67. Сторонні тіла гортані і бронхів. Симптоми, методи дослідження, ускладнення. Лікування, профілактика.

Аспірація сторонніх тіл у дихальні шляхи спостерігається переважно у дитячому віці - від 80 до 97% всіх спостережень аспірації. Частота переважної локалізації сторонніх тіл в дихальних шляхах має наступний вигляд: в гортані - 13%, в трахеї - 22%, в бронхах - 65%. Переважають сторонні тіла правого бронху, що пояснюється анатомофізіологічними особливостями бронхіального дерева. Правий бронх ширше за лівий, відходить під значно меншим кутом, являючись ніби продовженням трахеї. Треба мати на увазі, що з анамнезу далеко не завжди вдається виявити чіткі вказівки на аспірацію стороннього тіла. Сторонні тіла можуть бути рентгеноконтрастні та нерентгеноконтрастні. Сторонні тіла органічного походження (бобові, насінини соняшника) схильні до набухання, викликають повну обтурацію бронху, ателектаз, раннє інфікування з розвитком абсцедуючої пневмонії. Колосся злаків мають тенденцію пенетрувати в легеневу паренхіму, викликаючи гострий гнійний процес.

СТОРОННІ ТІЛА ГОРТАНІ Для сторонніх тіл гортані характерний гострий, бурхливий початок захворювання, виражений стеноз, інспіраторна задишка, ціаноз, приступоподібний кашель. Ступінь дихальних порушень багато в чому зв'язаний з розмірами стороннього тіла, набряком слизової оболонки гортані, спазмомтолосової щілини. Осиплість або афонія вказують на розташування стороннього тіла у піде кладко вому просторі або безпосередньо у голосовій щілині, При огляді дитини звертає на себе увагу виражена інспіраторна задишка, втягнення міжреберій. Дані перкусії та аускультації легень мало характерні. Можливе жорстке дихання та хрипи. Необхідною в діагностиці сторонніх тіл гортані є пряма ларингоскопія, за допомогою якої їх і видаляють. В рідких випадках при стрімко наростаючій асфіксії, яка загрожує життю дитини, справджена екст-ренна трахеостомія.

СТОРОННІ ТІЛА БРОНХІВ З відомою умовністю в клінічному перебігу сторонніх тіл бронхів у дітей можна виділити три періоди: період гострих респіраторних порушень, прихований період та період ускладнень. Ведучим симптомом є кашель, який виникає одразу після аспірації та нерідко супроводжується блювотою. Іноді ці явища можуть бути короткочасними та не привертати уваги батьків. Зазвичай тривалість цих порушень - від декількох хвилин до декількох годин. При об'єктивному огляді дитини в цей період звертає на себе увагу інспіраторна задишка, повторні приступи кашлю, які супроводжуються ціанозом, виражена занепокоєність. В діагностиці сторонніх тіл бронхів виключне значення мають рентгенологічні методи. Повний бронхостеноз дає ателектаз. Частковий - зниження прозорості відповідної частини легені. Вентильний бронхостеноз призводить до емфіземи легені або її частини - в залежності від локалізації стороннього тіла, межистіння при цьому зміщується у протилежний бік і протилежна легеня колабується. На рентгенограмі при цьому легеня, на боці якої знаходиться стороннє тіло, виглядає більш прозорою, ніж здорова легеня. Це може призвести до діагностичної помилки: робиться заключення, що стороннє тіло знаходиться на здоровому боці. При рентгеноскопії у таких хворих типове зміщення межистіння на вдиху в бік бронхостенозу, тобто стороннього тіла (позитивний симптом Гольцкнехта-Якобсона). Це пов'язане з тим, що екскурсія здорової легені завжди більше, ніж у легені з патологічним процесом. Лікування сторонніх тіл бронхів заключається в їх видаленні при верхній бронхоскопії дихальним бронхоскопом. Найбільш розповсюдженим дихальним бронхоскопом є бронхоскоп Фріделя. Верхня бронхоскопія означає введення тубуса бронхоскопу через рот, глотку у гортань і т.д. Нижня трахеобронхоскопія передбачає попередню трахеостомію та введення трубки бронхоскопу через трахеостому. З введенням в практику дихальних бронхоскопів нижня бронхоскопія зовсім залишена. Дихальний бронхоскоп дозволяє робити бронхоскопію під наркозом із застосуванням міорелаксантів.