30. Поняття про відчуття

Відчуття є первинною формою психічного зв'язку організму з середовищем, основним джерелом наших знань про світ і власне тіло. Вони складають головні канали, якими інформація про явища зовнішнього світу і про стан організму доходить до мозку, даючи змогу людині орієнтуватися в навколишньому середовищі і в своєму тілі. Якби таких каналів не було і через органи чуття не надходила інформація до мозку, свідоме життя було б неможливим.

Відчуття - це відображення в мозку людини окремих властивостей, якостей предметів і явищ об'єктивної дійсності внаслідок їх безпосереднього впливу на органи чуття.

31. Класифікація та види відчуттів.

Класифікація відчуттів

У залежності від розташування рецепторів усі відчуття поділяються на три групи. 1) До першої групи відносяться відчуття, пов'язані з рецепторами, що знаходяться на поверхні тіла, - зорові, слухові, нюхові, смакові і шкірні. Це екстерорецептивні відчуття. 2) До другої групи належать інтерорецептивні відчуття. Вони пов'язані з рецепторами, що знаходяться у внутрішніх органах (органічні відчуття). 3) До третьої групи належать кинестезичні (рухові) і статичні відчуття, рецептори яких знаходяться в м'язах, зв'язках і вестибулярний апарат. Це - проприорецептивні відчуття (від лат. Proprius - власний), відчуття власних рухів і "просторового положення тіла. Залежно від різновиду аналізатора розрізняються наступні види відчуттів: зорові, слухові, шкірні, нюхові, смакові, кінестезичні, статичні, вібраційні, органічні і болючі. Відчуття поділяються також на дистанційні (відображення властивостей віддалених об'єктів) та контактні.

Види відчуттів:1) Екстрацептивні,які відображають властивості предметів і явищ зовнішнього середовища та мають рецептори на поверхні тіла (зорові, слухові, дотикові, нюхові, смакові).2) Інтроцептивні,які мають рецептори, розташовані у внутрішніх органах і тканинах тіла та відображають стан внутрішніх органів (органічні - спраги, голоду тощо).3) Кінестатичні й статичні,які дають інформацію про рух і поло¬ження нашого тіла.4) Проміжні й самостійні- температурні, вібраційні, рівноваги, прискорення, больові відчуття.

32. Поняття про сприймання, їх характерні особливості.

Сприймання - це відображення у свідомості людини предметів і явищ у сукупності їхніх якостей і частин, що діють у певний момент на органи чуття.

Особливості сприймання

Предметність сприймання виявляється в тому, що будь-який предмет або явище відображається не як механічна сума якостей і властивостей, а як об'єкт, який має свій зміст, природу, призначення.

Цілісність сприймання полягає в тому, що образи відображених предметів та явищ постають у свідомості в єдності багатьох якостей і властивостей. Навіть якщо предмет не поданий для сприймання повністю, його образ "добудовується" до завершеної форми на основі сприйнятих елементів. Наприклад, в слові сприймання.

Константність - це відносна постійність величини, форми, кольору предметів та явищ, що сприймаються при зміні відстані, ракурсу, освітленості.

Вибірковість сприймання полягає у виділенні одних об'єктів як основних порівняно з іншими. У сприйманні людини в даний момент завжди щось є основним, а щось – другорядним.

Аперцепція - це залежність змісту і спрямованості сприймання від досвіду людини, її інтересів, ставлення до життя, установок, багатства знань. Сприймання різних людей є відмінним. Часто людина сприймає не те, що є наспраді, а те, що є бажаним для неї.

Осмисленість сприймання полягає в тому, що відображені предмети та явища людина відразу ж називає, використовуючи другу сигнальну систему.

Узагальненість сприймання - це відображення