- •Методичні поради.
- •Тема 2. Українська державність княжої доби. ( 4 год. )
- •Література:
- •Методичні поради.
- •Тема 3. Українські землі в складі Великого Литовського князівства та Польщі (2 год.)
- •Література:
- •Навч.Посібник.- Ґенеза, 1997 Методичні поради.
- •4. Козацько – Гетьманська держава 17 – 18 ст. План.
- •17 – 18 Століть
- •Література:
- •Методичні поради:
- •Заняття 2 / 2 год. /.
- •Тема 5. Ідея української державності в суспільно-політичному житті
- •Література.
- •Методичні поради. Заняття № 1
- •Заняття № 2
- •Тема 7. Українські землі в міжвоєнний період (1921-1939 рр.)
- •Заняття 2. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період (1921 – 1939 рр.)
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Література
- •Методичні поради. Заняття № 1
- •Тема 8. Україна в роки Другої світової війни ( 1939 – 1945 рр.). ( 2 год.) План.
- •Література
- •Методичні поради.
- •Тема 9. Українська рср в 40 – 80 рр. Хх ст.
- •Література Білас і. Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953. Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: у 2-х кн..-к., 1994.
- •Тема 10. Національно-державне відродження України к. Хх – поч. Хх1ст. (4 год.)
- •Криза комуністичної системи. Розгортання національно-визвольного руху на
- •Література:
- •Методичні поради: Заняття № 1
- •Заняття № 2
Методичні поради.
Заняття № 1
Розкриваючи перше питання, необхідно висвітлити:
дохристиянський період розвитку слов`янської державності на українських землях ; роль племінного союзу полян і м.Києва у державницьких процесах;
роль і діяльність Кия, Щека, Хорива, Аскольда і Дира. Аскольдове хрещення Русі;
аналіз теорій виникнення Русі: норманської, антинорманської, хозарської;
захоплення Києва Олегом ( 882 р. ), утвердження держави. Діяльність цього князя і його наступників Ігоря, Ольги і Святослава по розбудові Київської Русі.
У другому питанні слід розкрити:
князювання Володимира Великого як переломний момент у формуванні державності України-Русі;
хрещення Русі та його значення, інші реформи князя Володимира;
розквіт Київської держави у період Ярослава Мудрого, його внутрішню і зовнішню політику;
державний устрій України-Русі Х-ХІ ст. влада великого князя, боярська рада, старша і молодша дружина, віче, адміністративно- територіальний поділ країни, перший звід законів “Руська правда”.
розквіт культури і освіти, церква при Ярославі Мудрому;
При вивченні третього питання необхідно звернути увагу на:
посилення кризових тенденцій у державі після смерті Ярослава Мудрого їх причина;
сеньойорат як форма правління державою і його неспроможність стабілізувати політичну ситуацію в країні;
спроба реформувати престолонаслідування; Любецький з`їзд (1097 р.);
Володимир Мономах та Мстислав : спроба консолідації України-Русі;
посилення князівських міжусобиць у другій половині ХІІ ст. – початку ХІІІ ст.,
причини розпаду Україним-Русі та його наслідки;
Історичне значення Київської Держави в долі українського народу.
Заняття № 2.
Характеризуючи перше питання звертаємо увагу на
Децентричні тенденції в імперії Київська Русь-Україна та відокремлення порубіжних територій
характеристику політичного та соціального розвитку галицьких земель;
характеристика політичного та соціально розвитку волинських земель
діяльність Романа Мстиславовича по об`єднанню Волині і Галичини. Утворення Галицько-Волинської держави 1199 р.
Друге питання висвітлюємо за планом:
зростання могутності Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславовича, розширення його території і піднесення його авторитету;
Галицько-Волинська держава – спадкоємниця Київської держави;
загибель князя Романа і “велика смута” у Галицько-Волинській державі, боротьба за владу;
відновлення могутності Галицько-Волинської держави за Данила Галицького;
погром Галицько-Волинської держави монголо-татарами;
заходи Данила Галицького по створенню антимонгольської коаліції та їх невдача;
діяльність спадкоємців династії Романовичів на принці ХШ – поч. Х1V ст.
Третє питання аналізуємо
боротьба Польщі, Угорщини і Литви за галицько-волинську спадщину;
захоплення польським королем Казимиром Великим галицьких земель;
перехід Волині з 1382 р. під васалітет Польщі;
історичне значення державницьких традицій Галицько-Волинського держави.