прогама-заг-х_рург_я-мед

Примітка; При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали:

“5” - 6 балів, "4" - 4 бали, "З" - 2 бали "2" - 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента - 120

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 40 балів (20 х 2).

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів.

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ - МОДУЛЮ 2:

ХІРУРГІЧНА ІНФЕКЦІЯ. ЗМЕРТВІННЯ. ОСНОВИ КЛІНІЧНОЇ ОНКОЛОГІЇ. КУРАЦІЯ ХІРУРГІЧНИХ ХВОРИХ.

Тема	Кількість годин				Індивід. СРС
	Лекції		Практ. заняття	СРС
Змістовий модуль 5. Хірургічна інфекція. Змертвіння.
1. Гострі гнійні захворювання м'яких тканин: абсцес, флегмона, фурункул, кзрбункул.	2		2	0,5	Протягом модулю огляд наукової літе­ратури за темами на вибір: Гнійно-некротичні процеси кисті" "Лактаційний мастит" "Профілактика правця" "Туберкульоз кісток та суглобів" "Сепсис, сучасні аспекти патогенезу, лікування" "Ендогенна інтоксикація. Сучасні методи детоксикації"
2. Гострі гнійні захворювання м'яких тканин: гідраденіт, мастит, бешиха, лімфаденіт, лімфангоїт, парапроктит.			2	0,5
3. Гнійні захворювання кисті.			2	1
4. Гнійні захворювання кісток.			2	1
5. Гостра специфічна хірургічна інфекція.	2		2	1
6. Загальна гнійна інфекція (сепсис). Ендогенна інтоксикація при гострій хірургічній інфекції.	2		2	1
7. Хронічні специфічні хірургічні захворювання			2	1
8. Змертвіння. Некроз. Гангрена. Виразки. Нориці. Сторонні тіла.			2	1
Змістовий модуль 6. Основи клінічної онкології
9. Пухлини.	2	2		1
Змістовий модуль 7. Практичні навички роботи в операційній та хірургічному кибінеті поліклініки.
10. Практична навички роботи в поліклініці (практичне заняття в поліклініці).			2
11. Практичні навички роботи в операційній (практичне заняття в операційній)			2	0,5
Змістовий модуль8. Курація хірургічних хворих.
12. Методика обстеження хірургічних хворих: голови, шиї,грудної клітки			2	0,5
ІЗ, Методика обстеження хірургічних хворих: живота, опорно-рухового апарату			2	0,5
14. Курація хірургічних хворих			2	0,5
15. Курація хірургічних хворих, написання історії хвороби			2	0,5
16. Захист історії хвороби			2	0,5
Підсумковий .модульний контроль			4	3
Теоретичної підготовки
Практичної підготовки
РАЗОМ	8		36	14	2

Аудиторні години 73%, СРС - 27%

Тематичний план лекцій модулю 2.

№ з.п.	Тема	Кількість годин
1	Хірургічна інфекція: класифікація, збудники, джерела, профілактика; шпитальна інфекція.	2
2	Місцева хірургічна інфекція: абсцес, флегмона, фурункул, карбункул, бешиха, лімфаденіт, гідраденіт, мастіт, панарицій, остеомієліт - клініка, діагностика, лікування.	2
3	Сепсис: патогенез, клініка, діагностика, лікування. Септичний шок.	2
4	Гостра анаеробна та специфічна хірург. інфекція: газова гангрена, правець, сибірська виразка, збудники, клініка, діагностика, лікування.	2
5	Хірірургічне дренування. Засоби, метолологія	2
6	Онкологія. Статистика, класифікації пухлин по характеру процесу, стадіях та клінічних групах (система ТNМ). Етіологія, патогенез, Клініка, діагностика, принципи лікування онкозахворювань.	2
7	Історія хвороби. Принципи кураціїї хворих та написання історії хвороби.	2
РАЗОМ		14

Тематичний план практичних занять модулю 2.

