Історія держави і права України - В.М. Іванов (2013)
.pdfпостановою ЦВК і РНК УСРР від 4 серпня 1936 р. були внесені зміни, що визначали частку сплачуваних аліментів: на одну дитину – 25%, на двох –
33%, на трьох і більше – 50% заробітку відповідача. Значно збільшився розмір сплати за реєстрацію розлучення.
Суттєві деформації, пов‘язані з посиленням кримінальної репресії,
відбувалися у кримінальному праві. Ця тенденція відбилася на ужорсточенні покарання за злочини проти держави. Постановою ЦВК СРСР від 8 червня
1934 р. статтею про зраду Батьківщині було доповнено Положення про злочини державні (контрреволюційні та особливо небезпечні для Союзу РСР злочини проти порядку управління). ВУЦВК і РНК УСРР постановою від 20
липня 1934 р. повністю включили ці доповнення до КК УСРР. Зрада Батьківщині, що кваліфікувалася як «дії, вчинені громадянами Союзу РСР на шкоду воєнній могутності Союзу РСР, його державній незалежності чи недоторканності його території» каралася розстрілом з конфіскацією всього майна, а за обставин, що пом‘якшували провину – позбавленням волі на строк до 10 років. Цією постановою стверджувався принцип колективної відповідальності у кримінальному праві. Так, у разі втечі військовослужбовця за кордон, члени його сім‘ї, які знали про втечу, за недонесення каралися позбавленням волі від 5 до 10 років з конфіскацією усього майна. Інші повнолітні члени сім‘ї, що проживали разом із зрадником, позбавлялися виборчих прав і виселялися у віддалені райони Сибіру на 5 років.
Розширювався перелік злочинів проти порядку управління, до яких належали: дезорганізація транспорту, порушення правил міжнародних польотів, незаконний випуск цінних паперів, переплавлення державної розмінної монети, підробка паспортів та порушення правил паспортної системи тощо. За ці злочини передбачались санкції у виді позбавлення волі на тривалі строки, а у випадках, коли їх кваліфікували як такі, що мають явно злісний характер,– розстріл.
Репресивний характер норм кримінального законодавства постійно посилювався. Так, постановою ЦВК СРСР від 2 жовтня 1937 р. термін покарання за особливо небезпечні державні злочини (шпигунство,
581
шкідництво, диверсію) було збільшено з 10 до 25 років.
Велика увага приділялася боротьбі із замахами на соціалістичну власність. Так, «на вимогу робітників і колгоспників», ЦВК і РНК СРСР постановою від 7 серпня 1932 р. прийняли Закон «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної
(соціалістичної) власності». Встановлювались жорстокі покарання (розстріл,
а за пом‘якшуючих обставин – позбавлення волі на термін не менш як 10
років з конфіскацією всього майна) за розкрадання державної і колгоспно-
кооперативної власності. Невизначеність суворих санкцій ні щодо розмірів викраденого майна, ні щодо способів викрадання надавала можливість надто широко застосовувати норми даного закону. В умовах голодомору за цим законом до кримінальної відповідальності притягалися селяни і, навіть, діти,
які збирали колоски на полях. Тому в народі він отримав назву закону «про п‘ять колосків». Встановлювалося також покарання у виді від 5 до 10 років концентраційних таборів за антиколгоспну агітацію, насильство та загрозу насильства щодо колгоспників з боку «куркульських та інших антисуспільних елементів». До осіб, засуджених за цим законом, не застосовувалася амністія.
Ряд змін у КК УСРР спрямовував на боротьбу із злочинами у господарській сфері. Постановою ВУЦВК і РНК УСРР від 14 лютого 1930
р. встановлювалася кримінальна відповідальність за масовий або систематичний випуск промисловими підприємствами недоброякісних товарів. За постановою ВУЦВК і РНК УСРР від 25 грудня 1932 р.,
спекуляція каралася позбавленням волі на строк не менш як 5 років з конфіскацією всього або частини майна. Постановами ЦВК і РНК СРСР від 25
липня 1934 р., ВУЦВК і РНК УСРР від 23 серпня 1934 р. передбачалися суворі санкції (позбавлення волі до 10 років) за обважування та обмірювання покупців. З 1935 р. до господарських злочинів почали відносити порушення технічного режиму, виробничо-технічної дисципліни,
правил безпеки, куріння, появу у нетверезому стані на виробництві.
Отже, загальною тенденцією розвитку кримінального права було розширення видів та суб’єктів злочинів, ужорсточення покарань.
