшли на рослинний тип їжі у харчуванні почувають себе навіть добре: настає відпочинок від "важкої" тваринної їжі, посилено витрачаються депоновані поживні речовини, виводяться продукти обміну. Та­кі ж сприятливі для організму зміни відбуваються і при короткочасних постах, розвантажу­вальних днях і дієтах. Але після цього ці резерви вичерпуються і стан здоров'я може погір­шитися, при цьому відбувається втрата маси тіла, можуть з'явитися симптоми раннього ста­ріння. Практика показує, що такі явища спостерігаються досить часто. Однак їх можна уник­нути, якщо при харчуванні за системою М. Бірхер-Беннера забезпечувати достатньо високу кількість білків (бобові, горіхи і деякі коренеплоди), використовуючи при цьому різноманітні засоби механічної обробки і комбінування продуктів для раціонального укладання харчового раціону. В ньому пропонується різноманітний асортимент овочів, фруктів, листяної зелені, коренеплодів, горіхів та сої. При укладанні раціонів і страв із сирої їжі слід користуватися рекомендаціями кваліфікованих фахівців з харчування.

Дієта М. Бірхер-Беннера протипоказана в період вагітності і годування дитини, а також у підлітковому віці. У літніх людей вона може прискорити процеси старіння організму і ви­кликати негативні зміни в кістках. Цілком очевидно, що тривале використання такої системи харчування без лікарського контролю неприпустимо.

Дієта Г. Шелтона (американський дієтолог). Розроблений Г. Шелтоном (1991) прин­цип харчування полягає в розумному підході до укладання раціону з урахуванням сумісності різноманітних видів харчових продуктів.

Зокрема, за його рекомендаціями не можна водночас вживати білкові і продукти, що містять крохмаль, оскільки перші перетравлюються кислими травними соками, а другі — лужними. При спільному надходженні таких продуктів водночас виділяються протилежні за свїм характером травні соки, що нейтралізують один одного, в результаті чого процес пере­травлення їжі порушується. їжа розкладається в кишечникові і викликає отруєння організму. Тому спочатку треба з'їдати, наприклад, ковбасу, а тільки через деякий час — гарнір до неї і хліб.

Г. Шелтон вважає також, що протипоказано суміщати яйця і молоко, рибу і сир, бо при надходженні в організм різних за своїм характером білків виділяються різні за своїм складом травні соки, які не повинні перемішуватися у шлунку, щоб не втратити свою активність.

Не допускається також поєднання білків з жиром, оскільки останні стимулюють виді­лення в дванадцятипалій кишці гормону ентерогастрину, який гальмує продукцію шлунково­го соку. Отже, швидкість і якість перетравлення білків при такому поєднанні знижується.

Г. Шелтон рекомендує вживання окремо солодкі продукти, в тому числі фрукти, ягоди, компоти, сиропи тощо. Слід виключити поєднання молока з будь-якими продуктами.

Дотримуватися таких принципів у практичному харчуванні вкрай складно. Єдина мо­жливість дотримуватися цих рекомендацій — при кожному прийомі їжі вживати тільки один вид продукту. Сама ж їжа повинна бути проста, не перероблена, оскільки її склад при пере­робці часто різко змінюється за рахунок різноманітного роду додатків.

Дієта П. Брегга. П. Брегг (1966) рекомендує вегетаріанські дієти, при яких допускаєть­ся використання пісного м'яса в поєднанні з овочами. В цілому ж ці дієти при нетривалому застосуванні заперечень не викликають.

Крім того, П. Брегг є переконаним пропагандистом лікувального голодування. І, якщо можна погодитися з його рекомендаціями про необхідність і корисність повного голодування раз на тиждень, що складає 52 дні на рік, то його пропозицію з 7-10-денного голодування З рази на рік деякі спеціалістів сприймають з великою долею скепсису. І справа тут не стільки в самому факті тижневого голодування, скільки в неприпустимості його проведення без спо­стереження лікаря. Фізіологічна реакція людей на голодування індивідуальна, а тому пере­будова обмінних процесів в організмі, може відбуватися з різною швидкістю. Практика клі­ніцистів свідчить, що найменші порушення системи ведення голодування часто призводять до серйозних, у тому числі й смертельних, наслідків.

