Інтоксика­ційний синдром

• ознаки вегетосудинної дистонії;

• головний біль;

• швидка втомлюваність.

Діагностичні критерії

Хронічний гастрит із підвищеною сек­рецією

• характеризується інтенсивним, довготривалим болем у животі, який з'являється після вживання їжі. Турбує відрижка їжею або кислим, схильність до закрепів;

• больовий синдром переважає над диспепсичним; інтонксикаційний синдром виражений помірно;

• маса тіла дитини зберігається, язик обкладений білим нальотом;

• при пальпації живота відмічається інтенсивний, нестійкий біль;

• кислотоутворювальна і протеолітична функції шлунка підвищені;

• морфологічно : поверхневий гастрит, можливе ураження залоз без атрофії, а також атрофічний гастрит.

Хронічний гастрит із збе­реженою сек­рецією

• характеризується незначно вираженим больовим та диспепсичним синдромами: біль частіше після їди, ниючий нетривалий; рідко може бути нудо­та і блювання;

• живлення не знижене, на язиці нальот, живіт бо­лючий при пальпації в надочеревенній ділянці;

• кислотоутворювальна функція шлунка не зміне­на. морфологічно : гастрит з ураженням залоз без атрофії.

Хронічний гастрит із зниженою сек­рецією

• Характеризується довготривалим перебігом (3-5 років);

• диспепсичний синдром переважає над больовим: часто нудота, блювання, відрижка їжею, повіт­рям, тухлим, пронос, відчуття тяжкості після їди, метеоризм;

• виражені явища інтоксикації: втомлюваність, головний біль, емоційна лабільність;

• живлення у дитини знижене, язик з білим або жовтуватим нальотом;

• помірно виражена але стійка болючість при пальпації живота;

• кислотоутворювальна та протеолітична функції шлунка знижені;

• морфологічно: атрофічний гастрит різного ступе­ня вираженості.

Хронічний гастродуоденіт

Характеризується стійким больовим синдромом (нерізкий, але нав'язливий під час вживання їжі), що супроводжується диспепсичними явищами (тяжкість і розпирання в надочеревенній ділянці після вживання їжі, відрижка, запор, рідше про­нос);

• відставання в рості і масі тіла;

• Езофагогастродуоденоскопія (ЕФГДС) - ураження слизової оболонки шлунка та 12-палої кишки;

• морфологічно: поверхневі, дифузні, атрофічні та ерозивні зміни.

Лабораторно-інструментальні методи діагно­стики

Езофагофіброгастродуоденоскопія (ЕФГДС), рентгенологічне дослідження, фракційне дослідження шлунково­го соку, рН-метрія, електрогастрографія, гісто­логічне дослідження біоптату слизової оболонки, дослідження на наявність Helicobacter pylori, копрограма, аналіз калу на приховану кров, біо­хімічний аналіз крові (лужна фосфатаза, АсАТ, АлАТ, амілаза, глюкоза), визначення гормонів у сироватці крові (гастрин, секретин, інсулін, соматостатин тощо). Необхідною умовою при визначенні гістологічних змін слизової оболонки шлунка є взяття по 2 біоптата з передньої та задньої стінок окремо антрального відділу та тіла шлунка (всього 8 біоптатів).

Оцінка рН метрії за критеріями Е.Лінара при використанні парентеральних стимуляторів секреції.

Базальна секреція, тіло шлунка, нормацидність – рН 1,6-2,6

Стимульована секреція, тіло шлунка, нормацидність – рН 1,21-2,0

Парентеральні стимулятори: 0,1% гістамін (0,01 мг/кг); 0,025% пентагастрин (6 мкг/кг)

Диференціаль­на діагностика

• функціональні розлади травного каналу;

• захворювання гепатобиліарної зони;

• гострий і хронічний панкреатит;

• атипові форми гострого апендициту;

• глистяні інвазії;

• пієлонефрит;

• природжені аномалії розвитку кишок і брижі.

Загальні принципи лікування хронічного гастриту, гастродуоденіту

Режим: у період загострення – напівліжковий, лікування – амбулаторне або у денному стаціонарі.

Дієтотерапія за щадним режимом з максимально швидким переходом до повноцінного харчування.

Медикаментозне лікування:

а)нормалізація кортиковісцеральних взаємовідносин;

б)поліпшення трофіки і опірності слизової оболонки;

в)корекція порушеної моторно-евакуаторної функції;

г)нормалізація секретної функції (стимуляція або пригнічення кислотоутворення)

д)ерадикація Helicobacter pylori.

Фізіотерапія: електро- і теплопроцедури, гідротерапія

Фітотерапія.

Санаторно-курортне лікування.

Хронічний гастрит із зни­женою секре­цією

Спеціальні методи лікування

• На 3-4 тижні призначають механічно і термічно щадну дієту (у вигляді пюре) невеликими порціями 5-6 разів на добу; потім дієту №2, включаючи сильні збудники сек­реції, фруктові та овочеві соки;

• замінна терапія (натуральний шлунковий сік, хлористоводнева кислота з пепсином, пепсидил, ацидин-пепсин;

• стимулююча терапія: плантаглюцид (сік подо­рожника), сік білокачанної капусти, еуфілін.

