- •5.Процес формування імперії Київська Русь-Україна.
- •6.Суспільно-політичний устрій Київської Русі
- •14.Козацько-селянські повстання кінця 16 початку 17 століть. Петро Конашевич- Сагайдачний.
- •22. Утворення Української Центральної Ради та її змагання за встановлення автономії України весною-восени 1917р.
- •23. Проголошення Української Народної Республіки та її боротьба за державну незалежність.
- •24.Українська держава доби гетьмана Скоропадського.
- •25.Національно-державницьки рух на західноукраїнських землях.Проголошення зунр та її історичне значення.
- •26. Встановлення влади директорії та її боротьба за державний суверенітет унр.
- •27.Акт злуки зунр і унр(причини і наслідки)
- •29.Українські землі на поч..20-х років хх ст.(наслідки Першої світової війни і доля України).
- •30. Українізація в урср:причини ,суть та наслідки.
- •31. Радянська Україна в умовах більшовицької тоталітарної системи.Голодомор 1932-1933 рр.
- •32. Західноукраїнські землі в умовах польського панування та оборона. Ідеї української державності 1921-1939 рр.
- •33.Станов укр земель у міжвоєнний період у складі Румунії та Чехословаччини.Карпатська Україна. Українські землі у складі Румунії:
- •34.Початок Другої світової війни і встановлення більшовицького тоталітарного режиму на західноукраїнських землях у 1939-1941 рр.
- •35.Розв’язання німецько-радянської війни і встановлення нацистського окупаційного режиму в Україні
29.Українські землі на поч..20-х років хх ст.(наслідки Першої світової війни і доля України).
20-ті роки ХХ століття є динамічними, насиченими на події для України. Вони сповнені і трагедій, і розквіту як соціально-економічного, так і культурного.
Неможливо опустити наслідків Першої світової війни,які були як позитивними ,так і негативними . Це було розорення західноукраїнських земель,значні людські втрати,падіння виробництва,занепад економіки,скорочення посівних площ, скорочення працездатного населення на селі, посилення страйкової боротьби робітників. Щодо позитивних наслідків ,то їхня кількість набагато менша: зростання національної свідомості населення, набуття воєнного досвіду, підняття «українського питання» на міжнародний рівень. Почнемо з того ,що початок 20х років був важким,оскільки занепала економіка. Невдоволення широких верств населення країни, особливо сільського, економічною політикою більшовиків і примусило В. І. Леніна визнати повний крах політики "воєнного комунізм" і перейти до нової економічної політики (непу).
Запровадження непу повинно було врятувати економіку країни від повного розвалу. Головна увага в новій економічній політиці приділялася заходам щодо піднесення продуктивності сільського господарства на основі заінтересованості селянина в своїй праці. Запровадження засад непу в сільському господарстві України позитивно впливало на його відбудову. У 1925 p. загальна посівна площа в Україні досягнула довоєнного рівня. Такого ж рівня досягла і середня врожайність сільськогосподарських культур.
Складалися сприятливі умови для відбудови і розвитку промисловості, в тому числі важкої. Під час впровадження непу поруч з розгортанням ринкових відносин відбувався процес організації планового господарства, формувалася система планових органів. Щоб прискорити відродження промисловості і налагодити обмін між нею і сільським господарством, велику кількість дрібних підприємств держава передала в оренду організаціям (комнезамам, кооперативам, артілям), а також приватним особам, у багатьох випадках — колишнім власникам цих підприємств. Одним з найголовніших складових елементів нової економічної політики була торгівля. Тому не випадково держава значну увагу приділяла законодавчому регулюванню торгівлі, як державної і кооперативної, так і приватної. У той час, коли розвиток державної і кооперативної торгівлі державними органами стимулювався, регулювання приватної торгівлі з боку держави було непослідовним і значною мірою зводилося до її всілякого обмеження і витіснення. Основними методами впливу з боку держави на приватний ринок були: вилучення деяких видів торгівлі з приватної сфери, монополізація а руках держави торгівлі цілим рядом об'єктів; податкове обкладання торгівлі і обмежене кредитування; економічне регулювання торгівлі шляхом виходу державних торговельних органів на вільний ринок й використання методів конкуренції та ін.
Перехід до нової економічної політики супроводжувався зміцненням таких галузей державного господарства, як фінанси і кредит. Нормалізації економічного становища значною мірою сприяла грошова реформа. Повною відмовою від засад непу в сільському господарстві було проведення суцільної колективізації, яка розпочалася наприкінці 1929 p., що фактично означало початок реставрації воєнно-комуністичної політики.Зі згортанням непу створювалася суворо централізована командно-адміністративна система керівництва народним господарством України. Новий господарський механізм грунтувався на директивному плануванні, а не на економічних засадах.
Компанія українізації охопила всі галузі життя Радянської України. Найбільший вплив вона справила на освіту.