 
        
        - •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Іі. Конкретні цілі
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •V. Зміст теми
- •VI. Матеріали для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2. Гемолітичні анемії та анемії, спричинені порушенням еритропоезу і. Актуальність теми
- •Іі. Конкретні цілі
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •VI. Матеріали для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3. Лейкоцитози, лейкопенії і. Актуальність теми
- •Іі. Конкретні цілі
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •VI. Матеріали для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4. Лейкози і. Актуальність теми
- •Іі. Конкретні цілі
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •VI. Матеріали для самоконтролю
- •Література
- •Тема 5. Порушення системи гемостазу і. Актуальність теми
- •Іі. Конкретні цілі
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •V. Матеріали для самоконтролю
- •Література
Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
| Термін | Визначення | 
| Гематокрит | співвідношення об’єму формених елементів крові до об’єму плазми (в нормі у чоловіків 0,41–0,48, у жінок 0,36–0,44) | 
| Нормоволемія | характеризується нормальним об’ємом крові у поєднанні зі зменшенням чи збільшенням гематокриту | 
| Гіперволемія | характеризується збільшенням об’єму крові у поєднанні із зменшенням чи збільшенням гематокриту | 
| Гіповолемія | характеризується зменшенням об’єму крові у поєднанні із зменшенням чи збільшенням гематокриту | 
| Крововтрата | патологічний процес, що виникає внаслідок кровотечі і характеризується комплексом порушень і компенсаторних реакцій організму у відповідь на зменшення об’єму циркулюючої крові та гіпоксію. | 
| Еритрон | сукупність нерухомих і циркулюючих клітин еритроцитарного ряду, які розташовані інтра- екстравазально і перебувають на всіх стадіях розвитку | 
| Еритроцит | безядерна клітина у формі двояковвігнутого диску діаметром 7-8 мкм. Кількість еритроцитів у жінок 3,7– 4,7×1012/л, у чоловіків 4,0–5,5×1012/л | 
| Кольоровий показник | показник, що свідчить про ступінь насичення еритроцита гемоглобіном. Кількість гемоглобіну у жінок 120–140 г/л, у чоловіків 130–160 г/л | 
| Еритроцитоз | Збільшення в крові кількості еритроцитів понад 6×1012/л | 
| Анемія | Гематологічний синдром або самостійне захворювання, що характеризується зменшенням кількості еритроцитів і/або гемоглобіну в одиниці об’єму крові у поєднанні з їх якісними змінами | 
2. Теоретичні питання до заняття:
- Гіпо- і гіперволемія, види, причини і механізми розвитку. 
- Крововтрата: етіологія, патогенез. 
- Патологічні зміни і пристосувально-компенсаторні реакції в патогенезі крововтрати. 
- Прояви і наслідки крововтрати (гіповолемія, анемія, недостатність кровообігу, шок). 
- Принципи терапії крововтрати. 
- Поняття про гемотрансфузійні реакції і ускладнення, механізми їх розвитку та засоби профілактики. 
- Еритроцитози: визначення поняття, види, етіологія, патогенез. 
- Анемія: визначення поняття, принципи класифікації. 
- Регенеративні, дегенеративні форми еритроцитів та клітини патологічної регенерації. 
- Етіологія і патогенез гострої і хронічної постгеморагічної анемії. 
- Картина периферійної крові при постгеморагічних анеміях (зміни кількості еритроцитів, гемоглобіну, кольорового показника, якісні зміни еритроцитів). 
3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
Дослід 1. Підрахувати кількість еритроцитів у експериментальних тварин.
| Завдання | Вказівки до завдання | 
| Досліджувану кров набрати змішувачем для еритроцитів до мітки 0,5 і розвести 1% р-ном натрію хлориду до мітки 101. | За 3–4 дні до заняття протягом 2 днів під шкіру спини кролика ввести розчин солянокислого фенілгідразину з розрахунку 0,01 г на 1 кг/маси. Кров у кролика взяти при проколі ін’єкційною голкою крайової вени вуха. | 
| Після струшування змішувача на протязі 2 хв. випустити декілька крапель суміші і заповнити камеру Горяєва. | Притерти в камері шліфоване скельце до появи кілець Ньютона. Необхідно опустити конденсор. | 
| Під малим збільшенням мікроскопу знайти сітку камери Горяєва. Підрахувати еритроцити в 5 великих квадратах сітки (кожний великий квадрат розділений на 80 малих) по діагоналі. | Еритроцити в кожному квадраті рахують в середині нього, на лівій і верхній межі. | 

Дослід 2. Визначити у експериментальних тварин вміст гемоглобіну в крові методом Салі.
| Завдання | Вказівки до завдання | 
| В градуйовану пробірку гемометра Салі налити до нижньої мітки 0,1 н соляної кислоти. | 
 
 | 
| Капіляром набрати 0,02 мл крові, видути її в пробірку, змішати з соляною кислотою і через 5 хв. дистильованою водою довести до кольору стандартного розчину в бокових пробірках. Розрахувати вміст гемоглобіну в г/л. | Опустити капіляр до дна пробірки, промити 2–3 рази соляною кислотою. | 
Дослід 3. Підрахунок кольорового показника у експериментальних тварин.

Дослід 4. Вивчити регенеративні форми еритроцитів при постгеморагічній анемії.
| Завдання | Вказівки до завдання | 
| Приготувати і зафарбувати мазки крові суправітальним методом. На предметне скло з попередньо зробленим і висушеним мазком фарби (1% спиртовий розчин бриліант-крезилового синього) нанести тонкий мазок крові і швидко помістити на 5–8 хв. у вологу камеру. Після висушування мазків на повітрі розглянути їх під імерсійним об’єктивом мікроскопу. Замалювати ретикулоцити. | 
 
 
 
 Волога камера повинна знаходитись на робочому місці, де готують мазки. 
 Користуватись кольоровими олівцями | 