Хронічний гастрит, гастродуоденіт з під­вищеною (збе­реженою) сек­рецією, виразкова хвороба

Дієта 1а, 1б, 1, 5;

Нормалізація моторики

• мотиліум (домперидон). Дітям призначають препарат в таблетках по 0,25 мг на 1 кг маси тіла тричі на день за 15-20 хв. до їжі. При неефективності мотиліуму протягом 10 днів треба подвоїти дозу препарату. Середня тривалість курсу – 1 місяць.

Контроль кислотопродукції

Антациди, які не тільки нейтралізують НСl, але й мають обволакуючі, адсорбуючі властивості, збільшують швидкість евакуації із шлунка, знімають спазм воротаря і тому зменшують больовий синдром.

Серед антацидів виділяють:

• алюміній місткі: Компенсан, Актал, Альфогель, Фосфалюгель;

• магніймісткі: Магниевое молочко, Магалфил 400;

• комбіновані: Альмагель, Алюмаг, Мегалак, Маалокс (суспензія), Маалокс (таблетки);

• антацидні препарати нового покоління (протаб, топалкан), які містять метилполіксилоксан и диоктаедричний смектит - речовини з високою обволакуючою здатністю або альгієву кислоту та її похідні (гавіскон, альгікон, топалкан), які утворюють в шлунку пінисту в’язку суспензію, яка вкриває тонким шаром слизову оболонку стравоходу та шлунка.

Антисекреторні препарати:

М-холінолітики (неселективні: атропін, папаверин, метацин, хлорозил) блокують М₁- та М₂-холінорецептори, зменшують вироблення НСl, але часто мають по­біч­ні ефекти, через що в педіатрії практично не застосовуються.

Селективний антагоніст М₁-холінорецепторів гастроцепін (піренцепін) вибірково зменшує секрецію кислоти та пепсину, практично не викликає по­біч­них дій. Подібним препаратом є ріабал – селективний М-холінолітик, який діє переважно на м-холінорецептори слизової оболонки шлунково-киш­ко­во­го тракту, зменшує секрецію НСl і пепсину, сприяє випорожненню шлунка. Ріабал може застосовуватися у дітей молодшого віку (розчин для пе­р­о­раль­но­го використання, у дозі 1 мг/кг маси тіла).

Блокатори Н₂-гістамінорецепторів є високоефективними препа­ра­та­ми для зниження шлункової секреції. Найчастіше використовують наступні препарати:

• І. Ранітидин, раниберл, зантак, ацилок Е, ранісан, гістак, рантак, ацидекс (150-300 мг/добу). Основний препарат для застосування в педіатрії.

• II. Фамотидин, ульфамід, квамател, гастросидин (20-40 мг/добу).

Інгібітори Н⁺- и К⁺, Na⁺-АТФази: омепразол, ультоп, омепрол, опразол, лосек, осід, лопрал, омез, хеліцид, іпразол, ланзопразол, пантопразол, рабепразол (парієт) є третьою групою антисекреторних пре­паратів, які мають здатність блокувати фермент, який входить в склад так зва­ної “протонної помпи” – кінцевої стадії синтезу і екскреції НСl.

Збільшення захисних властивостей слизової оболонки шлунка

Цитопротектори – препарати, які підвищують захисні властивості слизової оболонки шлун­ка. Добрим цитопротективним препаратом є сукральфат (алсукрал, вентер, ульгастран, сукрейз), який практично не має протипоказань до застосування у дітей. Його призначають по 1 г (в таблетках або у вигляді суспензії) за 30 хвилин до їди тричі на день і на ніч, протягом 4–6 тижнів. Справжніми цито­про­тек­торами є синтетичні аналоги простагландинів Е₁ або Е₂ (мізопростол, сайтотек, ар­боп­рос­тил, енпростил та ін.). За механізмом дії вони перспективні для використання у ді­тей, але можуть вик­ли­ка­ти диспептичні явища.

Схема проведення ерадикаційної терапії Нр.

Для ерадикації Helicobacter pylori використовують 3-х та 4-х компонентні схеми на основі Денолу і/або Омепразолу та двох антибіотиків.

Курс ерадикації триває 7 днів. Використовують такі дози препаратів:

• Де-нол – 8 мг/кг/добу за 2 прийоми;

• Флемоксин – 50 мг/кг/добу за 2 прийоми;

• Кларитроміцин – 15 мг/кг/добу за 2 прийоми;

• Фуразолідон – 10 мг/кг/добу за 3 прийоми;

• Омепразол (Нексіум) – 0,5-1,0 мг/кг/добу ввечері

Після проведеного лікування курс відновної терапії:

• Біфі-форм комплекс (по 1 таб. 2 рази на добу). Курс лікування 15 днів;

• Мультитабс по 1 т 1 раз на добу. Курс лікування 30 днів;

• Мотиліум по 0,3 мг/ кг маси (разова доза) тричі на день, за 15-20 хвилин до їжі. Курс лікування 15 днів;

Обов’язковою умовою лікування хворої дитини є обстеження всіх членів родини, які проживають з дитиною та їх лікування у випадку підтвердження носійства H.pylori.

Використання монотерапії, неповноцінних схем ерадикації веде до швидкого виникнення резистентності H.pylori до антибіотиків та відсутності ефекту.

Профілактика захворювань­