Приклади тестів “Крок-1”

1. Токсин правцю викликає тонічне напруження скелетних м’язів і судин тому, що пригнічує секрецію із нервового закінчення нейромедіатора:

А. ГАМК

В. Норадреналіну

С. Ацетилхоліну

D. Гліцину

Е. Глутамату

2. При хворобі Паркінсона порушується дофамінергічна передача і тому для лікування застосовують попередник дофаміну – L-ДОФА. Для зменшення побічного впливу і дози L-ДОФА вживають у комбінації з:

А. Інгібітором декарбоксилази ароматичних амінокислот

В. Активатором декарбоксилази ароматичних амінокислот

С. Інгібітором моноамінооксидази

D. Активатором моноамінооксидази

Е. Блокаторами дофамінових рецепторів

3. У мозку хворих на шизофренію підвищується кількість рецепторів:

А. Дофамінових

В. Серотонінових

С. Адренорецепторів

D. Холінорецепторів

Е. ГАМК-рецепторів

4. Порушення процесу мієлінізації нервових волокон призводить до важких неврологічних розладів і розумової відсталості. Така клінічна картина характерна для спадкових порушень обміну:

А. Нейтральних жирів

В. Холестерину

С. Сфінголіпідів

D. Гліцерофосфоліпідів

Е. Ліпопротеїнів

Література:

Основна:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – 743 с.

2. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744 с.

4. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.

5. Клінічна біохімія. Курс лекцій для студентів вищих навчальних медичних закладів / За ред. проф. Склярова О.Я. – Львів, 2004.

Додаткова:

1. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення / За ред. проф. Склярова О.Я. – Київ: Здоров’я, 2004. – 191 с.

2. Вільм Ф. Ганонг. Фізіологія людини. – Львів: БаК, 2002. – 767 с.

3. Бородкина Л.Е., Тюренков И.Н., Ковтун В.В. Хроническая алкоголизация и ГАМК-ергическая система. (Обзор литературы) // Экспер. и клин. фармакология. – 2002. – Т. 65, № 3. – С. 75 – 79.

Змістовий модуль № 16. Біохімія м’язової тканини і механізм її скорочення.

Тема № 8. Дослідження процесів м’язового скорочення.

Мета заняття: Знати склад і біохімічні особливості метаболізму м’язової тканини, її функціонування в нормі і при деяких патологіях. Вміти кількісно визначати креатинін і креатин у сечі для діагностики деяких захворювань.

Актуальність теми: У м’язовій тканині є специфічні риси метаболізму в залежності від віку людини, патологічних станів в них, викликаних як ендогенними, так і екзогенними факторами, і тому в клініці особливе місце займають біохімічні методи і показники в діагностиці. Наприклад, при деяких захворюваннях м’язів важливо знати кількість креатиніну та креатину в добовій сечі.

Конкретні завдання:

• Аналізувати біохімічний склад м’язів і роль білків в побудові їх структури.

• Пояснити біохімічні механізми скорочення і розслаблення м’зового волокна.

• Аналізувати шляхи енергетичного забезпечення м’язового скорочення і розслаблення. Роль АТФ і креатинфосфату в даних процесах.