15.4. Зміни сполучної тканини при старінні
Загальними
віковими змінами, які властиві всім
видам сполучної тканини, є зменшення
вмісту води і співвідношення основна
речовина/волокна. Показник цього
співвідношення зменшується як за рахунок
наростання вмісту колагену, так і в
результаті зниження концентрації
глікозаміногліканів (першою чергою,
значно зменшується вміст гіалуронової
кислоти). Однак не тільки зменшується
загальна кількість кислих глікозаміногліканів,
але змінюється і кількісне співвідношення
окремих гліканів. Одночасно відбувається
зміна фізико-хімічних властивостей
колагену (збільшення числа і міцності
внутрішньо- та міжмолекулярних поперечних
зв’язків, зниження еластичності та
здатності до набухання, розвиток
резистентності до колагенази тощо),
підвищується структурна стабільність
колагенових волокон (прогресування
процесу “дозрівання” фібрилярних
структур сполучної тканини). Слід
пам’ятати, що старіння колагену in vivo
нерівнозначне зношуванню. Воно є
своєрідним підсумком метаболічних
процесів, що перебігають в організмі
та впливають на молекулярну структуру
колагену.
Дегенеративні
порушення відбуваються і в хрящовій
тканині. Змінюється якісний і кількісний
склад глікозаміногліканів: хондроїтинсульфати
зменшуються в розмірі вдвічі, наслідком
чого є зв’язування меншої кількості
води, тому хрящовий матрикс людей
похилого віку стає менш пружним;.
спостерігається зменшення розмірів
протеогліканових агрегатів не лише за
рахунок вкорочення ланцюгів
глікозаміногліканів, а й за рахунок
зменшення довжини корового білка. При
старінні в хрящі збільшується вміст
вільної гіалуронової кислоти з 0,05 % до
6 %, поступово зникає колаген ІІ типу,
який заміщується на колаген Х типу, який
бере участь у процесах формування
кісток.
118
