13. Змістовий модуль 7 серцево-судинна система у дітей

1. Актуальність теми

Знання анатомо-фізіологічних особливостей серцево-судинної системи у дітей є необхідним перш за все тому, що починаючи з внутрішньоутробної закладки і завершуючи підлітковим періодом, серце і судини постійно змінюються як анатомічно, так і функціонально. Ці зміни в кожний період дитинства продиктовані фізіологічною потребою забезпечити адекватний кровообіг. Знання часових проміжків послідовної перебудови в серцево-судинній системі, оцінка анатомічних і фізіологічних змін і раціональне використання даної інформації суттєво впливають на точність діагнозу і подальшого лікування.

2. Конкретні цілі

• Збирати анамнез у хворого з хворобою серцево-судинної системи.

• Проводити об’єктивне обстеження серцево-судинної системи з врахуванням вікових особливостей дитини.

• Інтерпретувати отримані дані дослідження.

• Аналізувати основні синдроми ураження серцево-судинної системи у дітей.

• Призначити комплекс лабораторно-інструментальних методів обстеження при захворюваннях серцево-судинної системи у дітей.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Нормальна анатомія	Анатомічна будова серця і судин у дітей різного віку
Гістологія	Ембріогенез та гістологічна будова серця і судин
Нормальна фізіологія	Фізіологія кровообігу, фізіологічні константи системи кровообігу
Патологічна фізіологія	Оцінка результатів огляду та клінічного обстеження дітей з захворюваннями серцево-судинної системи
Фізика	Методи електрокардіографії, фонокардіографії та ехокардіографії
Рентгенологія	Особливості рентгенологічного обстеження у дітей з захворюваннями серцево-судинної системи
Пропедевтика терапії	Навики пальпації, перкусії аускультації
Догляд за хворими	Принципи догляду за дітьми з захворюваннями серцево-судинної системи; невідкладна долі карська допомога при гострій судинній, серцевій недостатності, раптовому припиненні серцевої діяльності

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)

Тема10. Ембріогенез серцево-судинної системи і вроджені аномалії серця та судин. Особливості кровообігу у внутрішньоутробному періоді. Анатомо-фізіологічні особливості серця і судин у дитячому віці. Методика огляду, пальпації серцево-судинної системи у дітей.

Закладка серця відбувається на другому тижні формування ембріона у вигляді двох серцевих зачатків. З них в подальшому формується первинна серцева трубка, яка всередині вистелена ендокардом, а назовні міоепікардом. До кінця 4 тижня в серцевій трубці розрізняють три відділи. Краніальна частина називається цибулиною серця і безпосередньо переходить в артеріальний стовбур. Другим є шлуночковий відділ і каудально розташований – передсердний. Пізніше ще каудальніше формується четвертий відділ - венозна пазуха, в яку впадають первинні вени. З 4 тижня трубка починає швидко рости в довжину, але фіксація її кінців спричиняє її S-подібний вигин.

В той же час, з 4 тижнів, починає формуватись первинна міжпередсердна перетинка, яка ділить атріальну порожнину на праве і ліве передсердя. В задній частині первинної міжпередсердної перетинки залишається первинний овальний отвір. Майже одночасно на задній стінці первинної міжпередсердної перетинки формується вторинна міжпередсердна перетинка. Ця вторинна перетинка закриває частину первинного овального отвору і, таким чином, залишається невелика щілина – овальне вікно.

На 5 тижні розвитку з м’язевої частини міжшлуночкового відділу утворюється міжшлуночкова перетинка. Початково ця перетинка не повністю розділяє обидва шлуночки – залишається невелика щілина біля атріовентрикулярної межі. В подальшому ця щілина закривається фіброзним тяжем. Таким чином міжшлуночкова перетинка складається з м’язевої (нижньої) і фіброзної (верхньої) частин.

З виступів (подушечок) краніального відділу серцевої трубки утворюються клапани аорти і легеневої артерії. Атріовентрикулярні клапани формуються з ендокардіальних подушечок, розташованих на рівні атріовентрикулярної борозни.

Провідну систему серця можна виявити у 30-денного ембріона. Синусовий вузол формується з Р-клітин з високою пейсмекерною активністю і Т-клітин. До 6-8 тижня розвитку ембріона будова синусового вузла є досконалою. Внутріпередсердні шляхи можна ідентифікувати на 2-му місяці розвитку ембріона. Закладка атріовентрикулярного вузла відбувається на 32 – день внутрішньоутробного розвитку з двох зачатків, розміщених на задній стінці загального передсердя.

Міокард плода також значно відрізняється від серцевого м’яза дорослого. Фетальні міоцити мають меншу кількість скоротливої тканини, тому загальна шлуночкова податливість є зменшеною. Як наслідок, збільшення серцевого викиду плода відбувається за рахунок зростання частоти серцевих скорочень, а не ударного об’єму серця. Спочатку частота серцевих скорочень ембріона є 15 – 35 за хвилину і зростає до 125 – 130 за хвилину по мірі росту. При нормальному перебігу вагітності цей ритм є постійним, а при патології може прискорюватись або сповільнюватись.