курсова

3.2 ВИРОБНИЧА БАЗА ГОСПОДАРСТВ, ЩО АНАЛІЗУЮТЬСЯ Розглянемо склад і структуру товарної продукції фермерських господарств в 2004 р., яка детально вказана в таблиці 3.3. Таблиця 3.3 – Структура товарної продукції фермерських господарств на 2004 р.

Продукція	ФГ1		ФГ2			ФГ3			ФГ4
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис. грн.		%	Тис. грн.		%
Озима пшениця	274,99	23,83	52,01	26,2	160,71		32,6	458,23		43,8
Ярий ячмінь	64,86	5,63	29,33	14,8	160,14		32,5	175,05		16,8
Овочі	814	70,54	117,47	59	171,9		34,9	412,14		39,4
Всього	1153,85	100	198,81	100	492,75		100	1045,42		100

  Проаналізуємо таблицю 3.3. Виручка від реалізації продукції рослинництва фермерських господарств суттєво відрізняється одна від одної, тобто виручка від реалізації ФГ1 складає 1153,85 тис.грн., з них 23,83% припадає на озиму пшеницю, 5,63% на ярий ячмінь та 70,54% на овочеві культури. У ФГ2 також переважає овочева продукція, тобто виручка від її реалізації склала 117,47 тис.грн., а це на 88,14 тис.грн., більше ніж виручка від ярого ячменю, а також на 65,46 тис.грн., більше ніж від озимої пшениці. ФГ3 також спеціалізується на виробництві овочів, виручка від реалізації склала 171,9 тис.грн., озимої пшениці 160,71 тис.грн., ярого ячменю – 160,14 тис.грн. Виручка від реалізації продукції загалом у ФГ4 склала 1045,42 тис.грн., на частку овочів приходиться 39,4%, озимої пшениці – 43,8%, ярого ячменю 16,8%. Трудові ресурси – це сукупність здатних до праці людей, що безпосередньо беруть участь у матеріальному виробництві та духовному житті суспільства. До них також віднесена і та частина населення, яка не бере участь, але може брати участь у виробництві продукції або наданні будь-яких послуг. Трудові ресурси доцільно класифікувати на потенціальні (тобто наявні) та фактичні (реально працюючі). Такий поділ трудових ресурсів має практичне значення щодо виявлення сезонно і постійно не використовуваних запасів праці. Склад та структура трудових ресурсів фермерських господарств розглянемо у таблиці 3.4. Таблиця 3.4 – Склад та структура трудових ресурсів фермерських господарств на 2004 р.

Категорія робітників	ФГ1			ФГ2			ФГ3			ФГ4
	Чол.	%	Чол.		%	Чол.		%	Чол.		%
Зайняті в діяльності фермерського господарства, всього	20	100	6		100	11		100	33		100
В тому числі Члени господарства	3	15	2		33,4	5		45,45	3		9,1
Наймані робітники	17	85	4		66,6	6		54,55	30		90,9
З них постійні	7	35	1		16,65	2		18,19	15		45,45
сезонні	10	50	3		49,95	4		36,36	15		45,45

 Розглянувши таблицю 3.4 – можна зробити такі висновки: Середня чисельність зайнятих робітників в першому фермерському господарстві – 20чол. Найбільшу кількість займають наймані робітники – 85%, 15% члени господарства. У ФГ2 зайняті в діяльності лише 6 чоловік, найманих робітників 4, членів господарства 2 чол. Найбільша кількість людей зайнятих в діяльності фермерського господарства – 33 чол., членів господарства 3 чол., а остання кількість – 30 чол. наймані робітники з них постійні – 15 чол., сезонні – 15 чол., приходиться на долю ФГ4. Фонди – сукупність усіх елементів матеріально-технічної бази сільського господарства в грошовому виразі. За своїм економічним значенням вони поділяються на виробничі (вартість машин, обладнання, транспортних засобів, виробничих будівель, робочої та продуктивної худоби, багаторічних насаджень та ін.) і невиробничі (вартість об’єктів житлового, побутового і комунального господарства, підприємств освіти і культури, охорони здоров’я, фізкультури, торгівлі, тощо) Розглянемо нижче таблицю 3.5 – склад та структура основних фондів фермерських господарств. Таблиця 3.5 – Склад та структура основних фондів фермерських господарств за 2004 рік.

