
- •2.Методи патологічної фізіології.
- •3.Експериментальне моделювання хвороб.
- •4.Методики,які використовуються при вивченні патологічних процесів.
- •5.Експеримент:види та значення для медицини.
- •6.Етапи планування експерименту.
- •7.Здоров*я,хвороба, визначення поняття.
- •8.Принципи класифікації хвороб.
- •9.Періоди хвороби, їх характеристика.
- •10.Термінальні стани.
- •11.Патологічні основи реанімації.
- •12.Патологічний процес,патологічний стан,патологічна р-я,визначення поняття,приклади.
- •13. Етіологія:визначення,роль причин і умов у виникненні хвороби.
- •15.Поняття про **ятрогенні хвороби** та **хвороби цивілізації**
- •16. Патогенез:визначення,основні положення патогенезу.
- •17. Шляхи генералізації патологічних процесів:
- •20.Поняття про спадкові та вроджені хвороби.
- •21.Мутагенні фактори.,їх класифікація
- •22.Види мутацій.
- •23.Генні та хромосомні хвороби.
- •24.Принципи лікування і профілактики спадкових хвороб.
- •25.Конституція її роль в патології.
- •26.Теорія старіння.
- •8.1. Класифікація старіння
- •8.2. Теорії старіння
- •27.Реактивність,визначення поняття,класифікація,характеристика.
- •28.Резистентність, визначення поняття,класифікація,характеристика
- •29. Біологічні бар’єри,види їх значення для організму.
- •30.Фагоцитоз,види,стадії,механізми порушень.
- •31.Імунодефіцити,види.
- •5.2. Вторинні імунодефіцити
- •32.Алергія,визначення,етіологія.
22.Види мутацій.
Мутації |
стійкі, стрибкоподібні зміни генетичного матеріалу клітини, не пов’язані з природною рекомбінацією |
За характером змін генотипу, згідно з трьома рівнями організації генетичного матеріалу (гени – хромосоми – геном), розрізняють мутації генні, хромосомні та геномні.
Генні мутації зумовлені змінами хімічної будови гена і конкретно змінами специфічної послідовності пуринових та піримідинових основ певної ділянки ДНК. Це можуть бути заміни окремих нуклеотидів у ланцюгу ДНК на інші, випадання або вставка окремих нуклеотидів або їх груп. За своїм фенотипічним виявленням генні мутації можуть суттєво розрізнятися. Якщо мутація стосується відрізків ДНК, що кодують другорядні ділянки поліпептиду (наприклад, ділянки, що не входять до активного центру ферменту), то мутаційний продукт виявити складно, і він не буде серйозно впливати на відповідну функцію і життєдіяльність організму. Навпаки, мутації, що змінюють структуру принципово важливих ділянок поліпептидів, можуть викликати серйозні розлади функцій, порушення розвитку і навіть призводять до смерті. Це так звані летальні мутації. Часто такі мутації виявляються ще при внутрішньоутробному розвитку дитини і можуть бути причиною спонтанних абортів, мертвонароджень.
Хромосомні мутації (аберації) – зумовлені структурними перебудовами хромосом: делеція (випадання ділянки хромосоми), дуплікація (подвоєння ділянки хромосоми), інверсія (поворот ділянки хромосоми на 180°), транслокація (обмін сегментами між негомологічними хромосомами).
Геномні мутації (поліплодії, анеуплодії) – зміни кількості хромосом в каріотипі, що не супроводжуються змінами їх структури. Анеуплодії (гетероплоїдії) – найпоширеніший клас геномних мутацій, що пов’язані зі зміною числа хромосом у одній парі. Поліплоїдії – надзвичайно рідкісні у людини мутації, що призводять до утворення особин з триплоїдним (69, ХХ або 69, ХY) набором хромосом.
Мутації в зародкових (статевих) клітинах (гаметотичні мутації) призводять до розвитку повністю мутантного організму і передаються від покоління до покоління.
Соматичні мутації – спотворюють запис генетичної програми у нестатевих клітинах і, в результаті мітозу, передаються всім нащадкам цих клітин – тобто клону. Соматичні мутації, хоч і не успадковуються, мають велике медико-клінічне значення, бо породжують набуті, клональні захворювання. До клональних захворювань належать доброякісні та злоякісні пухлини, зокрема лейкози та інші гемобластози, а також деякі хвороби тих тканин і органів, де клітинний пул швидко оновлюється (макроглобулінемія Вальденстрема, пароксизмальна нічна гемоглобінурія та інші хвороби крові та імунної системи).
Мутації можуть бути корисними і шкідливими (смертельні та несмертельні для свого носія), спонтанними та індукованими.
Спонтанні мутації виникають від ще недостатньо вивчених причин, ймовірно, ендогенного характеру (хімічні речовини, що виникають у ході метаболізму, помилки реплікації й т. ін.).
Індуковані мутації є наслідком дії різноманітних мутагенів.