Історія держави і права України - В.М. Іванов (2013)

припинити постанову, яка суперечить законам або державним вигодам,

сповіщаючи про це зібранню в перший призначений для його засідань час...

13. Повітовими земськими установами є: повітове земське зібрання і повітова земська управа.

14. Повітове земське зібрання складається із земських гласних, що обираються: а) повітовими землевласниками, б) міськими громадами, в)

сільськими громадами...

43. У повітовому земському зібранні головує повітовий предводитель

дворянства...

46. Повітова земська управа складається з голови і двох членів, що обираються на три роки повітовим земським зібранням з числа осіб, які в ньому беруть участь. Зібрання можуть, якщо вважатимуть за потрібне,

збільшити число членів управи, що обираються, до шести...

48. Обраний земським зібранням голова повітової управи (ст. 46)

затверджується на цій посаді начальником губернії...

50.Губернськими земськими установами є: губернське земське зібрання і губернська земська управа.

51.Губернське земське зібрання складається з гласних, що обираються

повітовими земськими зібраннями на три роки...

53.У губернському земському зібранні у тих випадках, коли государеві імператору не бажано буде призначати для головування у вищезгаданому окрему особу, головує губернський предводитель дворянства.

54.Губернська земська управа складається з голови і шести членів, що обираються на три роки губернським земським зібранням із свого середовища... Обраний земським зібранням голова губернської управи затверджується на посаді міністром внутрішніх справ.

Устрій судових установлень 1864 р.

(Витяги)

1. Влада судова належить мировим суддям, з'їздам мирових суддів,

окружним судам, судовим палатам і правительствуючому сенатові як верховному касаційному судові.

381

7. Для визначення в карних справах вини або невинності підсудних до складу судових місць у випадках, зазначених у статуті карного судочинства,

залучаються присяжні засідателі.

19. У мирові судді можуть обиратись ті з місцевих жителів, які: по-

перше, мають не менше 25 років; по-друге, здобули освіту у вищих або середніх навчальних закладах або склали належний іспит, або ж прослужили не менш як три роки на таких посадах, при виконанні яких могли набути практичних відомостей у провадженні судових справ, і, по-

третє, якщо до того ж вони самі, або їх батьки, або жінки володіють, хоча б у різних місцях, або простором землі вдвоє проти того, який визначено для безпосередньої участі в обранні гласних в повітові земські збори... або іншим нерухомим майном, ціною не нижче п'ятнадцяти тисяч карбованців, і

в містах нерухомою власністю, оціненою для стягання податку в столицях не менше шести тисяч, в інших містах — не менше трьох тисяч карбованців.

23.Мирові судді, як почесні, так і дільничні, обираються на три роки.

24.Вибори мирових суддів провадяться на повітових земських зборах. 81. Присяжні засідателі обираються з місцевих обивателів усіх станів:

по-перше, з тих, що перебувають в російському підданстві, по-друге, з тих,

кому не менше 25 років і не більше 70 років, і по-третє, хто проживає не менш як два роки в тому повіті, де відбуваються вибори присяжних засідателів.

85. Не підлягають занесенню до списків присяжних засідателів:

1)священнослужителі і монашествуючі;

2)усі військові чини, що перебувають на дійсній військово-сухопутній

або морській службі, а також ті з цивільних чиновників, які знаходяться при військах або служать по військово-судній частині у військовому і морському відомствах; і

3) учителі народних шкіл.

86. До списків присяжних засідателів не можуть також бути внесені всі ті, хто служить у приватних осіб.

382

Статут карного судочинства 1864 р.

(Витяги)

1. Ніхто не може бути покараний за злочин або провини, що підлягають віданню судових установ, не бувши засуджений до покарання вироком відповідного суду, що набрав законної сили.

6.Вирок ухвалюється не інакше, як після перевірки і доповнення в засіданні суду доказів, виявлених попереднім слідством.

7.Засідання, крім випадків, зазначених у законі, відбуваються прилюдно.

8.Теорія доведень, що грунтується тільки на їх формальності,

скасовується. Правила про силу судових доведень повинні бути тільки керівництвом при визначенні вини чи невинності підсудних на підставі внутрішнього переконання суддів, основаного на сукупності обставин,

виявлених при проведенні слідства та суду.

9. Вирок може тільки засуджувати або виправдовувати підсудного.

Залишення в підозрі не допускається.