з.п.	Тема	Кількість годни
Змістовий модуль 5. Хірургічна інфекція. Змертвіння.
І	Гострі гнійні захворювання м'яких тканин: абсцес, флегмона, фурункул, карбункул.	2
2	Гострі гнійні захворювання м'яких тканин: гідраденіт, мастит, бешиха, лімфаденіт, лімфангоїт, парапроктит.	2
3	Гнійні захнорюрчння кисті.	2
4	Гнійні захворювання кісток.	2
5	Гостра специфічна хірургічна інфекція.	2
6	Загальна гнійна інфекція (сепсис). Ендогенна інтоксикація при гострій хірургічній інфекції.	2
7	Хронічні специфічні хірургічні захворювання	2
8	Змертвіння. Некроз. Гангрена. Виразки. Нориці. Сторонні тіла.	2
Змістовий модуль 6. Основи клінічної онкології.
9	Пухлини	2
Змістовиймодуль 7. Практичні павички роботи в операційній та хірургічному кабінеті поліклініки.
10	Практичні навички роботи в поліклініці (практичне заняття в поліклініці)	2
11	Практичні навички роботи в операційній (практичне заняття в операційній)	2
Змістовий модуль S. Курація хірургічних хворих.
12	Методика обстеження хірургічних хворих: голови, шиї, грудної клітки	2
13	Методика обстеження хірургічних хворих: живота, опорно-рухового апарату	2
14	Курація хірургічних хворих	2
15	Курація хірургічних хворих, написання історії хвороби	2
16	Захист історії хвороби	2
	Підсумковий модульний контроль:	4
	теоретичної підготовки
	практичної підготовки
	РАЗОМ	36

Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль в модулі 2

1.	Підготовка до практичних занять — теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок	31	Поточний контроль на практичних заняттях
2.	Індивідуальна самостійна робота студентів за однією з тем за вибором: Огляд наукової літератури зя вибором: "Гнійно-некротичні процеси кисті" "Лактаційний мастит" "Профілактика правця" "Туберкульоз кісток та суглобів" "Сепсис, сучасні аспекти патогенезу, лікування" "Ендогенна інтоксикація. Сучасні методи детоксикації"	2	Поточний контроль на практичних заняттях
3.	Підготовка до підсумкового модульного контролю	3	Підсумковий модульний контроль
	РАЗОМ	36

Розподіл балів, що присвоюються студентам в модулі 2

№ з. п.	Модуль 1 (поточна навчальна діяльність)			Максимальна кількість балів
Змістовий модуль 5
1			Тема 21	7
2			Тема 22	7
3			Тема 23	7
4			Тема 24	7
5			Тема 25	7
6			Тема 26	7
7			Тема 27	7
8			Тема 28
Змістовий модуль 6
9			Тема 29	7
Змістовий модуль 7
10		Тема 30		7
11			Тема 31	7
Змістовий модуль 8
14			Тема 32	7
15			Тема 33	7
16			Тема 34	7
17			Тема 35	7
18			Тема 36	8
Індивідуальна СРС				8
Разом змістові модулі				120
Підсумковий модульний контроль, в тому чисіі:				80
практичної підготовки
теоретичної підготовки
РАЗОМ сума балів				200

Примітка; При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали:

“5” - 7 балів, "4" - 5 бали, "З" - 3 бали "2" - 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента - 120

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 48 балів (16Х3).

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПРОМІЖНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ З ДИСЦИПЛІНИ.

Модуль 1: Введення у хірургію. Невідкладні хірургічні стани. Основи анестезіології та реаніматології.

• М.І. Пирогов, його роль в розвитку вітчизняної хірургії.

• Розвиток хірургії в Україні та Росії. Заслуги вітчизняних та російських вчених.

• Десмургія - поняття. Розвиток десмургії. Матеріали, які застосовуються в десмургії.

• Основні типи пов'язок.

• Правила бинтування.

• Антисептика. Суть методу, основні види

• Фізична антисептика.

• Механічна антисептика.

• Хімічна антисептика.

• Біологічна антисептика.

• Основні групи антисептичних речовин.

• Антибіотики. Шляхи застосування, ускладнення.

• Протеолітичні ферменти. Класифікація, механізм дії. Методи застосування.

• Внутрішньолікарняна інфекція, шляхи розповсюдження та її профілактика.

• Асептика. Історія розвитку, визначення, методи.

• Принципи дії автоклаву, методи стерилізації перев'язочного матеріалу та операційної білизни.

• Методи контролю за стерилізацією.

• Передстсрилізаційна підготовка і методи стерилізації інструментів.

• Особливості стерилізації інструментів з оптичною системою.

• Класифікація і вимоги до шовного матеріалу.

• Методи стерилізації шовного матеріалу.

• Методи підготовки рук хірурга до операції.

• Способи підготовки операційного поля .

• Основні принципи організації роботи в операційній та перев'язочній.

• Хірургічна операція. Класифікація в залежності вія строку і об'єму виконання.

