Допущено Міністерством аграрної політики України

як навчальний посібник для підготовки фахівців

ваграрних вищих навчальних закладах

ІІІ– ІV рівнів акредитації

знапряму “Ветеринарна медицина”

Р е ц е н з е н т и: Дахно І. С., д-р вет. наук, проф., зав. каф. паразитології, патанатомії та вет- санекспертизи Полтавської державної аграрної академії; Приходько Ю. О., д-р вет. наук, проф., зав. каф. паразитології Харківської державної зооветеринарної академії

Паразитологія та інвазійні хвороби тварин. Практикум: Навч. посіб-

П18 ник / В.Ф. Галат, А.В. Березовський, М.П. Прус, Н.М. Сорока. — К.: Вища освіта, 2004. — 238 с.: іл.

ISBN 966-8081-24-2

Висвітлено питання зажиттєвої та посмертної діагностики найпоширеніших інва- зійних хвороб тварин, спричинюваних гельмінтами, кліщами, комахами та найпрості- шими організмами. Значну увагу приділено лабораторним методам досліджень, які ві- діграють вирішальну роль у встановленні діагнозу. Для кращого засвоєння матеріалу практикум добре ілюстрований чорно-білими і кольоровими рисунками.

Для підготовки фахівців в аграрних вищих навчальних закладах ІІІ – IV рівнів ак- редитації з напряму «Ветеринарна медицина». Може бути корисним спеціалістам вете- ринарної медицини.

Назва розділу

ВСТУП

Паразитарні хвороби завдають значних збитків тваринництву внаслідок зниження продуктивності тварин, а отже, й зменшення виробництва моло- ка, м’яса, яєць, вовни тощо. Тому спеціалісти ветеринарної медицини повин- ні вміти своєчасно їх діагностувати. Адже правильно встановлений діагноз є одним із важливих складових у ланцюзі розробки та вдосконалення науково обґрунтованого комплексу заходів у боротьбі з паразитарними хворобами сільськогосподарських і домашніх тварин, птахів, бджіл, риб.

Більшість паразитарних хвороб за клінічними ознаками подібні до інфек- ційних, що може зумовити труднощі в їх діагностиці. Іноді це може призвес- ти до встановлення помилкового діагнозу хвороби і, як наслідок, — до поми- лок у здійсненні лікувально-профілактичних заходів. Виходячи з цього, ко- жен лікар ветеринарної медицини повинен комплексно підходити до вста- новлення кінцевого діагнозу хвороби.

Практичний досвід свідчить, що заходи, спрямовані на запобігання окре- мим групам хвороб, які на перший погляд мають однакові клінічні ознаки, не слід проводити шаблонно, тобто вони мають бути диференційовані відпо- відно до особливостей збудника хвороби. Отже, знаючи особливості збудника і шляхи його поширення, лікар ветеринарної медицини може передбачити можливість появи відповідних хвороб, а відтак — своєчасно здійснити їх профілактику.

При встановленні діагнозу на паразитарні хвороби спеціалісти ветери- нарної медицини мають користуватися методом комплексних досліджень. Обмежуватись при діагностиці таких хвороб якимось одним методом дослі- джень, як це роблять інколи практичні лікарі, не бажано, оскільки це може призвести до помилкових висновків. У пропонованому навчальному посіб- нику дослідження щодо кожної з хвороб описано в комплексі: епізоотологіч- ні, клінічні, лабораторні та ін. Застосування такого підходу при обстеженні хворої тварини в більшості випадків гарантує уникнення помилок лікарем ветеринарної медицини.

Практикум із паразитології українською мовою видається вдруге. Він відповідає вимогам сьогодення і програмі «Паразитологія та інвазійні хво- роби тварин» (2001), складеній В.Ф. Галатом, Ю.Г. Артеменком та К.В. Сек- ретарюком.

У навчальному посібнику знайшли відображення хвороби, які є в про- грамі та в підручнику «Паразитологія та інвазійні хвороби тварин» ( 2003 ).

3