10. У справах про злочини та провини, які тягнуть за собою покарання,

зв'язані з позбавленням всіх громадянських прав або із втратою всіх або деяких особливих прав і переваг, визначення вини чи невинності підсудних надається особливим присяжним засідателям. Це правило не поширюється на справи про злочини державні.

17. Різниця підсудності за станом скасовується.

204. Справи у злочинах державних підсудні судовим палатам або верховному карному судові, а справи у злочинах службових відаються окружними судами, судовими палатами, касаційним департаментом сенату або верховним карним судом...

1051. Для суду в справах про державні злочини до членів карного департаменту судової палати приєднуються: 1) губернський предводитель дворянства тієї губернії, де заведено палату, 2) один з повітових

Текст подано за: Хрестоматія з історії СРСР. — Том ІІІ, К., 1953. - С. 165-167.

383

предводителів дворянства, що перебувають в окрузі місцевого окружного суду, 3) один з міських голів того самого округу і 4) один з волосних голів або старшин місцевого повіту.

Городове положення 16 червня 1870 р.

1. Піклування і порядкування по міському господарству та благоустрою надаються міському громадському управлінню, а нагляд за законним сього виконанням — губернаторові, на точному додержанні правил даного положення.

9. Міське громадське управління в постановах і розпорядженнях своїх не може виходити з кола вказаних йому справ. Усяка постанова його,

всупереч цьому ухвалена, не дійсна.

15.Установи міського громадського управління є: 1) міські виборчі збори, 2) міська дума і 3) міська управа.

16.Міські виборчі збори скликаються виключно для обрання гласних міської думи, через кожні чотири роки; час скликання їх визначається думою.

17.Усякий міський обиватель, хоч би до якого стану він належав, має право голосу в обранні гласних, при таких умовах: 1) якщо він російський підданий; 2) якщо йому не менше 25 років від народження; 3) якщо він при цих умовах володіє в міських межах... на праві власності нерухомим майном, що підлягає зборові на користь міста, або держить торговий чи промисловий заклад по свідоцтву купецькому або ж, проживши у місті протягом двох років перед проведенням виборів хоча б і з тимчасовими відлучками, сплачує на користь міста встановлений збір... і 4) якщо на ому немає недоїмок по міському збору.

22.Для проведення виборів у гласні встановлюється в кожному місті з обивателів, які мають право голосу на виборах троє виборчих зборів, з яких кожні обирають одну третину всього числа гласних. Для цього обивателі

Текст подано за: Хрестоматія з історії СРСР. — Том III. — К., 1953. - С. 167-169.

384

заносяться до списку виборців у тому порядку, в якому вони йдуть по сумі лежних з кожного з них у прибуток міста збору, який дає право голосу на виборах; потім особи, занесені до зазначеного иску, діляться на три розряди,

або зібрання, так: до першого розряду зараховуються ті з показаних на початку списку виборці, які, вносячи вищі розміри збору, сплачують разом одну третину загальної суми збору, що його платять всі виборці; до другого зараховуються виборці, що йдуть за ними по списку, які сплачують разом також третину збору; до третього — усі інші виборці. Складений на зазначених основах список з поділом виборців на розряди затверджується міською думою.

48. Міська дума складається під головуванням міського голови гласних,

що обирається на чотири роки, в числі, яке відповідає числу осіб, що користуються правом голосу на виборах.

70.Міська управа перебуває під головуванням міського голови.

82.Посади міського голови, членів міської управи та міського секретаря

(секретаря думи) заміщаються за вибором міської думи.

88. Євреї не можуть бути обирані у міські голови, ні заступати посади.

Число членів міської управи з нехристиян не повинно перевищувати однієї третини всього її складу.

92. Особи, обирані на посаду міського голови, а також призначені для тимчасового заміщення цієї посади, затверджуються в цих званнях у губернських містах міністром внутрішніх справ, а в інших містах губернатором.

Положення про покарання кримінальне і виправне

(1885 р.)

(Витяги)

РАЗДЕЛ ПЕРВЫЙ

Опреступлениях, проступках и наказаниях вообще

Текст подано за: Хрестоматія з історії держави і права України: У 2-х т. / За ред. В. Д. Гончаренка. - К.,1997.- Т.- 1.- С. 268-270.

385

Ст. 1. Преступлением или проступком признается как самое противозаконное деяние, так и неисполнение того, что под страхом наказания законом предписано.

