Векслер ПОЗ ДЕК

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇПСИХОЛОГІЇ

Професійно-орієнтоване завдання

Виконала: Грабовська Наталія Іванівна

Житомир 2014

Звіт за результатами індивідуального психологічного дослідження тесту інтелекту Д.Векслера

Протокол дослідження за методом Д.Векслера.

Прізвище, ім’я по батькові _______Іванова Ірина Іванівна__________________________

Дата народження ___________стать _________Дата дослідження_____2004___________

Мати ПІБ ________Іванова Людмила Олегівна___________________освіта_вища_______

Батько ПІБ ______Іванов Іван Миколайович_____________освіта___середня_________

Результати дослідження

Субтести	Вербальні						Невербальні
	1.	2.	3.	4.	5.	6.	7.	8.	9.	10.	11.	12.
Попередні бали	17									12
Шкальні оцінки	18									8
Інтелектуальні показники(ІП)	ВІП = 140						НІП = 146
	ЗІП = 147

1. Обізнаність ( Вербальний )	Бали 1-0
1. Вуха	1
2. Палець	0
3. Ноги	3
4. Молоко	0
5. Вода	6
6. Цукор	0
7. Монети	7
8. Тиждень	0
9. Київ	0
10. Пара	0
11. Пори року	0
12. Рубін	0
13. Сонце	0
14. Шлунок	0
15. Олія	0
16. Кобзар	0
17. 1 січня	0
18. SOS	0
19. Зріст	0
20. Італія	0
21. Центнер	0
22. Столиця Греції	0
23. Скипидар	0
24.Км	0
25. 29 лютого	0
26. Південний полюс	0
27. Барометр	0
28. Ієрогліф	0
29. Ол.Македонський	0
30. Конфіскація	0
	17 (18 стенів )

10 Складання об’єктів	Час	Бали
Хлопчик		4
Кінь		3
Обличчя		4
Автомобіль		1
		12 балів (8 стенів)

Інтерпретація отриманих даних

Досліджувана має загальний інтелектуальний показник 147 (ЗІП) – відтак можна говорити про високий рівень її інтелекту.

Показним вербального інтелекту (ВІП) становить 140, а показник невербального інтелекту (НІП) становить 146.

ВІП (140)  НІП (146)

Дані показники говорять, що невербальний інтелект більш розвинений ніж вербальний.

У першому субтесті «Загальна поінформованість» досліджувана отримала 18 стенів. Ці данні говорять про високий рівень розвитку таких функцій: збереження в пам’яті матеріалу протягом довгого часу; асоціацій і організацій досвіду.

У другому субтесті «Тямущість» учениця набрала 16 стенів. Це свідчить про високий рівень розвитку абстрактного мислення і високу здатність досліджуваної до формування понять і понятійного мислення як такого.

У третьому субтесті «Арифметичний» учиниця набрала 19 стенів. Дані свідчать про дуже високий рівень розвитку такої функції інтелекту як збереження в пам’яті арифметичних операцій.

У четвертому субтесті «Аналогії-схожість» досліджувана отримала 17 стенів. Можна говорити що вона адекватно аналізує зв’язки та взаємовідношення у вербальних поняттях.

Працюючи з п’ятим субтестом «Словник» учиниця набрала 20 стенів, що свідчить про максимальний рівень мовленнєвого розвитку і здатності до формування понять.

Виконуючи шостий субтестом «Повторення цифр» досліджувана набрала 8 стенів, що свідчить про низький рівень відтворення слухових образів та недостатню розвиненість короткочасної пам’яті.

У сьомому субтесті «Відсутні деталі» досліджувана отримала 20 стенів ці дані свідчать про максимальний рівень прояву таких функцій інтелекту як здатність до сприйняття і аналізу зорових образів.

У восьмому субтесті «Послідовність картинок» учиниця отримала 20 стенів. Спостерігається високий рівень прояву зорового сприйняття відношень, також можна говорити про розвинену візуальну інтуїцію досліджуваної.

У дев’ятому субтесті «Складання фігур з кубиків» учиниця набрала 19 стенів. Що свідчить про високу здатність до сприйняття форми предметів,їх аналізу і відповідного рівня візуально-моторної інтеграції.

Виконуючи завдання 10 субтесту «Складання об’єктів» учиниця отримала 8 стенів, що свідчить про низький рівень. Досліджувана неадекватно співвідносить окремі частини в структурі цілого.

У одинадцятому субтесті «Кодування» учиниця отримала 16 стенів, що говорить про високий рівень здатності до відтворення зорових образів та високий рівень прояву візуально-моторної інтеграції.

Профіль структури інтелекту

Якісний аналіз за Н.Г. Луксановою

1. Особливості спілкування дитини з експериментатором: дитина легко вступила в контакт, нормально відреагувала на питання і завдання, перепитувала рідко, наводила приклади зі свого життя.

2. Особливості мотивації: у дитини спостерігалася велика пізнавальна активність, при невдачі дуже хвилювалась. Намагалась бути зосереджена під час виконання завдань, щоб зробити його швидко і точно.

