ru-uk

Російсько-український словник

Тупица – 1) тупа́к, -ка́, тупи́ця, -ці;о2)человеке( ) тупа́к, -ка́, безтя́мний, -ного. Туповатый – тупе́нький, тупува́тий, -а, --е;то – тупе́нько, тупува́то. Тупоголовый – тупоголо́вий, безтя́мний, -а, -е.

Тупой – тупи́й, -а́, -е́. Тупоконечный – тупокінча́стий. Туполистий – туполи́стий, -а, -е. Тупость – ту́пість, -пости. Тупоугольный – тупоку́тній.

Тупоумие – туподу́мство, -ва;-мный – туподу́мний, -а, -е. Тур, зоол. – тур, -ра; (самка) тури́ця, -ці.

Турист – тури́ст, -та, Турнир – турні́р, -ру.

Турусы – нісені́тниця, -ці, баляндра́си, -сів. Тускловатый – тьмяне́нький, -а, -е. Тусклость – тьмя́ність, -ности.

Тусклый – тьмя́ний, -а, -е.

Тускнуть, потускнуть, тускнеть – ме́рхнути, -ну, -неш, поме́рхнути, -ну, -неш, темні́ти, потемні́ти, -ні́ю, -ні́єш.

Тут, нар. – тут.

Тутовое дерево, бот. – шовко́виця, -ці. Тутовый – шовко́вичний, -а, -е.

Туфель (множ. ч. туфли) – ка́пець, -пцямнож( . ч. ка́пці), ви́ступець, -пцямнож( . ч. ви́ступці), панто́фель, -флямн( . ч. панто́флі);-льный – панто́фельний, -а, -е.

Тухлость – ту́хлість, -лости. Тухлый – ту́хлий, при́тхлий, -а, -е.

Тухнуть – 1) (гаснуть) га́снути, -ну, -неш, згаса́ти, -са́ю, -са́єш;вонять2) ( ) дхну́ти, -ну́, -не́ш.

Туча – хма́ра, -ри;грозовая( ) ту́ча, -чі;-чевой – хмарови́й, -а́, -е́. Тучнеть – гла́дшати, -шаю, -шаєш.

Тучнить, утучнить – угно́ювати, -но́юю, -но́юєш, угно́їти.

Тучность – 1) (жирность) гла́дкість, -кости, си́тість, опа́систість, -тости;удобренность2) ( ) угно́єність, -ности.

Тучный – 1) (жирный) гладки́й, си́тий, опа́систий, -а, -е;удобренный2) ( ) угно́єний, -а, -е. Туша – 1) (свиная) ту́ша, -ші; 2)толстяк( ) ту́ша, -ші, товсту́н, -на́.

Тушевальный – тушува́льний. Тушевать – тушува́ти, -шу́ю. Тушевка – тушува́ння, -ння.

Тушевый – ту́шовий, -а, -е. Тушение (лампы) – гасі́ння, -ння.

Тушить, потушить – гаси́ти, -шу́, -сиш, погаси́ти, загаси́ти, -шу́, -сиш. Тушь – туш, -ші.

Тщание – стара́ння, -ння.

Тщательность – стара́нність, -ности, пи́льність, -ности. Тщательный – стара́нний, пи́льни́й;-но – стара́нно, пи́льно.

Тщедушие, тщедушность – недолу́гість, -гости, недолу́жність, -ности, не́міч, -мочі. Тщедушный – недолу́гий, недолу́жний, -а, -е.

Тщеславие, -вность – го́нор, -ру, гонори́стість, -стости. Тщеславиться – гонорува́ти, -ру́ю, -ру́єш. Тщеславный – гонори́стий, гоно́рний, -а, -е.

Тщета – марно́та, -ти. Тщетность – ма́рність, -ности. Тщетный – ма́рний, даре́мний.

Ты, мест. – ти (род. п. тебе́,дат. п. тобі́).

Тык, межд. – тик, тиць. Тыкание – ти́кання, -ння.

Тыкать – 1) ти́кати, -каю, -каєш, стромля́ти, -ля́ю, -ля́єш;колоть2) ( ) штри́кати, -каю, -каєш; 3) (говорить ты) ти́кати.

Тыква – гарбу́з, -за́, каба́к, -ка́. Тыквенник – гарбузо́ва ка́ша. Тыквенный – гарбузо́вий, -а, -е.

