З’ясування вихідного рівня знань студентів.

1. Епідеміологічний метод включає :

А – епідеміологічне обстеження/спостереження та описово-оціночні прийоми;

В – методи епідеміологічного і лабораторного експерименту, математичного моделювання;

С – усі відповіді правильні;

Д – соціально-економічний та соціально-гігієнічний методи;

Е – екологічний та молекулярно-біологічний методи.

2. Використання епідметоду в практиці називається:

А – епідеміологічний нагляд;

В – епідеміологічний аналіз;

С – епідеміологічна діагностика;

Д – оперативний епіданаліз;

Е – ретроспективний епіданаліз.

3. До епідеміологічного методу не належить:

А – порівняльно-історичний;

В – метрологічний;

С – аналітичний;

Д – експериментальний;

Е – математичного моделювання.

4. Зональність поширення інфекційної хвороби оцінюють за допомогою методу:

А – молекулярно-біологічного;

В – біохімічного;

С – серологічного;

Д – картографічного;

Е – математичного моделювання.

5. Для прогнозування проявів епідемічного процесу при різних умовах його розвитку застосовують методичні прийоми:

А – порівняльно-історичні;

В – описово-оціночні;

С – аналітичні;

Д – експериментальні;

Е – математичне моделювання.

6. Вкажіть поняття, що характеризує кількісні прояви епідемічного процесу:

А – територія ризику;

В – чинники ризику;

С – інтенсивність епідемічного процесу;

Д – професійні і вікові групи ризику;

Е – кліматичні чинники.

7. До інтенсивних показників належать :

А – смертність;

В – летальність;

С – питома вага захворюваності;

Д – індекс сезонності;

Е – показник осередковості.

8. Епідеміологічний нагляд - це:

А – вивчення якісних та кількісних особливостей ЕП з використанням епідеміологічного методу дослідження;

В – сукупність методичних прийомів, що базуються на аналізі особливостей розподілу захворювань в просторі та часі і призначений для виявлення проблем профілактики, причин, факторів ризику і механізмів формування захворюваності з метою обґрунтування заходів з профілактики захворювань та оцінки їх ефективності;

С – система динамічного і постійного стеження за ЕП конкретного інфекційного захворювання на певній території з метою раціоналізації і підвищення ефективності профілактичних та протиепідемічних заходів;

Д – аналіз конкретної епідситуації на даній території, в даний час, що безпосередньо відбиває стан і тенденції розвитку ЕП;

Е – аналіз рівня, структури інфекційної захворюваності за певний проміжок часу в минулому і прогнозування захворюваності на майбутнє.

9. Система динамічного і постійного стеження за епідемічним процесом конкретного інфекційного захворювання на певній території називається:

А – ретроспективний епідеміологічний аналіз;

В – оперативний епідеміологічний аналіз;

С – епідеміологічна діагностика;

Д – епідеміологічний аналіз;

Е – епідеміологічний нагляд.

10. Розпізнавання проявів захворюваності та епідстану на основі епідеміологічних методів досліджень і наукових даних про причини, умови, механізми виникнення і поширення інфекційних хвороб називають:

А – ретроспективний епідеміологічний аналіз;

В – оперативний епідеміологічний аналіз;

С – епідеміологічна діагностика;

Д – епідеміологічний аналіз;

Е – епідеміологічний нагляд.

11. Метою оперативного епідеміологічного аналізу є отримання даних про:

А – санітарно-гігієнічний стан об’єктів на території;

В – епідемічну обстановку за рік чи декілька років;

С – соціально-економічний стан населення;

Д – епідемічну обстановку в даний час;

Е – природнокліматичні умови.

12. Для проведення оперативного епідеміологічного аналізу потрібні дані про:

А – кількість хворих в епідемічному осередку;

В – кількість осіб певних професійних груп, що перехворіли на інфекційну хворобу за минулі роки;

С – кількість природних осередків, що були зареєстровані протягом декількох років;

Д – сезонність;

Е – періодичність.

13. При оперативному епіданалізі не аналізують результати:

А – опитування хворого;

В – опитування родини хворого;

С – огляду довкілля в осередку;

Д – сезонність;

Е – лабораторного дослідження матеріалу від хворого.