• Типові, атипові і спеціальні хірургічні операції.

• Основні етапи хірургічної операції.

• Передопераційний період. Визначення, основні задачі.

• Післяопераційний період. Визня'.енля, задачі.

• Фази післяопераційного періоду. ;

• Ускладнення в післяопераційному періоді, лікування ускладнень, їх профілактика.

• Кровотеча, причини, види, діагностика.

• Класифікація кровотеч в залежності від їх виникнення.

• Кровотеча в порожнину тіла, клініка, діагностика.

• Тимчасові методи зупинки кровотечі.

• Кінчені методи зупинки кровотечі.

• Крововтрата, класифікація за ступенем важкості, принципи лікування.

• Вчення про групи крові, Rh фактор. :

• Методи та способи переливання крові і кровозамінників.

• Визначення групи крові і Кл фактору. ,

• Проби на сумісність крові при гемотрансфузії. ;

• Класифікація ускладнень при переливанні крові та їх профілактика.

• Післятрансфузійні реакції, клініка, діагностика, лікування.

• Кровозамінники, їх класифікація, покази до застосування

• Основні етапи розвитку анестезіології.

• Місцеве знеболенім. Показання, протипоказання.

• Характеристика основних анестетиків для місцевого знеболення.

• Способи місцевого знеболення, новокаїнові блокади.

• Інфільтраційна анестезія за А.В. Вишневським

• Провідникова анестезія.

• Перідуральна анестезія, техніка проведення.

• Спинномозкова анестезія, техніка проведення.

• Загальне знеболення, визначення, теорії походження Стадії наркозу.

• Внутрішньовенний наркоз. Показання, особливості перебігу, ускладнення. Інгаляційний наркоз. Методи проведення. Характеристика наркотичних речовим

• Ускладнення наркозу Причини, їх профілактика.

• Термінальні стани.

• Осноіиі принципи реанімації.

• Класифікація ран, клінічні ознаки.

• Фізичні, клінічні і біохімічні зміни в рані. Патогенез ранового процесу.

• Фаpи (стадії) ранового процесу.

• Перша допомога при наявній рані.

• Первинна хірургічна обробка рани.

• Види хірургічних швів при ПХО рани.

• Інфекційні ускладнення раии>

• Лікування гнійних ран а залежності від фази ранового процесу.

• Хірургічна обробка гнійної рани, види швів в залежності від часу накладання.

• Особливості дії ядерного вибуху.

• Забій, розтягнення, розриви м'яких тканин. Клініка, лікування.

• Травматичний шок. Теорії та сучасні погляди. Клініка, діагностика, лікування.

• Переломи. Класифікація, клініка, діагностика.

• Механізм і види зміщення кісткових уламків.

• Умови, які визначають зрошення переломів,

• Перша допомога при переломах. Іммобілізація, транспортування.

• Основні принципи лікування переломів.

• Консервативний метод лікування переломів за допомогою гіпсової пов'язки.

• Лікування переломів методом постійного витягання.

• Основні види оперативного лікування переломів.

• SO, Ускладнення при лікуванні переломів, їх лікування, профілактика.

• Вивихи. Механізм виникнення. Методи лікування.

• Сшщром тривалого стиснення. Клініка, лікування.

• Травматичні пошкодження артерій і вен і їх наслідки.

• Артеріальні та артеріовенозні аневризми. Клініка, діагностика, лікування.

• Опіки, класифікація в залежності від ступеню пошкодження.

• Опікова хвороба, періоди, клінічна діагностика, лікування.

• Методи визначення опікової поверхні шкіри.

• Місцеве лікування опіків.

• Методи хірургічного лікування опіків.

• Загальні принципи лікування опіків.

• Характеристика хімічних опіків.

• Електротравма, особливості впливу на організм людини. Перша допомога при дії електричного струму.

• Відмороження, класифікація, клініка, лікування.

• Відмороження, періоди я залежності від перебігу.

• Перша допомога при відмороженні,

• Запільні принципи консервативного і оперативного лікування при відмороженні.

• Фурункул, фурункульоз. Етіологія, патогенез, клініка, лікування.

• Фурункул, карбункул обличчя, особливості, клініка, лікування.

• Карбункул, етіологія, патогенез, діагностика, лікування.

• Абсцес. Етіологія, клініка, лікування.

• Флегмона, клініка, діагностика, лікування.

• Флегмони кисті. Клініка, діагностика, лікування

• Гідраденіт, клініка, лікування.