548

Російсько-український словник

Тыл – 1) тил, -лу, зад, -ду; с тылу – сти́лу, зза́ду; 2)воен( .) запі́лля;-льный – 1) ти́льний, -а, -е, за́дній, -я, -є; 2) запі́льний.

Тын – тин, -ну, частокі́л, -ко́лу. Тысяча – ти́сяча, -чі. Тысячелетие – тисячолі́ття, -ття.

Тысячелетний – тисячолі́тній, -я, -є. Тысячелистник, бот. – дереві́й, -і́ю, крива́вник, -ка. Тысяченог, зоол. – стоно́га, -ги.

Тысячный – ти́сячний, -а, -е. Тычина – тичи́на, -ни, ти́чка, -ки.

Тычинка – 1) ти́чка, -ки; 2)бот( .) пиля́к, -ка́.

Тьма – 1) (отсутствие света) тьма́, -ми́, те́мрява, -ви;много2) ( ) тьма́, тьма́-тму́ща, си́ла, си́ла-силе́нна.

Тюк – 1) (кипа) па́ка, -ки; 2)стукание( ) тук, -ку, цок, -ку, цюк, -ку.

Тюкать, тюкнуть – 1) (топором) цю́ кати, -каю, -каєш, цю́ кнути, -ну, -неш; 2)лбом( ) цо́кати, -каю, -каєш, цо́кнути, -ну, -неш.

Тюлевый – тю́ льовий, -а, -е.

Тюлень, зоол. – 1) тюле́нь, -ня; 2)человек( ) вайло́, -ла́, незгра́ба, --би;невый – тюле́невий, -а, -е.

Тюль (тканина) – тюль, -лю. Тюльпан, бот. – тюльпа́н, -на. Тюльпанный – тюльпа́новий. Тюрбан – тюрба́н, -ну, заві́й, -во́ю. Тюремник – в’я́зень, -зня.

Тюремный – в’язни́чий, тюре́мний, -а, -е. Тюрьма – в’язни́ця, -ці́, тюрма́, -ми́.

Тюфяк – 1) матра́с, -су;набитый( сеном) сінни́к, -ка́; 2)человек( ) тюхті́й, -ія́. Тявканье – дзя́вкання, -ння.

Тявкать, тявкнуть – дзя́вкати, -каю, -каєш, дзя́вкнути, -ну, -еш. Тяга – 1) тя́га, -ги; 2)о( птицах) літ (род. льо́ту).

Тягание – тягани́на, -ни.

Тягаться (по судах) – тяга́тися, -га́юся, позива́тися, -ва́юся.

Тягостный – 1) (о работе) тяжки́й, важки́й, -а́, -е́;о 2)времени( ) суту́жний, -а́, --е́;но – 1) тя́жко; 2) суту́жно.

Тягость – тягота́, -ти́, тяга́р, -ра́. Тяготение – тяжі́ння, -ння. Тяготеть – тяжі́ти, -жі́ю, -жі́єш.

Тяготить, отяготить – обтяжа́ти, -жа́ю, -жа́єш, обтя́жувати, -жую, -жуєш, обтя́жити, -жу, -жиш; -ся – тяжи́тися, -жу́ся.

Тягучесть – тягу́чість, -чости.

Тягучий – 1) тягу́чий, -а, -е; 2)о( звуках) протя́жний, -а, -е. Тяжба – по́зов, -зву.

Тяжебник – позива́льник, позо́вник, -ка;-ница – позива́льниця, позо́вниця, -ці. Тяжебный – позо́вний, -а, -е.

Тяжелее – тя́жче, ва́жче.

Тяжелеть – тя́жчати, -чаю, -чаєш, ва́жчати, -чаю, -чаєш.

Тяжеловатый – тяжке́нький, важке́нький, -а, --е;вато – тяжке́нько, важке́нько. Тяжеловесный – важки́й, важе́нний, -а, -е;о (людях) важкоті́лий.

Тяжелый – 1) тяжки́й, важки́й, -а́, -е́;о 2)речи( ) туги́й, -а́, -е́;об3) обстоятельствах( ) суту́жний, скрутни́й.

Тяжесть – вага́, -ги́, тяга́р, -сра́;тяжестью – з ваго́ю. Тяжкий – тяжки́й, важки́й, -а́, -е́.

Тяжущийся – 1) що позива́ється; 2)сущ( .) позива́ч, -ча́. Тянуть – тягти́, -гну́, -гнеш.

Тянуться – тягти́ся, -ну́ся, -шся. Тянушки – тягу́чки, -чок.

Тяпание – 1) (топором) цю́ кання; 2)кража( ) цу́плення.

Тяпать, тяпнуть – 1) (топором) цю́ кати, -каю, -каєш, цю́ кнути, -ну, -неш; 2)красть( ) цу́пити, -плю, -пиш, поцу́пити.

Тяпка – сіка́ч, -ча́.

549

Російсько-український словник

Тятинька – тату́сь, -ся, тату́ньо, -ня. Тятя – та́то, -та;умен( .) та́тко, -ка.

У, пред. – 1) (у кого) у, в. У меня, у тебя – в ме́не, в те́бе; 2)где( ) ко́ло, біля́У.двора – біля́ дво́ру, ко́ло дво́ру.

Убавка, убавление – уба́влення, зме́ншення, -ння.

Убавлять, убавить – відбавля́ти, -ля́ю, відба́вити, -влю, -виш, зме́ншувати, -шую, -шуєш, зме́нши́ти, -шу́, -ши́ш;убавить спеси – пиху́ зби́ти;-ться – відбавля́тися, відба́витися, зменша́тися, зменши́тисяВода. убавляется – вода́ убува́є, спада́є.

Убаюкивание – заколи́сування, уколи́сування, -ння.

Убаюкивать, убаюкать – заколи́сувати, -сую, -суєш, заколиса́ти, -шу́, -шеш, уколи́сувати, уколиса́ти.

Убегание – утіка́ння, -ння.

Убегать, убежать – тіка́ти, -ка́ю, -ка́єш, утіка́ти, утекти́ (утечу́, утече́ш);о мног.)( повтіка́ти.

Убедительность – до́відність, перекона́льність, -ности.

Убедительный – довідни́й, -а́; -е́, переко́нуючий, -а,-но-е;– до́відно, переко́нуюче. Убеждать, убедить – переко́нувати, -ную, -нуєш, перекона́ти, -на́ю, -на́єш, дово́дити, -джу,

-диш, довести́, -веду́, -веде́ш (кому́ що);уговаривать( ) умовля́ти, -ля́ю, -ля́єш, умо́вити, -влю, -виш.

Убеждаться, убедиться – переко́нуватися, -нуюся, -нуєшся, перекона́тися, -на́юся, -на́єшся, упевня́тися, -ня́юся, -ня́єшся, упе́внитися, -нюся, -нишся.

Убеждение – перекона́ння, -ння;приобретенное( путем опыта) пересві́дчення, -ння; (уговаривание) умовля́ння, -ння.

Убежденность – переко́наність. Убежденный – переко́наний, -а, -е.

Убежище – пристано́вище, -ща, приту́лок, -лку.

Убеливать, убелять, убелить – убіля́ти, -ля́ю, -ля́єш, убіли́ти, -білю́ , -бі́лиш.

Уберегать, уберечь – уберіга́ти, -га́ю, -га́єш, уберегти́, -жу́, -же́ш, устеріга́ти, устерегти́, пильнува́ти, припильнува́ти, -ну́ю, -ну́єш;-ся – устеріга́тися, устерегти́ся, -жу́ся.

Убивалка – до́вбня, -ні, ба́ба, -би.

Убивание (лишение жизни) – убива́ння, забива́ння, -ння.

Убивать, убить – 1) (лишать жизни) убива́ти, -ва́ю, -ва́єш, уби́ти (уб’ю́ , уб’є́ш), забива́ти, заби́ти; 2)уравнивать,( делать гладким: дорогу) уторо́вувати, -вую, -вуєш, уторува́ти, -ру́ю.

Убийственный – убі́йчий, -а, -е. Убийство – уби́вство, душогу́бство, -ва.

Убийца – вби́вця, -ці, душогу́б, -ба, убі́йник, -ка.

Убирать, убрать – 1) (прибирать) прибира́ти, -ра́ю, -ра́єш, прибра́ти, -беру́, -бере́ш; 2) (наряжать) убира́ти, убра́ти, чепури́ти, причепури́ти, -рю́ , -ри́ш;цветами( ) квітча́ти, уквітча́ти, -ча́ю, -ча́єш;прочь3) ( ) забира́ти, забра́ти; 4)хлеб( ) збира́ти, зібра́ти;-ться – 1) (наряжаться) убира́тися, убра́тися, чепури́тися, причепури́тися;прочь2), ( ) забира́тися, -ра́юся, -ра́єшся, забра́тися, -беру́ся, -бере́шся.

Убитый – 1) вби́тий, заби́тий; 2)о (дороге) уторо́ваний.

Ублажать, ублажить – 1) (улещивать) уле́щувати, -щую, -щуєш, улести́ти, -лещу́, -лести́ш, ублажа́ти, -жа́ю, -жа́єш, ублажи́ти, -жу́, -жи́ш;умовлять2) ( ) блага́ти, ублага́ти, -га́ю, -га́єш.

Ублюдок – по́круч, -чиж( . р.).

Убогий – убо́гий, злиде́нний, бі́дний, -а, -е. Убожество – убо́гість, -гости, убо́зтво, -ва. Убоина – убо́їна, -ни.

Убой – зарі́з, -зу, убі́й, -бо́ю, забива́ння, -ння. Убойный – убі́йний, -а, -е.

Убор – убра́ння, -ння, убі́род( . убо́ру).

Убористый – (печать) сти́слий, дрібни́й, -а́,--стое́; – дрі́бно. Убористость – сти́слість, -лости.

Уборка – 1) прибира́ння, убира́ння, -ння; 2)собирание( ) збира́ння, -ння; 3)см. Убор; 4) (сена) по́рання.

Уборная – убира́льня, -ні;клозет( ) відхі́дник, -ка, відхо́док, -дку.

Уборщик – попря́тник, прибира́льник, -ка;-щица – попря́тниця, прибира́льниця, -ці. Убояться – побоя́тися, -бою́ ся, -боїшся́ .

550

Російсько-український словник

Убранство – убі́ррод( . убо́ру), оздо́ба, -би, прикра́са, -си.

Убывать, убыть – убува́ти, -ва́ю, -ва́єш, убу́ти (убу́ду, убу́деш), зме́ншуватися, -шуюся, зменши́тися, -шу́ся, -ши́шся.

Убылой – убутни́й, -а́, -е́.

Убыль – убу́ток, -тку, зме́ншення, -ння. Убыток – утра́та, -ти, зби́ток, -тку. Убыточность – утра́тність, -ости.

Убыточный – утра́тний, -а, -е;-но – утра́тно, накла́дно. Уважаемый – пова́жа́ний, пова́жний, шано́вний, -а, -е.

Уважать, уважить – 1) (почитать) поважа́ти, -жа́ю, -жа́єш, шанува́ти, вшанува́ти, -ну́ю, -ну́єш; 2)обращать( внимание) зважа́ти, -жа́ю, -жа́єш, зва́жити, -жу, -жиш (на ко́го, на що ).

Уважение – поважа́ння, шанува́ння, -ння, пова́га, -ги, ша́на, -ни, шано́ба, -би. Уважительность – ува́жливість, -вости.

Уважительный – ва́ртий ува́ги, уважли́вий, -а, -е. Увал – ви́бій, -бою.

Увалень – незгра́ба, -би, вахла́к, -ка́, доро́бало, -ла, вахла́й, -ая́, тюхті́й, -ія́. Увалистый – вибо́їстий, ямкува́тий, -а, -е.

Уварка – ува́рювання, ува́рення, -ння. Уведение – відво́дження, відве́дення, -ння. Уведомление – повідо́млення, -ння.

Уведомлять, уведомить – повідомля́ти, -ля́ю, -ля́єш, повідо́мити, -млю, -миш. Увезение – ви́везення, відве́зення, -ння, ви́віз, -возу.

Увековеченье – увікові́чення, уві́чнення, -ння.

Увековечивать, увековечить – увікові́чувати, -чую, -чуєш, увікові́чити, -чу, -чиш, увічни́ти, -ню́ , -ниш, увікопо́мнювати, увікопо́мнити, -ню, -ниш.

Увеличение – збі́льшення, побі́льшення, -ння. Увеличивание – збі́льшування, побі́льшування, -ння.

Увеличивать, увеличить – збі́льшувати, -шую, -шуєш, збі́льши́ти, -шу́, -шиш, побі́льшувати, побі́льши́ти;-ться – збі́льшуватися, збі́льши́тися, побі́льшуватися, побі́льши́тися.

Увеличительный – збі́льшувальний, -а, -е. Увенчание – увінча́ння, -ння. Увенчанный – уві́нчаний, -а, -е. Уверение – упе́внення, запе́внення, -ння. Уверенность – упе́вненість, -ности. Уверенный – упе́внений, -а, -е.

