
- •Тема 1: Загальна характеристика грибів. І
- •Тема 2: Група відділів псевдогрибів. Відділ Оомікотові гриби – Oomycota і
- •Тема 3: Підцарство Справжні гриби. Відділ Хітридіомікотові гриби.
- •Тема 4: Відділ Зигомікотові гриби – Zygomycota
- •Тема 5: Відділ Аскомікотові гриби – Ascomycota
- •Клас Сахароміцети - Saccharomycetes
- •Клас Тафриноміцети - Тарhrinomycetes
- •VII Клас Сордаріоміцети або Аскоміцети - Sordariomycetes (Аscomycetes)
- •Тема 6: Відділ Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
- •Клас Базидіоміцети – Basidiomycetes.
- •VI Афілофороїдні гіменоміцети
- •VII Агарикоїдні гіменоміцети
- •VIII Гастероміцети.
- •IX. Клас Устоміцети або сажкові гриби – Ustomycetes
- •X Клас Теліоміцети – Teliomycetes
- •Тема 7: Ліхенізовані гриби або Лишайники (Lichenophyta) і
- •Іі Мікобіонт (гриб) як компонент лишайника
- •VI. Основні таксони ліхенізованих грибів та їх місце у системі
VII Агарикоїдні гіменоміцети
Гіменій у гіменоміцетів звичайно або з самого початку лежить відкрито, але в багатьох агарикових грибів він спочатку прикритий сплетінням гіфів – покривалом. Але на момент дозрівання базидіоспор гіменій завжди відкритий. При цьому покривало розривається, залишаючи гриби на шапці та ніжці.
Розрізняють два типи покривал:
Загальне, що одягає все плодове тіло разом з ніжкою і шапинкою. Після розриву покривала, воно залишається у вигляді чашовидної піхви в основі ніжки та лусочок на шапинці. Це добре видно у червоного мухомора. Крім загального, у червоного мухомора є і часткове покривало, яке з”єднує у молодого плодового тіла краї шапинки з ніжкою і прикриває тільки гіменофор з гіменієм. При дозріванні краї шапинки розгортаються, часткове покривало розривається і залишається лише у вигляді кільця на ніжці і у деяких видів, як бахрома по краю шапинки. У деяких грибів кільце на ніжці швидко зникає, у інших, н-д, у шампіньонів, зберігається. До речі, у деяких грибів є тільки часткове покривало ( у тих же шампіньонів), у інших може бути тільке загальне.
Порядок Болетальні - Воletales
Плодові тіла гімнокарпні, однорічні, загниваючі. Гіменофор трубчастий або пластинчастий. Утворюють ектотрофну мікоризу. Включає три основні родини.
Більшість видів порядку є їстівними.
Родина болетові - Воletaceae. Об'єднує представників з трубчастим гіменофором.
Рід болет - Boletus. Має плодові тіла з м'ясистими шапинками та товстими ніжками. Всі представники цього роду належать до їстівних грибів.
Білий гриб або боровик–Boletus edulis(мал. 9А) – є одним з найвідоміших та найпопулярніших їстівних грибів.
Боровик зернистоногий або синяк–Boletus erythropus(мал. 9Б). У сирому стані гриб отруйний, проте після термічної обробки його вживають у їжу.
Сатанинський гриб–Boletus satanas (мал.9В) - вельми схожий із синяком. У сирому вигляді плодові тіла містять токсини локальної збуджуючої дії, які, проте, повністю руйнуються при відварюванні.
Польський гриб – Boletus badius.
Порядок Агарикальні – Agaricales
Плодові тіла гімнокарпні або геміангіокарпні, однорічні, загниваючі; гіменофор пластинчастий.
Загальне покривало в агарикальних може бути відсутнім або наявним.
Часткове покривало, коли воно наявне, складається з більш-менш щільної плектенхіми, і його залишки, як правило, зберігаються у вигляді кільця на ніжці.
Система порядку розглядається на прикладі 10 родин, до яких входить переважна більшість їстівних та отруйних агарикальних грибів.
VIII Гастероміцети.
Гастероміцети характеризуються тим, що їх плодові тіла повністю замкнені до повного дозрівання базидіоспор (ангіокарпні плодові тіла). Базидіоспори не тільки формуються всередині плодового тіла на одноклітинних базидіях, але й відділяються від останніх також під прикриттям оболонки. Вивільнення базидіоспор відбувається в результаті розриву або загального руйнування оболонки плодового тіла. Гастероміцети в основному грунтові сапрофіти: гриби родів лікопердон /Lycoperdon, окремі види/, порховка /Bovista/, головач або кальвація /Calvatia/. Деякі з гастероміцетів – мікоризоутворювачі, н-д: склеродерма /Scleroderma/, інші – сапрофіти на рослинних рештках: гніздівка, дощовик грушовидний /Lycoperdon pyriforme/. Форма, розміри, забарвлення плодових тіл досить різноманітні. Деякі (в основному, представники порядку фалюсових) мають неприємний запах падалі, який приваблює комах, які сприяють поширенню базидіоспор.
Плодові тіла гастероміцетів можуть бути підземні (більш примітивні за будовою), напівпідземні та наземні.
Наземні бувають сидячі, з псевдоніжкою (як у головача) або із справжньою ніжкою. У деяких видів утворюється особливий плодоносець, часто у вигляді ніжки, як правило губчастої структури (рецептакул) (рід фаллюс)
Оболонка плодового тіла – перидій, розвинутий добре і буває одно-, дво- і багатошаровий. При цьому розрізнюють зовнішній шар - екзоперидій та внутрішній шар – ендоперидій. Можуть мати різну будову, вигляд поверхні, консистенцію.
Розривається оболонка плодового тіла різними способами.
Внутрішня частина плодового тіла називається глеба (гльоба). В ній утворюються порожнини (камери) різної форми. Поверхня камер вистелена гіменієм, що містить базидії, на яких формуються базидіоспори на довгих стеригмах. У деяких видів базидії не утворюють гіменію, а розміщені в камері невпорядковано. Камери відділені одна від одної безплідними ділянками глеби – трамами.
Порядок Дощовикові або Лікопердальні – Lycoperdales
Порядок Веселкові або Фаляльні - Phallales
Плодові тіла ангіокарпні, зі складною диференціацією; ендоперидій ослизнюється, екзоперидій розривається, базидіоспори не відстрілюються, поширюються комахами. Ґрунтові сапротрофи та мікоризні гриби.
Рід веселка або фалус –Phallus. Плодові тіла великі, складаються із дзвониковидної глеби, яку у зрілому стані над поверхнею ґрунту підносить губчаста стерильна ніжка – рецептакул. У лісах часто можна знайти гриб веселку звичайну, який привертає увагу різким, неприємним запахом гнилого м'яса.