Історія держави і права України - В.М. Іванов (2013)

Основи кримінального процесу встановлювалися Тимчасовим положенням про народні суди і революційні трибунали УСРР від 20 лютого

1919 р., Положенням про народний суд від 26 жовтня 1920 р., інструкцією

«Про судочинство» від 3 червня 1919 р. та численними циркулярами Наркомюсту УСРР.

Всі репресивні органи мали функції слідства, суду та виконували вироки.

Так, «Положенням про Всеукраїнську і місцеві надзвичайні комісії» від 30

травня 1919 р. НК надавалось право застосовувати збройну силу у випадках контрреволюційних виступів, погромів та чорносотенних заворушень,

проводити обшуки, арешти, облави, накладати заборону на майно, вести слідство та виносити вироки по справах у контрреволюції, шпигунстві та бандитизмі. З дозволу місцевих виконкомів вони мали право вести слідство та виносити вироки і з інших справ.

Справи про найбільш небезпечні злочини розглядали революційні трибунали. При оцінці доказів і при визначенні покарань члени трибуналів керувалися декретами радянської влади і «власною революційною правосвідомістю». Попереднє слідство у деяких справах трибунали мали право визнавати непотрібним, а у політичних справах, відповідно до циркуляру НКЮ УСРР від 29 лютого 1920 р. «Про прискорення провадження попереднього слідства», воно мало бути завершене протягом 48 годин.

Судочинство було безперервним, а склад трибуналу незмінним. Право звинуваченого на захист істотно обмежувалося. Вироки трибуналів виконувались протягом 24 годин.

Процедура розгляду кримінальних справ у народних судах врегульовувалась Тимчасовим положенням від 20 лютого 1919 р.

Приводом до порушення кримінальної справи були постанови органів міліції, слідства, заяви громадян. Судові засідання, як правило, були відкритими. Справи про посягання на життя, зґвалтування, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, розбої, грабежі, підлог документів та підроблення грошових знаків розглядалися за участі шести народних засідателів, які мали однакові права з народними суддями. Рішення щодо

521

проведення попереднього слідства у конкретних справах приймав народний суддя. Розгляд справ про найтяжчі злочини відбувався за участю обвинувача та захисника.

Норми цивільного процесу містились, як правило, в актах, якими врегульовувався кримінальний процес. Внаслідок значного скорочення цивільного обігу питома вага цивільних справ у народних судах була незначною. Територіальна підсудність справ визначалась за місцем проживання відповідача, хоча остаточно це вирішував суд. Судочинство розпочиналося за позовом громадян або установ. Справи розглядалися народними суддями одноособово або за участю двох народних засідателів.

Судове засідання розпочиналось з доповіді народного судді, потім слово надавалось позивачу і відповідачу. При необхідності проводився допит свідків. Рішення народного суду протягом місяця з дня його оголошення могло бути опротестоване в касаційному порядку до Ради народних суддів.

* * *

Внаслідок встановлення радянської влади за зразком і підтримкою Росії в Україні утвердилась диктатура пролетаріату та найбіднішого селянства.

Відбулася інтеграція більшовицької партії у владу, що стало визначальним чинником державного устрою.

В умовах громадянської війни та іноземної інтервенції, поряд з радянськими органами, утворювалися нелегітимні надзвичайні органи влади, органи захисту більшовицького режиму, які здійснювали функції оборони та придушення опору класових супротивників.

Суцільна націоналізація економіки, проведення політики

«червоноармійської атаки на капітал» призвели до широкого використання форм і методів позаекономічного державно-правового примусу. Основним призначенням радянського права було застосування суворої класової репресії, забезпечення воєнно-комуністичних заходів.

Завдання для самостійної роботи

522

1.Дайте загальну характеристику соціально-політичної ситуації, що утворилася після Лютневої 1917 р. революції та повалення монархії в Російській імперії, розкрийте причини повсемісного виникнення рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, як органів керівництва

революційним рухом у регіонах і містах. Які особливості мав цей процес в Україні? Охарактеризуйте напрями діяльності рад у Донецько-

Криворізькому басейні та в деяких інших регіонах Півдня України, де вони діяли як органи влади.

2.Проаналізуйте соціально-політичну ситуацію в Україні після жовтневого

1917 р. перевороту, зокрема, причини посилення протистояння між більшовицьким урядом у Петрограді (Раднаркомом) і Центральною Радою. Проаналізуйте ультимативні вимоги до Центральної Ради. з боку Петроградського Раднаркому, що містились у радіотелеграмі, підписаній В. Леніним і Л. Троцьким 3 грудня 1917 р. та зміст Відповіді Генерального секретаріату від 4 грудня. Поясніть, до яких заходів вдалися більшовики, щоб легітимно усунути Центральну Раду та чим завершилася ця спроба.

