
- •2.Методи патологічної фізіології.
- •3.Експериментальне моделювання хвороб.
- •4.Методики,які використовуються при вивченні патологічних процесів.
- •5.Експеримент:види та значення для медицини.
- •6.Етапи планування експерименту.
- •7.Здоров*я,хвороба, визначення поняття.
- •8.Принципи класифікації хвороб.
- •9.Періоди хвороби, їх характеристика.
- •10.Термінальні стани.
- •11.Патологічні основи реанімації.
- •12.Патологічний процес,патологічний стан,патологічна р-я,визначення поняття,приклади.
- •13. Етіологія:визначення,роль причин і умов у виникненні хвороби.
- •15.Поняття про **ятрогенні хвороби** та **хвороби цивілізації**
- •16. Патогенез:визначення,основні положення патогенезу.
- •17. Шляхи генералізації патологічних процесів:
- •20.Поняття про спадкові та вроджені хвороби.
- •21.Мутагенні фактори.,їх класифікація
- •22.Види мутацій.
- •23.Генні та хромосомні хвороби.
- •24.Принципи лікування і профілактики спадкових хвороб.
- •25.Конституція її роль в патології.
- •26.Теорія старіння.
- •8.1. Класифікація старіння
- •8.2. Теорії старіння
- •27.Реактивність,визначення поняття,класифікація,характеристика.
- •28.Резистентність, визначення поняття,класифікація,характеристика
- •29. Біологічні бар’єри,види їх значення для організму.
- •30.Фагоцитоз,види,стадії,механізми порушень.
- •31.Імунодефіцити,види.
- •5.2. Вторинні імунодефіцити
- •32.Алергія,визначення,етіологія.
25.Конституція її роль в патології.
Конституція-сукупність функціональних і морфологічних особливостей організму,які склалися на певній спадковій основі під впливом факторів зовнішнього середовища і визначають його реактивність.
Автори |
Рік |
Конституційні типи (соматотипи, типи особистості) | |||
Гіппократ |
4 ст. до н.е. |
Меланхолік |
Флегматик |
Сангвінік |
Холерик |
Сіго |
1900 |
Дихальний |
Церебральний |
М’язевий |
Травний |
Кречмер |
1921 |
Астенічний (шизоїд ний) |
Атлетичний (епілептоїдний) |
Пікнічний (циклоїдний) |
|
Павлов |
1925 |
Слабкий |
Повільний |
Швидкий |
Нестримний |
Павлов |
1926 |
Розумовий |
Художній |
|
|
Богомолець |
1926 |
Астенічний |
Фіброзний |
Ліпоматозний |
Пастозний |
Черноруцький |
1928 |
Астенінчий |
Нормостенічний |
Гіперстенічний |
|
Шевкуненко |
1929 |
Доліхоморфний (доско-налий) |
Мезоморфний (перехід-ний) |
Брахиморфний (недосконалий) |
|
|
|
|
|
|
|
26.Теорія старіння.
Cтарість є неминучим заключним етапом вікового індивідуального розвитку організму.
Старіння – це біологічний руйнівний процес, що призводить до зниження фізіологічних функцій організму, обмеження адаптаційних можливостей, розвитку вікової патології та збільшення вірогідності смерті.
8.1. Класифікація старіння
За темпами розвитку:
а) передчасне або прискорене (прогерія) – виявляється у віці 40-50 років і є однією із причин ранньої дезадаптації, обмеження інтересів, дестабілізації особистості;
б) ретардоване (уповільнене) – характеризується більш повільним темпом вікових змін (феномен довголіття).
За причинами розвитку:
а) фізіологічне (як неминучий біологічний процес) – характеризується визначеною послідовністю вікових змін, що відповідають біологічним, адаптаційно-регулятивним можливостям даної людської популяції;
б) патологічне (під впливом патогенних факторів) – зумовлене дією чинників зовнішнього середовища (побутових, професійних, соціально-економічних, екологічних) та впливом захворювань (особливо хронічних) на функції органів та систем людського організму.
Залежно від рівня біологічної організації розрізняють старіння молекул, клітин, органів, систем та організму в цілому.
Основні закономірності старіння
Закономірні вікові зміни організму називають гомеорезом. Виділяють такі закономірності:
Гетерохронність – різні терміни появи вікових змін у різних тканинах, органах і системах. Так, атрофія тимусу в людини розвивається у віці 13-15 років, статевих залоз – у клімактеричному періоді, а деякі функції гіпофіза зберігаються навіть в глибокій старості.
Гетеротопність – неоднакове вираження процесу старіння у різних органах і структурах того самого органа. Так, старіння пучкової зони кори надниркових залоз є менш вираженим, ніж клубочкової та сітчастої.
Гетерокінетичність – розвиток вікових змін із різною швидкістю. В одних тканинах вони виникають рано, відносно повільно прогресують; в інших – розвиваються стрімко, проте в більш пізні терміни. Наприклад, зміни опорно-рухового апарату повільно наростають із віком, а розлади в певних структурах мозку виникають пізніше, але швидко прогресують, призводячи до зниження інтелекту.
Гетерокатефтентність – вікові зміни проявляються у пригніченні одних і активізації інших життєвих процесів у старечому організмі. Наприклад, зниження продукції андрогенів і мінералокортикоїдів наднирковими залозами на фоні гіпертрофічних змін пучкової зони.
Прогерія
Це патологічне старіння, яке виникає в результаті дії на організм патогенних факторів, провідна роль при цьому належить спадковості.
Синдром Гетчінсона-Гілфорда – аутосомно-рецесивне спадкове захворювання. Ознаки з’являються на першому році життя людини. Характерна затримка росту, посивіння волосся, помутніння кришталика, розвиток атеросклерозу, а також передчасне старіння шкірних покривів. Життя здебільшого триває до 20 років.
Синдром Вернера – також аутосомно-рецесивне захворювання, що виникає у віці 15-25 років. Характеризується затримкою росту в пубертатному періоді, посивінням волосся, облисінням, зниженням гостроти слуху, помутнінням кришталика. При даній патології часто розвивається цукровий діабет, атеросклероз, інфаркт міокарда.