- •1.Український лінгвоцид
- •2.Значення Валуєвського циркуляру
- •3.Значення Емського указу
- •4.Значення з «Про мови»
- •5.В конспекті
- •6.Інформаційні бар’єри
- •7.Поняття мовної норми
- •8.Загальнонародна та літературна мова
- •12.Спеціальні функції документа
- •13.Основні етапи становлення української мови як державної
- •14.Загальні функції документа
- •19.Класифікація управлінських документів
- •20. При оформлянні організаційно-розпорядчих документів використовується такий склад реквізитів:
- •21.У конспекті
- •23.У конспекті
4.Значення з «Про мови»
Зако́н «Про мо́ви в Украї́нській РСР», прийнятий 28 жовтня 1989. Згідно зі Статтею 2. Державною мовою Української РСР встановлювалася українська мова. Прийняття Закону «Про мову в Українській РСР» є фактом утвердження демократичних досягнень на території колишнього СРСР. Водночас закріплювалося вагоме значення російської мови в Україні. Зокрема, службові особи зобов'язані володіти як українською, так і російською мовами, акти найвищих органів мають публікуватися обома мовами, вивчення в усіх загальноосвітніх школах української і російської мов є обов'язковим. Останній пункт всупереч Закону послідовно не виконується в незалежній Україні, коли вивчення лише української мови є обов'язковим, а російської — добровільним.
5.В конспекті
6.Інформаційні бар’єри
Інформаційні бар'єри - це сукупність об'єктивних і суб'єктивних факторів, які заважають розповсюдженню, використанню та сприйняттю наукової інформації суб'єктом та становлять загрозу для вільного циркуляції інформації.
Згідно за Лассуелом інформаційні бар’єри бувають декількох видів:
- географічними, що означають просторове роз’єднання джерела і споживача інформації;
- історичними, що означають віддаленість подій в часі, що утруднює достовірність інформації про ці події;
- кваліфікаційними, що пов’язані з підготовкою споживача інформації;
- відомчими (кожне відомство має власну систему отримання і збереження інформації);
- режимними, що створюються спеціально з метою попередження від впливу інформації;
- мовними, що пов’язані з відмінністю мов споживача і джерела інформації;
- термінологічними, що зумовлені різним розумінням одних і тих самих термінів;
- економічними, котрі зумовлені тим, що виробник інформації не має засобів для забезпечення споживачів цією інформацією, або ж споживачі інформації не мають можливості отримати необхідну їм інформацію (наприклад неможливість купувати дорогі газети задля отримання якісної інформації);
- психологічними, що зумовлені суб’єктивним ставленням людей до інформації.
7.Поняття мовної норми
Мо́вна но́рма — сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі спілкування. Головні ознаки мовної норми — унормованість, обов'язкова правильність, точність, логічність, чистота і ясність, доступність і доцільність.
Усне мовлення - це така форма реалізації мови, яка виражається за допомогою звуків, являє собою процес говоріння і є первинною формою існування мови.
8.Загальнонародна та літературна мова
Загальнонародна мова-це мова,що охоплює діалекти, просторіччя, фольклорні елементи , жаргонізми тощо;тобто це мова,яку використовує народ у спілкуванні. А літературна мова-це обробленна загальнонародна мова,яка є повним протиставленням загальнонародній мові і яка насичена художніми засобами.
9.В конспекті
10.В конспекті
12.Спеціальні функції документа
Оскільки документ виступає як поліфункціональний об'єкт, він виконує низку взаємопов'язаних соціальних функцій. Умовно їх поділяють на три групи: головні, загальні, спеціальні. Спеціальні функції притаманні не всім, а окремим видам і типам документів, де вони проявляються у відповідності до соціальних потреб суспільства. До спеціальних функцій, у свою чергу, можуть відноситись: управлінська (регулятивна), історичного джерела, пізнавальна (когнітивна), обліку, правова, гедонічна.