stalivyrazy

Російсько-український словник сталих виразів

Одевать | Одену тебя в шёлк и золото – уберу тебе в шовк і в золото; водитиму тебе в шовку та в золоті; ходитимеш у мене в шовку та в золоті.

Одежда | Бедному да вору всякая одежда впору – що не попало, те клади в торбу. Пр.

Бідне сорочці раде, а багате й кожуха цурається. Пр. | Одежда к празднику – одяг (одіж) на (про) свято; святний (святковий) одяг.

Одежка | По одёжке встречают, по уму провожают – не суди по одежі — суди по розуму.

Пр. Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема. Пр. По одежі людину стрічають, а по уму (по розуму) випроваджують. Пр. | По одёжке протягивай ножки – по своєму ліжку простягай ніжку. Пр. Будуй (став) хатку по достатку. Пр. Які вжитки, так і живи. Пр. Живи як спромога (по спроможності своїй); живи як кишеня дозволяє (як кишеня витягне).

Одерживать | Одерживать, одержать верх – брати, узяти гору (верх). | Одерживать, одержать победу над кем-либо – здобувати, здобути перемогу над ким; перемагати, перемогти кого; (тільки докон.) подужати кого.

Одержимый | Одержимый бесом – навіжений; біснуватий; (книжн.) одержимий бісом. | Одержимый какой-либо болезнью – хворий (слабий) нащо. | Одержимый страхом (ужасом) – пойнятий страхом (жахом).

Одинаково | Совершенно одинаково – однаковісінько; цілком (зовсім) однаково. [Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні, Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині

— Однаковісінько мені! Шевченко.] Одинаковый | В одинаковой мере, степени – однаковою мірою (в однаковій мірі);

однаково; (іноді) зарівно. | Все они одинаковы – усі вони однакові; (жарт.) усі вони одним миром мазані (мировані); усіх їх одним миром мировано (мазано); усі вони в одну дудочку грають. | Оба одинаковы – обоє (обидва) однакові; (розм. жарт.) обоє рябоє; один біс (кат, дідько). | Совершенно одинаковый – однаковісінький.

Одиннадцатый | В одиннадцать часов – об одинадцятій годині. | На одиннадцатый день, месяц, год… – одинадцятого дня, місяця, року…

Одинокий | Одинокий человек – самітна (самотня, одинока) людина; самітник; самітниця. | Ставший одиноким – осамот(н)ілий.

Одиночество | В полном одиночестве – одинцем самотнім. | Жить в одиночестве – жити в самотині (на самоті); жити самотою; жити самітно (самотньо, одиноко). | Надоело одиночество кому-либо – набридло (обридла) самітність (самотність, самотина, самота) кому. | Остаться в одиночестве – осамот(н)іти.

Одиночка | В одиночку – сам-один; сам; один; (іноді) самотою. [Народ не боязкий, кожен сам-один на ведмедя ходить, від розбійників не накивають п’ятами. Гончар, перекл. з Пушкіна.] | Действовать в одиночку – діяти власними силами (самотужки, самотою). | Живёт, жил… одиночкой кто – живе, жив… одинцем (одинаком) хто. | По одиночке – по одному (поодинці).

Один | Баба да бес — один в них вес – де чорт не зможе, там баба поможе. Пр. З бабою і дідько справу програв. Пр. | Ближняя родня — на одном солнце платья сушили – пень горів, а він рукинагрів та й став йому дядьком. Пр. Його мати й моя мати в одній воді сорочки (хустки) прали. Пр. Мій батько і твій батько (дід) коло одної печі грілися. Пр. Ми родичі: на одному сонці онучі сушили. Пр. Родина — кумового наймита дитина. Пр. Така рідня, як чорт козі дядько. Пр. Василь бабі сестра в третіх, а я йому сваха. Пр. Дідового сусіда молотники. Пр. | Во всём этом виноват один я – в усьому цьому винний тільки я. | В один из дней (однажды) – одного дня (одної днини). | В один прекрасный день – одного чудового (красного, прекрасного, гарного, прегарного) дня; однієї (одної) чудової (красної, гарної) днини. | В одном кармане — вошь на аркане, в другом — вошь на цепи – шапкабирка, зверху дірка. Пр. У кишені — тарган та блоха, у хлібі — ратиці та хвіст. Пр. В одній кишені пусто, а в другій — нема нічого. Пр. У кишені вітер гуляє. Пр. | Вот я и один, кругом ни души – от я і сам, навколо ні душі (ні лялечки). | [Все] в один голос – [Усі] в одно (за одно); [усі] одностайні; [усі] як один (в один голос). | Все до одного – усі до одного; геть (чисто) всі; усі до [одної] душі. [Напакували цілу мажу хлібом та паляницями, таранню, чехонню та всякими харчами, положили на віз чимале барильце й горілки, та й поїхали з косарями всі до душі… Барвінок.] | Все за одного и один за всех – усі за одного і один за всіх. | Все как один (разг.) – усі як один. [Повстаньмо ж тепера усі як один. За діло братерське, спільне!.. Українка.] | Всё к одному сведётся – усе на одно вийде (до одного зійде). | Ехать одним волом – їхати одним волом; (розм.) їхати бовкуном. | За (в) один присест – за одним присідом; за одним разом; за одним заходом. [За одним присідом вечеря з обідом. Номис.] | За двумя зайцами погонишься — ни одного не поймаешь – за двома зайцями поженешся, жодного (і одного) не впіймаєш. Пр. Хто два зайці гонить,

339

Російсько-український словник сталих виразів

жодного не здогонить. Пр. Двох зайців поженеш — і одного (жодного) не доженеш. Пр. Як відкусиш (за)багато, ковтнеш мало. Пр. | За один раз дерево не срубишь – за один раз дерево не зітнеш (не зрубаєш). Пр. За одним разом дерево не звалиться. Пр. Один раз цюкнеш — дуб не впаде. Пр. | За одного битого двух небитых дают – за битого двох небитих дають. Пр. За одного битого двох небитих дають, та ще й не беруть. Пр. Хлопець і тепер карбованця варт, а як йому боки намнуть, то й два дадуть. Пр. | Из одного гнезда – з одного (з того самого) гнізда (кубла); одногніздки. | Не один десяток чего – не один десяток чого; не однодесять чого. | Не он один волновался в тот день – не тільки він (не він сам(ий)) хвилювався того дня (тієї днини). | Не я один, а все это говорят – не тільки я (не я сам, не я один), а всі так кажуть. | Ни в одном глазу (фам.) – аніже; анітрішки (анітрішечки). | Ни один не… – ні один не…; жоден (жодний) не… | Нос — семерым рос, одному достался – ну й ніс, для свята ріс, а ти один в будень носиш. Пр. Ніс так ніс — як через Дніпро міст. Пр. | Один ведь – сам же; сам один же. | Один в один; один к одному – один в один; голова в голову; (іноді) як (мов, наче…) перемиті; одним лицем. [Уродилися ті дев’ять синів, як дев’ять соколів, один у одного; голос у голос, волос у волос. Вовчок. Зуби в нього були один в один, як намисто. Смолич. Парубки мов перемиті. Піджаки наопашки. Яновський.] | Один в поле не воин – один у полі не вояк (не воїн). Пр. Один — як ні одного. Пр. Один кіл плота не вдержить. Пр. Де нема спілки, там нема й силки. Пр. | Один другого