Основні засоби	ФГ1			ФГ2			ФГ3			ФГ4
	Тис. грн.	%	Тис. грн.		%	Тис. грн.		%	Тис. грн.		%
Будівлі та споруди	106	67,5	25		69,4	41		69,5	133		70
Інструментні прилади та інвентар	7	4,5	2		5,6	3		5,1	8		4,2
Обладнання	23	14,6	5		13,9	9		15,3	29		15,3
Транспортні засоби	21	13,4	4		11,1	6		10,2	20		10,5
Разом	157	100	36		100	59		100	190		100

Розглянувши таблицю 3.5 можна зробити певні висновки. Найбільша вартість основних фондів у ФГ4 вона складає 190 тис.грн., з них на будівлі та споруди – 70%, інструментальні прилади та інвентар – 4,2%, на обладнання – 15,3%, транспортні засоби – 10,5%. Таблиця 3.6 – Показники інтенсифікації виробництва продукції в селянських фермерських господарствах

Показники	ФГ1	ФГ2	ФГ3	ФГ4
Приходиться на 100 га с/г угідь, тис.грн.: - валової продукції в співставних цінах	699,18	483,74	133,9	526,26
- валової продукції по собівартості	223,6	105,27	56,6	199,68
- товарної продукції	3373,20	2275,82	1252,96	3424,49
- прибутку(збитку)	39,67	0,61	4,30	19,46

В таблиці 3.6 чітко видно, що найкраще функціонує ФГ1 їх прибуток складає 39,67 тис. грн., на 100 га сільськогосподарських угідь, валової продукції в спів ставних цінах 699,18 тис. грн., валової продукції по собівартості 223,6 тис. грн. це порівняно з ФГ3 непоганий результат. Таблиця 3.7 – Показники економічної діяльності фермерських господарств за 2004 рік

Показники	ФГ1	ФГ2	ФГ3	ФГ4
Отримано на одного робітника, тис грн.
- валової продукції в спів ставних цінах	223,1	540,2	89,72	117,53
- товарної продукції	1176,2	2541,33	839,49	764,80
- прибутку	12,66	0,69	2,88	4,35
Отримано на 1 грн. витрат на виробництво, грн.
- валової продукції в спів ставних цінах	3,13	4,60	2,37	2,64
- товарної продукції	15,09	21,62	22,14	17,15
- прибутку	0,18	0,01	0,08	0,10

Розглянувши таблицю 3.7 бачимо, найбільше валової продукції в співставних цінах отримано на одного робітника – 540,2 тис. грн. , товарної продукції – 2541,33 тис. грн. у ФГ2, а найбільший прибуток на одного робітника 12,66 тис. грн. у ФГ1. Як видно в ФГ1 було отримано на 1 грн. витрат на виробництво 0,18 грн. прибутку, 15,09 грн. товарної продукції, а також 3,13 грн. валової продукції в спів ставних цінах. 3.3 АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Овочевий постачальницько-збутовий кооператив – має мету збільшити прибутки своїх членів від виробництва овочів, а також зміцнити їх позицію на ринку. Овочевий кооператив – це не тільки засіб для подолання труднощів, з якими зустрічаються товаровиробники; кооператив – це також засіб зміцнення позицій товаровиробника на ринку та формування нової організації овочевого сектора, яка дозволить товаровиробники повністю отримувати результати своєї праці. Овочеві кооперативи досягнуть своєї мети за умов, якщо вони використовуватимуть внутрішні механізми та стратегії розвитку: -    Участь членів в економічній діяльності кооперативу.  Чим більше зобов’язання членів тим ефективніша робота кооперативу та вагоміші переваги, які члени отримують від своєї участі в діяльності кооперативу; -    Професіоналізм.  Поступовий розвиток діяльності кооперативу на ринку дозволить набути досвіду і бути здатним на наступному етапі мати професійну команду, яка працюватиме під суворим контролем; -    Матеріальна база.  На початку своєї діяльності кооператив буде працювати з тими засобами, які він може собі дозволити – можливо, орендовані приміщення. Поступово члени поліпшать своє фінансове становище завдяки отриманим послугам. -    Зростання кооперативу.  Поступова реалізація кооперативних принципів, розвиток професіоналізму в овочевому бізнесі, зміцнення матеріальної бази та збільшення розміру кооперативу – основні фактори успішного розвитку кооперації в овочевому секторі. Таблиця 3.8 – Динаміка структури посівних площ сільськогосподарських культур фермерських господарств

Продукція	ФГ1		ФГ2		ФГ3			ФГ4
	га	%	га	%	га	%	га		%
Озима  пшениця	250	37,3	50	40	100	37	410		58,6
Ярий Ячмінь	50	7,5	25	20	100	37	190		27,1
Овочі	370	55,2	50	40	70	26	100		14,3
Всього	670	100	125	100	270	100	700		100