Уверительный – запевня́льний, -а, -е, довідни́й, -а́, -е́.

Увертка – 1) (проворство) ви́вертка, -ки, ви́верт, -ту, ви́крут, -ту, викрута́с, -су; 2) (увертывание) обгорта́ння, загорта́ння, -ння.

Увертливый – вивертки́й, -а́, -е́.

Увертывать, увертеть, увернуть – обгорта́ти, -та́ю, -та́єш, обгорну́ти, -ну́, -неш, загорта́ти, загорну́ти.

Увертываться, увернуться – викру́чуватися, -чуюся, -чуєшся, ви́крутитися, -чуся, -тишся; ухиля́тися, -ля́юся, -ля́єшся, ухили́тися, -лю́ ся, -лишся.

Уверять, уверить – запевня́ти, -ня́ю, -ня́єш, запе́внити, -ню, -ниш, впевня́ти, впе́внити. Увеселение – 1) (действие) звесе́лювання, -ння; 2)удовольствие( ) розва́га, -ги, заба́ва,

-ви.

Увеселительный – заба́вний, -а, -е, звесельни́й, -а́, -е́. Увеселять, увеселить – звеселя́ти, -ля́ю, звесели́ти, -лю́ . Увесистый – важки́й, замашни́й.

Увечить, изувечить – калі́чити, скалі́чити, -чу, -чиш. Увечный – калі́ка, -ки, покалі́чений, -а, -е.

Увечье – калі́цтво, -ва.

Увещание – умовля́ння, умо́влення.

Увещатель – умовля́ч, -ча́;-ница – умовля́чка, -ки. Увещательный – напу́тливий, -а, -е.

Увещевать – умовля́ти, -ля́ю.

Увиваться – (около кого) крути́тися, -чу́ся, -тишся;за( кем) упада́ти, -да́ю, -да́єш (коло ко́го ).

551

Російсько-український словник

Увидать, увидеть – поба́чити.

Увиливать, увильнуть – ухиля́тися, -ля́юся, -ля́єшся, ухили́тися, -лю́ ся, -лишся;от ( роботы) уника́ти, -ка́ю, -ка́єш, уни́кнути, -ну, -неш (чого́).

Увлажнять, увлажнить – воло́жити, -жу, -жиш, зволо́жувати, -жую, -жуєш, зволо́жити, -жу, -жиш, відволо́жувати, відволо́жити.

Увлекательный – захватни́й, -а́, -е́, чарівли́вий, -а,-но-е;– захо́плююче, чарівли́во. Увлекать, увлечь – захо́плювати, -плюю, -плюєш, захопи́ти, -плю́ , -пиш;-ться – (чем)

захо́плюватися, захопи́тися (чим)

Увлечение – захо́плення, -ння, за́хват, -ту, за́па́л,Работать-лу. с увлечением – працюва́ти з за́па́лом.

Уводить, увесть – 1) відво́дити, -джу, -диш, відвести́, -веду́, -веде́ш;украсть2) ( ) займа́ти, -ма́ю, -ма́єш, зайня́ти (займу́, займе́ш).

Увоз, см. Увезение.

Увозить, увесть – відво́зити, -во́жу, -во́зиш, відвезти́, -зу́, -зе́ш, заво́зити, завезти́. Уволакивать, уволочь – волокти́, поволокти́, -лочу́, -ло́чеш, тягти́, потягти́, -гну́, -гнеш Уволенный – зві́льнений, -а, -е.

Уволить, см. Увольнять. Увольнение – зві́льнення, -ння.

Увольнительный – (об отставке) відставни́й, -а́, -е́о свидетельстве,. ( отпуске) відпускни́й.

Увольнять, увольнить – звільня́ти, -ня́ю, -ня́єш, звільни́ти, -ню́ , -ниш. Уворовать – укра́сти (укра́ду, укра́деш).

Уврачевать – ви́лікувати, -кую, -куєш.

Увы – гай-гай, овва́, та баУвы. мне – ой ли́шенько! Увядание – в’я́нення, -ння.

Увядать, увянуть – в’я́нути, зів’я́нути, ну, -неш;только( о человеке) марні́ти, змарні́ти, помарні́ти, -ні́ю, -ні́єш.

Увядший – зів’я́лий, -а, -е,только( о человеке) змарні́лий, помарні́лий, -а, -е. Увязать, увязнуть – угруза́ти, -за́ю, -за́єш, угру́з(ну)ти, -ну.

