16 Соціально-економічні наслідки інфляції

Маючи складний соціально-економічний характер, інфляція призводить до гальмування розвитку національної економіки, поглиблює майнове розшарування населення і створює загрозу дестабілізації соціально-політичної ситуації в країні.

Інфляція посилює диспропорції в національній економіці, передовсім між виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів споживання; порушує нормальні господарські зв'язки; підриває стимули до підвищення ефективності вітчизняного виробництва, його зростання на базі науково-технічного прогресу; посилює ризик, пов'язаний з новими інвестиціями; послаблює мотивацію до високопродуктивної праці; призводить до кризи фінансово-кредитної системи; зумовлює зростання кількості безробітних; активізує спекуляцію та тіньову економіку, корупцію, злочинність. Але найбільш від інфляції страждає населення країни. Вона призводить до зростання вартості життя. У переважної частини трудящих зменшуються реальні доходи, знецінюються трудові заощадження. Найбільше інфляція зачіпає інтереси тих, хто одержує грошові доходи в постійних розмірах: пенсії, стипендії тощо. У суспільстві відбувається економічно невиправданий перерозподіл національного доходу, що призводить до збагачення невеликої групки людей, але переважна більшість громадян країни стає бідними. 1 як наслідок всіх цих явищ і процесів виникає загострення соціальних протиріч у суспільстві, які проявляються у страйках, зміні урядів тощо. Тому активна боротьба з інфляцією є необхідною умовою соціально-економічного розвитку.

9. Причини економічних коливань

Причини поділяються на зовнішні (екстернальні, екзогенні) та внутрішні (інтернальні, ендогенні).

ЕКЗОГЕННІ ТЕОРІЇ

Вивчають причини економічних коливань за межами економічної системи:

1. Екзогенна “теорія винаходів”. – В періоди, коли активізується винахідницька діяльність, економіка сягає свого під’йому. В періоди послаблення винахідництва (“a time of low inventiveness” [W. Barkley]) наступає депресія або спад. Ця теорія, напевне, більше відноситься до середньострокових та довгострокових коливань.

2. Екзогенна “теорія політичної та соціальної діяльності”. – політичні рішення, війни, політичні перевороти, революції, заходи (або їх відсутність) стосовно контролю народжуваності тощо.

3. Інші екзогенні причини економічних коливань – епідемії, техногенні катастрофи, стихійні лиха тощо.

ЕНДОГЕННІ ТЕОРІЇ

Вивчають причини, що виникають внутрі економічної системи та викликають економічні коливання:

1. Теорія скорочення видатків на споживання – якщо скорочуються видатки на споживання, то зменшуються обсяги виробництва, зростає безробіття тощо. І – навпаки.

2. Теорія скорочення інвестиційних видатків – якщо скорочуються обсяги інвестицій, то зменшуються обсяги виробництва, зростає безробіття тощо. І – навпаки.

3. Теорія кількості грошей в обігу – чим більше грошей в обігу, тим більш активно працює економіка. І – навпаки.

4. До інших причин ендогенного впливу на економічні цикли відносяться очікування (expectations).

10.Поняття і види безробіття

Безробіття - це складне соціально-економічне явище, при якому частина економічно активного населення не має роботи і заробітку.

Фрикційне безробіття – мінімальний рівень безробіття, який існує навіть в умовах так званої “повної зайнятості". Виникає через те, що люди переходять з одної роботи на іншу і, отже, тимчасово опиняються в стані безробітних. А також – через наявність сезонного безробіття

Структурне безробіття– явище більш довгострокове, на відміну від фрикційного безробіття. Виникає через зміни в попиті та в рівні технологій. Оскільки структурне безробіття виникає через зміну попиту на певні групи робочої сили, для усунення такого виду безробіття потребується перенавчання та перерозподіл трудових ресурсів.

Класичне безробіття– ситуація, за якої кількість людей, що можуть і бажають працювати за домінуючими рівнями зарплати, перевищує кількість наявних робочих місць. Тобто коли ставка реальної заробітної плати перевищує ту, за якою відбувається “очищення” ринку. Причина виникнення класичного безробіття – недосконалість ринку праці, тобто негнучкість заробітних плат і неможливість для підприємців найняти робочу силу за меншими розцінками.

Циклічне безробіття– виникає внаслідок недостатнього сукупного попиту в спадній стадії економічного циклу.