 
        
        - •Перелік практичних навичок для студентів медичного факультету на 2012-2013 н.Р. Модуль 1 Практичні навички з фізіології збудливих структур
- •Практичні навички з нервової регуляції організму та ролі цнс у регуляції рухових функцій
- •Практичні навички з гуморальної регуляції
- •Перелік практичних навичок до Модуля 2 на 2012-2013 н.Р. Практичні навички з фізіології системи крові
- •Перелік практичних навичок з фізіології системи кровообігу
- •Практичні навички з фізіології системи дихання
- •Практичні навички з розділу «Фізіологія системи травлення»
- •Практичні навички з фізіології енергетичного обміну, терморегуляції, виділення енергетичний обмін
- •Терморегуляція
- •Виділення
- •Перелік практичних навичок до Модуля 3 на 2012-2013 н.Р. Перелік практичних навичок з фізіології сенсорних систем.
- •Перелік практичних навичок з фізіології вищої нервової діяльності.
Перелік практичних навичок до Модуля 2 на 2012-2013 н.Р. Практичні навички з фізіології системи крові
- Загальна характеристика системи крові. 
- Склад і функції крові. Поняття про гомеостаз внутрішнього середовища організму, його значення. 
- Характеристика стану системи крові на підставі параметрів гомеостазу. 
- Осмотичний тиск плазми крові. Значення та механізми підтримання ізоосмії у внутрішньому середовищі. 
- Осмотичний, механічний, хімічний, біологічний гемоліз. 
- Осмотична (мінімальна, максимальна) резистентність еритроцитів, її клінічне значення. 
- Онкотичний тиск плазми крові та його роль в організмі. 
- Кислотно-основний стан крові та механізми, які забезпечують його постійний рівень. 
- Білки плазми крові, їх характеристика і функціональне значення. Роль білків у захисних функціях організму. ШОЕ. 
- Критерії оцінки гомеостазу внутрішнього середовища. 
- Еритроцити, їх функціональна роль в організмі, вікові особливості їх кількості. 
- Поняття про еритрон. Регуляція кількості еритроцитів у крові. 
- Види гемоглобіну і його сполуки, їх фізіологічна роль. 
- Значення кольорового показника та середнього об’єму еритроциту та визначення гемоглобіну для діагностики анемій. 
- Фізіологічна характеристика системи АВО крові. Умови сумісності крові донора і реципієнта. Проби, які проводяться перед переливанням крові. 
- Фізіологічна характеристика резус-належності крові. Значення CDE (резус-наленжості) крові при вагітності та переливанні крові. 
- Лейкоцити та їх роль в організмі. Регуляція кількості лейкоцитів у крові. Фізіологічний лейкоцитоз. 
- Лейкоцитарна формула крові, фізіологічні основи її змін. 
- Система HLA та фізіологічні основи її значення для трансплонтології. 
- Тромбоцити і їх роль в організмі. 
- Поняття про гомеостаз. Судинно-тромбоцитарний гемостаз, його характеристика і фізіологічне значення. 
- Плазмові і тканинні фактори зсідання крові. 
- Коагуляцій ний гемостаз, його характеристика і фізіологічне значення. 
- Коагулянти, антикоагулянти, чинники фібринолізу та їх роль у підтриманні рідкого стану крові. 
- Сучасні методи оцінки імунологічного стану організму, системі гемостазу. 
Перелік практичних навичок з фізіології системи кровообігу
- Схематично зобразити потенціал дії пейсмекерних клітин сино-атріального вузла серця. Пояснити механізм розвитку. 
- Схематично зобразити потенціал дії типових кардіоміоцитів шлуночків серця. Пояснити механізм розвитку. 
- Намалювати схему позачергового скорочення екстрасистоли серцевого м’яза. Пояснити механізм виникнення екстрасистоли. 
- Дослідження ступеня автоматії (дослід Станіуса). 
- Намалювати ЕКГ у ІІ стандартному відведенні, пояснити генез елементів. 
- Намалювати нормальну ЕКГ, позначити інтервали та сегменти. 
- Зобразити і проаналізувати нормальну ФКГ. 
- Зобразити і проаналізувати нормальну СФГ центрального і периферичного пульсу. 
- Зобразити і проаналізувати нормальну флебограму. 
- Аналіз фазової структури серцевого циклу. 
- Вказати показники, що характеризують ефективність нагнітальної функції серця. 
- Визначити положення електричної осі серця людини на основі таких даних ЕКГ: 
амплітуда QRS
- у І стандартному відведенні (QRSІ) - +7 
- у ІІІ стандартному відведенні (QRSІІІ)- +3 
Охарактеризувати отримане положення електричної осі серця, пояснити значення цього показника.
- Аускультація. Проекція точок аускультації клапанів серця. Генез тонів серця. Їх звукова і часова характеристика. 
- Серцевий цикл. Визначити його тривалість у себе. Визначення тривалості карідоциклу за ЕКГ. Фазова структура та часові характеристики серцевого циклу при ЧСС – 75 ск./хв 
- Описати і схематично зобразити зміни тиску та об’єму крові у лівому шлуночку під час фаз систоли і діастоли. 
- Особливості та регулювання легеневого регіонального кровообігу. 
- Особливості та регулювання коронарного регіонального кровообігу. 
- Особливості та регулювання мозкового регіонального кровообігу. 
- Особливості та регулювання черевного регіонального кровообігу. 
- Описати інтракардіальні механізми регулювання серцевої діяльності (гетерометричний механізм). 
- Описати інтракардіальні механізми регулювання серцевої діяльності (гомеометричні механізми). Схематично зобразити хроноінотропний ефект (драбина Боудіча). 
- Описати вплив парасимпатичного відділу АНС на серцеву діяльність. 
- Описати вплив симпатичного відділу АНС на діяльність серця. 
- Схематично зобразити та пояснити механізми рефлекторного регулювання системного кровообігу при збільшенні АТ від 120/80мм.рт.ст. до 160/90 мм.рт.ст. (рефлекс з барорецепторів). 
- Намалювати схему та пояснити механізми гуморального регулювання АТ при його збільшенні. 
- Намалювати схему та пояснити механізми гуморального регулювання АТ при його зменшенні. 
- Описати та пояснити механізм рефлексів Даніні-Ашнера та Гольца. 
- Описати та пояснити механізм рефлексів Бейнбріджа та Генрі-Гауера 
- Пояснити методики вимірювання артеріального тиску у людини за методами Ріва-Роччі та Короткова. 
- Розрахувати пульсовий тиск, середній тиск, загальний периферичний опір судин, якщо виміряний АТ становить 110/70 мм.рт.ст., ЧСС – 70 ск/хв, СО – 60 мл. Оцінити та охарактеризувати ці показники. 
- У обстежуваного у стані спокою ЧСС становить 70 ск/хв, АТ – 120/180 мм рт.ст. Після навантаження на велотренажері ЧСС – 140 ск./хв, АТ – 135/90 мм рт.ст. Використовуючи ці дані, оцініть зміни наступних показників, зумовлені фізичним навантаженням: 
- систолічний об’єм (СО) 
- хвилинний об’єм крові (ХОК) 
- загальний периферичний опір судин (ЗПОС). 
Інтерпретація функціональних проб для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи.
Розрахувати вегетативний індекс Кердо на основі таких даних:
- ЧСС – 80 ск./хв, АТ – 130/70 мм.рт.ст. 
- ЧСС – 90 ск./хв, АТ – 125/80 мм.рт.ст. 
Охарактеризувати отримані величини та пояснити значення цього індексу.
