1.4. Значення туризму для історії людства

Суспільне значення туризму полягає у тому, що:

1. туризм надає можливість людині краще пізнавати оточуючий світ;

2. туризм впливає на ціннісні орієнтації людини відносно відпочинку, що, в свою чергу, впливає на формування світогляду людини;

3. туризм виявляє рівень культури та добробуту суспільства (перефразуючи відомий вислів, можна сказати: “Скажи, як ти проводиш овій вільний час, і я скажу, хто ти”);

4. туризм сприяє створенню оптимальної стратегії і тактики мирного співіснування націй в гуманному співтоваристві на екологічно чистій планеті.

Питання для самоперевірки

1. Що вивчає історія туризму? Назвіть основні терміни історії туризму.

2. Назвіть та охарактеризуйте основні історичні етапи розвитку туризму в суспільстві.

3. Які чинники вплинули на розвиток туризму?

4. У чому полягає значення туризму в історії людства?

Література

1. Воронкова Л. П. История туризма. – М., 2001.

2. Гуляев В. И. Доколумбовы плавання в Америку: мифы и реальность. – М., 1991.

3. Сапрунова В. Б. Туризм: Эволюция, структура, маркетинг. – М., 1997.

4. Соколова М. В. История туризма. – М., 2002.

5. Шаповал Г. Ф. История туризма. – Минск., 1999.

6. Федорченко В. К., Дьорова Т. А. Історія туризму в Україні. – К., 2002.

2. Подорожі в стародавньому світі

2.1. Загальна характеристика розвитку подорожей в стародавньому світі

Спочатку охарактеризуємо стародавній світ з соціально-економічної точки зору, тому що будь-яке суспільне явище пов’язане з соціально-економічним розвитком суспільства. Розвитку подорожей в стародавньому світі сприяли:

1. суспільне розшарування населення;

2. поява товарно-грошових відносин (розвиток торгівлі);

3. розвиток культури та мистецтв (в античних цивілізаціях було створено видатні пам’ятки скульптури, архітектури, що, в свою чергу, стали об’єктами подорожей пізнавального характеру);

4. розвиток різних релігій (саме в цей час починається бурхливий розвиток різних релігій, і однією з цілей подорожей стають знайомство зі святинями, відвідання храмів, виконання релігійних призначень, організація релігійних свят та участь в них, виникнення прочанства, яке вважається одним із найдавніших видів туризму);

5. розвиток науки та дослідження оточуючого світу (в античні часи було відкрито цілющі джерела та місцевості з унікальним кліматом, відвідання яких стає метою рекреаційних подорожей, тобто відпочинку, лікування, відтворення фізичних сил та втраченої душевної рівноваги); наприклад: відомі Етруські мінеральні джерела на Півночі Апеннінського півострова були місцем відпочинку та лікування римської знаті;

6. розвиток фізичної культури та спорту (в античні часи почали організовуватися спортивні заходи та будуватися споруди для їх проведення, що задовольняло потребу споруди для їх проведення, що задовольняло потребу народних мас мати не тільки хліб, але й видовища); наприклад: Олімпійські ігри в стародавній Греції, гладіаторські бої у Римі;

7. удосконалення транспортних засобів та будівництво доріг;

8. створення інфраструктури гостинності для подорожуючих.

Незважаючи на розширення географічного простору, збільшення спектру цілей подорожей та будівництво спеціальних об’єктів для відпочинку, лікування, розваг та прочанства, туризм хоча й існує, але не має спеціальної організації та комерційної спрямованості.

В стародавньому світі основними мотивами подорожей були:

торгівля;

загарбання нових територій;

прочанство;

пізнавальні потреби;

лікування;

розваги.

Поширеними засобами пересування були водний транспорт та використання тварин, але більшість подорожуючих пересувалася пішки.

Водний транспорт досяг високого рівня розвитку в античні часи. Морські кораблі в ту епоху вже були достатньо досконалі, щоб плавати на великі відстані. Тому поблизу морів швидко розвивалися держави. Жодному морю не призначалось такої славетної долі, як Середземному. Чимало цивілізацій розвинулись на його берегах, досягли вершин могутності, слави та величі, залишивши нащадкам свої надбання в культурі, архітектурі, науці тощо.