36. Відтворення і його види.
Відтворення - процес активізації в мозку інформації, яка була попередньо запам'ятована та збережена.
Види відтворення:
Врізнавання. Впізнавання є відтворенням, що виникає при повторному сприйманні об’єктів.
Згадування. Особливість згадування полягає в тому, що воно відбувається без повторного сприймання того, що відтворюється.
Пригадування.Потреба у пригадуванні виникає тоді, коли в потрібний момент не вдається пригадати те, що необхідно.
Спогади — це локалізовані в часі та просторі відтворення образів минулого.
37. Забування і збереження. Боротьба із забуванням.
Збереження - це утримання в корі головного мозку інформації, яку людина попередньо запам'ятала
Забування - це процес втрати або погіршення точності чи обсягу матеріалу, що був запам'ятований
Боротьба із забуванням:
Основний засіб проти забування — повторення. «Повторення — мати навчання», — говорить прислів'я. Чим раніше починають повторювати матеріал, тим легше він повністю відтворюється і тим менше потрібно для цього повторень.
Застосування засвоєних знань на практиці. Учень, що багато разів застосовує у вправах і диктантах вивчені правила правопису, не забуває їх.
найкраще відкладається в пам’яті емоційно забарвлена інформація.
запам’ятовування і добування інформації з пам’яті полегшиться з використанням техніки асоціацій.
тренуйте пам’ять
38. Індивідуальні особливості в процесах пам’яті. Типи пам’яті.
Індивідуальні особливості пам'яті:
• швидкість запам'ятовування визначається кількістю повторень (або часом), що потрібні людині для запам'ятовування нового матеріалу;
• точність запам'ятовування визначають відповідністю відтвореного тому, що запам'ятовували, та кількістю допущених помилок;
• міцність запам'ятовування виявляється в тривалості збереження завченого матеріалу (або в повільності його забування);
• готовність до відтворення виявляється в тому, як швидко та легко в потрібний момент людина може пригадати необхідні їй відомості.
Типи пам'яті:генетичну і прижиттєву. Генетична пам'ять (її вивчає не психологія) містить інформацію, що визначає анатомічну та фізіологічну будову організму в процесі розвитку, а також інстинкти.
В прижиттєвій пам'яті зберігається інформація, яка отримана людиною протягом її життя.
39. Поняття про мислення.
Мислення - це процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів та явищ об'єктивної дійсності в їх істотних зв'язках і відношеннях.
Матеріальною основою мислення ємова, яка є знаряддям і способом існування думки. Цим людське мислення якісно відрізняється від тваринного.
Значення мисленняв житті людини полягає в тому, що воно дає можливість наукового пізнання світу, передбачення і прогнозування розвитку подій, практичного оволодіння закономірностями об'єктивної дійсності.
40. Процес розуміння. Розумові дії та мислитель ні операції.
Розуміння - це складна аналітико-синтетична діяльність мозку, спрямована на розкриття внутрішньої сутності предметів, процесів і явищ, на усвідомлення зв'язків, стосунків, залежностей, які в ній відображаються.
Розумові дії - це дії з об'єктами, відображеними в образах, уявленнях і поняттях про них
Ці дії відбуваються подумки за допомогою мовлення. Перш ніж діяти з предметами, людина це робить подумки, не вступаючи в контакт з цими предметами.
Мислительні операції:
Аналіз - уявне розчленування об'єктів свідомості, виокремлення в них частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей
Синтез - це уявне поєднання окремих частин, аспектів, ознак об'єктів у єдине ціле
Порівняння-розумова операція, за допомогою якої пізнаються схожі та відмінні ознаки і властивості предметів
Абстрагування - тобто уявне відокремлення одних ознак і властивостей предметів від інших і від самих предметів, яким вони властиві
Узагальнення - це продовження і поглиблення синтезуючої діяльності мозку за допомогою слова
Конкретизація - це перехід від загального до одиничного, яке відповідає цьому загальному