
- •Міністерство охорони здоров’я України
- •З’ясування вихідного рівня знань студентів.
- •Інформаційний матеріал Структура епідеміологічного методу
- •Оперативний і ретроспективний епідеміологічний аналіз
- •Планування профілактичних та протиепідемічних заходів
- •Відповіді до ситуаційних задач
- •Комплексний епідеміологічний метод дослідження
- •Список Скорочень
Планування профілактичних та протиепідемічних заходів
Боротьба з інфекційними хворобами проводиться у двох напрямках: шляхом організації профілактичних і протиепідемічних заходів.
Профілактичні заходи – це комплекс заходів, скерованих на укріплення здоров’я населення, забезпечення несприйнятливості до інфекційних хвороб, недопущення проникнення збудників інфекційних хвороб у колективи, підвищення рівня санітарної культури, тобто це комплекс заходів щодо недопущення виникнення і поширення інфекційних хвороб серед населення. Ці заходи доцільно розділити на три основні групи: заходи щодо ДЗІ, що спрямовані на блокування, знезараження або усунення його; заходи щодо МПЗІ з метою переривання або руйнування шляхів передачі; заходи задля підвищення несприйнятливості населення. Основою профілактики інфекційних хвороб у масштабах держави є соціальні заходи, підвищення добробуту народу, забезпечення населення облаштованим житлом, кваліфікованою й доступною медичною допомогою, дотримання населенням гігієнічних навиків у побуті й роботі, тощо (Додаток 4, 6).
Протиепідемічні заходи – комплекс заходів, що скеровані на швидку і повну локалізацію і ліквідацію епідемічних ускладнень, у тому числі, епідемічних осередків, мінімізацію їх негативних впливів на суспільство. ПеЗ передбачають так само вплив на три ланки епідемічного процесу, але у суворішому режимі та більших обсягах роботи з додатковим напрямком щодо групи осіб, які підпали під ризик інфікування. Перша група ПеЗ скерована на осіб, які достеменно є джерелами збудників; друга – на групи людей, які підпали під ймовірний ризик інфікування внаслідок спілкування з ДЗІ; третя – на блокування МПЗІ, четверта – на захист сприйнятливого населення (Додаток 5, 6).
Таким чином, в основу профілактичної та протиепідемічної роботи покладено три основні принципи: комплексності – одночасної дії на всі три ланки епідемічного процесу; впливу на провідну ланку ЕП – один з компонентів первинних рушійних сил ЕП, щодо якого на даному етапі існують найраціональніші підходи для його блокування; розрахунок і блокування чинників ризику.
Для вирішення міжгалузевих проблем ПеЗ укладаються програмно-цільові плани (програми) для вирішення вкрай важливих проблем протиепідемічного забезпечення населення і території (щеплення, захист від особливо небезпечних хвороб – ВІЛ/СНІД, туберкульоз, тощо). У кожному ЛПУ складаються комплексні проблемно-тематичні плани на 1-5 років, де виділяють мету, задачі, етапи, основні, загальні заходи, відповідальних осіб і терміни виконання. У функціонально-галузевих планах конкретизується підхід до виконання конкретних блоків (заходів) із зазначенням матеріального і кадрового забезпечення.
Додаток 1
Відповіді до ситуаційних задач
Задача 1.
а) середньорічна кількість населення:
(208560 + (208560 – 438 )) / 2 = 208351 жителів;
б) захворюваність:
20835 – 150 х = 150×100000 / 20835 = 719,9 0/0000;
100000 – х
в) летальність:
150 – 100 х = 2×100 / 150 = 1,3 %.
2 – х
2. Смертність, інвалідність, показник втрачених повноцінних (недожитих) років, показник неефективного використання працездатного населення.
3. Ні, не доцільно, оскільки сезонність при вірусному гепатитітВ не спостерігається.
Задача 2.
Екстенсивний показник:
150 – 100 х = 35×100 / 150 = 23,3 %.
35 – х
Неефективно проведені щеплення.
3. Дані про вікову структуру захворілих, середня тривалість і вартість випадку захворювання для обрахунку недовиробленого національного продукту.
Задача 3.
а) загальна кількість випадків хвороби (100 %):
1+ 170 + 150 + 10 = 331 випадок;
б) частка дифтерії:
331 – 100 х = 1×100 / 331 = 0,3 %;
1 – х
в) частка кору:
331 – 100 х = 170×100 / 331 = 51,4 %;
170 – х
г) частка епідемічного паротиту:
331 – 100 х = 150×100 / 331 = 45,3 %;
150 – х
д) частка кашлюка:
331 – 100 х = 10×100 / 331 = 3,0 %.
10 – х
2. Кір (1 місце), епідемічний паротит (2), кашлюк (3), дифтерія (4).
3. Виконання обсягів щеплень щодо нозологій; клінічна, епідеміологічна, імунологічна ефективність імунопрофілактики тощо.
Задача 4.
а) темп росту:
27,3 – 100 Тр = 97,5 ×100 / 27,3 = 357 %;
97,5 – Т р
б) темп приросту:
Т пр = 357 – 100 = 257 %.
Ні, потрібні дані спостереження впродовж не менше 10 років.
Недоліки у проведенні імунопрофілактики.
Задача 5.
а) загальна кількість випадків захворювань на вірусний гепатит А за 1 рік:
68 + 26 = 90 випадків;
б) індекс сезонності (ІС):
ІС = 68 / 26 = 2,6 рази;
в) коефіцієнт сезонності (КС):
90 – 100 КС = 68 ×100 / 90 = 75,5 %.
68 – КС
2. Проведення щеплень за епідпоказаннями на території ризику, посилення контролю за якістю води централізованих і децентралізованих джерел водопостачання та на інших об’єктах епідемічного ризику (організовані колективи, підприємства громадського харчування і торгівлі тощо).
3. Демографічні дані окремих вікових, професійно-побутових і статевих груп; кількість випадків захворювання на вірусний гепатит А серед них.
Додаток 2