Аналізуючи таблицю 3.8 бачимо, що найбільша посівна площа у ФГ4 вона складає 700 га . Площа посіву овочей – 100га, найбільшу площу посіву має озима пшениця 410 га, під ярий ячмінь приходиться 190га. Найголовніше завдання розвитку зернового господарства є неухильне, стабільне підвищення урожайності. При цьому досягається збільшення виробництва продукції та підвищення її ефективності. Успішний розвиток овочевого виробництва й високоефективне функціонування інших галузей. Таблиця 3.9 – Динаміка урожайності культур фермерських господарств району

Продукція	ФГ1 ц/га	ФГ2 ц/га	ФГ3 ц/га	ФГ4 ц/га
Озима пшениця	25,8	35,5	38,1	27,7
Ярий ячмінь	31,1	34,4	40,2	25,5
Овочі	55,0	60,3	47,8	95,4

Аналіз даних свідчить: найбільша урожайність овочів в ФГ4 – 95,4ц/га. Також можна помітити, що урожайність озимої пшениці та ярого ячменю відповідно 38,1 ц/га та 40,2 ц/га більша у ФГ3. Таблиця 3.10 – Динаміка виробництва продукції в фермерських господарствах за 2004 рік у ц

Продукція	ФГ1	ФГ2	ФГ3	ФГ4
Озима пшениця	6450	1775	3810	11357
Ярий ячмінь	1555	860	4020	4045
Овочі	20350	3015	3346	9540

 Дані таблиці свідчать, що виробництво продукції овочів найбільша в ФГ1 – 20350 ц , але виробництво зернових зокрема озимої пшениці та ярого ячменю відповідно 11357 ц, 4045 ц більше у ФГ4. За рахунок цього більша вартість виробленої продукції, це можна помітити, розглянувши наступну таблицю 3.11. Таблиця 3.11 – Динаміка вартості виробленої продукції в спів ставних цінах по фермерським господарствам

Продукція	ФГ1	ФГ2	ФГ3	ФГ4
Озима пшениця	279,54	76,93	165,13	492,21
Ярий ячмінь	58,34	32,27	150,83	151,77
Овочі	4162,19	616,66	684,36	1951,22

Як видно з таблиці 3.11 найбільша вартість овочевої продукції у ФГ1 – 4162,19 тис. грн. Вартість озимої пшениці – 492,21 тис. грн., ярого ячменю – 181,78 тис. грн. найбільша у ФГ4. Далі розглянемо товарність продукції. Таблиця 3.12 – Динаміка товарності продукції фермерських господарств

Продукція	Валова продукція, ц	Товарна продукція, ц	Товарність, %
ФГ1
Озима пшениця	6450	5488,95	85,1
Ярий ячмінь	1555	1242,45	79,9
Овочі	20350	20350	100
ФГ2
Озима пшениця	1775	1143,1	64,4
Ярий ячмінь	860	583,08	67,8
Овочі	3015	3011,99	99,9
ФГ3
Озима пшениця	3810	3619,5	95
Ярий ячмінь	4020	3794,88	94,4
Овочі	3346	3305,85	98,8
ФГ4
Озима пшениця	11357	8597,25	75,7
Ярий ячмінь	4045	2977,12	73,6
Овочі	9540	9282,42	97,3

Аналізуючи таблицю 3.12 бачимо, що найбільша кількість товарної продукції овочів в ФГ1, вона складає 20350 ц. Найбільша кількість товарної продукції озимої пшениці у ФГ4 – 8597,25 ц., ярого ячменю у ФГ3 – 3794,88ц. Таблиця 3.13 – Динаміка цін на рослинницьку продукцію фермерських господарств на 2004 рік у грн./ц

Продукція	ФГ1	ФГ2	ФГ3	ФГ4
Озима пшениця	50,1	45,5	44,4	53,3
Ярий ячмінь	52,2	50,3	42,2	58,8
Овочі	40,0	39,0	52,0	44,4

За даними таблиці 3.13 можна зробити такі висновки: найбільша ціна на озиму пшеницю і яровий ячмінь відповідно 53,3 і 58,8 грн./ц у ФГ4, а найбільша ціна на овочі – 52 грн./ц – у ФГ3. В економічному розумінні собівартість – грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг). Собівартість – один із найважливіших показників господарської діяльності аграрних підприємств, оскільки показує, у що саме обходиться господарству виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідно воно є в конкретних природно – економічних умовах господарювання. Таблиця 3.14 – Динаміка повної собівартості продукції фермерів за 2004 рік у грн./ц