3.З‘ясуйте обставини проведення 11-12 грудня 1917 р. І Всеукраїнського з‘їзду Рад та охарактеризуйте його рішення. Якого статусу набувала Україна за резолюціями з'їзду? (додаються). Розкрийте склад та призначення обраного на з'їзді Тимчасового Центрального Виконавчого Комітету, та створеного ним першого радянського уряду – Народного Секретаріату.

4.Охарактеризуйте рішення ІІІ Всеукраїнського з‘їзду Рад (6-10 березня

1919 р.) та зміст першої Конституції УСРР (додається). Поясніть, в чому полягало завдання держави ―диктатури працюючих і експлуатованих мас пролетаріату і біднішого селянства‖. Які встановлювалися обмеження у виборчому праві? З‘ясуйте, які положення Конституції 1919 р. по-суті свідчили про тимчасовість існування УСРР?

5.Поясніть, які судові органи створювалися за Постановою радянського уряду ―Про введення народного суду‖ від 4 січня 1918 р. (додається),

523

розкрийте їхню юрисдикцію та порядок діяльності. З‘ясуйте, на розгляд яких позасудових та громадських органів передавалися спори із земельних, цивільних, трудових справ. Розрийте порядок створення та склад народних судів та губернських рад народних суддів у відповідності

з Положенням РНК про народний суд від 26 жовтня 1920 р.

6.Охарактеризуйте порядок створення, склад та повноваження революційних трибуналів у відповідності з Положенням про революційні трибунали від 23 січня 1918 р. Поясніть, у чому полягала спрощена процедура розгляду справ революційними трибуналами.

Охарактеризуйте порядок створення, склад та повноваження військових трибуналів у відповідності з Положенням про особливі військові трибунали від 11 грудня 1918 р.

7.Розкрийте призначення створеної за прикладом РСФРР декретом Тимчасового робітничо-селянського уряду України від 3 грудня 1918 р.

Всеукраїнської надзвичайної комісії по боротьбі з контрреволюцією,

саботажем та посадовими злочинами (ВУНК).

8.Охарактеризуйте процес створення у 1917 році радами робітничих депутатів загонів робітничої міліції та їх реорганізації у відділи міліції при військово-революційних комітетах. Розкрийте завдання та структуру штатної радянської міліції, створюваної у республіканському масштабі відповідно до декрету Тимчасового робітничо-селянського уряду України від 5 лютого 1919 р. Який орган у березні 1920 р. при НКВС УСРР було створено для керівництва радянською робітничо-селянською міліцією?

9.Охарактеризуйте основи радянського державного права та основні акти радянської влади 1917-1920 рр., якими вони закладалися. Ознайомтеся з постановою Всеукраїнського революційного комітету про поширення на Україну декретів РРФСР (додається).

10.На основі порівняльного аналізу рішень І-ІІІ Всеукраїнських з‘їздів Рад з‘ясуйте діапазон пошуку радянською владою оптимальних форм

державного устрою. Проаналізуйте постанову РНК УСРР про

524

запровадження української мови в школах і радянських установах від 21

вересня 1920р. (додається) та розкрийте її значення.

11.Розкрийте правові засади процесу широкої націоналізації, встановлення державної власності на засоби виробництва, монополії держави на продовольство та предмети попиту. Ознайомтесь із повідомленням голови Ради Української трудової армії Й В. Сталіна В. І. Леніну про стан продовольчої справи на Україні і заходи щодо виконання продовольчої розверстки (додається). З‘ясуйте, в чому полягало втручання адміністративно-правового регулювання у сферу цивільно-

правових відносин Поясніть, які правові наслідки спричинило прийняття РНК УСРР декрету ―Про скасування спадкування‖ від 11 березня 1919 р.

12.З‘ясуйте, які акти російського радянського земельного законодавства використовувалися в Україні? Якими законодавчими актами УСРР скасовувалася приватна власність на землю, надра, води, ліси та передбачався розвиток колективних форм землекористування?

Проаналізуйте витяги з тексту Закону Всеукраїнського революційного комітету про землю від 6 лютого 1920 р. (додається).

13.Розкрийте правові засади регулювання трудових відносин. Поясніть, що спричинило мілітаризацію підприємств та розкрийте зміст основних категорій мілітарного трудового права (загальна трудова повинність

―трудове дезертирство‖, саботаж, натуралізація заробітної плати та ін.).

