SELECTION_last_file

421

У селекційній роботі з птицею важливе значення має постійність (повторюваність) ознак в різні періоди життя птиці. Чим менше змінюються селекційні ознаки в окремі періоди, тим ефективнішою буде селекція в ранньому віці і за скорочений продуктивний період.

Повторюваність розраховують як коефіцієнт кореляції між продуктивністю одних і тих самих тварин за одними і тими ознаками, але за різні вікові періоди. За величиною коефіцієнта повторюваності оцінюють частку генотипової різноманітності особин популяції (в загальній фенотипній мінливості ознаки). Висока і значна повторюваність характерна для морфологічних і деяких якісних ознак, менш висока – для кількісних ознак. Більш стабільними, як правило, виявляються ознаки, що маютьвисоку ступіньуспадковуваності. Чимвищі значення коефіцієнта, тимефективнішийдобірзацієюознакою.

Під час проведення селекційної роботи важливе значення надають також вивченню кореляційного зв'язку між основними ознаками продуктивності. Фенотипна кореляція – це показник ступеня і напряму зв'язку між різними ознаками. За позитивної кореляції поліпшення однієї ознаки супроводжується одночасним поліпшенням іншої. Але за такими ознаками, як жива маса та маса яєць, це небажано, оскільки при цьому знижується несучість. Тому, слід визначити які ознаки мають небажаний тип кореляції і вести селекцію на їх подолання.

Фенотипна кореляція в свою чергу складається з генотипної і середовищної.

Генотипна кореляція зумовлена плейотропною дією генів або їх зчепленням, а середовищна кореляція виникає на підставі дії генотипу і середовища. Для селекції особливе значення має кореляція генотипова. Вона використовується під час добору птиці за комплексом ознак і для аналізу зв'язку між окремими ознаками.

Величини, що характеризують зв'язок між деякими ознаками птиці наведено в таблиці 7.3.

423

2. На підставі фактичного селекційного диференціала і коефіцієнта успадковуваності визначають ефект селекції, тобто очікуване генетичне поліпшення потомства наступних поколінь. Чим вище інтенсивність добору та успадкування ознаки, тим швидше відбудеться її поліпшення.

Поряд із визначенням і використанням генетичних параметрів популяції важливе значення має створення автоматизованих систем обробки і аналізу даних племінного обліку в птахівництві з використанням комп’ютерної техніки. В Україні створено таку система в галузі птахівництва. В її основі є два блоки, що характеризують стан досліджуваних популяцій та зміну їх селекційної цінності.

Управляючи селекційним процесом, слід враховувати показники середніх значень ознаки в генераціях, її мінливість, показники асиметрії і ексцесу розподілу. На основі первинних даних розраховують теоретичні криві нормального розподілу ознаки в популяції і визначають тип діючого добору – спрямований, стабілізувальний, дизруптивний. Основні складові системи наведені на рисунку 7.2.

Її використання дозволило створити базу даних племінного птахівництва в Україні, прискорити темпи селекційного поліпшення ліній і кросів птиці.

7.5. Оцінювання племінних якостей сільськогосподарської птиці

У системі селекційної роботи в птахівництві основну роль має оцінювання племінної цінності тварин, серед яких буде проведено добір плідників і самок для відтворення наступних поколінь.

Племінна цінність – це генетично обумовлений рівень продуктивності за кількісними і якісними ознаками індивідуума, який передається потомству і контролюється відповідними генами.

Племінну цінність визначають на основі фенотипу предків, власних показників, продуктивності бічних родичів (сибсів, напівсибсів) та потомків.

425

7.5.1. Оцінювання племінної цінності за фенотипом предків

Відомості про батьків, як правило, є першою інформацією, яку отримує селекціонер, починаючи вирішувати питання добору.

До переваг цього методу можна віднести також можливість вивчення селекційних змін у популяціях птиці шляхом проведення спостережень за декількома поколіннями батьків.

Вивчення родоводу дозволяє контролювати наявність інбридингу і ступінь його впливу на різні ознаки птиці.

До недоліків цього способу відносять нерівномірність умов життя предків і потомків, що безумовно впливає на точність оцінювання за походженням.

Низький рівень кореляційних зв’язків між фенотипами предків та їх потомків дозволяє деяким селекціонерам висловлювати думку щодо невисокої ефективності оцінювання за родоводом. Втім, з таким твердженням не слід погоджуватись. Це пов’язано з тим, що майже усіх предків другого і третього поколінь оцінюють за сибсами і потомством, а батьків – лише за сибсами і напівсибсами.

Загалом слід враховувати, що оцінювання за походженням є найбільш раннім і може розглядатись як попереднє. Точність такого оцінювання обумовлена рівнем успадковування ознаки – за високих значень коефіцієнта успадковуваності (h2 = 0,5...0,7) воно зростає. Фенотипне оцінювання пробанда за даними продуктивності батька і матері визначають за формулою

(7.12):

продуктивності матері.

426

У разі оцінювання за походженням спочатку розраховують індекси окремо за кожним предком, а потім об’єднують у єдиний індекс. Найбільш поширена формула індексного оцінювання за родоводом з урахуванням родинних зв’язків має вигляд формули 7.13:

І = 0,5М + 0,5Б + 0,25ММ + 0,25БМ + 0,25МБ + 0,25ББ , (7.13)

де 0,5 і 0,25 – коефіцієнти генетичної спорідненості за Райтом; М, Б, ММ, БМ, МБ, ББ – показники, що характеризують оцінювання

матері, батька та інших предків.

Індекс племінної цінності плідника за однією із селекційних ознак (Р) на основі племінної цінності матері (М) і батька (Б) визначаються за формулою

(7.14):

1+((n −1) 0.25hБ2 )

де Рі – показник матері;

Рі – середнє по стаду;

РІ – показники напівсестер батька;

РІ – середнє по стаду напівсестер.

Наприклад, мати півня, якого оцінюють, переважала за несучістю середнє по стаду на 60 яєць. Успадковуваність ознаки становить 0,25. У разі оцінювання за батьком були використані дані продуктивності напівсестер порівняно з їх ровесницями, а 40 дочок плідника переважали ровесниць на 35 яєць. Виходячи з цих даних, індекс племінної цінності становить:

Якщо генетичну перевагу особини, що оцінюють, обчислити у відносному вимірюванні, наприклад, за відношенням до середніх величин по стаду в 280 яєць, тоді індекс племінної цінності становитиме:

І = 280 + 33,05 = 111,8% 280

Вірогідність оцінювання генотипу пробанда визначають коефіцієнтом множинної кореляції (RІ) між його племінною цінністю і компонентами індексу. Якщо індекс племінної цінності визначають за даними матері та батька, тоді його вірогідність обчислюють за формулою (7.16):

де bМ і bБ – регресія племінної цінності пробанда на племінну цінність матері та батька відповідно.

У розглянутому прикладі регресія на племінну цінність матері становить 0,125, а батька – 0,73. Виходячи з цих даних, одержуємо вірогідність індексу племінної цінності:

R I = 0,5 0,125 + 0,25 0,73 = 0,49.

Навіть за такої переваги батьків над середнім по стаду вірогідність племінної оцінки за даними батька і матері невелика. Тому, слід вести добір ремонтних плідників від батьків із більшим генетичним потенціалом та вірогідним оцінюванням племінної цінності.

7.5.2. Оцінювання за показниками індивідуальної продуктивності (фенотипом)

Фенотипні якості птиці за кількісними ознаками визначають шляхом порівняння фенотипу особин (Р) із середньою величиною всіх особин ( Р), де проводять добір (Р – Р). До того ж необхідно, щоб особини, яких порівнюють, були ровесниками за віком і знаходились в однакових умовах середовища.