14. Вивчення якісних та кількісних проявів епідпроцесу з використанням епідеміологічного методу дослідження називається:

А – ретроспективний епідеміологічний аналіз;

В – оперативний епідеміологічний аналіз;

С – епідеміологічна діагностика;

Д – епідеміологічний аналіз;

Е – епідеміологічний нагляд.

15. Аналіз конкретної епідситуації на даній території, в даний час, що безпосередньо відображає стан і тенденції розвитку епідпроцесу називається:

А – ретроспективний епідеміологічний аналіз;

В – оперативний епідеміологічний аналіз;

С – епідеміологічна діагностика;

Д – епідеміологічний аналіз;

Е – епідеміологічний нагляд.

16. Етапи епідеміологічного обстеження осередку інфекційного захворювання:

А – санітарний огляд осередку, опитування хворого, лабораторні дослідження;

В – власне епідеміологічне обстеження, спостереження за епідемічним осередком з проведенням протиепідемічних заходів, висновки після ліквідації осередку;

С – спостереження за осередком, лабораторні дослідження, висновки після ліквідації осередку;

Д – опитування хворого і контактних, лабораторні дослідження в осередку, проведення протиепідемічних заходів;

Е – клініко-лабораторні дослідження, вивчення медичної документації, ліквідація осередку.

17. Яка мета епідобстеження осередку інфекційної хвороби?

А – виявити джерело збудника, призначити лікування;

В – встановити межі епідемічного осередку і захворюваність в ньому;

С – виявити джерело збудника, встановити механізм передачі;

Д – встановити захворюваність в осередку і провести санацію носіїв;

Е – поставити епідеміологічний діагноз, визначити сезонність.

18. Основні групи протиепідемічних заходів в осередку:

А – дотримання правил особистої гігієни, дотримання технології приготування їжі, створення резистентності організму;

В – знешкодження джерела, розрив механізму передачі, підвищення резистентності організму;

С – звільнення осередку від переносників, ізоляція джерела, проведення дезінфекційних заходів;

Д – знезараження чинників і розрив шляхів розповсюдження інфекції, проведення санітарної обробки в осередку, створення несприйнятливості організму;

Е – проведення санітарно-гігієнічних заходів в осередку, підвищення резистентності організму осіб, що спілкувалися з хворим, інсектицидні заходи.

19. Методика проведення епідобстеження осередку інфекційного захворювання:

А – лабораторні дослідження , опитування хворого, постановка епіддіагнозу;

В – опитування хворого і осіб, що спілкувалися з ним, санітарний огляд осередку, лабораторні дослідження, епідспостереження;

С – опитування хворого і осіб, що спілкувалися з ним, санітарний огляд осередку;

Д – санітарний огляд осередку інфекційного захворювання і проведення протиепідемічних заходів;

Е – опитування хворого і осіб, що спілкувалися з ним, встановлення епідспостереження за осередком.

20. Які документи оформляються після проведеного епідобстеження осередку інфекційного захворювання;

А – журнал обліку інфекційних хворих, термінове повідомлення про інфекційне захворювання;

В – направлення на бактеріологічне дослідження змивів, наряд на евакуацію інфекційного хворого;

С – акт санітарно-епідеміологічного обстеження осередку інфекційного захворювання, акт перевірки дотримання санітарного законодавства;

Д – карта епідеміологічного обстеження осередку, акт санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкту;

Е – карта епідеміологічного обстеження осередку, журнал обліку інфекційних хворих.

21. Хто проводить спостереження за особами, що спілкувалися з хворим в осередку інфекційного захворювання?

А – лікар інфекційної лікарні;

В – районний епідеміолог;

С – дільничний терапевт;

Д – лікар терапевтичного відділення;

Е – всі перераховані.

22. Епідеміологічне обстеження осередку інфекційного захворювання проводиться з метою:

А – виявлення збудника захворювання;

В – виявлення джерела інфекції;

С – вірні відповіді В і Д;

Д - проведення протиепідемічних заходів;

Е – вірні відповіді А і Д.

23. Епідеміологічне обстеження осередку інфекційного захворювання включає наступні етапи:

А – виявлення джерела інфекції;

В – власне епідеміологічне обстеження;

С – вірні відповіді В і Д;

Д – виявлення чинників передачі інфекції;

Е – вірні відповіді А і Д.