14.Охарактеризуйте основи шлюбно-сімейного права, започатковані декретами РНК УСРР від 20 лютого 1919 р. ―Про організацію відділів записів актів громадського стану‖, ―Про громадянський шлюб та про введення книг актів громадянського стану‖, ―Про розлучення‖.

15.З‘ясуйте, які акти радянської влади використовувалися у якості джерел кримінального права, як класова належність обвинуваченого впливала на вирок суду. Поясніть, на якій підставі в Україні у якості основного джерела кримінального права з серпня 1920 р. діяли ―Керівні начала з кримінального права РСФРР‖. Розкрийте зміст положень цього документа (додається).

525

16.Наведіть аргументи, які підтверджують тезу про посилення в Україні кримінального репресії. Ознайомтеся з текстом доданої до теми постанови Всеукраїнського революційного комітету про застосування найвищої міри покарання – розстрілу до активних контрреволюціонерів на Україні (додається).

17.Охарактеризуйте процедуру розгляду кримінальних та цивільних справ у народних судах за Тимчасовим положенням від 20 лютого 1920 р.

Розкрийте особливості розгляду справ революційними трибуналами.

ПЕРЩОДЖЕРЕЛА

Резолюція першого з'їзду Рад України про організацію влади на Україні

(12 грудня 1917 р.)

(Витяг)

...Всеукраїнський з'їзд Рад постановляє: Влада на території Української республіки віднині належить виключно Радам робітничих, солдатських і селянських депутатів; на місцях — повітовим, міським, губернським та обласним Радам, а в центрі — Всеукраїнському з'їздові Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, його Центральному Виконавчому Комітетові і тим органам, які він створить.

Україна проголошується Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. Тимчасовому Центральному Виконавчому Комітетові України доручається негайно поширити на територію Української республіки всі декрети і розпорядження робітничо-селянського уряду федерації, які мають загальне для всієї федерації значення — про землю, про робітничий контроль над виробництвом, про повну демократизацію армії; оголосити недійсними всі розпорядження Ради, які вона видала й видасть, а також скасувати всі постанови

Текст подано за: Хрестоматія з історії держави і права України: У 2-х т. / За ред. В. Д.

Гончаренка – Т.2. – К. , 2000. - С. 112-113.

526

Ради і Секретаріату, які були видані раніше і спрямовані проти інтересів робітників та найбідніших селян України.

Встановити між робітничо-селянським урядом Російської Федерації, а

також урядами окремих частин Росії і робітничо-селянським урядом України повну погодженість у цілях і діях, необхідну в інтересах робітників і селян всіх народів Російської Федерації, виходячи з принципу, що правильними і нормальними ці взаємовідносини можуть бути тільки в тому разі, якщо уряди усіх частин Росії будуть органами влади Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів...

Резолюція II Всеукраїнського з'їзду Рад

"Про державний устрій" (18 березня 1918 р.)

(Витяги)

...В настоящее время мирный договор, насилием навязываемый германским империализмом Российской Федерации, формально прекращает федеративную связь Украины со всею Советской Федерацией.

Украинская Народная Республика становится самостоятельной Советской Республикой. Но по существу отношения советских республик остаются прежними.

Трудящиеся массы Украины выражают твердую уверенность, что дальнейшей борьбой рабочего класса на Украине и в других странах мира уже в ближайшем будущем должна быть восстановлена эта формальная федеративная связь, й все советские республики объединятся в единую мировую социалистическую федерацию.

...трудящиеся массы Украины рассматривают Украинскую Советскую Республику как республику федеративную, объединяющую все советские объединения — вольные города и республики, как автономные части Украинской Федеративной Советской Республики.

Декрет Ради Народних Комісарів України

Текст подано за: Хрестоматія з історії держави і права України: У 2-х т. / За ред. В. Д.

Гончаренка – Т.2. – К. , 2000. - С. 121-122.

527

про народні суди

19 лютого 1919 р.

(Витяг)

Совет Народных Комиссаров Украины постановляет:

1.Упразднить все судебные учреждения, существовавшие на территории Украины до установления Советской власти (генеральный суд, судебные палаты, окружные суды, мировой суд, съезды мировых судей, суды военные, морские, волостные, коммерческие и другие), а

также все состоявшие при прежних судебных местах учреждения и организации (прокурорский надзор, нотариат, присяжную и частную адвокатуру, институты судебных следователей, судебных приставов,

ит. д.).

2.Утвердить прилагаемое при сем «Временное положение о Народных судах и революционных трибуналах Украинской Социалистической Советской Республики»...

