Розділ ііі. Особливості ціннісної свідомості читаючих та нечитаючих студентів

3.1. Вивчення особливостей ціннісної свідомості читаючих та нечитаючих студентів.

Основна мета нашого дослідження полягає у теоретичному та емпіричному вивченні особливостей ціннісної свідомості читаючих та нечитаючих студентів. У відповідності до мети та завдань дослідження ми використали методику моделювання ціннісної свідомості (О.Л. Музика).

Вибірку становили 10 студентів віком від 18 до 21 року.

Дослідження проводилося в декілька етапів:

1. Підготовчий етап – анкета та біографічна бесіда. Мета такої роботи полягала у актуалізації життєвого досвіду людини. Досліджувані заповнювали анкету (див. додаток 1), спрямовану на виявлення цінності читання в їхньому житті та виявлення критеріїв для розмежування досліджуваних на читаючих та нечитаючих (частота читання, кількість прочитаних книжок за останній рік). У ході біографічної бесіди досліджуваним пропонувалося подумати про роль читання у їхньому житті та важливі життєві події, що вплинуло на їх становлення як особистості. За результатами проведення біографічної бесіди

заповнювався бланк для біографічного аналізу подієво-референтних груп (див. додаток 2)

2. Заповнення репертуарної решітки (див. додаток 3), шляхом порівняння значимих людей між собою та досліджуваним, з метою актуалізації у свідомості досліджуваних значимих людей, які мають вплив на становлення їх особистості та цінностей, що з цими людьми пов’язані.

3. Заповнення оцінної сітки (див. додаток 4), шляхом оцінки за 10-бальною досліджуваними вираженості у себе та референтних осіб того чи іншого конструкта.

4. Використання факторного аналізу з метою узагальнення та систематизації отриманих даних.

5. Інтерпретація та порівняльний аналіз отриманих даних.

3.2. Порівняльний аналіз результатів дослідження особливостей ціннісної свідомості читаючих та нечитаючих студентів.

В результаті вивчення ціннісної свідомості читаючих та нечитаючих студентів ми отримали матриці для створення факторно-семантичної моделі ціннісної свідомості досліджуваних. За допомогою програми STATISTICA 6.0 ми здійснили факторизацію даних, обрахувавши інтеркореляції між конструктами та визначивши фактори та факторні навантаження. Результати факторного аналізу читаючих та нечитаючих студентів (оцінна сітка, матриця інтеркореляцій, факторні навантаження та власне факторно-семантична модель ціннісної свідомості) представлені в додатку 5.

Аналіз факторних навантажень показує, що виділилося 3 фактора у всіх досліджуваних, що входять у групу читаючих студентів, і у 4 з 5 нечитаючих, у одного не читаючого виділилося 2 фактори. Основу ціннісної свідомості у всіх досліджуваних складає один двополюсний фактор, який у середньому охоплює 42,5% . Разом фактори описують в середньому 72% дисперсії у читаючих та 78% у нечитаючих, що свідчить про те, що факторизація неповна, і що існують ще й інші фактори, менш значимі, але теж достатньо важливі.

Аналіз факторно-семантичних моделей моделі ціннісної свідомості досліджуваних показав, що суб’єктні цінності (з точки зору математичної інтерпретації – ціннісні конструкти, які корелюють на рівні 0,25 і більше з фактором моральнісних і з фактором діяльнісних цінностей) виділені не були як у читаючих, так у нечитаючих студентів..

Проаналізувавши факторно-семантичні моделі ціннісної свідомості, можна сказати, що у досліджуваних спостерігається конфліктність ціннісної свідомості, оскільки більшості досліджуваних притаманна біполярність як першого, так і другого факторів. Це означає, що до системи значимих цінностей входять конструкти з оберненою кореляцією.

Також аналіз факторно-семантичних моделей ціннісної свідомості досліджуваних показує наявність кризових явищ, які можна віднести до діяльнісної кризи. Її ознаками є низький рівень оцінки конструктів, які представляють сферу діяльнісних цінностей. У цьому випадку для самореалізації людині бракує інструментальних засобів.

Звертаючись до змістової характеристики цінностей, наведемо приклади ціннісних конструктів, що демонструють моральнісні та діяльнісні цінності, виділені досліджуваними.

У ціннісній свідомості читаючих студентів були виділені наступні протиставлення цінностей: «інтерес» – «незацікавленість»; «любов – байдужість», «довіра» - «здоровий глузд»; «щедрість – відстороненість»; «азартність» - «невпевненість», «не ідеальність» - «чесність», «щирість», «бездоганність». В одному полюсі знаходяться такі ціннісні конструкти як: «цілеспрямованість», «нахабність», «запальність»; «філософське мислення», «музичність»; «інтерес» та «самостійність»; «відкритість» та «довіра»; «заботливость», «любов к окружающим», «трудолюбие».

Ціннісна свідомість нечитаючих студентів характеризується наступними протиставленнями: «заздрість» - «душевна чистота»; «впертість – дружба», «розрахунок – доброта», «хитрість» - «дружелюбність»; «корисність» – «щастя», «доброта» - «зло». В одному полюсі представлені наступні конструкти: «страх нового», «залежність» та «недовіра»; «інтерес» та «прагнення»; «взаєморозуміння», «почуття» та «радість»; «різкий характер» та «впевненість»; «схожість поглядів на життя» та «доброзичливість»; «рішучість» та «сміливість».

Як ми бачимо у ціннісній свідомості як читаючих, так і нечитаних студентів представлено більше моральнісних, ніж діяльнісних цінностей.

До особливостей читаючих студентів можна віднести те, що читання має важливе значення у їх становленні як особистостей, що було виявлено на біографічно-рефлексивному етапі дослідження. Також підтвердження цього є віднесення героїв казок до референтних осіб, що вплинули на становлення особистості в дитинстві (досліджуваний 1) та формування ціннісних конструктів у свідомості, пов’язаних з ними. Також цікавим та пов’язаним з читанням є виділення досліджуваним 2 такого ціннісного конструкта як філософське мислення.

Загалом, можна зробити висновок, що наша гіпотеза не підтвердилась, оскільки ціннісна свідомість читаючих та нечитаючих студентів характеризується несформованістю суб’єктних цінностей, конфліктністю ціннісної свідомості та перевага моральнісних цінностей над діяльнісними.