24. Епідеміологічне обстеження осередку інфекційного захворювання включає наступні етапи:

А – виявлення джерела інфекції;

В – збір епідеміологічного анамнезу;

С – вірні відповіді В і Д;

Д - проведення комплексу протиепідемічних та профілактичних заходів;

Е – вірні відповіді А і Д.

25. Епідеміологічне обстеження осередку інфекційного захворювання включає наступні етапи:

А – виявлення джерела інфекції;

В – збір епідеміологічного анамнезу;

С – вірні відповіді В і Д;

Д – виявлення чинників передачі інфекції;

Е – оцінка ефективності проведених заходів.

26. Карта епідеміологічного обстеження осередку інфекційного захворювання облікується формою:

А – 058/О;

В – 030/О;

С – 063/О;

Д – 357/О;

Е – 060/О.

27. Сукупність відомостей, що збираються шляхом опитування хворого, осіб, які його оточують та родичів з метою з’ясування джерела інфекції, контактних осіб, механізму інфікування та умов, що сприяють його реалізації називають:

А – епідеміологічна діагностика;

В – епідеміологічний аналіз;

С – епідеміологічний анамнез;

Д – епідеміологічне спостереження;

Е – епідеміологічний нагляд.

28. Сукупність відомостей щодо житлово-комунальних, культурних умов проживання, навчання або праці, а також оцінка їх санітарного стану та утримання називають:

А – санiтарно-епiдемiологiчна розвідка;

В – епідеміологічний аналіз;

С – епідеміологічний анамнез;

Д – санітарне обстеження осередку;

Е – епідеміологічний огляд.

29. Медичне спостереження за особами, що проживають на території осередку з метою виявлення нових випадків інфекції називають:

А – епідеміологічна діагностика;

В – епідеміологічний аналіз;

С – епідеміологічний анамнез;

Д – епідеміологічне спостереження;

Е – епідеміологічний нагляд.

30. Ретроспективний епiдемiологiчний аналіз це :

А – епiдемiологiчне обстеження осередків у зв’язку з виникненням групових захворювань;

В – швидке встановлення причини виникнення епiдемiчного осередку ;

С – вивчення епiдемiчної обстановки за певний проміжок минулого часу i прогнозування захворюванoстi;

Д – аналіз результатів лабораторних обстежень, проведених у епiдемiчному осередку (лабораторні обстеження матеріалу від хворого, осіб, якi його оточували, а також з об’єктів зовнішнього середовища) з одним чи декількома випадками iнфекцiйної хвороби;

Е – санiтарно-епiдемiологiчна розвідка.

31. Який розділ аналізу не властивий для ретроспективного епідеміологічного аналізу:

А – аналіз захворюваності за чинниками ризику;

В – аналіз річної динаміки захворюваності;

С – аналіз багаторічної динаміки захворюваності;

Д – оцінка епідемічної обстановки в осередку захворювання;

Е – аналіз структури і рівня захворюваності за нозологічними формами.

32. Мета ретроспективного епідеміологічного аналізу:

А – отримання даних про епідемічну ситуацію в осередку інфекційної хвороби з метою планування заходів щодо його ліквідації;

В – отримання даних про епідемічну ситуацію в осередку інфекційної хвороби з метою планування заходів щодо його локалізації;

С – отримання даних про санітарно-гігієнічний стан об’єктів на території, що обслуговує СЕС з метою недопущення поширення інфекції за межі епідемічного осередку;

Д – оцінка епідемічної обстановки в даний момент часу;

Е – отримання даних про епідемічну обстановку на певній території за декілька років з метою планування протиепідемічної роботи на декілька наступних років.

33. Мета ретроспективного епідеміологічного аналізу:

А – отримання даних про епідемічну ситуацію в осередку інфекційної хвороби з метою планування заходів щодо його ліквідації;

В – отримання даних про епідемічну обстановку за рік для планування протиепідемічної роботи на наступний рік;

С – отримання даних про санітарно-гігієнічний стан об’єктів на території, що обслуговує СЕС з метою недопущення поширення інфекції за межі епідемічного осередку;

Д – отримання даних про епідемічну ситуацію в осередку інфекційної хвороби з метою планування заходів щодо його локалізації;

Е – оцінка епідемічної обстановки в даний момент часу.

