Серед найкращих геометрів епохи Відродження були художники, які розвивали

перспективи.

• Леон Батіста Альберті (1404–1472)

Справжнім тріумфом стало винайдення Джоном Непером в 1640 р. логарифмів

Також були введені десяткові дроби і дії над ними.

В 16 ст. італайські математики

Н.Тарталья (1499–1577), С.Даль Ферро (1465–1526), Л.Феррарі (1522–1565) і Д.Кардано (1501–1576) знайшли загальні розв’язки рівнянь третього і четвертого степенів. Щоб зробити алгебраїчні доведення і їх запис простішими було введено ряд

символів, а саме +, –, ´, , =, > і

<.

Франсуа Віет (1540–

Французький математик, який започаткував алгебру як науку про перетворення виразів, про розв’язу- вання рівнянь у загальному вигляді.

Вієт став позначати буквами не тільки невідомі, але й дані величини. Тим самим йому вдалося ввести в

науку можливість виконання алгебраїчних перетворень над символами, тобто ввести поняття математичної формули. Цим він вніс важливий вклад в створення буквенної алгебри, чим закінчив розвиток математики епохи Відродження і підготував ґрунт для появи результатів Ферма, Декарта, Н’ютона.

Рене Декарт (1596-

1650р.) Запропонував метод координат, який дозволив пов'язати геометрію з алгеброю і математичним аналізом, що породило аналітичну геометрію і диференціальну геометрію.

Б.Паскаль (1623–1662)

— французький філософ, фізик,

математик.

Відомий відкриттям формули біноміальних коефіцієнтів, вкладом в теорію йомовірності, винаходом гідравлічного пресу й шприца та іншими відкриттями.

На честь Паскаля названа одиниця вимірювання тиску (Паскаль), а також популярна мова програмування

У XVII ст. теорію ймовірностей розробляли такі видатні математики, як французи Б. Паскаль і П. Ферма та голландець Х. Гойгенс.

П.Ферма (1601–1665)

К.Фридрих Гаусс

(1777–1855)

В 1799 довів основну теорему алгебри:

«Кожен многочлен n-го степеня з дійсними коефіцієнтами має корінь».

B

A

На початку 19 ст. німецький математик Г. Грасман ввів поняття вектора