– один одного. | Один другого стоит – один одного варт(ий) (іноді розм. стоїть). | Одинединственный – одним один; [один] однісінький (одніський). | Один задругам – один за одним; один по одному. | Один из пары – допарок. | Один и тот же – той [же] самий; один; (іноді) один і той самий. | Один как перст (разг.) – сам [собі] (сам один) як палець; сам собі (сам один); одним один [як пучка]; (образн.) сам (один), як билина в полі; один, як (мов, наче…) порошинка в оці. | Один лучше другого – один за (від) одного кращий (ліпший); (іноді) як (мов, наче…) перемиті. | Один на один – сам на сам (один на один); (іноді ще) сам-один; віч-на-віч; на самоті. [Серединський розказував, як у його був такий здоровий пес, що сам-один йшов на ведмедя. Н.-Левицький.] | Один [Нестор] и у каши не спор – одна бджола мало меду наносить. Пр. Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться. Пр. Одним пальцем і голки не вдержиш. Пр. Де робить купа, не болить коло пупа.

Пр. Коли робити вкупі, то не болітиме в пупі. Пр. | Один-одинёхонек (один-одинёшенек) (разг.) – Сам-самісінький (один-однісінький); сам душею; сам-один; (іноді) один-одинцем. [Зостався Мирон сам собі, як палець… Один-одинцем. Мирний.] | Один раз куда ни шло (разг.) – раз мати породила. | Один с сошкой, а семеро с ложкой – семеро до рота, один до роботи. Пр. До готового хліба знайдеться губа. Пр. Мельники до готової муки. Пр. Готовеньке і кицька з’їсть. Пр. | Один только; исключительно один – сам тільки; сам за себе. | Один только (один-единственный) раз – один тільки раз; [тільки] раз-разом. [Тільки раз-разом пан мене за вухо поскубли. Барвінок.] | Одним духом (разг.) – одним духом; за одним духом; духом (зменшувальне душком); миттю (умить). | Одним миром мазаны – одним миром мазані (мировані). Обоє рябоє. Пр. Той же Савка, та на других санках. Пр. Який дідько печений, такий і варений. Пр. | Одним словом – одне (одно) слово; одним словом (сказати). | Одним хлебом питался кто – жив самим хлібом хто. | Одному ехать — и дорога долга – тоді дорога спішна, коли розмова втішна. Пр. У порожній хаті сумно й спати. Пр. | Он один знает, скажет что-либо – тільки він знає, скаже ш о. | Подходите по одному – підходьте по одному (поодинці). | Пытался не один (сделать чтолибо) – не один намагався (силкувався, поривався); (іноді образн. розм.) не один біг» та спіткнувся. | Решили в один голос… – одноголосно ухвалили… | Решительно (положительно) ни одного – жоднісінького; ні однісінького; (застар.) ніже єдиного. | Семеро одного не ждут – двоє третього не чекають (не ждуть). Пр. Як двоє, то одного не ждуть (не чекають). Пр. Опізнився козак, то буде й так. Пр. | Семь бед — один ответ – більше як півкопи лиха не буде. Пр. Чи раз, чи два — одна біда. Пр. Чи раз батька вдарив, чи сім раз — однаково. Пр. Раз на світ родила мати, раз і помирати. Пр. | Семь раз примерь, один раз отрежь – десять разів мір, а раз утни. Пр. Тричі міряй, а раз відріж. Пр. Скажеш — не вернеш, напишеш — не зітреш, відрубаєш (відріжеш) — не приточиш.

Пр. | Совершенно один – сам-один; [сам] самісінький. | С одного вола трёх шкур не дерут

– з одного вола двох шкур не деруть. Пр. З однієї липи двічі лика не деруть. Пр. Винного двома батогами не б’ють. Пр. Двічі на літо лика не деруть. Пр. | Танцевать одному – танцювати самому; (іноді жарт.) танцювати бовкуном. | Целый день сидит один – цілий (цілісінький) день сам (сам-один). | Я был там один – я був там сам.

Однажды | Как вот однажды… – аж ось (от) одного разу (якогось часу)… | Не однажды – не [один] раз. | Однажды весной – одного разу (раз, якось) навесні (повесні, весною). | Однажды утром, вечером – одного ранку, вечора; раз уранці, увечері; одного разу вранці,

340

Російсько-український словник сталих виразів

увечері.

Одна | Валить всё в одну кучу – скидати все на одну (в одну) купу (до одної купи). | В одной рубашке (быть, выйти на улицу…) – у самій сорочці. | В одну нить – водносталь. | Два медведя в одной берлоге не уживутся – два ведмеді в однім барлозі не живуть. Пр. Два коти в одному мішку (на одному салі) не помиряться. Пр. | Двум смертям не бывать, одной не миновать – одної смерті не минеш, другої не буде. Пр. Більш(е) як раз не вмреш. Пр. Дві смерті не буде (двом смертям не бути), а одної не минути. Пр. Чи пан, чи пропав — двічі не вмирати. Пр. Раз мати породила (раз на світ родила мати), раз і помирати. Пр. Хто вмер тепер, не вмре в четвер. Пр. Раз козі смерть. Пр. | Ни одна не… – ні одна не…; жодна не… | Одна беда не ходит – біда ніколи сама не ходить. Пр. Біда сама не ходить, але десять за собою водить. Пр. Біда ніколи одинцем не ходить: усе в парі. Пр. Як одна біда йде, то й другу за собою веде. Пр. Біда біду тягне. Пр. Одна біда тягне за собою другу. Пр. Біда та й за біду зачепилася. Пр. Біда за біду чіпляється. Пр. До лиха та ще лихо. Пр. Одна біда не докучить, бо як одна заворушить, то за нею сотня рушить. Пр. До біди ще знайдеться й прибідок. Пр. | Одна в одну; одна к одной – одна в одну; голова в голову; (іноді) як (мов, наче…) перемиті; одним лицем. [Капуста — голова в голову однаковісінька.