2. За преступления и проступки, по роду и мере важности оных,

виновные подвергаются наказаниям уголовным или исправительным.

3.Преступления и проступки суть умышленные или неумышленные.

4.В преступлениях и проступках умышленных различаются две степени:

первая, когда противозаконное деяние учинено вследствие не внезапного, а

заранее обдуманнаго намерения или умысла; вторая, когда учинено хотя и с намерением, но по внезапному побуждению без предумышления.

5. Зло, сделанное случайно, не только без намерения, но и без всякой со стороны учинившаго оное неосторожности, не считается виною.

17. Определяемыя законом наказания уголовныя суть следующия: I. Лишение всех прав состояния и смертная казнь;

П. Лишение всех прав состояния и ссылка в каторжныя работы;

III. Лишение всех прав состояния и ссылка на поселение в Сибирь;

IV.Лишение всех прав состояния и ссылка на поселение в Закавказье.

19. Каторжныя работы определяются, по роду преступления и мере вины, в следующей постепенности:

Степень 1. Каторжныя работы без срока.

Степень 2. Каторжныя работы на время от пятнадцати до двадцати лет.

Степень 3. Каторжныя работы на время от двенадцати до пятнадцати лет.

Степень 4. Каторжныя работы на время от десяти до двенадцати лет.

Степень 5. Каторжныя работы на время от восьми до десяти лет.

Степень 6. Каторжныя работы на время от шести до восьми лет.

Степень 7. Каторжныя работы на время от четырех до шести лет.

92. Причины, по коим содеяное не должно быть вменяемо в вину, суть:

1)Совершенная невинность того деяния, коего случайным и непредвидимым последствием было сделанное зло;

2)Малолетство в таком возрасте, когда подсудимый не мог еще иметь понятия о свойстве деяния;

386

3)Безумие, сумашествие и припадки болезни, приводящие в умоизступление или совершенное безпамятство;

4)Ошибка случайная или вследствие обмана;

5)Принуждение от превосходящей непреодолимой силы;

6)Необходимость обороны.

129. Вина учинавшаго какое либо преступление, а с тем вместе и мера следующаго за сие наказания увеличиваются по мере того:

1)Чем более было умысла и обдуманности в действиях преступника;

2)Чем выше были его состояние, званье и степень образованности;

3)Чем более противозаконны и безнравственны были побуждения его к сему преступлению;

4)Чем более лиц он привлек к участию в сем преступлении;

5)Чем более он употребил усилий для устранения представляющихся ему в том препятствий;

6)Чем более им нарушено особых личных обязанностей в отношении к месту, в коем преступление учинено, и в отношении к лицам, против коих оное предпринято;

7)Чем более было жестокости, гнусности или безнравственности в действиях, коими сие преступление было предуготовляемо, приводимо в исполнение, или сопровождаемо;

8)Чем важнее была опасность, которою сие преступление угрожало какому либо частному лицу, или многим, или и всему обществу и государству;

9)Чем важнее зло, или вред, сим преступлением причиненные;

10)Чем более виновный при следствии и суде оказывал неискренности

иупорства в запирательстве, особливо если притом он старался возбудить подозрение на невинных, или даже прямо клеветал на них.

134. Обстоятельствами, в большей или меньшей мере уменьшающими

вину, а с тем вместе и строгость следующаго за оную наказания,

признаются:

387

1)Когда виновный добровольно и прежде, нежели на него пало какое либо подозрение, явился в суд или же к местному или другому начальству,

ивполне чистосердечно с раскаянием сознался в учиненном преступлении;

2)Если он, хотя и после уже возбуждения на счет его подозрения, но вскоре, без упорства, по одному из первых на допросе убеждений или увещаний, учинил с раскаянием полное во всем признание;

3)Если он, без замедления, благовременно и также с полною откровенностию, указал всех участников его в преступлении;

4)Если преступление учинено им по легкомыслию или же слабоумию,

глупости и крайнему невежеству, которым воспользовались другие для вовлечения его в сие преступление;

5) Если преступление учинено им вследствие сильного раздражения,

произведеннаго обидами, оскорблениями или иными поступками лица,

коему он сделал или покусился сделать зло;

6) Если он был вовлечен в сие преступление убеждениями,

приказаниями, или дурным примером людей, имевших над ним по природе или по закону высшую сильную власть;

7)Если он учинил сие преступление единственно по крайности и совершенному неимению никаких средств к пропитанию и работе;

8)Если, при самом содеянии преступления, он почувствовал раскаяние или сожаление к жертвам онаго и по сему побуждению не совершил всего преднамереннаго им зла, особливо ж, когда он удержал от того и своих сообщников;

9)Если он по содеянии преступления старался по крайней мере отвратить хотя некоторыя из вредных онаго последствий и вознаградить причиненные оным зло или убыток.