34. Які з перерахованих завдань вирішуються за допомогою ретроспективного епідеміологічного аналізу:

А – аналіз структури і рівня захворюваності, аналіз динаміки захворюваності;

В – оцінка епідемічної обстановки;

С – своєчасне з’ясування причин виникнення осередків;

Д – розпізнання конкретних проявів епідемічного процесу і умов його розвитку;

Е – ліквідація епідемічного осередку.

35. Яка інформація потрібна для проведення ретроспективного епідеміологічного аналізу?

А – дані про перебіг інфекційної хвороби у хворого, результати його лабораторного обстеження, дані про напруженість його імунітету;

В – дані про інфекційну захворюваність за певний проміжок часу на конкретній території, демографічні дані та санітарно-гігієнічна характеристика району, матеріали про природні та соціальні умови території;

С – результати епідеміологічного обстеження осередку інфекційної хвороби та дані про санітарно-гігієнічні умови на місці праці та вдома у захворілих;

Д – дані про кількість випадків інфекційної хвороби в осередку та кількість осіб, що мали спілкування з хворими;

Е – дані санiтарно-епiдемiологiчної розвідки.

36. Всі методи ретроспективного епідеміологічного аналізу служать створенню якості системи профілактики інфекційної захворюваності:

А – ефективної;

В – своєчасної;

С – комплексної;

Д – цілеспрямованої;

Е – тієї, що легко здійснюється.

37. Ретроспективна епідеміологічна діагностика це:

А – оцінка важкості перебігу у хворого інфекційного захворювання, інтенсивності виділення від нього збудників та ступеню напруженості у нього імунітету;

В – оцінка небезпеки заразоносіїв, як джерел інфекції, що були виявлені в епідемічному осередку;

С – оцінка епідемічної обстановки на конкретній території за минулий календарний рік;

Д – оцінка епідемічної ситуації на певній території в даний час на основі отриманої оперативної інформації;

Е – оцінка ефективності профілактичних і протиепідемічних заходів.

38. Ретроспективна епідеміологічна діагностика це:

А – оцінка важкості перебігу у хворого інфекційного захворювання, інтенсивності виділення від нього збудників та ступеню напруженості у нього імунітету;

В – оцінка небезпеки заразоносіїв, як джерел інфекції, що були виявлені в епідемічному осередку;

С – оцінка ефективності профілактичних і протиепідемічних заходів;

Д – оцінка епідемічної ситуації на певній території в даний час на основі отриманої оперативної інформації;

Е – оцінка епідемічної обстановки в даному районі за декілька минулих років.

39. Мета проведення ретроспективної епідеміологічної діагностики:

А – удосконалення профілактичних і протиепідемічних заходів і прогнозування епідемічної ситуації на наступний календарний рік;

В – повне вилікування людей від інфекційної хвороби в епідемічному осередку та припинення виділення збудників від заразоносіїв;

С – прийняття оперативного рішення з управління епідемічним процесом;

Д – покращення демографічної ситуації на певній території;

Е – локалізація і ліквідація епідемічного осередку.

40. Який розділ не властивий для ретроспективної епідеміологічної діагностики:

А – діагностична техніка;

В – діагностичне мислення;

С – семіотика;

Д – діагностична логіка;

Е – обґрунтування та перевірка гіпотези про причини захворювання населення.

41. Підйом інфекційної захворюваності кожні 7-10 років в багаторічній динаміці захворюваності це :

А – сезонність;

В – спалахова захворюваність;

С – циклічність;

Д – пандемічна захворюваність;

Е – екзотична захворюваність.

42. Територію ризику оцінюють в результаті дослідження:

А – порівняльно-історичного;

В – вірусологічного;

С – аналітичного;

Д – експериментального;

Е – серологічного.

43. Ретроспективна епідеміологічна діагностика це оцінка:

А – важкості перебігу у хворого інфекційного захворювання;

В – епідемічної ситуації в країні в даний час;

С – епідемічної ситуації за минулий час;

Д – епідемічної ситуації в епідосередку в даний час;

Е – тривалості заразоносійства.

44. Вираженість сезонного підйому оцінюють за допомогою:

А – показника госпіталізації;

В – показника осередковості;

С – показника імунологічної ефективності;

Д – коефіцієнта ефективності імунопрофілактики;

Е – індексу сезонності.

45. Про який вид захворюваності свідчить індекс осередковості 10,2:

А – спорадичну;

В – спалахову;

С – епідемічну;

Д – ендемічну;

Е – ензоотичну.