Сл. Гр.] | Одна голова и плачет, и смеётся – одні очі і плачуть, і сміються. Пр. | Одна головня и в печи гаснет, а две и в чистом поле дымят – одна головешка в печі гасне, а дві в полі горять. Пр. Дві головешки горять, а одна ніколи. Пр. Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує. Пр. Що два, то не один. Пр. У гурті робити, як із гори бігти. Пр. Спілка двох годує. Пр. | Одна другую – одна одну. | Одна и та же – та [ж] сама; одна; (іноді) одна й та сама. | Одна ласточка весны не делает – одна ластівка весни не робить. Пр. Одна ластівка — то ще не весна. Пр. З одної квітки вінка не зів’єш (не сплетеш). Пр. | Одна мысль о… – сама думка про… | Одной рукой – однією (одною) рукою; одноруч. | Она одна знает, скажет что-либо – тільки вона знає, скаже що. | По одной мере – до одної міри; на одну міру. | При одной мысли об этом – на саму думку (гадку) про це…; від самої думки (гадки) про це… [Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла. Коцюбинський.] | Решительно (положительно) ни одной – жоднісінької; ні однісінької; (застар.) ніже едної. [Е-ех! коли б не ті дві вади в мого Андрія, звікувала б я з ним, не зазнавши ніже єдноїхмарної години!.. Кониський.] | Совершенно одна – сама-одна; (сама-)самісінька.

Одни | Всё это одни только слова – усе це самі тільки (самі лише) слова; усе це самісінькі слова. | Дети остались одни дома – діти [залишилися (зосталися) (в)дома самі. | Мы одних с ним лет – ми з ним одного віку (одних літ, років); ми з ним рівня літами; ми з ним однакового віку (однакові на літа); ми з ним однолітки (перевесники); ми з ним однієї (одної) верстви; (лок.) ми з ним верстваки. | Одни только; исключительно одни – самі тільки; самі за себе. | Придерживаться одних взглядов – дотримувати(ся) одних (таких самих) поглядів (думок); мати однакові (такі самі) погляди; (іноді образн.) одним духом дихати. | Я летом питаюсь почти исключительно одними овощами и фруктами – я вліті (влітку) харчуюся (живлюся) мало не самою (тільки) городиною та садовиною.

Однообразный | Сделать однообразным что-либо – зодноманітити (уодноманітити) що.

Однофамилец | Он мой (со мной), я его (с ним) однофамилец – у нього зі мною, у мене з ним те саме (одно, однакове) прізвище; він зі мною, я з ним того самого (одного, однакового) прізвища.

Одно | В одно из воскресений – однієї (одної, якоїсь, котроїсь) неділі. | В одно и то же время – в один час; у той самий час; того самого часу. | В одном отношении – з одного погляду; з одного боку; з одної сторони (одною стороною). | В одном платье (быть, выйти на улицу…) – у самій сукні. | В одно прекрасное утро – одного чудового (красного, прекрасного, гарного, прегарного) ранку. | Всё одно да одно, подожди, получишь (разг.) – як коржа, так коржа, як спечемо, так і дамо. Пр. | Говорит одно, а думает другое – каже одно (одне), а думає друге; на язиці одно (одне), а на думці друге. | Не одно, так другое – не те, так те (так друге). | Ни одно не… – ні одне не…; жодне не… | Одно в одно; одно к другому – одне в одного (одно в одно); голова в голову; (іноді) як (мов, наче…) перемиті; одним лицем. [А були [поросята] — одно в одно… Барвінок.] | Одно за другим – одне за одним; одне по одному. | Одно и то же – те [ж] саме; одне; (іноді) одне й те саме. | Одно и то же будет – на одне (на те саме) вийде, те саме буде. | Одно к одному (разг.) – одне (одно) до одного. | Одно только и беспокоит меня – одно (одна річ) тільки й турбує (непокоїть, клопоче) мене. | Одного поля ягода – одного поля ягода. Пр. Одного тіста книш. Пр. | Оно одно знает, скажет что-либо – тільки воно знає, скаже що. | При одном воспоминании – на саму згадку. | Твердить одно и то же – усе одно та одно (усе те саме, усе тієї самої) правити (товкти, торочити); те саме повторювати; (образн.) після тієї та

341

Російсько-український словник сталих виразів

знов тієї [ж] співати; (образн. розм.) і вчора куліш, і сьогодні куліш. | То одно, то другое – то те, то те; то одно, то друге. | Уже одно то, что… – уже саме те, що… | Это одно и то же – це те саме.

Одобрение | Возгласы одобрения – схвальні вигуки. | Его выступления пользуются одобрением – його виступи схвалюють (хвалять). | С общего одобрения (сделать чтолибо) – за спільною ухвалою (згодою). | С одобрения кого-либо – за ухвалою кого (чиєю); ухвалив хто.

Одолевать | Дремота одолевает кого-либо – дрімота змагає (долає) кого; дрімота налягає на кого; (розм. жарт.) сліпці сватають кого. | Лень одолела – ліноші (ліньки, баглаї) напали (обсіли); баглаї вкинулися. | Мысли одолевают, одолели кого-либо – думки обсідають, обсіли голову кому (чию). […Думки обсіли стару його голову. Коцюбинський.] | Нужда (нищета) одолела кого-либо – злидні посіли (напали) кого. | Одолевать, одолеть врага – перемагати, перемогти (долати, подолати, здолати, докон. подужати, переважити) ворога; брати, взяти гору (верх) над ворогом. | Одолеть в драке кого-либо – перемогти в бійці кого; побити (перебити) кого. | Печаль одолевает, одолела кого-либо – сум (смуток) бере, узяв кого; журба (жура, туга) бере, взяла кого; сум (смуток, журба, жура, туга) налягає, наліг [на] кого. [Сум мене наліг — і реквієм душа співає хором. Тичина.] | Скука одолевает, одолела кого-либо – нудьга посідає, посіла (бере, взяла, обнімає, обняла) кого. | Сон одолевает, одолел кого-либо – сон змагає, зміг (долає, здолав, бере, узяв) кого; сон налягає, наліг на кого.

Одолжаться | Одолжайтесь! (фам. устар.) – призволяйтеся! | Я не хочу ему одолжаться (разг.) – я не хочу користуватися з його послуг(и) (з його ласки).

Одолжение | Делать, сделать одолжение кому-либо – робити, зробити (чинити, учинити) ласку (послугу кому). | Мне не нужны твои (ваши…) одолжения – мені не треба твоїх (ваших…) послуг; мені не потрібні твої (ваші…) послуги; мені не треба твоєї (вашої…) ласки; мені не потрібна твоя (ваша…) ласка. | Просить об одолжении – просити послуги (ласки); просити вчинити ласку. | Сделай, сделайте [такое] одолжение – зроби, зробіть (учини, учиніть) [таку] ласку; будь ласка (в), будьте ласкаві.

Одр | Быть, лежать на смертном одре – бути, лежати на смертельній (на смертній, давн. на Божій) постелі; (давн. ще) бути, стояти на Божій дорозі. [Настала тяжка пора лежати на смертній постелі. Мирний.]

Одурачивать | Одурачивать, одурачить кого-либо – обдурювати, обдурити (одурювати, одурити, іноді оступачувати, оступачити) кого; (образн.) пошивати, пошити в дурні кого.

Одурь | Аль на тебя одурь нашла? (разг.) – чи тебе одур напав?; чи ти з глузду з’їхав (ізсунувся)?; (образн.) чи ти дурману об’ївся?

Ожесточать | Несправедливость ожесточает человека – несправедливість робить людину жорстокою (запеклою); несправедливість розлючує (знемилосерджує) людину.

Ожидание | Быть в ожидании (о беременной) – бути при надії; чекати дитини; бути вагітною. | В ожидании кого, чего – ждучи кого, чого; чекаючи кого, чого (на кого, на що); сподіваючись на кого, на що (кого, чого); (іноді) у сподіванні кого, чого. | Он обманул мои ожидания – він не справдив моїх сподівань (сподіванок). | Ожиданием сыт не будешь –

жданиками не наїсишся. Пр. | После долгого ожидания (долгих ожиданий) – по довгому чеканні (дожиданні); після довгого чекання (дожидання); (іноді також) довго ждавши (чекавши). | Превзойти все ожидания – повершити (перевершити, перевищити) усі сподівання. | Против ожидания чьего – проти чийого сподівання; (іноді) ніяк не сподіваючись; чого не сподівався хто. […П-н Ріхтер, чого не сподівався Санін, був вельми молодою людиною, майже хлопчиком. Свідзинський, перекл. з Тургенєва.] | Сверх [всякого] ожидания (разг.) – (по)над [усяке] сподівання.

Ожидать | Грачи кружатся — ожидай дождя – гайвороння грає [кружляє] — надійся [сподівайся] дощу. | Как и следовало ожидать – як і слід (як і треба) було сподіватися (чекати). | Ожидать очереди – застоювати черги; дожидатися черги; (іноді, коли, дожидаючись черги, сидять) засиджувати черги. | Ожидать удобного случая – ждати (очікувати) [доброї] нагоди (слушного випадку); [доброї] нагоди виглядати. | От него всего можно ожидать – від нього (по ньому) можна всього сподіватися; по ньому (по нім) усього надійся. | После ненастья ожидай погоды – після негоди жди погоди; по негоді надійся погоди (сподівайся години).

Озадачивать | Неожиданный вопрос озадачил кого – несподіване питання (запитання) спантеличило (здивувало, збентежило) кого; несподіване питання (запитання) завдало клопоту кому.

Озарять | Озарять, озарить лучами кого, что – опромінювати, опромінити (осявати, осяяти промінням) кого, що.

342

Російсько-український словник сталих виразів

Озлобляться | Озлобиться на (против) кого – злобу взяти (узлитися) на кого. Ознаменование | В ознаменование чего – на відзначення (на відзнаку, на знак, на

уставлення) чого; на пам’ятку про що; щоб відзначити (уславити) що.

Озноб | Бросает то в жар, то в озноб кого – кидає то в жар, то в холод (в мороз) кого; то жар, то мороз (то холод) проймає кого; поймає (понімає) то вогнем, то морозом (то жаром, то холодом) кого; обсипає то жаром, то холодом кого. [І її, коли вона думала про нього, обсипало то жаром, то холодом. Чернявський.]

Оказия | По оказии – з нагоди (з оказії). | При первой оказии – при першій нагоді (оказії); з першою нагодою.

Оказываться | Все оказались налицо – усі були присутні; усі були тут (усі поприходили). | Вчерашним спектаклем зрители оказались недовольны – учорашньою виставою (з учорашньої вистави) глядачі (були) незадоволені (невдоволені); учорашній спектакль глядачів не задовольнив (не вдовольнив). | Где был, а где оказался – де був, а де опинився. | Дома его не оказалось – (у)дома його не було; виявилося, що його нема (в)дома. | Мы, оказывается, старые знакомые – виявляється, що ми давні знайомі. | Не оказалось налицо чего – не було (немає) чого; не було (немає) в наявності чого; (іноді) не стало чого.

| Но моё представление оказалось ошибочным – але, так гадаючи, я помилився; але виявилося, що моє припущення [було] помилкове (що мій здогад [був] помилковий). | Оказался в дураках кто – опинився в дурнях хто; пошився (убрався) в дурні хто. | Оказался у разбитого корыта кто – Див. корыто. | Оказаться как исключение – бути як виняток; вийнятися. [Людей було дуже мало, і з них вийнявся тільки один курій. Грінченко.] | Оказаться победителем – стати переможцем. | Оказываться, оказаться в затруднительном положении – опинятися, опинитися в скрутному становищі; потрапляти, потрапити в скрутне становище. | Он оказался неподготовленным – виявилося, що він непідготований; він показав себе непідготованим. | Сапоги оказались впору – чоботи прийшлися до ноги (до міри); чоботи саме до ноги (до міри) [прийшлися]; чоботи добре прийшлися; (образн.) чоботи як (наче…) влипли. [З сонної Галі тихенько менший брат зняв чоботи, і усі тоді по черзі почали їх приміряти, і кожний казав, що йому чоботи якраз, наче влипли, хоч добре вони пригодилися тільки старшому братові… Вовчок.] | Сосчитали — их оказалось семнадцать – полічили — їх знайшлося (виявилось) сімнадцятеро (сімнадцять). | Так я, оказывается, первый? – так (то) я, виходить, перший?; так виявляється, що я перший?.. | У него оказалась опухоль – виявилося, що в нього пухлина; у нього знайдено (знайшли) пухлину.

Оказывать | Оказывать, оказать влияние на кого, что – робити, зробити (справляти, справити) вплив на кого, на що; впливати, вплинути на кого, на що. | Оказывать, оказать внимание кому – виявляти, виявити увагу до кого (кому); ставитися, поставитися з увагою (уважливо, уважно) до кого; (від)давати, (від)дати увагу кому. | Оказывать, оказать давление на кого – робити, зробити тиск на кого; натискати (тиснути), натиснути на кого.

| Оказывать, оказать действие на кого, на что – діяти, подіяти на кого, на що; [свою] силу мати над ким, над чим. | Оказывать, оказать доверие кому – виявляти, виявити довір’я (довіру) кому; давати, дати віру кому; (іноді) довірятися, довіритися кому. | Оказывать, оказать любезность кому – робити, зробити (чинити, учинити) ласку кому. | Оказывать, оказать поддержку кому – підтримувати, підтримати кого; допомагати, допомогти кому. | Оказывать, оказать помощь кому – (по)давати, (по)дати допомогу кому; ставити, стати у (до) помочі кому; (до)помагати, [допомогти кому; (образн. розм.) підкладати, підкласти руки кому (під кого). [Не туди він дивиться, щоб нам руки підкладати, а щоб нас у лабетах своїх держати. Барвінок.] | Оказывать, оказать почести кому – Див. почести. | Оказывать, оказать почёт кому – віддавати, віддати шану (пошану, повагу) кому; виявляти, виявити пошану (повагу) до кого. | Оказывать, оказать предпочтение кому в чём, перед кем, чему перед чем – (від)давати, [віддати перевагу (перед) кому в чому, над ким, чому над чим. | Оказывать, оказать снисхождение кому – давати, дати поблажку (пільгу, полегкість) кому. | Оказывать, оказать содействие кому – сприяти, посприяти (допомагати, допомогти) кому. | Оказывать, оказать сопротивление кому, чему – чинити, учинити опір кому, чому; опір (опором) ставати, стати проти кого, проти чого; опиратися, опертися проти чого. [Ви проти нас обидва опір стали. П. Куліш.] | Оказывать, оказать услугу кому – робити, зробити послугу кому; (тільки докон.)

прислужуватися кому; (іноді) у пригоді ставати, стати кому. | Оказывать, оказать честь кому – віддавати, віддати шану (честь) кому; робити, зробити (чинити, учинити) честь кому. | Они оказали великие услуги своему отечеству – вони дуже (велико) прислужилися своїй батьківщині (своєму рідному краєві); вони зробили великі послуги своїй батьківщині; вони у великій пригоді стали своїй батьківщині (своєму рідному краєві).

343

Російсько-український словник сталих виразів

| Тепло и холод оказывают различные воздействия на предметы – тепло і холод різно (по-різному) діють на речі.

Окидывать | Окидывать, окинуть взглядом (взором, глазами) кого, что – окидати, окинути поглядом (очима, оком) кого, що; (с)кидати, (с)кинути оком (очима) на кого, на що; оглядати, оглянути (озирати, озирнути) кого, що; перебігати, | Сколько глазами окинешь – скільки оком сягнеш (засягнеш, захопиш); (безособове) скільки оком сягнути.

Окно | Гони природу в дверь, она влетит в окно – заступи природу дверима, то вона тобі вікном. Пр. Який удався, такий і загинеш. Пр. Синицю і на салі поклади, то синиця синицею. Пр. Хто родився вовком, тому лисицею не бути. Пр. Крукові й мило не поможе. Пр. З чорної кішки білої не зробиш. Пр. Скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом. Пр – дім (будинок) на двоє, четверо вікон (на два, чотири вікна). | С большими, со многими окнами – з великими, з багатьма вікнами; вікнастий. | У окна – коло (біля) вікна; (рідше) край вікна; (іноді) при вікні. | Через окно – вікном (у вікно, через вікно). [Дон Жуан без шелесту, зручно влазить вікном, кидається на коліна перед Анною… Українка.]

Окованный | Окованный золотом, серебром – окутий золотом, сріблом; золотокований (з(о)лотокутий), сріблокований (сріблокутий).

Околачиваться | Околачиваться без дела – тинятися без діла (без роботи); никати без роботи (без діла); байдикувати (байди(ки) бити).

Околесица | Нести (городить) околесицу (разг.) – верзти (плести, молоти, правити, городити, торочити) нісенітницю (нісенітниці, ні се ні те, дурницю, дурниці); теревені (теревені-вені) правити; теревенити; плетеники (лок. банелюки) плести; верзти таке, що й купи не тримається (не держиться) (що й на голову не налізе); верзти таке, що ні пришити, ні прилатати (ні кому дурно дати); смаленого дуба правити (плести); химині кури гонити; кулі лити.

Околесная | Нести (городить) околесную – (те саме, що) Нести (городить) околесицу. Див. околесица.

Околеть | Чтоб ты околел! (бранное) – а бодай ти (щоб ти) луснув!; щоб тебе лунь ухопив (ухопила)!; щоб тебе лунь нагнав (нагнала)!

Околица | Говорить околицей, околицами – говорити здалека; говорити (казати) наздогад (манівцем, манівцями); (іноді) казати (говорити) позавгорідно. | К милому семь вёрст не околица – до любої небоги нема далекої дороги. Пр. До любої Оришки й на край світу пішки. Пр.

Околичности | Говорить, спрашивать без околичностей (разг.) – казати (говорити) питати прямо (просто, руба, без підхідців); казати (говорити), питати без зайвої балаканини.

Окольный | Окольная дорога, окольный путь – кружна (обхідна, об’їзна) дорога, кружний (обхідний, об’їзний) шлях; манівець (манівці). | Узнать что-либо окольным путём – довідатися (дізнатися) про щось стороною (через людей, від людей).

Около | До города около пяти километров – до міста близько (коло) п’яти (п’ятьох) кілометрів; до міста щось із п’ять кілометрів. | До завтрака, до обеда… осталось около часа – до сніданку (до снідання), до обіду… зосталося з годину. | Ей лет пятьдесят или около того – їй років з п’ятдесят або близько того. | Их было около тридцати человек – їх було чоловіка з тридцять (душ із тридцять); їх було (чи не) з тридцятеро. [Було їх там чоловіка з тридцять… Коцюбинський.] | Обводить, обвести кого-либо около (вокруг) пальца (разг.) – Див. обводить. | Около двадцати лет кому-либо – близько двадцяти (двадцятьох) років (літ) кому; [уже] років з двадцять кому; літ до двадцяти (до двадцятьох, до двадцятка) доходить (добирається) кому. | Около дороги – край дороги (коло дороги, при дорозі); край шляху; над шляхом. | Около полудня, полуночи – близько півдня (коло полудня), близько півночі; над (під) південь, під (над) північ. [Так коло полудня в неділю… Сидів з бандурою в руках Старий козак. Шевченко.] | Уже около двенадцати часов – уже близько (коло) дванадцятої години; уже під дванадцяту’ годину. | Ходить вокруг да около (разг.) – ходити колом, довкола; ходити коло та навколо; ходити околяса (околесом);

(образн. розм.) ходити, як [кіт] коло гарячої каші. | Это было осенью, около половины октября – це було восени, десь у (о) половині жовтня. | Я сегодня сделал около десяти километров – я сьогодні пройшов близько (коло) десяти (десятьох) кілометрів; я сьогодні увійшов кілометрів з десять.

Околпачивать | Околпачивать, околпачить кого-либо (фам.) – о(б)дурювати, о(б)дурити (ошукувати, ошукати) кого; (образн. розм.) пошивати, пошити (обувати, обути) в дурні кого; убирати, убрати в шори кого. [У дурні німчики обули Великомудрого гетьмана. Шевченко. От стали козаки думать та гадать, як би москаля в шори убрать, а самим десь

344

Російсько-український словник сталих виразів

дальш помандрувать. Стороженко.] Оконный | Оконное стекло – шибка (шиба, давн. оболон(к)а). […Із оболонками вікно В

садочок літом одчинялось. Шевченко.] Окончание | Дело близится к окончанию – діло доходить кінця (краю); діло (от-от, ось-ось

уже) кінчається (закінчується). | До окончания века – до кінця віку. | Окончание следует – кінець (докінчення) буде. [Не хочу перечитувати того, що написав …кладу пера і обриваю… до завтра. (Кінець буде). Коцюбинський.] | Окончание ярмарки, базара – розторж. [Пішов Кульбашний на розторж купити дігтю на дорогу. Сл. Гр.] | По окончании года, срока… – коли (як) закінчиться (скінчиться, вийде, мине) рік, строк (термін)… | По окончании университета он… – закінчивши (скінчивши) університет, він…; (книжн.) по закінченні (після закінчення) університету він…

Окончиться | Окончиться хорошо, плохо – вийти на добре (на добро), на лихе; скінчитися добре, зле.

Окончить | Окончить дни свои – добити віку [свого]; довікувати.

Окочуриться | Окочурился кто-либо (разг. вульг.) – дуба дав (урізав) хто; тягнув (опрігся, випряг, ноги задер) хтось.

Окошко | Только и света в окошке у кого – Див. свет.

Око | Беречь (хранить) как зеницу ока (торж.) – берегти (пильнувати, шанувати) як зіницю ока (в оці); берегти (пильнувати, шанувати) як (мов…) ока (свого); берегти (пильнувати) як (мов…) свою душу. | Видит око, да зуб неймёт – хоч бачить око, та зуб не йме. Пр. Бачать очі, та ба! Пр. їв би паляниці, та зубів нема. Пр. Носом чую, та руками не вловлю (не впіймаю). Пр. Є сало, та не можна дістати — високо висить. Пр. Бачить корова, що на повітці солома. Пр. Видно й хати, та далеко чухрати. Пр. Коло рота минеться, та в рот не попаде. Пр. Є ложка, та в мисці нема. Пр. Мордується, як собака з воловою кісткою: і не перегризе, і язиком мозку не дістане. Пр. Очі б їли, та губа не може. Пр. | В мгновение ока (разг.) – миттю (умить); як оком змигнути; (лок.) на млі ока; (іноді розм.) як «га» сказати. [Та я тобі те коритце Скреплю на млі ока. Франко.] | Недреманное око – недремне (недрімане, невсипуще, пильне) око. | Око за око, зуб за зуб – за око око, зуб за зуб; око за око, зуб за зуб. [За око — око, зуб — за зуб, як у Старому Заповіті… Доленго.]

Окрепнуть | Окреп кто-либо (после болезни) – подужчав (поздоровів, поздоровшав) хто; (образн.) [знову] став на стану хто; на ряст вийшов (виліз) хто.

Окружать | Окружать, окружить вниманием кого-либо – оточувати, оточити увагою кого; з великою увагою ставитися, поставитися до кого. | Окружать, окружить заботой коголибо – оточувати, оточити (оповивати, оповити) піклуванням кого; (тільки недокон.) пильно (щиро) піклуватися за (про) кого, ким; повсякчас турбуватися за (про) кого, пильно дбати з а (про) кого.

Окружающий | Окружающая местность – навколишня (околишня) місцевість; околиця; окіл (род. околу); довкілля. | Окружающая среда, окружающие (люди) – оточення (середовище); (іноді) около; товариство. [Міг іще більше аналізувати себе й усеньке около. Кримський.] | Окружающая среда (природа) – навколишнє середовище; довкілля. | Он тяготился, тяготится окружающим – він своє оточення (усе, що його оточувало, оточує) мав за тягар (за тяготу); усе, що його оточувало (оточує), було (є) тягарем (за тягар) йому; він своє оточення (усе, що його оточувало, оточує) уважав, уважає за тягар (відчував, відчуває як тягар).

Окружение | В окружении кого-либо – в оточенні (воколі) кого, чиєму; у супроводі кого, чиєму. [І бачить він: там під горою в долі Стіна його господи забіліла, Йому назустріч, у жіночому околі, Іде його хорошая Даліла. Українка.]

Олимпийский | Олимпийские игры – олімпійські ігри (грища). [Іфігенія (сама): … А Орест? Він, може, досі вже на грищах олімпійських Отримує вінки! Українка.] | Олимпийское спокойствие (перен.) – олімпійський спокій (супокій).

Олицетворенный | Олицетворённая доброта, искренность… – уособлена (втілена) добрість, щирість…; сама собі (самісінька) добрість, щирість…

Олух | Олух царя небесного (разг. презр.) – дурень (дурник) божий; святий дурень; викінчений (сповна) дурень. [Тобі своєї голови не шкода, дурню ти божий? Хоткевич. Вибачте, Андрію Марковичу, треба бути святим дурнем, щоб не зрозуміти того, що… Васильченко.]

Омега | Альфа и омега чего (перен. книжн.) – альфа і омега чого; суть чого; найголовніше чого; початок і кінець чого. | От альфы до омеги (перен. книжн.) – від альфи до омеги (від а до я); від краю до краю; від початку до кінця.

Омрачиться | Небо омрачилось – небо повилося хмарами (в хмари); небо захмарилося

345

Російсько-український словник сталих виразів

(потьмарилося); (іноді безособове) нахмарило (насупилося).

Омут | В тихом омуте черти водятся – тиха вода греблю (береги) рве. Пр. Тиха вода береги рве (ломить). Пр. Тиха вода людей топить. Пр. Тиха вода глибока. Пр. Від тиха всі лиха. Пр. Зверху гарно та тихо, а всередині ворушиться лихо. Пр. У тихому болоті чорти (біси) водяться (плодяться). Пр.

Онеметь | Онеметь от удивления – заніміти з дива.

Оно | То-то и оно (разг.) – отож-то; отож-то [воно] й є; тим-бо й ба.

Оный | Во время оно; во времена оны; в дни оны – давно колись; за давніх часів (за часу давнього); за часів давнєколишніх (давноминулих); (книжн. застар.) во врем’я оно; во дні они. [Колись то ще, во врем’я оно, Помлілій Нума, римський цар… Шевченко. Старенька сестро Аполлона, Якби ви… Придибали-таки до нас Та, як бувало во дні они, Возвисили свій Божий глас До оди пишно-чепурної. Шевченко.]

Он | Чтоб ему то да это (разг.) – (не)хай йому сей та той; щоб йому та бодай йому. Опаздывать | Немного (несколько) опоздать – трохи спізнитися (опізнитися);

припізнитися. | Опаздывает, опоздал к завтраку, к обеду… кто-либо – спізнюється, спізнився (опізнюється, опізнився) на сніданок (на снідання), на обід… хто. | Опоздаешь – спізнишся (запізнишся); (іноді образн.) бояри і мед поп’ють.

Опала | Быть в опале у кого-либо (давн.) – бути в неласці (в немилості) в кого; відпасти ласки чиєї. | Класть (наложить) опалу на кого-либо – покладати, покласти гнів на кого; (іноді, тільки докон.) угнівитися (знемилостивитися) на кого. [Його знов повернули в скотарі, а на Агафію поклали гнів. Свідзинський, перекл. з Тургенєва.] | Попасть в опалу –

упасти (попасти(ся)) у неласку.

Опасаться | Можно было не опасаться – не було чого побоюватися (лякатися). | Не опасаясь – безпечно; не побоюючись.

Опасение | Без опасений – безпечно; без побоювання (не побоюючись). Опаска | С опаской – з побоюванням (з острахом).

Опасность | Быть (находиться) в опасности, вне опасности – бути в небезпеці (під загрозою), бути поза (всякою) небезпекою. | Избавиться от опасности – збутися (позбутися) небезпеки. | Избежать опасности – уникнути (утекти) небезпеки; о(б)минати небезпеку. | Перед лицом опасности – у (при) небезпеці; перед лицем небезпеки. | Подвергать, подвергнуть опасности кого-, что-либо – ставити, поставити під небезпеку кого, що; наражати, наразити (виставляти, виставити) на небезпеку кого, що. | Подвергаться, подвергнуться опасности – ставити, поставити себе під небезпеку; виставляти, виставити себе на небезпеку; наражатися, наразитися на небезпеку. | Предупредить об опасности кого-либо – остерегти перед небезпекою кого; перестерегти про небезпеку кого. | Смотреть в глаза опасности – дивитися (іноді глядіти) у вічі небезпеці. | С опасностью для жизни – з небезпекою для життя; не бувши безпечним (певним) свого життя; важачи (важивши) своїм життям.

Опера | Из другой (не из той) оперы что-либо (разг. шутл.) – з іншої (з другої, не з тієї) опери що; не про те мова (не про те йдеться); (іноді) хто про гарбузи, а хто про образи. [Дуже мене цікавлять — се вже з другої опери — Ваші українські оповідання.

Коцюбинський.]

Оперяться | Оперяется, оперился кто-либо (прям. и перен.) – оперяється, оперився хто; обростає, обріс пір’ям хто; убивається, убився в пір’я (в колодочки, в палки) хто.

Опечатка | Допустить опечатку – допуститися друкарської помилки. Опираться | Ходить, опираясь на что – ходити, спираючись нащо; опірці ходити

Описание | Не поддаётся описанию что-либо – не можна описати (списати) чого; такий, така, таке, що й не описати. | По описанию автора – з авторового опису; за авторовим описом (за описом автора); як описує автор.

Описать | Ни в сказке сказать, ни пером описать (фольк.) – ні пером [не] списати, ні словом [не] сказати. [Ні пером не списати, ні словом не сказати тієї несподіваної краси, якою до вас усміхалася долина! Мирний.]

Оплакивать | Оплакивать, оплакать с причитаниями кого-либо – обтужувати, обтужити кого.

Оплеуха | Дать оплеуху, надавать оплеух кому-либо (разг.) – дати ляпаса (ляща, поличника), надавати ляпасів (лящів, поличників) кому.

Опомниться | Дайте мне, ему… опомниться (разг.) – дайте мені, йому… отямитися (опам’ятатися); дайте мені, йому… до глузду прийти (іноді жарт. глузди позбирати). | Не может опомниться от страха – не може отямитися (опам’ятатися) — так злякався. | Не успел, ие успеет кто-либо опомниться, как… – не стямився, не стямиться (не

346

Російсько-український словник сталих виразів

спам’ятався, не спам’ятається, незчувся, незчується) хто, як…

Опоражниваться | Чары (рюмки) усердно опоражнивались – чар(к)и завзято (старанно, ретельно) спорожнялися; чарки запопадливо вихилювано; коло чарок добре ходжено.

Опора | Точка опоры – точка опертя (іноді опірна точка).

Опор | Во весь опор (мчаться, нестись, лететь…) – з усієї сили (навзаводи, чвалом, учвал, щодуху, скільки духу, скільки сили, щосили, чимдуж); (образн.) з вітром навзаводи.

Опостылеть | Свет опостылел кому – світ немилий став кому; світ знемилів (знемилився, (в)осоружився) кому.

Оправдание | Что вы скажете в своё оправдание? – що ви на виправдання своє скажете?; що ви скажете на своє виправдання?

Оправдываться | Оправдываться, оправдаться ложью – вибріхуватися, вибрехатися (відбріхуватися, відбрехатися).

Оправдывать | Его, её… по суду оправдали – його, її… суд виправдав. | Он не оправдал наших надежд – він не справдив наших надій. | Подсудимый оправдан – підсудного виправдано. | Цель оправдывает средства – Див. цель.

Определение | По определению суда – за вироком (за ухвалою, за постановою) суду; за присудом. | При определении сторон света, направления ветра… нужно… – визначаючи сторони світу, напрям вітру…, треба…

Определенный | Дать определённый ответ – дати певну (виразну, рішучу) відповідь. | К определённому сроку – на визначений (на певний) термін. | Это определённый успех – це безперечний успіх.

Опрокидываться | Легко опрокидывающийся (о лодке, возе и т. п.) – перекидистий. Опрокинуть | Опрокинуть врага (воен.) – відкинути ворога; погнати ворога. | Опрокинуть

рюмку, по рюмочке (разг.) – перекинута (перехилити, вихилити) чарку, по чарці (по чарочці).

Опрятно | Во дворе, в комнате очень опрятно – у дворі, у кімнаті (у хаті) дуже охайно (чепурно, хупаво); (образн.) у дворі, у кімнаті (у хаті) як (мов, наче…) у віночку. | Опрятно одеваться – ходити охайно (чепурно, чисто).

Опрятный | Стать более опрятным – стати охайним (чепурнішим); почепурнішати. | Стать опрятным – стати охайним (чепурним); почепурніти.

Оптом | Продавать оптом – продавати на гурт (гуртом). | Продавать, торговать… оптом и в розницу – продавати, торгувати… гуртом і на роздріб.

Опускаться | Ночь опускается, опустилась на землю – ніч спускається, спустилася (спадає, спала) на землю; ніч западає, запала над землею. | Опускаться, опуститься на дно (перен.) – спускатися, спуститися на дно; пускатися, пуститися берега. [Не трать(те), куме, сили, спускай(те)ся на дно. Пр.] | Опускаться, опуститься на колени – Див. колено. | Опустился кто-либо – занепав (опустився) хто; занепав (знизився) духом хто; (іноді) діла опустився хто; занедбав(занеха(я)в)себе хто; (образн.) пустився берега хто. [Діла зовсім опустився, ні про що не дбає. Барвінок. Чи можна ж із таким чоловіком зорудувати? Пустився берега зовсім. Барвінок.] | Руки опускаются, опустились у кого-либо (перен.) –

руки опадають, опали (падають, упали, опускаються, опустилися) кому (у кого). [Михайло: Страшна нудьга: ні спати, ні читати не можу; серце щемить. Хочу робити що — руки опадають, хочу думати — думки розбігаються. Старицький.]