Продукція	ФГ1	ФГ2	ФГ3	ФГ4
Озима пшениця	48,1	34,4	37,7	50,1
Ярий ячмінь	43,3	38,8	39,9	49,9
Овочі	31,1	38,4	37,2	36,8

Аналізуючи таблицю 3.14 бачимо, що у ФГ2 найнижча собівартість озимої пшениці – 34,4 грн./ц, ярового ячменю – 38,8 грн./ц. Але у ФГ1 найнижча собівартість овочів – 31,1 грн./ц, а найвища у ФГ2 – 38,4. Прибуток – це додаткова вартість, що створюється в процесі виробництва, або іншими словами це вартість, створена в процесі підприємницької діяльності понад вартості виробничо – споживчих ресурсів і робочої сили. Рентабельність – поняття, що характеризує економічну ефективність виробництва, за якою підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції (робіт та послуг) повністю відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток як головне джерело розширеного відтворення. Як видно з таблиці 3.15 найвищий прибуток, отриманий від реалізації озимої пшениці 27,51 тис.грн. у ФГ4, також в цьому фермерському господарстві отримано найвищий прибуток – 31,76 тис.грн. від реалізації ярого ячменю. Проте у ФГ1 отримано від виробництва овочів найбільший прибуток вартістю 246,57 тис.грн. Таблиця 3.15 – Динаміка прибутку та рівня рентабельності виробництва окремих видів продукції фермерських господарств за 2004 рік

Продукція	Прибуток, тис.грн.	Рівень рентабельності, %
ФГ1
Озима пшениця	9,7	20,2
Ярий ячмінь	9,5	21,4
Овочі	246,57	482,5
ФГ2
Озима пшениця	11,26	32,73
Ярий ячмінь	11,96	33,4
Овочі	-19,11	-
ФГ3
Озима пшениця	-8,82	-
Ярий ячмінь	6,55	16,4
Овочі	31,05	65,8
ФГ4
Озима пшениця	27,51	54,9
Ярий ячмінь	31,76	63,3
Овочі	71,13	188,2

4. ОРГАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ 4.1 ОБГРУНТУВАННЯ СПІЛЬНИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ Враховуючи важливість виробництва овочевих культур, труднощі, з якими зустрічаються виробники, а також переваги які вони можуть отримати від діяльності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, зрозумілі по чому кількість з них створюють овочеві кооперативи або мають намір їх створити. Завдяки можливості спільно постачати овочі, члени постачають їх після очищування та доробки за цінами, що в чотири рази перевищували ті, що були зразу після збирання урожаю. Будь-який овочевий кооператив має мету збільшити прибутки своїх членів від виробництва овочів, а також зміцнити їх позицію на ринку. Якщо кооператив має на меті збувати овочі, йому потрібна відповідна матеріальна база для складування. Підготовку до збуту продукції потрібно проводити вчасно, а найголовніше дуже ретельно. Треба взяти до уваги наступне: -    очікувані результати : потужність, зазначена в паспортних даних та очікувана якість продукції; -    наявна якість інфраструктури (вимоги щодо електроенергії); -    ціна, термін оплати або можливість кредиту, витрати на встановлення потужностей; -    поточні витрати: електроенергія, матеріально-технічне забезпечення, необхідна робоча сила; -    можливість майбутнього розширення діяльності: кооператив завжди має тенденцію росту, і тому при виборі обладнання та приміщень важливо оцінити можливості для подальшого нарощування діяльності. 4.2 ВИРОБНИЧА БАЗА КООПЕРАТИВУ ТА ФОРМУВАННЯ ЙОГО ФОНДІВ Матеріально-технічне забезпечення – ще одна проблема виробників овочів. Той факт, що збутовий овочевий кооператив займатиметься постачанням матеріально-технічних ресурсів, є дуже логічним. Між цими двома видами діяльності існує тісний зв’язок: -    сільськогосподарські товаровиробники звикли купувати матеріально-технічні ресурси під урожай; -    ринок, на якому здійснюються ці два види діяльності, є майже одним і тим же. Вони потребують однакових комерційних навичок. -    матеріальна база необхідна для видів діяльності. Кооператив може взяти склад для пального разом зі складським приміщенням; -    для перевезень овочів, добрив чи насіння можна використовувати один і той же транспорт. Таблиця 4.1 – Матеріально-технічна база сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу