Антигістамінні препарати II покоління

Міжнародна назва	Фірмові назви	Форми випуску
Лоратадин Дезлоратадин	Кларитин Еріус	Таблетки по 10мг Таблетки по 5 мг
Фексофенадин	Телфаст	Таблетки по 30мг, 120 мг і 180 мг
Цетиризин	Аналергін Цетиризин Зіртек	Таблетки по 10мг

АД майже завжди супроводжується змінами з боку травного каналу (захворювання гепатобіліарної системи, хронічні гастрит, дуоденіт, ентерит, коліт, дисбіотичні зсуви в кишках). Лікування гастроентерологічної патології призначають індивідуально після ретельного додаткового обстеження.

Важливий компонент комплексного лікування хворих на АД - відновлення функціонального стану центральної і вегетативної нервових систем. У таких дітей часто порушуються сон, емоційний стан, змінюється поведінка. Іноді спостерігаються невротичні реакції і формуються психопатологічні риси особистості. Будь-які стресові ситуації, конфлікти у школі або в сім’ї, гнів, страх, тривога й інші стани нервового напруження можуть призвести до загострення симптомів захворювання. Таким дітям слід якнайшвидше призначати седативну фітотерапію (настої або відвари трав, офіцинальні препарати). Найчастіше застосовують валеріану, собачу кропиву, мелісу.

Особливе місце в лікування АД посідає зовнішня терапія, стратегію якої можна розділити на два напрямки : протизапальна терапія і лікування вторинної інфекції та догляд за шкірою.

Відомо, що зовнішня терапія насамперед спрямовується на

• зменшення й усунення суб’єктивних відчуттів свербежу, болю, “печіння” шляхом призначення протизапальних, антигістамінних препаратів ;

• підвищення бар’єрної функції шкіри, відновлення водно-ліпідної плівки епідермісу із застосуванням пом’якшувальних і поживних засобів, що значною мірою сприяє зменшенню і ліквідації сухості шкіри;

• лікування вторинної інфекції;

• елімінацію біологічно активних речовин і деструктивних субстанцій та захист шкіри від несприятливого впливу зовнішнього середовища шляхом призначення очищувальних і зволожувальних засобів.

Перед застосуванням зовнішніх лікарських засобів треба очистити шкіру хворої дитини від гною, кірок, лусочок, залишків використаних препаратів, які подразнюють шкіру. Очищення шкіри сприяє тіснішому контакту з нею лікарських речовин і, таким чином, дозволяє досягти бажаного терапевтичного ефекту. Треба дотримуватись певної послідовності використання і проведення зміни зовнішніх лікарських форм залежно від гостроти і динаміки шкірного процесу.

Нерідко помилкою лікарів є заборона купатися дітям з атопічним дерматитом, особливо під час загострення. Cьогодні доведено, що щоденні гігієнічних ванни не лише очищують і зволожують шкіру та підсилюють проникнення зовнішніх препаратів, але й створюють відчуття комфортності, приносять дитині задоволення.

У наш час фармацевтичні компанії постачають на український ринок великий арсенал протизапальних лікарських препаратів, які успішно використовуються для лікування атопічного дерматиту у дітей, але нерідко єдиним виходом у лікуванні його шкірних виявів є призначення топічних стероїдів. Місцеве застосування глюкокортикостероїдів базується на їх протизапальній, епідермостатичній, антиалергічній, місцевознеболювальній дії. Сьогодні фармацевтичний ринок пропонує велику кількість стероїдних препаратів топічної дії. Відомо, що при їх використанні можливий розвиток низки небажаних побічних ефектів. Тому особливо актуальним є пошук препарату, який був би високоефективним і водночас максимально безпечним. Сааме таким є препарат Елоком ( мометазону фуроат). Після досягнення хорошого терапевтичного ефекти можна відійти від топічних стероїдів через застосування нестероїдного імуномодуляційного препарату місцевої дії з вираженим протизапальним ефектом Еліделу ( 1% крем).

Усі лікарі повинні пам’ятати, що стратегія зовнішньої терапії включає не лише протизапальну терапію і лікування вторинної інфекції, але й догляд за шкірою. Особливу увагу педіатрів сьогодні привертають нові засоби лікувальної дерматологічної косметики, які виявляють протизапальний, очищувальний та зволожувальний вплив (серія А-Дерма, препарат Еспафлор).

Таким чином, АД - проблема складна і неоднозначна не лише для лікаря, але й для наших маленьких пацієнтів. За умови вчасної діагностики і призначення оптимального лікування можна досягти тривалої ремісії і одужання в переважної більшості дітей. Однак завжди треба пам’ятати, що терапевтичний комплекс повинен підбиратися індивідуально та проводитися систематично і тривало.