46. Перший етап ретроспективного епідеміологічного аналізу включає:

А – збір даних про інфекційну захворюваність;

В – збір демографічних даних;

С – аналіз річної динаміки захворюваності;

Д – постановка ретроспективного епідеміологічного діагнозу;

Е – складання програми обстеження.

47. Другий етап ретроспективного епідеміологічного аналізу включає:

А – збір даних про інфекційну захворюваність;

В – аналіз захворюваності за територією ризику;

С – аналіз річної динаміки захворюваності;

Д – постановка ретроспективного епідеміологічного діагнозу;

Е – складання програми обстеження.

48. Третій етап ретроспективного епідеміологічного аналізу включає:

А – збір даних про інфекційну захворюваність;

В – аналіз захворюваності за територією ризику;

С – збір демографічних даних;

Д – постановка ретроспективного епідеміологічного діагнозу;

Е – складання програми обстеження.

49. Четвертий етап ретроспективного епідеміологічного аналізу включає:

А – збір даних про інфекційну захворюваність;

В – аналіз захворюваності за територією ризику;

С – збір демографічних даних;

Д – постановка ретроспективного епідеміологічного діагнозу;

Е – складання програми обстеження.

50. Відношення кількості захворілих в даному типі осередків до кількості осередків називають:

А – індекс осередковості;

В – індекс сезонності;

С – показник госпіталізації;

Д – коефіцієнт сезонності;

Е – показник захворюваності.

51. Частка госпіталізованих осіб від усіх, хто звернувся за медичною допомогою – це:

А – індекс осередковості;

В – індекс сезонності;

С – показник госпіталізації;

Д – коефіцієнт сезонності;

Е – показник захворюваності.

52. Відношення числа захворювань, що виникли в місяці підйому захворюваності до загальної кількості захворювань (%) – це:

А – індекс осередковості;

В – індекс сезонності;

С – показник госпіталізації;

Д – коефіцієнт сезонності;

Е – показник захворюваності.

53. Відношення числа захворювань, що виникли в місяці підйому захворюваності до кількості захворювань, що виникли в місяці поза сезонним підвищенням кількості хвороб називають:

А – індекс осередковості;

В – індекс сезонності;

С – показник госпіталізації;

Д – коефіцієнт сезонності;

Е – показник захворюваності.

54. Профілактичні заходи відносно джерел збудників інфекції:

А – неспецифічні заходи зміцнення здоров’я;

В – планові щеплення;

С – загальносанітарні заходи;

Д – періодичне обстеження на носійство осіб декретованих контингентів;

Е – профілактична дезінфекція.

55. Профілактичні заходи відносно джерел збудників інфекції:

А – неспецифічні заходи зміцнення здоров’я;

В – епізоотологічне спостереження;

С – загальносанітарні заходи;

Д – планові щеплення;

Е – профілактична дезінфекція.

56. Профілактичні заходи відносно розриву механізму передачі збудників інфекції:

А – неспецифічні заходи зміцнення здоров’я;

В – епізоотологічне спостереження;

С – санітарна охорона морських, повітряних та сухопутних кордонів;

Д – планові щеплення;

Е – профілактична дезінфекція.

57. Профілактичні заходи відносно розриву механізму передачі збудників інфекції:

А – комунальний благоустрій територій та житла;

В – епізоотологічне спостереження;

С – санітарна охорона морських, повітряних та сухопутних кордонів;

Д – планові щеплення;

Е – неспецифічні заходи зміцнення здоров’я.

58. Профілактичні заходи щодо підвищення несприйнятливості населення до збудників інфекції:

А – комунальний благоустрій територій та житла;

В – епізоотологічне спостереження;

С – санітарна охорона морських, повітряних та сухопутних кордонів;

Д – планові щеплення;

Е – санітарно-ветеринарні заходи.

59. Профілактичні заходи щодо підвищення несприйнятливості населення до збудників інфекції:

А – неспецифічні заходи зміцнення здоров’я;

В – епізоотологічне спостереження;

С – санітарна охорона морських, повітряних та сухопутних кордонів;

Д – комунальний благоустрій територій та житла;

Е – санітарно-ветеринарні заходи.