428

З точки зору селекції абсолютні показники продуктивності не мають цінності, якщо їх не можна порівняти з показниками продуктивності інших особин, які знаходяться в аналогічних умовах середовища.

Якщо усунути вплив середовища, то адитивну племінну цінність за

де h2 – коефіцієнт успадковуваності ознаки.

Наприклад, несучість курки становить 280 яєць за 72 тижні життя. Середня по групі 50 ровесниць становить 230 яєць.

Прогнозована (очікувана) племінна цінність особини за наведеними даними буде:

Тобто несучість пробанда очікується на рівні Р+А=230+23,25=260,25 яєць. Ступінь вірогідності оцінювання племінної цінності за власними

показниками визначають за формулою:

R A = h2 n = 0,47 = 0,69 .

Це означає, що несучість дочок цієї несучки переважатиме продуктивність інших дочок на 23,5 яєць з вірогідністю 69 відсотків.

7.5.3. Фенотипне оцінювання птиці за селекційними індексами

Під час оцінювання птиці за комплексом ознак використовують загальну оцінку племінної цінності за селекційним індексом. Модель селекційного індексу має вираз формули 7.19:

429

де β1, β2...βn – вагові коефіцієнти для кожної селекційної ознаки; Х1, Х2...Хn – фенотип пробандів за відповідними ознаками;

Х1 , Х 2 ..., Xn – фенотип ровесників за відповідними ознаками.

Складений за цією моделлю індекс має такі важливі особливості:

−кореляція між генотипом тварини за комплексом ознак і селекційним індексом максимальна;

−максимально підвищена ймовірність, що в популяції (стаді) будуть дібрані тварини з найвищою племінною цінністю;

−добір тварин за індексом сприятиме максимальному поліпшенню популяції за комплексом селекційних ознак.

Індексні коефіцієнти розраховують декількома способами. Це може бути нормування ознак кожної особини до середніх значень або дисперсії (σ) в стаді, ступеня успадковуваності ознаки, генетичної кореляції, а також економічної важливості ознаки.

У практичній селекції доцільно розраховувати селекційні ознаки виходячи з досягнутого та бажаного рівня продуктивності (моделі). У таблиці 7.4 наведено приклад розрахунку селекційного індексу.

Таблиця 7.4

Розрахунок селекційного індексу для оцінювання птиці

На підставі обчислень було виведено наступну формулу (7.20) селекційного індексу:

І = 8,13×(Х1 – 50) + 38,13×(Х2 – 57,2) + 382,9×(1,3 – Х3) (7.20)

За селекції на зниження живої маси (Х3) індексний коефіцієнт помножують на різницю між середнім по стаду і величиною ознаки у особини. Індекс сконструйовано таким чином, що за близьких до 100 балів його значень оцінювання особин відповідає цільовому стандарту, а за нульових значень – середньому по стаду. Індекс із від'ємним значенням означає продуктивність нижче середнього по стаду.

7.5.4Оцінювання за бічними родичами

Уселекції птиці велике значення має оцінювання і добір племінних особин за бічними родичами – сибсами (брати і сестри) та напівсибсами (напівбрат, напівсестра). Важливе значення такого оцінювання полягає в тому, що скорочується строк для оцінювання та використання високоцінних генотипів. Так, півень може бути оцінений за продуктивністю сестер і напівсестер за даними їх продуктивності за перші 3...4 місяці несучості, тобто у віці 270...300 діб. Тому, немає необхідності очікувати дані їх оцінювання за якістю потомства. Оцінювання за бічними родичами має також ту перевагу, що родичів значно більше ніж потомків (особливо напівсестер у пробандів, що оцінюють). Особливого значення оцінювання за сестрами і напівсестрами має для ознак, які обмежені статтю (несучість, маса яєць). У цьому випадку, зважаючи на ступінь спорідненості з плідником для сестер – 0,5 і для напівсестер 0,25, а також їх кількість, можна досить точно оцінити генотип плідника.