Увязка – ув’я́зування, ув’яза́ння, -ння. Увязчивый – приче́пливий, -а, -е. Увязывание – ув’я́зування, шнурува́ння, -ння.

Увязывать, увязать – ув’я́зувати, -зую, -зуєш, ув’яза́ти (ув’яжу́, ув’я́жеш), шнурува́ти, ушнурува́ти, -ру́ю, -ру́єш;-ться – чіпля́тися, -ля́юся, -ля́єшся, причепи́тися, -плю́ ся, -пишся.

Увялить – прив’яли́ти, -лю́ , -ли́ш. Увялый – зів’я́лий, -а, -е.

Угад – уга́д, -ду,наугад – навмання́. Угадчивый – уга́дливий, -а, -е.

Угадчик – уга́дник, -ка;-чица – уга́дниця, -ці.

Угадывать, угадать – уга́дувати, -дую, -дуєш, угада́ти, -да́ю. Угар – чад, -ду.

Уга[о]рать, угореть – ча́діти, уча́діти, -дію, -дієш. Угарить, наугарить – чади́ти, нача́ди́ти, -джу́, -ди́ш. Угарный – чадни́й, -а́, --е́;но – ча́дно.

Угасание – угаса́ння, згаса́ння.

Угасать, угаснуть – 1) га́снути, -ну, -неш, погаса́ти, -са́ю, -са́єш, пога́снути, -ну, -неш, згаса́ти, зга́снути; 2)см. Чахнуть.

Угасший – зга́слий, пога́слий, -а, -е.

Угашать, угасить – гаси́ти, погаси́ти, згаси́ти, -гашу́, -га́сиш. Углеводород, хим. – вуглево́день, -дня.

Углекислота, хим. – вуглекислота́, -ти́. Углекислый – вуглеки́слий, -а, -е. Углепод’емник – вуглетя́жник, -ка. Углепромышленник – вуглепромисло́вець, -вця.

Углепромышленность – вуглепромисло́вість, -вости. Углерод, хим. – вугле́ць, -вцю́-ный; – вуглеце́вий, -а, -е.

Угловатый – 1) (в)угла́стий, ріжка́тий, -а, -е; 2)о (человеке) незгра́бний, -а, -е.

Угловой (во внутр. угле) – ку́тній, -я, -є, кутови́й; наружном( угле) нарі́жний, рогови́й, -а́, -е́.

552

Російсько-український словник

Угломер – кутомі́р, -ра. Угломерный – кутомі́рний.

Углубитель – погли́бник, загли́бник, -ка.

Углубление – 1) (действие) погли́блювання, погли́блення, загли́блювання, загли́блення, -ння; 2) (впадина) улого́вина, загли́бина, -ни.

Углубленный – підгли́блений, угли́блений.

Углублять, углубить – 1) погли́блювати, -люю, -люєш, поглиби́ти, -блю́ , -биш, загли́блювати, заглиби́ти;-ться – (в землю) загли́блюватися, заглиби́тися (в що); 2) вко́пуватися, -пуюся, -пуєшся, вкопа́тися, -па́юся.

Углядеть (за кем) – достерегти́, -режу́, -же́ш (кого́). Угнездиться – угнізди́тися, -жджу́ся, -зди́шся. Угнетатель – гноби́тель, -ля;-льница – гноби́телька, -ки.

Угнетать, угнесть – пригні́чувати, -чую, -чуєш, пригніти́ти, -чу, -ти́ш, гноби́ти, пригно́блювати, -блюю, -блюєш, пригноби́ти, -блю́ , -би́ш.

Угнетение – у́тиск, -ку, пригні́чення, пригно́блення, -ння. Угнетенность – пригно́бленість, пригні́ченість, -ности. Угнетенный – пригно́блений, пригні́чений, -а, -е. Уговаривание – умовля́ння, -ння.

Уговаривать, уговорить – умовля́ти, -ля́ю, -ля́єш, умо́вити, -влю, -виш;-ться – умовля́тися, умо́витися.

Уговор – 1) (соглашение) умо́ва, -ви, уго́да, -ди; 2)уговаривание( ) умовля́ння, -ння. Уговорный – умо́влений, -а, -е.

Угода – дого́да, -ди (кому́).