60. Протиепідемічні заходи відносно джерел збудників інфекції:

А – неспецифічні заходи зміцнення здоров’я;

В – планові щеплення;

С – заключна дезінфекція;

Д – ізоляція і санація заразоносіїв;

Е – профілактична дезінфекція.

61. Протиепідемічні заходи відносно джерел збудників інфекції:

А – дератизація;

В – планові щеплення;

С – заключна дезінфекція;

Д – активне виявлення хворих і носіїв, їх ізоляція;

Е – профілактична дезінфекція.

62. Протиепідемічні заходи відносно осіб, які спілкувались з хворими:

А – дератизація;

В – планові щеплення;

С – заключна дезінфекція;

Д – активне виявлення хворих і носіїв, їх ізоляція;

Е – профілактична дезінфекція.

63. Протиепідемічні заходи відносно осіб, які спілкувались з хворими:

А – профілактична дезінфекція;

В – щеплення за епідпоказами у вогнищі інфекції;

С – медичний нагляд, обсервація або карантин;

Д – заключна дезінфекція;

Е – дератизація.

64. Протиепідемічні заходи відносно розриву механізму передачі збудників інфекції:

А – профілактична дезінфекція;

В – щеплення за епідпоказами у вогнищі інфекції;

С – медичний нагляд, обсервація або карантин;

Д – заключна дезінфекція;

Е – дератизація.

65. Протиепідемічні заходи відносно розриву механізму передачі збудників інфекції:

А – профілактична дезінфекція;

В – посилення загальносанітарних заходів відповідно до особливостей вогнища інфекції;

С – медичний нагляд, обсервація або карантин;

Д – щеплення за епідпоказами у вогнищі інфекції;

Е – дератизація.

66. Протиепідемічні заходи щодо підвищення несприйнятливості населення:

А – профілактична дезінфекція;

В – щеплення за епідпоказами у вогнищі інфекції;

С – медичний нагляд, обсервація або карантин;

Д – заключна дезінфекція;

Е – дератизація.

67. Протиепідемічні заходи щодо підвищення несприйнятливості населення:

А – профілактична дезінфекція;

В – дератизація;

С – дезінсекція;

Д – заключна дезінфекція;

Е – термінова профілактика.

68. Винищення хворих тварин, які втратили господарську цінність належить до комплексу:

А – ПЕЗ відносно джерел збудників інфекції;

В – ПФЗ щодо підвищення несприйнятливості населення до збудників інфекції;

С – ПЕЗ відносно осіб, які спілкувались з хворими;

Д – ПФЗ відносно осіб, які спілкувались з хворими;

Е – ПФЗ відносно джерел збудників інфекції.

69. Ізоляція та госпіталізація хворих належить до комплексу:

А – ПФЗ відносно осіб, які спілкувались з хворими;

В – ПФЗ щодо підвищення несприйнятливості населення до збудників інфекції;

С – ПЕЗ відносно осіб, які спілкувались з хворими;

Д – ПЕЗ відносно джерел збудників інфекції;

Е – ПФЗ відносно джерел збудників інфекції.

70. Поточна дезінфекція належить до комплексу:

А – ПФЗ відносно осіб, які спілкувались з хворими;

В – ПЕЗ відносно розриву механізму передачі збудників інфекції;

С – ПЕЗ відносно осіб, які спілкувались з хворими;

Д – ПЕЗ відносно джерел збудників інфекції;

Е – ПФЗ щодо підвищення несприйнятливості населення до збудників інфекції.

71. Щеплення за епідпоказами при загрозі заносу, завозу інфекційних захворювань належить до комплексу :

А – ПЕЗ щодо підвищення несприйнятливості населення до збудників інфекції;

В – ПЕЗ відносно розриву механізму передачі збудників інфекції;

С – ПЕЗ відносно осіб, які спілкувались з хворими;

Д – ПЕЗ відносно джерел збудників інфекції;

Е – ПФЗ щодо підвищення несприйнятливості населення до збудників інфекції.

72. Контроль загальносанітарних заходів щодо системи водопостачання, харчування населення належить до комплексу :

А – ПЕЗ щодо підвищення несприйнятливості населення до збудників інфекції;

В – ПЕЗ відносно розриву механізму передачі збудників інфекції;

С – ПФЗ відносно розриву механізму передачі збудників інфекції;

Д – ПЕЗ відносно джерел збудників інфекції;

Е – ПФЗ щодо підвищення несприйнятливості населення до збудників інфекції.

73. Заходи боротьби з інфекційними хворобами включають:

А – лікувальні заходи;

В – профілактичні заходи;

С – протиепідемічні заходи;

Д – правильні відповіді В і С;

Е – обмежувальні заходи.

74. Комплекс заходів, скерованих на укріплення здоров’я населення, забезпечення несприйнятливості до інфекційних хвороб, недопущення проникнення збудників інфекційних хвороб у колективи, підвищення рівня санітарної культури, тобто комплекс заходів щодо недопущення виникнення і поширення інфекційних хвороб серед населення це –

А – лікувальні заходи;

В – профілактичні заходи;

С – протиепідемічні заходи;

Д – правильні відповіді В і С;

Е – обмежувальні заходи.

75. Комплекс заходів, що скеровані на швидку і повну локалізацію і ліквідацію епідемічних ускладнень, у тому числі, епідемічних осередків, мінімізацію їх негативних впливів на суспільство це –

А – лікувальні заходи;

В – профілактичні заходи;

С – протиепідемічні заходи;

Д – правильні відповіді В і С;

Е – обмежувальні заходи.

76. Чинники епідеміологічного ризику це –

А – це закономірно виникаючі під дією чинників ризику інтервали часу (роки, місяці), що характеризуються найбільшою ймовірністю виникнення захворювань (на даній території, серед сукупного населення або окремих груп) на порівняння з іншими інтервалами;

В – просторова одиниця (географічна або територіально-адміністративна), що характеризується вищими на порівняння з іншими територіями показниками захворюваності населення на певну інфекційну хворобу, внаслідок наявності на цій території природних і/або соціальних чинників ризику;

С – обставини, що визначають (зумовлюють чи підвищують) ймовірність ускладнення епідситуації;

Д – частина населення, яка переважно піддається підвищеному ризику зараження збудником певної хвороби у зв’язку особливостями впливу певних природних і/або соціальних чинників;

Е – відношення числа захворювань, що виникли в місяці підйому захворюваності до загальної кількості захворювань.

77. Час ризику -

А – це закономірно виникаючі під дією чинників ризику інтервали часу (роки, місяці), що характеризуються найбільшою ймовірністю виникнення захворювань (на даній території, серед сукупного населення або окремих груп) на порівняння з іншими інтервалами;

В – просторова одиниця (географічна або територіально-адміністративна), що характеризується вищими на порівняння з іншими територіями показниками захворюваності населення на певну інфекційну хворобу, внаслідок наявності на цій території природних і/або соціальних чинників ризику;

С – обставини, що визначають (зумовлюють чи підвищують) ймовірність ускладнення епідситуації;

Д – частина населення, яка переважно піддається підвищеному ризику зараження збудником певної хвороби у зв’язку особливостями впливу певних природних і/або соціальних чинників;

Е – відношення числа захворювань, що виникли в місяці підйому захворюваності до загальної кількості захворювань.

78. Територія ризику –

А – це закономірно виникаючі під дією чинників ризику інтервали часу (роки, місяці), що характеризуються найбільшою ймовірністю виникнення захворювань (на даній території, серед сукупного населення або окремих груп) на порівняння з іншими інтервалами;

В – просторова одиниця (географічна або територіально-адміністративна), що характеризується вищими на порівняння з іншими територіями показниками захворюваності населення на певну інфекційну хворобу, внаслідок наявності на цій території природних і/або соціальних чинників ризику;

С – обставини, що визначають (зумовлюють чи підвищують) ймовірність ускладнення епідситуації;

Д – частина населення, яка переважно піддається підвищеному ризику зараження збудником певної хвороби у зв’язку особливостями впливу певних природних і/або соціальних чинників;

Е – відношення числа захворювань, що виникли в місяці підйому захворюваності до загальної кількості захворювань.

79. Група ризику (контингент ризику) –

А – це закономірно виникаючі під дією чинників ризику інтервали часу (роки, місяці), що характеризуються найбільшою ймовірністю виникнення захворювань (на даній території, серед сукупного населення або окремих груп) на порівняння з іншими інтервалами;

В – просторова одиниця (географічна або територіально-адміністративна), що характеризується вищими на порівняння з іншими територіями показниками захворюваності населення на певну інфекційну хворобу, внаслідок наявності на цій території природних і/або соціальних чинників ризику;

С – обставини, що визначають (зумовлюють чи підвищують) ймовірність ускладнення епідситуації;

Д – частина населення, яка переважно піддається підвищеному ризику зараження збудником певної хвороби у зв’язку особливостями впливу певних природних і/або соціальних чинників;

Е – відношення числа захворювань, що виникли в місяці підйому захворюваності до загальної кількості захворювань.

