53. Консервативні методи лікування хронічного тонзиліту. Покази, необхідна к-сть курсів, оцінка ефективності.
Покази: Консервативне лікування показане при компенсованій формі, а також при декомпенсованій, що проявляється рецидивами ангін. Також до нього вдаються за наявності протипоказань для хірургічного втручання.Компенсована форма( норма О-АСЛ 160 од\мл ,при компенсованій зростає до 300-360) передбачає проведення консервативної терапії, яка включає: 1. Змащування мигдаликів розчинами Люголя, йодинолу тощо.2. Полоскання глотки антисептичними розчинами (фурациліном1:5000,мікроцидом), сорбентами( Силлард П) відварами трав тощо.3. Промивання лакун мигдаликів антисептичними розчинами. 4. Введення в лакуни дезінфікуючих паст.5. Курс фізіотерапії УФФ, УФО, УВЧ тощо.6. Санація карієсних зубів, порожнини носа та навколоносових пазух.7. При загостреннях процесу (ангіна) призначають антибіотики, сульфаніламіди та полоскання глотки. Субкомпенсована форма.Якщо піднеб.мигд. не спотворені рубцевими змінами,крипти не деформовані і не стенозовані,якщо відсутні ретенційні кисти-почин.з консервативн.лікув. Промив. Лужними мін.водами, сорбентами(1-3% Полісорб( можна додати а-бактерин), Прокадим,зрошування 1% левомізолом. Трахісан, Біопарокс,декатилен,лісобакт. Тонзилотрен(1-2 табл\день протягом2 тижні). Ефективні інтра- та паратонзилярне введення 1% розчину трипсину, ін’єкції антибіотиків (з урахуванням чутливості до них мікрофлори), для чого частіше використовують розчин пеніциліну. Можливе одночасне застосування сорбентів та пірамідину . Засоби, що сприяють підвищенню природної резистентності організму: правильний режим дня, раціональне харчування, що передбачає вживання достатньої кількості вітамінів, загартовування, курортно-кліматичне лікування, тканинна терапія, застосування g-глобуліну, препаратів заліза, медикаментозних засобів загальної дії (імудон, IRS-19, рибомуніл, бронхомунал, тонзилгон Н, умкалор, тонзилотрен, тонзипрет, інфлюцид, т-активін, левамізол, дібазол, продигіозан, тималін, тимозин, елеутерокок, ехінацея).
Курси консервативної терапії проводять двічі на рік, зазвичай навесні та восени. При частих рецидивах ангін кількість курсів може бути збільшена до 4 на рік. Критерії якості лікування.При консервативному лікування відсутність інтоксикації, ангін, паратонзилярних абсцесів, загострень метатонзилярних захворювань.
54. Ангіна Симановського-Плаута-Венсана..(виразково-плівчаста ангіна)(фузоспірохетоз) – це гостре інфекційне захворювання, ведучою ланкою якого є ураження піднебінних мигдаликів (частіше однобічне) з переважанням у запальному процесі явищ некрозу.
Етіологія. Збудником ангіни є симбіоз спірохети порожнини рота та веретеноподібної палички.
Патогенез. Передумовами розвитку хвороби є зниження загальної та місцевої реактивності організму. Серед місцевих причин - каріозні зуби, гінгівіт, стоматит, ротове дихання.
Клініка .Характерними для неї є слабкі явища загальної інтоксикації і розвиток однобічного некротично-виразкового тонзиліту. Біль з ураженого боку при ковтанні, неприємний запах, субфебрильна температура. На фоні незначної гіперемії і набряку мигдалика виявляють сірувато-білий наліт, дещо піднятий над поверхнею; він легко знімається шпателем, відкриваючи кровоточиву виразку з гладким дном. Наліт має схильність до поширення, досить швидко з'являється знову після зняття. З 4-5-го дня від початку захворювання він самостійно відшаровується і відбувається поступова епітелізація виразкової поверхні. Хвороба триває від 7—10 днів до кількох тижнів. Фарингоскопія: некроз верхнього полюса одного з мигдаликів,згодом утворюється виразка у формі кратера,дно ,якої вкрите брудно-сіртим нальотом. Може некротизуватись весь мигдалик ,навіть підлеглих тканини.
Лікування:
Загальне лікування- антибактеріальна терапія (пеніциліни, амінопеніциліни, цефалоспорини);- антигістамінні препарати;- вітаміни групи В, С.
Місцеве лікування:- змащування виразки 1-2 рази на добу 2% розчином метиленового синього; 10% розчином азотно-кислого срібла (ляпісу); - полоскання ротоглотки 3-4 рази на добу рожевим розчином перманганату калію;- 3% розчином перекису водню.змащувати виразкову поверхню 10% розчином новарсенолу в гліцерині.(!)