Климова віч-на-віч

Климова К.Я. Віч-на-віч з мовою. Сторінка 103

хитається чиєсь опудало.

Завіса.

Література

1 Винниченко В. Вибрані п’єси / Упоряд. М.Жулинський, В.Бурбела.– К.: Мистецтво, 1991.

2.Капська А. Виразне читання. Практичні і лабораторні заняття: Навч. посібник.– К.: Вища школа, 1990.

3.Капська А. Виразне читання: Навч. посібник для студентів філологічних факультетів педінститутів.-К.: Вища школа,1986.

4.Куліш М. Твори: В 2 т.– К.: Дніпро, 1990.– Т. 2.

5.Леся Українка. Твори у 2-х томах.– Т. 2.– К.: Наукова думка, 1987.

6.У чеканні театру. Антологія молодої драматургії /Упоряд. та післямова Н. Мірошниченко; Переднє слово Я.Стельмаха; Передм. Ю.Сидоренка.– К.: Смолоскип, 1998.-360 с.

Климова К.Я. Віч-на-віч з мовою. Сторінка 104

16. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО КУРСУ

Мета: Систематизувати теоретичні знання, одержані студентами протягом вивчення курсу ОКТМ, виявити результативність запропонованої методики проведення занять, оцінити рівень продуктивної діяльності майбутніх учителів початкових класів у процесі формування їхньої мовленнєвої культури.

Обґрунтування. Узагальнююче заняття доцільно провести у формі системи контрольних завдань, яка має таку структуру: письмова відповідь на теоретичне питання до курсу, твір-мініатюра (роздум, опис або розповідь) і усна художня розповідь (за опорними словами). Викладач оцінює кожне завдання і записує результати до таблиці:

Таблиця 1. Контрольні завдання до курсу ОКТМ (узагальнення)

Теоретична частина

Теоретичною основою для виконання контрольних завдань студентами є джерела, використані на заняттях з курсу ОКТМ (див. літературу до кожної теми). Питання до першого завдання даються індивідуально (за білетами), тематика творів пропонується на вибір, вид художньої розповіді у третьому завданні обирається також самими студентами.

Практична частина

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ З КУРСУ ОКТМ

1.Предмет та завдання курсу ОКТМ. Місце курсу у системі навчальних дисциплін на факультеті підготовки вчителів початкових класів.

2.Поняття про літературну мову. Мова і мовлення, функції, форми існування.

3.Будова літературного мовлення (усна і писемна форми).

4.Місце риторики у світовій міфології.

5.Загальний огляд античної і слов’янської риторичної спадщини.

6.Проблема формування мовної особистості у концепції народної освіти.

7.Культура мовлення вчителя (мовний стиль та етикет, причини мовленнєвих помилок). К.Ушинський та В.Сухомлинський про словесну майстерність педагога.

8.Помилки діалектного характеру в мовленні майбутніх учителів початкових класів.

9.Стилі і жанри мовлення: основні ознаки, види творів, у яких реалізується стилі.

10.Зв’язок мовлення з немовними структурами: свідомістю, мисленням, адресатом, дійсністю, умовами спілкування.

11.Загальна характеристика комунікативних ознак культури мовлення.

12.Правильність мовлення як найважливіша комунікативна ознака. Поняття про норми літературної мови.

13.Чистота мовлення та основні її аспекти.

14.Словниковий склад української мови. Лексика української мови з погляду активного і пасивного вживання та походження.

15.Лексичне і фразеологічне багатство мовлення. Діалектна лексика– джерело поповнення словникового складу літературної мови. Лексичні особливості мовлення носіїв в умовах говірок Житомирщини.

16.Поняття про точність, стислість і доступність мовлення. Вимога до точності мовлення.

17.Логічність, доречність, впливовість як важливі комунікативні ознаки мовлення майбутнього вчителя.

18.Структура виразності мовлення і фактори, що впливають на її формування.

19.Мовленнєві авторитети у процесі формування культури мовлення носіїв в суспільстві.

20.Техніка мовлення як необхідна передумова словесної дії.

21.Умови правильного дихання оратора. Голос– основне знаряддя роботи вчителя. Природні і набуті властивості голосу.

22.Місце партитури у підготовці до виразного читання художнього тексту.

23.Орфоепічні норми літературної мови і дикція. Система роботи майбутнього вчителя над удосконаленням дикції.

24.Наголос, інтонація, паузи, темп мовлення як технічні показники виразного мовлення і виразного читання.

25.Етапи підготовки до публічного виступу. Вимоги до мовлення оратора.

26.Виражальні засоби художнього мовлення. Використання тропів як засобів виразності й образності. Особливі синтаксичні структури.

27.Засоби емоційно-образної виразності (бачення читця, його ставлення до прочитаного, розуміння підтексту твору, майстерність спілкування зі слухачами).

28.Особливості виразного читання прозових творів різних жанрів.

Климова К.Я. Віч-на-віч з мовою. Сторінка 105

29.Особливості виконання поетичних творів, різних за тематикою (громадянської, філософської, пейзажної, інтимної лірики, байок).

30.Особливості виразного читання драматичних творів.

ТЕМАТИКА ТВОРІВ-МІНІАТЮР

На добрій землі що посієш, то й вроде (Прислів’я). Природа одному мама, а другому мачуха (Прислів’я). Хата господинею красна (Прислів’я).

Роби надворі– буде й у коморі (Прислів’я).

На дерево дивись, як родить, а на людину– як робить (Прислів’я). Шануй сам себе– пошанують і люди тебе (Прислів’я).

Книга для розуму– теплий дощик для сходів (Прислів’я). Грамотний– видющий, на все тямущий (Прислів’я).

Те, що розпочато в гніві, закінчується в сором. (Л. Толстой). Людино, допоможи собі сама! (Л. Бетховен).

Від родоводу– до народу (В. Скуратівський).

Ой чи так красно в якій країні, як тут, на нашій рідній Волині? (Л. Українка). Рідна земля– це матінка рідна, що вміє потішити й приголубити нас (І. Огієнко).

В мого роду сто доріг, сто століть у мого роду (І. Драч).

Я так люблю здоровий сміх, веселий сміх, що гріє всіх! (П. Глазовий).

ОПОРНІ СЛОВА ДО ХУДОЖНЬОЇ РОЗПОВІДІ

∙Майстерність, запашний, запрошувати, збіжжя, змалювати.

∙Адреса, вітання, присяга, славний, сумлінно.

∙Реставрація, захищати, громадянин, собор, життя.

∙Педагог, толерантність, народний, менталітет, культура.

∙Пращури, генеалогія, українознавчий, аспект, вивчення.

∙Молодіжний, асоціація, міжнародний, комп’ютерний, мережа.

∙Миготіти, небосхил, мальовничий, рілля, джерельце.

∙Етикет, мовлення, шанобливість, коректний, колеги.