Відомим фахівцем у галузі лікувального голодування є Ю. С. Ніколаєв, котрий очолює відділення лікувального голодування в одній із московських клінік. У цілому ж офіційна ме­дицина цей засіб в широких масштабах не застосовує.

Очкова дієта запропонована простою жінкою з Німеччини — Е. Карізе, яка не має ме­дичної освіти. Кожний продукт вона оцінює певною кількістю очок. За день, за її думкою, людина може набирати від 40 до 60 очок. Тільки в такому випадку вона збереже, як вважає Е. Карізе, здоров'я і високу дієздатність. Однак кількість очок, що надається продукту, ні в якій мірі не визначає ступеня його корисності для людини. Тістечко, наприклад, оцінюється 40 очками, 200 г житнього хлібу — 120 очками. Високі бали отримали також фрукти й овочі, молоко і м'ясні продукти, а спиртні напої і жир відзначені мінімальною кількістю очок. Не­спроможність таких дієт очевидна і не потребує коментарів.

 У 1928 році в американському місті Сан-Антоніо відкрилася|відчиняла|Школа здоров'я, в якій хворих лікували... їжею.Засновником|фундатором|її став молодий дієтолог Герберт Шелтон, великийприхильник|прибічник|натуропатии|- науки про те, як зберігати здоров'я без ліків ілікарів|лікарок|,спираючись|обпиратися|на внутрішні сили організму. Розроблена ним методика допомогла знайти здоров'я десяткам тисяч пацієнтів - в більшості своїй тим, від яких відмовилася офіційна медицина. В наші дні унікальна системаживлення|харчування|Шелтона - доктори дев'яти наук, зокрема медицина, філософії, літератури, автора понад 40 наукових праць - відома у всьому світі. У багатьох клініках її використовують для відновлення хворихпісля|потім|операцій іважких|тяжких|хвороб.

У|біля|Шелтона безліч послідовників серед дієтологів, цілителів і просто серед людей, які хочуть бути здоровими. Ета чудова методика дозволяє позбавитися від захворювань шлунково-кишкового тракту, зокрема від гастритів, запоровши, дисбактеріозу, виразкової хвороби, панкреатиту,справитися|впоратися|з|із|бронхітом, астмою, псоріазом, епілепсією і іншими недугами, відновити обмін речовин,понизити|знизити|вагу і омолодити весь організм.

Створюючи свою систему, Шелтон спирався|обпирався|на дослідження, проведенів кінці|у кінці|XIX, - початку ХХстоліття|віку|знаменитим фізіологом Павловим. Російський учений довів, що різні види їжі (м'ясо, хліб, молоко і т. д.) перетравлюються в різних відділах шлунково-кишкового тракту за допомогою різних травних ферментів.

Шелтон розділив всі продукти на групи залежно від того, які живильні|живлячі|речовини в них переважають.

Перша група - білкові продукти: м'ясо, риба, яйця, молоко і молочні продукти, боби, баклажани, горіхи, насіннячка, гриби. Хоча Шелтон був вегетаріанцем і не вживав|використовував|продукти тваринного походження, він зовсім не вимагав,щоб|аби|іншітеж|також|від них відмовилися.

До другої групи входять продукти, що містять|утримують|велику кількість вуглеводів: хліб і борошняні вироби, крупи, картопля, мед, цукор, всілякі солодощі, варення, джеми.

Третя група - жири (вершкове і рослинне масло|мастило|, сливки і сметана), а також овочі, фрукти і сухофрукти.

Для засвоєння вуглеводів і білків необхідний різний час і різні умови: для вуглеводів потрібне лужне середовище|середа|, для білків - кисла. Якщо вонипотрапляють|попадають|в шлунок одночасно, кислотність шлункового сокупочинає|розпочинає|рости|зростати|ізаважає|мішає|переварюванню вуглеводів.

Звідси - перше і головне правило:

Білки і вуглеводи вживайте|використовуйте| тільки|лише| окремо.

Наприклад, в обід можна з'їсти кашу або пудинг, а за вечерею - шматок відварного або запеченого на гратах м'яса або риби.

Різні білки - м'ясо і риба, сирий і яйця і різні вуглеводи (хліб і картопля, крупи і боби) теж|також|поганопоєднуються|сполучаються|між собою, оскільки для їх засвоєння потрібні різні ферменти.

Друге правило свідчить:

У кожну їду їжте тільки|лише| один вид білкових або вуглеводних продуктів.

Білкові продукти не варто вживати|використовувати|разом з жирами - вершковим і рослинниммаслом|мастилом|, сливками, сметаною, оскільки жири перешкоджають виділенню ферментів, що розщеплюють їх.

Саме тому м'ясо і рибу краще не смажити, а варити або запікати на гратах в духовці - так, щоб стік весь жир. Зате|натомість|вуглеводиз|із|жирами - поєднанняцілком|сповна|допустиме: як мовиться, кашумаслом|мастилом|не зіпсуєш!

Тваринні білки дуже важко|тяжкий|засвоюються, тому краще всього їх єіз|із|зеленню і овочами, якімістять|утримують|невелику кількість крохмалю (петрушка, кріп,кинза|, селера, бадилляредиски|редису|і буряка, капуста, салат, огірки, баклажани, солодкий перець, зелений горошок).

Хліб вважається за окрему їжу|їду|, він не може бути "додатком" до інших блюд.

Самий кращий варіант - є хліб із|із|зеленню, як цероблять|чинять|на Кавказі.

Білки і вуглеводи не можна поєднувати|сполучати|з|із|цукром.

Все цукру гальмують виділення шлункового соку, та він для них і не потрібний, оскільки вони засвоюються в кишечнику. Якщо вживати|використовувати|солодощі разом з будь-якою іншою їжею, вони надовго затримуються в шлунку івикликають|спричиняють|бродіння. Саме томуякомога|як можна|рідше їжте хлібз|із|варенням, солодкі каші і піроги.

Молоко не можна змішувати ні з|із|якими іншими продуктами.

Вживайте|використовуйте|його окремо, за 1,5 - 2 години до абопісля|потім|прийому будь-якої іншої їжі.

Тим, хто|КТО|вийшов з дитячого віку, краще пити йогоякомога|як можна|рідше: у організмі дорослої людини не виробляєтьсясычужный|фермент, який розщеплює молочний білок казеїн.Але|та|якщо вже ви не можете від нього відмовитися, пийте йогоповолі|повільно|, затримуючив роті|у роті|,щоб|аби|воно гарненько змішалосяіз|із|слиною.

Зате|натомість|кисломолочні продукти (сметана, кефір, кисле молоко), в яких роль цього ферменту виконують кисломолочні бактерії, можна є в будь-якому віці.

Яйця краще всього вживати|використовувати|у поєднанні із зеленню і некрохмалистими овочами.

Кислі овочі і фрукти (помідори, лимони, апельсини, ананаси і т. п.) їжте окремо від всіх інших продуктів, краще всього за 30 хвилин|мінути|до основної трапези.

Ні з|із|вуглеводами (хліб, каші, горох, боби, банани, фініки), ніз|із|білками їхсполучати|з'єднувати|не рекомендується, оскільки кислота, навітьслабка|слаба|, перешкоджає засвоєнню і тих і інших.

Диню їжте окремо від будь-якої іншої їжі, включаючи фрукти.

Зелень і некрохмалисті овочі можна суміщати|поєднувати|зі|із|всіма продуктами,окрім|крім|молочних.

А ось|от|овочі, щомістять|утримують|велику кількість крохмалю (цвітна капуста, буряк, морква,кабачки|шинки|, патисони,редиска|редис|, бруква, ріпа, корінці петрушки і селери, хрін), можуть статипрекрасним|чудовим|додаванням|добавляти|до вуглеводної їжі.