3. Динамічні характеристики діяльності: дитина не виглядала виснаженою, завдання виконувала без перерви на відпочинок, працювала над ними швидко і вкладалася у відповідний термін часу, не відволікалась.

4. Особливості уваги: не відволікалася на дії сторонніх факторів (голос у коридорі, дзвінок телефону тощо) уважно слухала, спостерігалося незначне коливання уваги.

5. Характеристика моторики: рухи дитини були точними та правильними, помірно швидкими. Обдумувала послідовність своїх рухів, зайвих рухів не спостерігалося.

6. Мовні особливості: має великий словниковий запас, вірно формулювала словосполучення і речення.

7. Особливості виконання завдань: дитина виконувала завдання застосовуючи прийому логічного аналізу, рідко використовувала метод «спроб та помилок».

Консультативна бесіда з вчителькою:

П.: Ми провели дослідження рівня інтелектуального розвитку Ірини.

К.: І що ж ви виявили?

П.: Ми виявили, що в Ірини високий рівень загального інтелектуального розвитку.

К.: Що це значить?

П.: Це значить, що в досліджуваної найкраще розвинені такі функції інтелекту як: збереження в пам’яті матеріалу протягом довгого часу; асоціацій і організацій досвіду, розвиток абстрактного мислення і висока здатність досліджуваної до формування понять і понятійного мислення як такого, збереження в пам’яті арифметичних операцій, мовленнєвого розвитку і здатності до формування понять, здатність до сприйняття і аналізу зорових образів, зорового сприйняття відношень, також можна говорити про розвинену візуальну інтуїцію досліджуваної, сприйняття форми предметів, їх аналізу і відповідного рівня візуально-моторної інтеграції;

К.: А чому ж у неї виникають труднощі на уроках читання, це якось пов’язано?

П.: Так, певною мірою пов’язано, справа в тому що в Ірини слабко розвинені такі функції інтелекту як: відтворення слухових образів та недостатню розвиненість короткочасної пам’яті, а також неадекватно співвідносить окремі частини в структурі цілого.

К.: Ви знаєте Іринка дуже хороша дівчинка, яким чином я можу їй допомогти, порадьте будь-ласка щось.

П.: Ми виявили функції інтелекту, які в Ірини слабко розвинені, для їх розвитку рекомендую Вам проводити з ученицею такі вправи:

• Сприймання загадок на слух та відгадування їх;

• Намагатися слухати одночасно радіо та телевізор, а потім переказувати мамі зміст чогось одного, або для ускладнення завдання і того і іншого.

• Загадувати слово, а потім називати його навпаки. Наприклад: «кіт» - «тік». Починати з простих слів, поступово ускладнювати.

• Складання «пазлів», для розвитку співвідношення частин цілого.

• Складання історій, коли є початок і потрібно продовжити, або навпаки є кінець і потрібен початок;

• Домальовування фігур, коли є якась частина картинки і потрібно домалювати недостаючи деталі.

К.: Дякую, Ваші рекомендації є дуже цінними.

Висновок

В результаті проведеного індивідуального психологічного дослідження за методикою тесту інтелекту Д.Векслера були отримані такі результати:

Загальні інтелектуальні показники досліджуваної складають 147 стенів, що свідчить про високий рівень інтелекту;

Рівень вербального інтелекту дорівнює 140 стенів, що свідчить про високий рівень розвитку мислення, пам’яті, культури мови, логічної побудови речень, словосполучень і понять;

Рівень невербального інтелекту складає 146 стенів, що свідчить про високий рівень розвитку слухових і зорових образів, побудови логічних схем на їх основі, аналізу та синтезу;

Під час виконання субтестів було відмічено, що в досліджуваної найкраще розвинені такі функції інтелекту як: збереження в пам’яті матеріалу протягом довгого часу; асоціацій і організацій досвіду, розвитк абстрактного мислення і високу здатність досліджуваної до формування понять і понятійного мислення як такого, збереження в пам’яті арифметичних операцій, мовленнєвого розвитку і здатності до формування понять, здатність до сприйняття і аналізу зорових образів, зорового сприйняття відношень, також можна говорити про розвинену візуальну інтуїцію досліджуваної, сприйняття форми предметів, їх аналізу і відповідного рівня візуально-моторної інтеграції;

Ще під час дослідження було виявлено, що у досліджуваного слабко розвинені такі функції інтелекту як: відтворення слухових образів та недостатню розвиненість короткочасної пам’яті, а також неадекватно співвідносить окремі частини в структурі цілого.

Для розвитку цих функцій досліджуваній варто порекомендувати такі вправи:

1. Сприймання загадок на слух та відгадування їх;

2. Намагатися слухати одночасно радіо та телевізор, а потім переказувати мамі зміст чогось одного, або для ускладнення завдання і того і іншого.

3. Загадувати слово, а потім називати його навпаки. Наприклад: «кіт» - «тік». Починати з простих слів, поступово ускладнювати.

4. Складання «пазлів», для розвитку співвідношення частин цілого.

5. Складання історій, коли є початок і потрібно продовжити, або навпаки є кінець і потрібен початок;

6. Домальовування фігур, коли є якась частина картинки і потрібно домалювати недостаючи деталі.