582
У результаті деформації кримінально-процесуального законодавства
фактично було ліквідовано демократичні засади судочинства. Так, відкрито нехтувала принципи усності, гласності, змагальності постанова ЦВК СРСР від 1 грудня 1934 р. «Про порядок ведення справ про підготовку або здійснення терористичних актів», яка постановою ВУЦВК від 9 грудня
1934 р. була повністю включена до КПК УСРР. Зокрема, попереднє слідство у справах про терористичні акти обмежувалось 10-денним терміном. Обвинувальний акт вручався звинуваченому за 24 години до розгляду справи. Звинувач і захисник усувалися від розгляду справи.
Касаційне обжалування і подання клопотання про помилування з цих справ не допускалося. Вирок (розстріл) виконувався негайно. Зазначений надзвичайний порядок судочинства постановою ЦВК СРСР від 14 вересня
1937 р. поширювався також на розгляд справ про шкідництво і диверсії.
Взагалі система репресивно-каральних органів діяла за власними інструкціями, нехтуючи нормами кримінально-процесуального права. Як роз‘ясняв Сталін у шифрограмі секретарям обкомів, крайкомів, ЦК нацкомпартій, наркомам внутрішніх справ, начальникам управлінь НКВС від
10 січня 1939 р., «застосування фізичного впливу у практиці НКВС було допущене з 1937 р. за дозволом ЦК ВКП(б)». На фоні масових репресій мало що вирішували окремі спроби поліпшити попередню підготовку справ,
як то: впровадження постановою ВУЦВК і РНК УСРР від 19 листопада 1934
р. інституту підготовчих засідань.
* * *
Демократизація державно-правового життя в період нової економічної політики мала вимушений характер і тривала недовго. Державність у Радянській Україні, яка з моменту виникнення була досить прозорою,
зазнавала все більших обмежень. Утворення Союзу РСР, який у період сталінського режиму з «добровільного союзу республік» перетворився на жорстко централізовану державу, призвело до фактичної втрати Україною державного суверенітету. Відбувалося знищення політичної опозиції,
583
зрощення партійної бюрократії з державницьким апаратом, встановлення режиму особистої влади вождя партії.
Загальнодемократичні принципи кодифікації законодавства 20-х років не відповідали потребам тоталітарної держави. Головною тенденцією розвитку права стала перевага загальносоюзного законодавства над республіканським.
Конституція СРСР 1936 р. і Конституція УРСР 1937 р. надали Комуністичній партії статус «керівного ядра»; її рішення набули обов‘язкової сили в державі і суспільстві. Репресивні органи СРСР та їх філіали в Україні,
нехтуючи нормами права, застосовували нечуване насильство, жертвами якого стали мільйони людей.
Завдання для самостійної роботи
1. Ознаймтеся з текстом Договору про утворення Союзу РСР (додається)
та дайте йому загальну характеристику. Поясніть, коли відбулося завершення юридичного оформлення союзу. Які зміни відбулися в державному статусі УСРР? Поясніть, чому ―Союз рівноправних республік‖ не змінюючи своєї федеративної форми, дуже скоро перетворився на жорстко централізовану державу, що мало наслідком фактичну ліквідацію державного суверенітету суб‘єктів федерації.
2. Ознайомтеся з витягами з Конституцій 1929 та 1937 рр. (додаються)
Складіть порівняльну схему вищих та місцевих органів влади й управління України за Конституціями 1929 та 1937 років. Охарактеризуйте склад,
повноваження та порядок їх утворення.
3.Складіть порівняльну схему судової системи за положеннями про судоустрої УСРР: а) 1922 р.; б) 1925 р.; в) 1929 р. та Законом про судоустрій СРСР, союзних і автономних республік 1938 р. Наведіть аргументи щодо значного посилення процесів централізації судової системи в 30-ті роки.
4.Розкрийте призначення, функції та зміни в структурі прокурорських органів. Поясніть в чому полягали завдання створеного замість Всеукраїнської надзвичайної комісії (ВУНК) Державного політичного управління (ДПУ). Охарактеризуйте склад, призначення та повноваження
584
Особливої наради ОДПУ.
5.З‘ясуйте, які наслідки щодо централізації репресивно-каральної системи мало створення в 1934 р. НКВС СРСР. Який позасудовий орган та з якими повноваженнями було засновано при НКВС СРСР? Який статус мали створені республіканський та місцеві органи НКВС, які функціонували на підставі загальносоюзного положення? Ознайомтеся з Постановою Політбюро ЦК ВКП(б) від 2 липня 1937 р. (додається). З‘ясуйте, які неконституційні каральні органи були створені в обласних центрах в 1930 р.
ів 1937 р. та яким був їхній склад. Поясніть, в чому проявлявся відверто репресивний характер їхньої діяльності як за спрямованістю, так і за процедурою.