• Лімфангіт, лімфаденіт. Причини, клініка, діагностика

• Гнійний лактаційний мастит. Причини, клініка, діагностика, лікування, профілактика.

• Бешиха. Етіологія, патогенез, клініка, лікування.

• Парапроктит. Клініка, діагностика, лікування.

• Панарицій. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.

• Гострий гематогенний остеомієліт. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.

• Сепсис, класифікація, клініка, діагностика, лікування.

• Ендогенна інтоксикація при хірургічній інфекції".

• Правець. Етіологія, класифікація, клініка, діагностика, лікування.

• Специфічна і неспецифічна профілактика правця.

• Сибірковий карбункул. Етіологія, клініка, лікування,

• Анаеробна інфекція, газова гангрена, газова флегмона. Етіологія, патогенез, клініка, лікування.

• Первинні хронічні форми остеомієліту (Ольс, Броді, Гаре), клініка, діагностика, лікування.

• Кісткояо-суглобний туберкульоз. Патологічна анатомія, форми клініка, лікування.

• Особливості пошкодження кісток при остеомієліті та туберкульозі.

• Причини і нили омертвіння тканин.

• Суха і волога гангрена. Клініка, діагностика, лікування.

• Трофічні виразки. Причини, особливості клінічного перебігу Клініка, діагностика, лікування

• Нориці. Етіологія, класифікація, діагностика, лікування.

• Пролежні. Механізм виникнення. Лікування, профілактика.

• Облітеруючий ендартеріїт та облітеруючий атеросклероз. Клініка, діагностика, лікування.

• Тромбофлебіт, флеботромбоз. Причини, діагностика, лікування.

• Основні правила хірургічної деонтології в онкології.

• Пухлини. Етіологія, патогенез. Класифікація по TNMP.

• Дифереішійна діагностика доброякісних і злоякісних пухлин.

• Особливості обстеження хворих з пухлинним захворюванням.

• Загальні принципи лікування пухлин.

ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ З ДИСЦИПЛИНИ

• Загальна хірургія/за ред. С.П.Жученка, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. Київ, "Здоров'я", 1999

• Загальна хірургія. Вибрані лекції/за ред. Б.І.Дмитріена. Одеса, 1999.

• Гостищев В.К. Общая хирургия. Москва, 1993.

• Волколаков Я.В. Общая хирургия. Рига, 1989

• Стручков В.И., Стручков Ю.В. Облая хирургия. Москва, 1988.

• Юрігхин А.П. Десмургия, Ленинград, 1986.

• Казицкнй В.М. Корж Н.А. Десмургія. Київ, 1999.

• Гребенев А.Л., ііісптулин А.А. Основы общего ухода за больными. Москва, 1991.

• Мурашко ВВ., Шуганов Е.Г., Панченко А.В. Обший уход за больными. Учебное пособие Москва, 1988.

• Петров СП. Общая хирургия. Санкт-Петербург, 1999.

• Методика обстеження хірургічного хворого / під ред. М.О.Ляпіса. Тернопіль, 2000.

• Жизневскнй Я.А. Основы инфузионной терапии. Минск, 1994.

• Шевченко Ю.Л., Жибурт Е.Б. Безопасное переливание крови. Санкт-Петербург, 2000

• Кузин М.И., Костюченко Б.М. Раны и раневая инфекция. Москва, 1990.

• Даценко Б.М. Теория и практика местного лечения гнойных ран. Киев, 1995.

• Трещинский А.И., Саенко В.Ф. Сепсис и антибактериальная терапия. Киев, 1997

• Попов В.А.. Воробьев В.В. Панариций. Москва, 1986.

• Колесов А.П., Столбовой А.В., Кочеровец ВИ. Анаэробная инфекция в хирургии Ленинград, 1989.

• Котельников В.П. Отморожения. Москва, 1988.

• Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія // Київ, "Здоров'я", 1999.

• Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія // Київ, "Здоров'я", 2004.

• С.В. Петров. Общая хирургия //Санкт-Петербург, 2002, 750 с.

• Мокшонов И.Я., Гарелин П.В., Дубовин О.И. и др. Хирургические операции // Минск, 2004, с.413.

• Мокшонов И.Я. Врачебная деонтология // Минск, 1998.

• Чен Г., Соннендэй К.Дж., Лилремо К.Д. Руководство по технике врачебных манипуляций (2-е издание) перевод с английского // Москва.: Медицинская литература. - 2002. - 384 с.