
- •Львівський національний медичний університет
- •Загальні правила техніки безпеки при роботі студентів у навчальній хімічній лабораторії
- •Модуль 2. Загальні закономірності метаболізму Тематичний план практичних занять з модуля 2
- •Тематичний план лекцій з модуля 2
- •Завдання для самостійної роботи студентів (срс)
- •Вимоги до виконання та перевірки самостійної роботи студентів (срс)
- •Методика проведення та критерії оцінювання підсумкового модульного контролю
- •Модуль 2. Загальні закономірності метаболізму.
- •Теоретичні питання
- •Наукові напрями роботи кафедри біохімії
- •Характеристика фізико-хімічних методів дослідження
- •Загальні принципи клініко-біохімічної оцінки результатів досліджень
- •Помилки, що трапляються під час проведення лабораторних досліджень
- •Практична робота Визначення оптичної густини забарвлених розчинів у залежності від їх концентрації.
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів „Крок-1”
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Дослід 2. Дослідження термолабільності амілази слини.
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів „Крок-1”
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література Основна:
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •1/16 Мл сечі розщеплює 2 мл 0,1 %-го розчину крохмалю;
- •1Мл сечі розщеплює - х мл 0,1 %-го розчину крохмалю,
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів “Крок-1”
- •Література Основна:
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів “Крок-1”
- •А. Амілази, ліпази, фосфатази
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література Основна:
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів “Крок-1”
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література Основна:
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів “Крок-1”
- •А. Ацетил-КоА
- •Література Основна:
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •1. Дослідження дії якого з перерахованих ферментів базується на знебарвленні бензидину при його окисненні?
- •3. За яких умов відбувається забарвлення пірокатехіну при окисненні його молекулярним киснем в присутності фенолоксидази:
- •Приклади тестів “Крок-1”
- •Індивідуальна самостійна робота студентів.
- •Література
- •Теоретичні питання
- •Практична робота Дослід 1. Вивчення окисного фосфорилування в мітохондріях та дії роз’єднувача – 2,4-динітрофенолу на цей процес.
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів “Крок-1”
- •2. Універсальність хеміоосмотичної теорії для живих систем. Література
- •Теоретичні питання
- •Приклади тестового контролю знань.
- •А. Аконітатгідратази
- •Приклади тестів та ситуаційних задач по засвоєнню практичних навичок
- •Література Основна:
- •Модуль 3. Метаболізм Вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція
- •Тематичний план лекцій з модуля 3
- •Завдання для самостійної роботи студентів (срс)
- •Критерії оцінювання поточної навчальної діяльності студента
- •Методика проведення та критерії оцінювання підсумкового модульного контролю
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів “Крок -1”
- •Література
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів “Крок-1”
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів “Крок-1”
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів “Крок-1”
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів „Крок-1”
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів „Крок-1”
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів „Крок-1”
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Принцип методу. В результаті реакції креатиніну і пікринової кислоти в лужному середовищі утворюється кольорова сполука, інтенсивність забарвлення якої прямопропорційна концентрації креатиніну.
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів „Крок-1”
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література Основна:
- •Тема № 9. Дослідження процесів детоксикації аміаку та біосинтезу сечовини.
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів „Крок-1”
- •Індивідуальна самостійна робота студентів
- •Література Основна:
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Контроль виконання лабораторної роботи
- •Приклади тестів „Крок-1”
- •Самостійна індивідуальна робота студентів
- •Література
- •Теоретичні питання
- •Приклади тестового контролю знань „Крок 1”
- •Приклади тестів та ситуаційних задач по засвоєнню практичних навичок
- •Література
Практична робота
Дослід 1. Визначення вмісту сечовини в сечі.
Принцип методу. Метод базується на здатності сечовини, що містить аміногрупи, утворювати з парадиметиламінобензальдегідом в кислому середовищі комплексну сполуку, забарвлену в жовтий колір. Інтенсивність забарвлення прямо пропорційна концентрації сечовини в досліджуваній сечі і визначається фотоколориметрично.
Матеріальне забезпечення: сеча; 2 %-ний розчин парадиметиламінобензальдегіду (ПДМАБА); стандартний розчин сечовини (2,5 %); ФЕК, піпетки, мікропіпетки, сухі пробірки.