6.Проаналізуйте причини, характерні риси та особливості проведення кодифікації права в УСРР в 20-х рр. Поясніть, які принципи та методи були покладені в основу кодифікаційних робіт. Розкрийте структуру та охарактеризуйте основний зміст комплексних законодавчих актів УСРР у
20-х роках.
7.Охарактеризуйте розвиток цивільного права, що був спричинений проведенням непу. Для цього зверніться до аналізу витягів з Цивільного кодексу УСРР 1922 р. (додаються). Розкрийте зміни в цивільно-правовій регуляції, які були спрямовані на забезпечення безроздільного панування соціалістичної власності, зміцнення централізації і плановості народного господарства.
8.Розкрийте правові засади власності на землю та землекористування. Ознайомтеся з положеннями Земельного кодексу УСРР 1922 р. (додаються). Розкрийте зміст актів, спрямованих на створення видимості законності широкій кампанії розкуркулення на селі. Ознайомтеся з наведеними до теми актами тоталітарно-репресивної влади: постановами Раднаркому УСРР про ознаки, які визначали селянське господарство як куркульське від 13 серпня
1929 р.‖; ―Про заходи до посилення хлібозаготівель» від 20 листопада 1932 р., Наказом ОДПУ СРСР № 44/21 від 2 лютого 1930 р. (додаються).
9. Охарактеризуйте інститути та норми сімейного права, які
585
встановлювали умови взяття та реєстрації шлюбу, умови та процедуру розлучення, майнові й аліментні відносини подружжя, батьків та дітей,
питання опіки та піклування тощо.
10. З‘ясуйте, які зміни в трудове право внесла нова економічна політика.
Ознайомтеся з витягами з Кодексу законів про працю УСРР 1922 р. (додаються). Дайте характеристику змінам в трудовому законодавстві щодо робочого часу, та робочого тижня в 30-х рр. З‘ясуйте, в яких основних формах нараховувалась заробітна плата, які заходи та санкції встановлювалися задля зміцнення трудової дисципліни та стимулювання праці.
11. Ознайомтеся з витягами з Кримінального кодексу УСРР 1922 р. (додаються). Охарактеризуйте завдання та основні інститути кримінального права. З'ясуйте, які види злочинів та міри покарання й заходи соціального захисту встановлювалися кримінальним законодавством. Наведіть аргументи на підтвердження тези про посилення кримінальної репресії протягом 20-30 -х років. Зокрема, ознайомтеся із Законом від 7 серпня 1932
р. ―Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності‖ ( додається).
12. Ознайомтеся з витягами з Кримінально-процесуального кодексу УСРР
1922 р. (додаються). Характеризуючи стан процесуального права, з‘ясуйте,
які демократичні принципи судочинства встановлювалися першими Кримінально-процесуальним та Цивільно-процесуальним кодексами.
Поясніть, в чому полягала тенденція посилення втручання держави у справи громадян та до яких змін в процесуальному праві вона з часом призвела. На основі власного аналізу Кримінально-процесуального кодексу 1927 р.
наведіть норми, що встановлювали застосування принципу аналогії закону в кримінальному праві, звужували право на захист. Розкрийте деформації кримінально-процесуального законодавства, наслідком яких стала фактична ліквідація демократичних засад судочинства.
13. Розкрийте стан розвитку виправно-трудового права. Охарактеризуйте систему виправно-трудових закладів, правила та режим утримання, заходи
586
дисциплінарного впливу на засуджених тощо. З‘ясуйте, які служби були покликані допомагати засудженим, що відбували покарання, а також звільненим із місць позбавлення волі.
ПЕРШОДЖЕРЕЛА
Договір про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік
(Витяги)
Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (РСФРР),
Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), Білоруська Соціалістична Радянська Республіка (БСРР) і Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (ЗСФРР — Грузія, Азербайджан і Вірменія) укладають цей союзний договір про об‘єднання в одну союзну державу — ―Союз Радянських Соціалістичних Республік‖ — на таких засадах:
1. До відання Союзу Радянських Соціалістичних Республік в особі його верховних органів належать:
а) представництво Союзу в міжнародних зносинах;
б) зміна зовнішніх кордонів Союзу;
в) укладення договорів про прийняття до складу Союзу нових республік;
г) оголошення війни і укладення миру;
д) укладення зовнішніх державних позик;
е) ратифікація міжнародних договорів;
ж) встановлення систем зовнішньої і внутрішньої торгівлі;
з) встановлення основ і загального плану всього народного господарства Союзу, а також укладення концесійних договорів;
и) регулювання транспортної і поштово-телеграфної справи;
Текст подано за: Українська РСР на міжнародній арені: Збірник документів (1917-1923 рр.) – К., 1966. –
С.556-559.
