- •2. Зв’язок вікової та педагогічної психології з іншими науками
- •1. Предмет, завдання та структура вікової психології
- •2. Зв’язок вікової та педагогічної психології з іншими науками
- •3. Історичний розвиток в. Та п. Психологія
- •4. Методи вікової та педагогічної психології за Ананьєвим
- •5. Вимоги до проведення досліджень з вікової і педагогічної психології
- •6. Проблеми розвитку психіки й особистості
- •7. Вчення про психічний розвиток. Фактори психічного розвитку
- •8. Рушійні сили психічного розвитку психології
- •9. Діалектичний взаємозв’язок навчання вих. І розвитку
- •10. Закономірності психічного розвитку
- •11. Вікова періодизація психічного розвитку особистості
- •12. Особливості психічного розвитку немовляти
- •13. Психічний розвиток дитини у ранньому дитинстві
- •14. Гра як провідна діяльність у дошкільнят
- •15. Продуктивні види діяльності дитини
- •16. Розвиток пізнавальних процесів дошкільнят
- •17. Розвиток особистості дошкільників
- •18. Психологічна готовність дитини до навчання
- •19. Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів
- •20. Психологічна перебудова, пов’язана зі вступом дитини до школи
- •21. Особливості психічного розвитку дітей 6-річного віку
- •22. Характерні особливості учбової діяльності молодших школярів
- •23. Особливості ігрової та трудової діяльності
- •24. Розвиток пізнавальних інтересів
- •25. Розвиток особистості молодшого школяра. Потребово-мотиваційна сфера
- •26. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка
- •27. Характеристика основних теорій розвитку особистості
- •28. Провідна діяльність у підлітковому віці
- •29. Новоутворення підліткового віку
- •30. Взаємовідносини підлітків та дорослих
- •31. Проблема кризи підліткового віку
- •32. Становлення до учбової діяльності та розвиток пізнавальних процесів
- •33. Особливості психосексуального розвитку
- •34. Психологічні основи навчально-виховної роботи з важкими підлітками
- •35. Значення трудової діяльності для формування особистості
- •36. Розвиток особистості підлітка. Потребово-мотиваційна сфера
- •37. Фізичний розвиток в юнацькому віці та його психологічні наслідки
- •38. Характеристика учбово-професійної діяльності як провідної у період ранньої юності
- •39. Основі психічні новоутворення у ранньому юнацькому віці
- •40. Розвиток пізнавальних процесів у старшокласників
- •41. Формування особистості старшокласника
- •42. Психологічні особливості вибору професії
- •43. Особливості розвитку пізнавальних процесів (18-25р.)
- •44. Особливості психічного розвитку дорослої людини
- •45. Особливості психічного розвитку людини літнього віку
- •46. Предмет, завдання та структура педагогічної психології
- •47. Сутність та структурні компоненти процесу учіння
- •48. Мотиви учіння та їх класифікації
- •49. Психологічні фактори, що визначають успіхи та невдачі в навчанні
- •50. Розвиток самостійності особистості в учінні
- •51. Психологічні засади оцінювання знань учнів
- •52. Психологічна сутність та механізм навчання
- •53. Діалектичний зв’язок навчання і розумового розвитку
- •54. Класифікація видів навчання
- •55. Психологічна характеристика форм передачі знань
- •56. Теорія поетапного формування розумових дій
- •57. Шляхи інтенсифікації та оптимізації навчання
- •58. Сутність процесів виховання і самовиховання
- •59. Психологічні механізми і умови формування особистості під впливом виховання
- •60. Мотиви поведінки школярів та шляхи їх формування
- •62. Психологічні основи виховного впливу праці
- •63. Психологічне обґрунтування виховних впливів
- •64. Особливості виховання дітей з асоціальною поведінкою
- •65. Самовиховання як вища форма самоуправління у вихованні
- •66. Психологічна сутність і структура педагогічної діяльності
- •67. Педагогічні здібності, їх структура і розвиток
- •68. Педагогічні вміння та навички
- •69. Стилі педагогічного спілкування
- •70. Психологічні основи педагогічного такту
- •71. Психологічні проблеми самовдосконалення вчителя
39. Основі психічні новоутворення у ранньому юнацькому віці
Основні новоутворення психіки у період ранньої юності: Формування світогляду і переконань як центр. новоутворення віку; формування самосвідомості;формування ідеалів. Світогляд – просто узгодження, внутрішньо-організована система знань – система переконань. Передумови формування світогляду: когнітивні (наявність у людини досить знання про світ, розвиток абстрактного мислення, який дозволяє перетворення суму знань про світ на узгоджену цілісну систему переконань); особистісні передумови усвідомлення людиною сенсу життя, тобто усвідомлення власного життя не як розрізнених випадкових подій, а як цілісного процесу, який має свій напрямок, наступність і повну мету. У період ранньої юності виникають і когнітивні, й особистісні передумови формування світогляду. Саме у цьому віці юнаки в перше намагаються усвідомити вічні проблеми життя і, насамперед, усвідомити вічні проблеми життя і сенс буття. Цей етап називається етапом юнацького філософствування, але пов’язаний він з необхідністю старшокласників знайти своє місце у майбутньому самостійному житті.