Хід роботи. У пробірку наливають 0,2 мл сечі, додають 1,2 мл розчину ПДМАБА і ретельно перемішують. Через 15 хв пробу фотометрують в сухих кюветах шириною 3 мм (синій світлофільтр, л = 450-480 нм) проти води. Для визначення вмісту сечовини в сечі користуються калібрувальним графіком. При побудові калібрувального графіку використовують стандартні розчини сечовини (0,5; 1,0; 1,5; 2,0; 2,5 г сечовини в 100 мл). Беруть по 0,2 мл кожного стандарту, обробляють так само, як і сечу, і аналогічно фотометрують). Розраховують кількість сечовини в г/добу. Добовий діурез становить в середньому 1500 мл.
Коефіцієнт перерахунку в одиниці СІ (ммоль/добу) дорівнює 16,65.
Пояснити отримані результати. Зробити висновок.
Клініко-діагностичне значення. Синтез сечовини відбувається в печінці (цитозоль і мітохондрії) головним чином з аміаку, який утворюється при дезамінуванні амінокислот, розпаді пуринових і піримідинових нуклеотидів. За добу з сечею здорової людини виділяється 20-35 г або 333-583 ммоль сечовини. В нормі вміст сечовини в сироватці крові становить 3,3- 8,3 ммоль/л.
Відхилення від нормального вмісту залежать від інтенсивності процесів синтезу сечовини та її виведення.
Збільшення вмісту сечовини в сироватці крові є однією з головних ознак порушення видільної функції нирок. Крім того, зростання рівня сечовини у сироватці крові може бути нениркового походження – при втраті організмом рідини (блювання, пронос, зневоднення), при посиленому розпаді білків (гостра жирова дистрофія печінки).
Зменшення вмісту сечовини може спостерігатися при захворюваннях печінки (паренхіматозна жовтяниця, цироз печінки) внаслідок порушення синтезу сечовини в печінці.
Підвищений вміст сечовини у сечі спостерігається при дефіциті білка в їжі, при злоякісній анемії, гарячці, інтенсивному розпаді білків в організмі, після прийому саліцилатів, при отруєнні фосфором.
Знижений вміст сечовини у сечі спостерігається при цирозі печінки, паренхіматозній жовтяниці, нефриті, ацидозі, уремії.
Дослід 2. Проба Фелінга. Якісна реакція на фенілпіровиноградну кислоту.
Принцип методу. Фенілпіровиноградна кислота утворює з іонами трьохвалентного феруму комплексну сполуку, забарвлену у синьо-зелений колір.
Матеріальне забезпечення: сеча хворого на фенілкетонурію, 5 %-ний розчин феруму хлориду, крапельниці, фільтри, піпетки.
Хід роботи. До 2 мл свіжовідфільтрованої сечі наливають 8-10 крапель 5 % розчину FeCl3. За наявності у сечі фенілпіровиноградної кислоти через 30-60 сек з’являється синьо-зелене забарвлення, яке зникає поступово протягом 5-30 хв в залежності від концентрації фенілпіровиноградної кислоти в сечі.
Клініко-діагностичне значення. Вроджена відсутність у дітей в печінці ферменту фенілаланін-4-монооксигенази призводить до блокування окиснення фенілаланіну в тирозин і, відповідно, всіх подальших метаболічних перетворень тирозину. Нагромадження у крові та тканинах фенілаланіну та продуктів його розпаду, в тому числі фенілпіровиноградної кислоти, викликає інтоксикацію організму. Наслідком цього є порушення нормального розвитку мозку і важкі нервові розлади. Діагностичним критерієм цього спадкового захворювання є підвищений вміст фенілаланіну в крові, наявність фенілпіровиноградної кислоти в сечі. В нормі концентрація фенілаланіну в крові дітей в середньому становить: до 1 місяця – 0,133 ммоль/л, від 1 місяця до 1 року – 0,095 ммоль/л, від 1 року до 14 років – 0,115 ммоль/л.
Пробу на фенілпіровиноградну кислоту можна проводити на фільтрувальному папері. Смужку фільтрувального паперу змочують сечею, висушують на повітрі і наносять краплю 10% розчину FeCl3. Позитивна проба дає синьо-зелене забарвлення. Аналогічну пробу можна проводити на сухій або мокрій дитячій пелюшці.