Угодить – 1) см. Угождать; 2) (попасть) потра́пити, -плю, -пиш, улу́чити, -чу, -чиш. Угодливость – догі́дливість, -вости.

Угодливый – догі́дливий, -а, -е;-во – догі́дливо. Угодничать – догоджа́ти, -джа́ю, -джа́єш (кому́).

Угодно – уго́дно;сколько угодно – скі́льки завго́дно, досхочу́;как вам будет угодно – во́ля ва́ша, як собі́ хо́чете;что вам угодно – чого́ вам тре́ба, чого́ ви бажа́єте.

Угодный – уго́дний, вгі́дний.

Угодье – вгі́ддя, -ддя;полевые угодья – лани́, -ні́в;лесные угодья – ліси́, -сі́в. Угождать, угодить – догоджа́ти, -джа́ю, -джа́єш, догоди́ти, -джу́, -ди́ш (кому́). Угождение – дого́джування, дого́дження, -ння, дого́да, -ди.

Угол – (внутренний) кут, -та́, куто́к, -тка́;наружный( ) ріг (род. ро́гу);красный угол – по́куття.

Уголек – ву́глик, -ка,один( ) вугли́на, -ни;раскаленный( ) жари́на. Уголовный – ка́рний, криміна́льний, -а, -е.

Уголовщина – криміна́л, -лу.

Уголок – куто́чок, -чка;глушь( ) за́куток, -тку.

Уголь, уголье – ву́гіль, -гля;древесный уг. – дерев’я́не ву́гілля;каменный уг. – кам’яни́й ву́гіль.

Угольник, геом. – коси́нець, -нця.

Угольный – (угловой внутри) кутови́й, -а́, -е́;снаружи( ) рогови́й;краеугольный( ) нарі́жний, -а, -е.

Угольный – вугляни́й, -а́, -е́. Угольня – вугля́рня, -ні.

Угольщик – вугля́р, -ра́;-щица – вугля́рка, -ки. Угомон – уга́в, -ву, впин, -ну.

Угомонять, угомонить – угамо́вувати, -вую, -вуєш, угамува́ти, -му́ю, -му́єш;-ться – угамо́вуватися, угамува́тися.

Угон, угонка – 1) виганя́ння, -ння; 2)увод( ) займа́ння, З)настигание( ) наздоганя́ння. Угонять, угнать – 1) виганя́ти, -ня́ю, -ня́єш, виго́нити, -ню, -ниш;уводить2) ( ) займа́ти,

-ма́ю, -ма́єш, зайня́ти, -му́, -ме́ш.

Угоняться, угнаться – уганя́тися, -ня́юся, -ня́єшся, угна́тися (ужену́ся, ужене́шся) (за ким ), наздоганя́ти, -ня́ю, -ня́єш, наздогна́ти, -дожену́, -дожене́ш (кого́).

Угораздить – спону́кати, -каю, -каєш, нада́ти, -дам, -даси́.

Угораздиться – умудрува́тися, -ру́юся, -ру́єшся, умудри́тися, -рю́ ся, -ри́шся, добра́ти, -беру́, -ре́ш спо́собу.

Угорать, угореть – 1) (от чада) ча́діти, уча́діти, -дію, -дієш;о (мног.) поча́діти; 2) (удавляться) угоря́ти, -ря́ю, -ря́єш, угорі́ти, -рю́ , -ри́ш.

553

Російсько-український словник

Угорелый – уча́ділий, -а, -еБегает. как угорелый – бі́гає як ошпа́рений. Угорь – (рыба) ву́гор, -гра,на( лице) при́щик, -ка, вуго́р, -гра́. Угощатель – частува́льник, -ка;-ница – частува́льниця, -ці.

Угощать, угостить – частува́ти, почастува́ти, -ту́ю, -ту́єш. Угощение – частува́ння, -ння.

Угреватый – вугрува́тий, прищува́тий, -а, -е.

Угревать, угреть – угріва́ти, -ва́ю, -ва́єш, угрі́ти, -рі́ю, -рі́єш, нагріва́ти, нагрі́ти. Угрожать – загро́жувати, погро́жувати, -жую, -жуєш.

Угрожающий – загро́зливий, -а, -е. Угроза – загро́за, погро́за, -зи.

Угрозливый. угрозный – погро́зливий, -а, -е.

Угрызать, угрызть – 1) (зубами) угриза́ти, -за́ю, -за́єш, угри́зти, -зу́, -зе́ш, укуси́ти, -шу, -сиш; 2) (о совести) му́чити, -чу, -чиш, турбува́ти, -бу́ю, -бу́єш.