587
к) встановлення основ організації збройних сил Союзу Радянських Соціалістичних Республік;
л) затвердження єдиного державного бюджету Союзу Радянських Соціалістичних Республік, встановлення монетної, грошової і кредитної системи, а також системи загальносоюзних, республіканських і місцевих податків;
м) встановлення загальних засад землевпорядження і землекористування,
атак само користування надрами, лісами і водами по всій території Союзу;
н) загальне союзне законодавство про переселення;
о) встановлення основ судоустрою і судочинства, а також цивільне і кримінальне союзне законодавство;
п) встановлення основних законів про працю;
р) встановлення загальних засад народної освіти;
с) встановлення загальних заходів у галузі охорони народного здоров‘я;
т) встановлення системи мір і ваги;
у) організація загальносоюзної статистики;
ф) основне законодавство в галузі союзного громадянства по відношенню до прав іноземців;
х) право загальної амністії;
ц) скасування постанов з‘їздів Рад, Центральних Виконавчих Комітетів і Рад Народних Комісарів союзних республік, що порушують союзний договір.
2. Верховним органом влади Союзу Радянських Соціалістичних Республік є З‘їзд Рад Союзу Радянських Соціалістичних Республік, а в періоди між з‘їздами — Центральний Виконавчий Комітет Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
9. Центральний Виконавчий Комітет Союзу Радянських Соціалістичних Республік обирає Президію, що є вищим органом влади Союзу в періоди між сесіями Центрального Виконавчого Комітету Союзу.
11. Виконавчим органом Центрального Виконавчого Комітету Союзу є Рада Народних Комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік
588
(Раднарком Союзу), що обирається Центральним Виконавчим Комітетом Союзу на строк повноважень останнього у складі:
Голови Ради Народних Комісарів Союзу,
Заступників Голови,
Народного Комісара Закордонних Справ,
Народного Комісара Військових і Морських Справ,
Народного Комісара Зовнішньої Торгівлі,
Народного Комісара Шляхів,
Народного Комісара Пошт і Телеграфів,
Народного Комісара Робітничо-Селянської Інспекції,
Голови Вищої Ради Народного Господарства,
Народного Комісара Праці,
Народного Комісара Продовольства,
Народного Комісара Фінансів.
12.З метою утвердження революційної законності на території Союзу Радянських Соціалістичних Республік і об‘єднання зусиль союзних республік по боротьбі з контрреволюцією засновується при Центральному Виконавчому Комітеті Союзу Радянських Соціалістичних Республік Верховний Суд з функціями верховного судового контролю, а при Раді Народних Комісарів Союзу — об‘єднаний орган Державного Політичного Управління, голова якого входить до Ряди Народних Комісарів Союзу з правом дорадчого голосу.
13.Декрети і постанови Раднаркому Союзу Радянських Соціалістичних Республік обов‘язкові для всіх союзних республік і виконуються безпосередньо на всій території Союзу.
14.Декрети і постанови Центрального Виконавчого Комітету і Раднаркому Союзу друкуються мовами, загальновживаними у союзних республіках (російська, українська, білоруська, грузинська, вірменська,
тюркська).
15. Центральні Виконавчі Комітети союзних республік опротестовують
декрети і постанови Раднаркому Союзу до Президії Центрального
589
Виконавчого Комітету Союзу Радянських Соціалістичних Республік, не
припиняючи їх виконання.
17.Розпорядження Народних Комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік можуть бути припинювані Центральними Виконавчими Комітетами або Президіями Центральних Виконавчих Комітетів союзних республік лише у виняткових випадках, при явній невідповідності даного розпорядження постановам Раднаркому або Центрального Виконавчого Комітету Союзу Радянських Соціалістичних Республік...
18.До складу Рад Народних Комісарів союзних республік входять:
Голова Ради Народних Комісарів,
Заступники Голови,
Голова Вищої Ради Народного Господарства,
Народний Комісар Землеробства,
Народний Комісар Продовольства,
Народний Комісар Фінансів,
Народний Комісар Праці,
Народний Комісар Внутрішніх Справ,
Народний Комісар Юстиції,
Народний Комісар Робітничо-Селянської Інспекції,
Народний Комісар Освіти,
Народний Комісар Охорони Здоров‘я,
Народний Комісар Соціального Забезпечення,
Народний Комісар Національних Справ, а також з правом дорадчого голосу Уповноважені Наркоматів Союзу: Закордонних Справ, Військових і Морських Справ, Зовнішньої Торгівлі, Шляхів і Пошт і Телеграфів.
19. Вища Рада Народного Господарства і Народні Комісаріати:
Продовольства, Фінансів, Праці і Робітничо-Селянської Інспекції союзних республік, безпосередньо підпорядковуючись Центральним Виконавчим Комітетам і Раднаркомам союзних республік, керуються у своїй діяльності
590