40. Розвиток пізнавальних процесів у старшокласників
У ранній юності відбувається прогресивний розвиток теоретичного мислення (старшокласники виявляють логічне мислення, здатність займатися теоретичними міркуваннями та самоаналізом). їх інтелект формується як цілісна структура. Розвиток мислення старшокласників. Центром когнітивного розвитку старшокласників є становлення словесно-логічного мислення. У цьому віці вони переходять до вищих рівнів абстрактного мислення, здатні усвідомлено оволодівати логічними операціями (аналізом, синтезом, порівнянням, абстрагуванням, конкретизацією, узагальненням). У старшокласників виробляється індивідуальний когнітивний стиль розв'язування пізнавальних і практичних завдань, формуються такі індивідуальні особливості мислення: а) глибина, б) гнучкість, в) широта г) усвідомленість, ґ) самостійність д) чутливість до допомоги, е) критичність, є) активність ж) Розвиток мовлення старшокласників. Завдяки розвитку мислення в ранній юності відбуваються якісні зміни у розвитку мовлення. Здійснюється перехід від розгорнутого до стислого внутрішнього мовлення. Учні опановують норми літературної мови, прагнуть до вдосконалення мовлення, зокрема виразності і точності, лаконічності у висловлюванні думки. Окремі з них пишуть вірші, ведуть щоденники. Розвиток сприймання старшокласників. У ранній юності розвиток сприймання виявляється у домінуванні його довільної форми, засвоєнні перцептивних дій, цілеспрямованому спостереженні за певними об'єктами, виокремленні суттєвого у предметах, подіях і явищах. Це особливо характерне для сприймання складного матеріалу, схем. Розвиваються цілісність, осмисленість, предметність, вибірковість, особливо аперцепція сприймання. Цілісний образ сприйнятого виникає на основі усвідомленого узагальнення відомостей про окремі властивості, якості та функції предмета, в результаті інтеграції відчуттів різної модальності. Осмислене сприймання дійсності можливе завдяки мисленню. Активно розвивається самоспостереження — спостереження за своїми діями, поведінкою, переживаннями, думками й іншими проявами психічного життя. Воно є елементом самопізнання, сприяє самовдосконаленню, самовихованню. Розвиток уяви старшокласників. Оволодіння навчальним матеріалом, який значно ускладнюється у старших класах, вимагає активізації репродуктивної уяви, що позитивно позначається на її розвитку. Виникненню відтворювальної уяви сприяють описи, креслення, нотні знаки. Водночас у старшокласників розвивається творча уява у різноманітних видах творчої діяльності (наукової, художньої, технічної та ін Розвиток пам'яті старшокласників. У ранній юності довільнішим стає запам'ятовування, яке є значно ефективнішим від запам'ятовування мимовільного. Від організації розумової діяльності залежить продуктивність мимовільної пам'яті, роль якої не зменшується. Мимовільно запам'ятовується передусім те, що пов'язане з інтересами, потребами і планами на майбутнє, що викликає сильний емоційний відгук. Розвиток уваги старшокласників. Розвиток пізнавальної сфери старшокласників відбувається і за рахунок удосконалення їх здатності до цілеспрямованого зосередження уваги на певних об'єктах і явищах, а також переборювання впливу чинників, які відволікають її. Усе це є свідченням розвитку концентрації уваги. Старшокласники цілком свідомо розподіляють і переключають увагу. Прогрес цих властивостей уваги пов'язаний з розвитком логічного мислення.