Маніфест про удосконалення державного порядку

(17 жовтня 1905 р.)

Текст подано за: Хрестоматія з історії держави і права України: У 2-х т. / За ред. В. Д.

Гончаренка. - К., 1997.- Т.- 1.- С.296.

388

(Уривок)

...Повелев надлежащим властям принять меры к устранению прямых проявлений беспорядка…

На обязанность Правительства возлагаем Мы выполнение непреклонной Нашей воли:

1)Даровать населению незыблемые основы гражданской свободы на началах действительной неприкосновенности личности, свободы совести, слова, собраний и союзов.

2)Не останавливая предназначеных выборов в Государственную Думу, привлечь теперь же к участию в Думе, в меру возможности… те классы населения, которые ныне совсем лишены избирательных прав…

3)Установить, как незыблемое правило, чтобы никакой закон не мог восприять силу без одобрения Госудорственной Думы и чтобы выбранным от народа обеспечена была возможность действительного участия в надзоре за закономерностью действий поставленных от нас властей.

Бориславська катастрофа

Уривок із статті газети ―Воля‖ від 15 червня 1902 р.

...В Бориславі загинуло серед страшних мук 20 людей, двадцять робітників. Загинули вони жертвою жадності бориславських визискувачів-

кровопийців і жертвою недбальства тих властей, що мають обов‘язок наглядати за тим, щоб підземні нори копалень не були живими могилами для робочого люду.

Перед двома тижнями писано було в соціалістичному дневнику

―Naprzod‖, що через занедбання приписів про вентиляцію, через невідсвіжування підземних нор копальняних кожної хвилини може бути вибух. І власті помимо того не зробили нічого, не звернули уваги на перестроги соціалістичного часопису, аж поки не прийшло до страшної катастрофи.

Текст подано за: Хрестоматія з історії Української РСР: У 3-х т. – Т. ІІ. – К., 1961. – С. 551.

389

І катастрофа прийшла...

Визиск робітників

Повідомлення газети ―Земля і воля‖. 1910 р.

В Лукавці н[ад] С[еретом] в трачці Гольдберга панує страшний визиск.

Робітники працюють від 6 рано до 7 вечора. Всього спочинку мають через цілу днину лише 1'/2 години. Отже, робітники працюють на половину години більше, ніж закон приписує. Це робить для підприємця від 100

робітників 50 годин денно, а 18 тисяч годин на рік. Отже, крім інших здирств, краде підприємець у робітників 18 тисяч годин, за які не потребує платити. Платня в трачці мізерна, від 1 к[орони] 40 с[отиків] до 2 к[орон].

Перед кількома місяцями робітники застрайкували, але страйк не вдався, бо робітники не були зорганізовані. Це наука для всіх робітників, що перед страйком треба подумати про організацію. Другий тамошній визискувач є властитель ґуральні Френкель. В ґуральні нема ніколи недільного відпочинку. Робітники мешкають у мокрих норах, які не мають вікон і доброго накриття.

З статті ―Хлопська нужда‖, надрукованої в газеті ―Громадський голос‖. 1907 р.

Нужда руських хлопів в Галичині вже загально звісна. Про сю нужду писали прихильні хлопам газети, говорили в соймі і в державній раді хлопські заступники. І здавалось би, що нема вже рятунку для нашого хлопа, бо задовго господарила в краю шляхта, задовго спихала всі тягарі краєві і державні на хлопа, задовго вже той хлоп ділив свою дрібну землю,

задовго тиснулася його родина в нужденній ліп‘янці, задовго він платив відсотки від довгів і лихву, і нині маса хлопська так збідніла, що о правильній господарці рільній нема що говорити.

В найбільшій часті громад припадає на тисячу людей близько 9 соток таких, що не виказують жодного доходу або дуже малий, а заледве

Текст подано за: Хрестоматія з історії Української РСР: У 3-х т. – Т. ІІ. – К., 1961. – С. 551Текст подано за: Хрестоматія з історії Української РСР: У 3-х т. – Т. ІІ. – К., 1961. – С. 551552.

390