80. В основу профілактичної та протиепідемічної роботи покладено принципи:

А – комплексності;

В – впливу на провідну ланку;

С – розрахунок і блокування чинників ризику;

Д – правильні відповіді А, В, С;

Е – своєчасності реагування.

Еталони відповідей: 1. С; 2. С; 3. В; 4. Д; 5. Е; 6. С; 7. А; 8. С; 9. Е; 10. С; 11. Д; 12. А; 13. Д; 14. Д; 15. В; 16. В; 17. С; 18. В; 19. В; 20. Д; 21. С; 22. С; 23. В; 24. Д; 25. Е; 26. Д; 27. С; 28. Д; 29. Д; 30. С; 31. Д; 32. Е; 33. В; 34. А; 35. В; 36. С; 37. С; 38. Е; 39. А; 40. Е; 41. С; 42. С; 43. С; 44. Е; 45. С; 46. Е; 47. А; 48. В; 49. Д; 50. А; 60. Д; 61. А; 62. Д; 63. С; 64. Д; 65. В; 66. В; 67. Е; 68. А; 69. Д; 70. В; 71. Е; 72. С; 73. Д; 74. В; 75. С; 76. С; 77. А; 78. В; 79. Д; 80. Д.

Самостійна робота студентів

Вирішіть наступні задачі у зошиті:

Задача 1. У районі Г. у 2009 р. на вірусний гепатит В (ВГВ) захворіло 150 осіб, з яких 2 померли. У районі станом на 1 січня 2009 р. проживало 208560 осіб, а на 30 грудня 2009 р. населення зменшилося на 438 осіб.

1. Визначіть показники захворюваності та летальності на ВГВ у районі. 2. Які дані Вам потрібні для оцінки соціальної значимості хвороби? 3. Чи доцільно визначати сезонність у цьому разі?

Задача 2. За результатами ретроспективного епідеміологічного аналізу за минулий рік серед дітей віком 10-14 років кількість захворювань на кір становила 35 випадків. Усього зареєстровано 150 випадків серед дитячого населення.

1. Визначіть екстенсивний показник захворюваності на кір у віковій групі 10-14 років. 2. Про що може свідчити наявність випадків кору в цій віковій групі? 3. Які дані Вам потрібні, щоб визначити економічну значимість хвороби?

Задача 3. У місті Л., у 2009 р. було зареєстровано 1 випадок захворювання на дифтерію, 170 випадків кору, 150 випадків епідемічного паротиту, 10 випадків кашлюка.

1. Визначить частку кожного із зазначених вище захворювань у сумарній захворюваності інфекцій дихальних шляхів і проведіть їх ранжування за епідеміологічною значимістю. 2. За якою ще спільною ознакою можна проводити аналіз цих нозологічних форм?

Задача 4. Під час проведення ретроспективного епідеміологічного аналізу розвитку епідемічного процесу кору у 2006-2007 рр. у місті К. отримані такі дані щодо захворюваності сукупного населення: 2006 р. – 27,3; 2007 – 97,5 на 100 тис. населення відповідно.

1. Розрахуйте темпи росту і приросту захворюваності на кір за 2 роки. 2. Чи достатній період спостереження для визначення періодичності епідемічного процесу кору? 3. Які причини могли призвести до зміни динаміки і показників епідемічного процесу кору?

Задача 5. У населеному пункті П. кількість захворювань на вірусний гепатит А у місяці сезонного підйому становила 68 випадків, а у позасезонний період – 26 випадків.

1. Розрахуйте індекс і коефіцієнт сезонності. 2. Які протиепідемічні заходи найоптимальніші для зменшення інтенсивності епідемічного процесу вірусного гепатиту А? 3. Які дані необхідні для визначення груп ризику в цьому разі?

Підсумковий контроль. Пропонується дати письмові відповіді на запитання по вивченій темі.

Заключення. Дається оцінка проведеного заняття з аналізом якості опрацювання всіх питань.