Опускать | Опускать, опустить голову – спускати, спустити (схиляти, схилити, хнюпити, похнюпити, тільки докон. понурити) голову; хнюпитися, похнюпитися (тільки докон. понуритися). [Андрій стояв, спустивши голову й почервонівши. Коцюбинський. Мартіан мовчки тяжко зітхає і схиляє голову. Українка. Голову понурив Сіромаха… Шевченко.] | Опускать, опустить крылья (крылышки) (прям. и перен.) – спускати, спустити (попускати, попустити) крила (крильця). | Опускать, опустить слово, фразу (читая книгу) – проминати, проминути (поминати, поминути, випускати, випустити) слово, фразу.

| Опустить письмо (в ящик) – укинути листа (в скриньку). | Опустить хвост (перен.) –

попустити хвоста. [Побіг із села вовкулакою, попустивши хвоста. Барвінок.] | Я (он) и руки опустил (перен.) – мені (йому) й руки впали; я (він) і руки опустив (спустив).

Опустевший | Опустевшее жильё – спорожніле житло; пустка. Опушка | На опушке леса – на узліссі (край лісу).

Опущенный | Как (будто, словно) в воду опущенный, опущенная – як (мов, наче…) у воду опущений (опущена); як (мов, наче…) у воді намочений (намочена); як (мов, наче…) намоклий (намокла). [Василь, мов у воду опушений, ходить собі коло матері. Мирний. Мирон був сердитий сам на себе: цілий тиждень ходив, як у воді намочений. Григоренко. Чого це ви якісь наче намоклі! — перебив мене Гагін… Свідзинський, перекл. з Тургенєва.]

347

Російсько-український словник сталих виразів

Опытность | Сколь ни велика его опытность… – хоч і який він досвідчений (хоч і який великий у нього досвід)…

Опытный | Более опытный кто-либо – більш досвідчений хто; досвідченіший хто. | Менее опытный кто-либо – менш досвідчений (не такий досвідчений) хто.

Опыт | В виде опыта сделать что-либо – на (с)пробу (для (с)проби, як (с)пробу) зробити що. | На личном опыте испытать что-либо – на власному (на особистому) досвіді дізнати (зазнати) чого; самому спробувати (досвідчити) чого; на собі спробувати чого. | Приобретать, приобрести опыт в чём-либо – набувати, набути досвіду в чому. | Умудрённый опытом – навчений досвідом; добре досвідчений. | Я это знаю по собственному опыту – я це знаю з власного досвіду; це (цього) я сам досвідчив(ся); у цьому я [сам] пересвідчився; це я спробував на собі; це я по собі знаю.

Опьянение | В состоянии опьянения кто-либо – нетверезим бувши (у нетверезому стані) хто; (іноді) у стані сп’яніння хто.

Опять | Опять двадцать пять (разг.) – знов(у) за рибу гроші; як коржа, так коржа. [Наче коли б віддали боржок, бо на сіль треба… Знову за рибу гроші… Що вони за люди такі? Сказав же, що на торзі не були… Збанацький. Як коржа, так коржа! Тобі ж казано. Буда, перекл. з Короленка.]

Оранжевый | Оранжевый цвет – жовтогарячий колір; жовтожар.

Оранжерейный | Оранжерейное растение (перен.) – теплична (оранжерейна) рослина. [Я

— теплична рослинка… вибуяла в штучному теплі, у душній атмосфері теплиці… Коцюбинський.]

Орать | Благим матом кричать, орать – Див. благой.

Орбита | Выходить, выйти на орбиту (прям. и перен.) – виходити, вийти на орбіту. Ордер | Выдавать, выдать по ордеру что-либо – видавати, видати на ордер що.

Орел | Куда орлы летают, туда сороки не достигают – де орли літають, туди сороки не пускають. Пр. Орел не вилітає мухи ловити. Пр. | Орёл с вороною не толкуется – орел не пристає з горобцями. Пр.

Орех | Грецкий орех – волоський горіх. | Крепкий (твёрдый) орех (перен.) – міцний (твердий) горіх. | На орехи будет (достанется, попадёт) кому (разг.) – дістанеться (перепаде, буде) на горіхи (на бублики, на кабачки) кому. Почастую (почастуєм) тим чаєм, що ворота підпираєм. Пр. [… Я думаю так: попадись ти оце кому-небудь з такими думками, то й буде тобі на горіхи… Мирний.] | Разделать (отделать) под орех кого (разг. фам.) – добре відзолити (вибештати, вишпетити) кого; дати (завдати) чосу кому. | Разделать (отделать) под орех что (разг.) – якнайкраще зробити (справити) що.

Орешек | Не по зубам мне (тебе) этот орешек (разг.) – не на мої (твої) зуби (цей) горішок; я цього не розлущу (не розкушу) (ти цього не розлущиш, не розкусиш).

Оркестр | Оркестр из скрипки, бубна и цимбал – оркестр із скрипки, бубна і цимбал; троїста музика (іноді троїсті музики). [Якби мені, мамо, намисто, То пішла б я завтра на місто. А на місті, мамо, на місті Грає, мамо, музика троїста. Шевченко.]

Орудие | Служить орудием чего – бути знаряддям (за знаряддя) чого; правити за знаряддя чого.

Оружие | Бить противника его же оружием (перен.) – бити (с)упротивника (ворога) йоготаки (його власною) зброєю (іноді його ж рукою). | Браться, взяться за оружие (перен.) –

братися, узятися (ставати, стати) до зброї. | Бряцать оружием (перен. книжн.) – брязкати (бряжчати) зброєю; загрожувати (погрожувати) війною. | Быть при оружии – бути при зброї; мати зброю. | К оружию! – до зброї! | Поднимать, поднять оружие против кого (перен.) – здіймати, зняти зброю проти (на) кого. | Прибегать, прибегнуть к силе оружия (перен.) – удаватися, удатися до зброї (до збройної сили). | Складывать (слагать), сложить оружие (перен.) – складати, скласти (покласти) зброю; перестати воювати. | С оружием (в руках) – із зброєю (в руках); збройно (рідше оружно); (іноді) збройною (оружною) рукою. [Та не зна [шляхта] до бою Дружно повставати, Збройною рукою Гонор рятувати. Чернявський.] | Товарищ по оружию – товариш по зброї (зброєю); (іноді) бойовий товариш.

Осада | Держать город в осаде – тримати місто в облозі; облягати місто (город).

Осадный | Осадное положение – стан облоги.

Осанна | Петь (восклицать, воздавать) осанну кому-либо (книжн. устар.) – співати (віддавати) осанну (славу) кому; воздавати осанну кому; покликати (виспівувати) «осанна!» кому.

Освещение | Истратить на освещение – витратити на світло (на освітлення); (іноді розм.) висвітити. | Обеспечить, обеспечивать освещением кого-либо – забезпечити,

348