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІЯЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

(Витяги)

І. ОСНОВНІ ПОСТАНОВИ

1.Українська Соціалістична Радянська Республіка є організація діктатури працюючих і експльоатуємих мас пролетаріату і біднійшого селянства для перемоги над їх віковими гнобителями й експльоататорами капіталістами й поміщиками.

2.Завданням цієї діктатури є здійснення переходу від буржуазного ладу до соціалізму, шляхом проведення соціалістичних реформ і

сістематичного подавления всіх контр-революційних намірів з боку

Текст подано за: Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (листопад 1918 — серпень I919): Збірник документів і матеріалів. — К., 1962. — С. 77.

Текст подано за: Історія Української конституції / Упоряд. Слюсаренко А. Г., Томенко М. В. – К., 1997. - С.

175 - 181.

528

заможніх кляс. Після здійснення цих завдань діктатура зникне, а слідом за нею, по остаточнім оформленню майбутнього комуністичного ладу, зникне й держава, уступивши місце вільним формам суспільного життя, збудо-

ваного на основах організації загальної праці на загальну користь і братерську солідарність людей.

4. Пориваючи рішучо з минулим, намагаючись знищити, разом з поділом загалу на кляси, а також і національний гніт і національну ворожнечу, Українська Соціялістична Радянська Республіка заявляє свій твердий намір увійти в склад єдиної Соціялістичної Радянської Республіки,

як тільки утворяться умовний для її збудови. Разом з тим Українська Соціялістична Радянська Республіка заявляє про свою повну солідарність з нині існуючими вже Радянськими Республіками і про свій намір вступити з ними в тісніше політичне об'єднання для спільної боротьби за перемогу світової комуністичної революції, в тісніше співробітництво в області комуністичного будівництва, можливого лише в міжнародньому масштабі.

II. КОНСТИТУЦІЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ

А. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ВЛАДИ

6. До відому Центральної Радянської Влади на Вкраїні належать: 1) Всі питання загально-державного значення, а зокрема:

а) затвердження, зміна і доповнення Конституції;

б) установлення і зміна державних меж Республіки;

в) зносини з чужоземними державами, зокрема і оголошення війни й усталення згоди;

г) усталення основ організації збройних сил;

д) загальне керовництво внутрішньою політикою;

е) цівільне, карне і процесове законодавство;

ж) усталення основ соціалістичного будівництва в області народ-

нього господарства;

з) керування грошовою системою і організація фінансового господарства Республіки;

529

і) державна контроля над діяльністю Радянської влади, зокрема над правильністю, закономірністю і доцільністю грошових витрат.

2) Всі питання, що не мають загально-державного значення і які будуть взяті на розгляд органами Центральної Радянської влади.

7. Центральна Радянська влада має свої органи, а саме:

1) Всеукраїнський з'їзд Рад Робітничих, Селянських та Червоноармійських депутатів;

2) Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет Рад;

3) Раду Народніх Комісарів.

8. З'їзд скликається В.Ц.В.К. не менш як два рази на рік, а по постанові В.Ц.В.К. може скликатися і частіш.

10.З'їзд Рад є вищою Владою Української Соціалістичної Республіки.

Впротязі між двома з'їздами такою владою є В.Ц.В.К.Р.

11....виключному віданню В.Ц.В.К.Р. належать: вибори і звільнення Народніх Комісарів і Голови Ради Народніх Комісарів, розклад державних прибутків і зборів між центральною і місцевою владою...

12. В.Ц.В.К.Р. відповідає перед Всеукраїнським З'їздом Рад і обирається останнім в кількости по призначенню з'їзду на реченець до слідуючого з'їзду. Рада Народніх Комісарів відповідає перед Всеукраїнським З'їздом Рад і перед В.Ц.В.К.Р.

15. Рада Народніх Комісарів складається з Голови і Народніх Комісарів, у число котрих входять:

а) всі Керовники окремими відділами В.Ц.В.К.Р.;

б) инші особи, що обіраються окремо В.Ц.В.К.Р. з його розсуду. Члени Ради Н. К. кожного року можуть звільнятись владою В.Ц.В.К.

16. Рада Народніх Комісарів має право брати на свій розгляд питання і справи, що стосуються до законодавства і загального керування країною,

але має право вирішати своєю владою ті чи инші питання, або справи лише

з загальним, або спеціальним уповноваженням В.Ц.В.К...

Б. ОРГАНІЗАЦІЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ НА МІСЦЯХ

18. Органи Радянської влади на місцях слідуючі:

530