Угрызение – 1) уку́с, -су; 2)совести( ) стру́ха, -хи, гризо́та. Угрюметь – хму́ритися, -рюся.

Угрюмоватый – похму́ристий, пону́ристий, -а, -е. Угрюмость – похму́рість, пону́рість, -рости.

Угрюмый – похму́рий, пону́рий, -а, --е;мо – похму́ро, пону́ро. Уда – ву́дка, -ки.

Удабривание – угно́ювання, гно́їння, -ння.

Удабривать, удобрить – угно́ювати, -но́юю, угно́їти, -но́ю, -єш. Удав, зоол. – уда́в, -ва, по́лоз, -за.

Удава, удавка – петля́, -лі́.

Удаваться, удаться – 1) удава́тися, -даю́ ся, -дає́шся, уда́тися, -да́мся, -даси́ся, щасти́ти, пощасти́ти, -стю́ , -сти́ш;походить2) ( ) удава́тися, уда́тися (в ко́го).

Удавленник – ві́шальник, -ка;-нница – ві́шальниця, -ці. Удавливать, удавить – души́ти, задуши́ти, -шу́, -шиш (кого́).

Удаление – віддаля́ння, відда́лення, -ння;зубов( ) вирива́ння, -ння;от( должности) усува́ння, усу́нення, -ння.

Удалец – молоде́ць, -дця́, зух, -ха.

Удалой – смі́лий, відва́жний, -а, -е, голі́ннийНа. удалую – на ща́стя, навмання́, нао́сліп. Удаль – відва́га, -ги.

Удалять, удалить – 1) віддаля́ти, -ля́ю, -ля́єш, віддали́ти, -лю́ , -лиш;зуб2)вирива́ти,( -ва́ю, -ва́єш, ви́рвати, -рву, -рвеш; З)от( должности) усува́ти, -ва́ю, -ва́єш усу́нути, -ну, -неш; -ться – 1) віддаля́тися, віддали́тися, відхо́дити, -джу, -диш, відійти́, -дійду́, -ді́йдеш; 2) (сторониться) ухиля́тися, -ля́юся, -ля́єшся, ухили́тися, -лю́ ся, -лишся, цура́тися, відцура́тися, -ра́юся, -ра́єшся (кого́, чого́, від ко́го, від чо́го).

Удар – уда́р, -ру;тумак( ) стуса́н, -на́;по( лицу) лящ, -ща́, ля́пас, -са. Ударение – (в слове) на́голос, -су,в( разговоре) при́тиск, -ку.

Ударить, см. Ударять. Ударник – уда́рник, -ка. Ударный – уда́рний, -а, -е.

Ударять, ударить – би́ти (б’ю, б’єш), уда́рити, -рю, -риш;-ться – 1) би́тися, вда́ритися, заби́тися; 2) вдава́тися, вда́тися (до ко́го з чим).

Удача – уда́ча, -чі, ща́стя, -тя, тала́н, -ну́. Удачливый – щасли́вий, -а, -е.

Удачный – уда́лий, уда́тний, -а, --е;чно – уда́ло, уда́тно.

Удваивать, удвоить – подво́ювати, -во́юю, -во́юєш, подво́їти, -во́ю, --во́їш;ться – подво́юватися, подво́їтися.

Удвоение – подво́єння, -ння. Удел – до́ля, -лі.

Удельный (вес) – пито́ма вага́.

Уделять, уделить – уділя́ти, -ля́ю, -ля́єш, уділи́ти, -лю́ , -лиш. Удерж, удержка – упи́н, -ну, спин, -ну, стрим, -му.

Удержание – уде́ржання, уде́ржування, -ння;денег( ) виверта́ння, -ння.

Удерживать, удержать – 1) (кого, что) заде́ржувати, -жую, -жуєш, заде́ржати, -жу, -жиш, затри́мувати, -мую, -муєш, затри́мати, -маю, -маєш; 2)порывы,( страсть) зде́ржувати, зде́ржати, стри́мувати, стри́ма́ти;кровь3) ( ) затамо́вувати, -вую, -вуєш, затамува́ти, -му́ю, -му́єш;-ться – 1) заде́ржуватися, заде́ржатися, затри́муватися, затрима́тися; 2) зде́ржуватися, зде́ржатися, стри́муватися, стри́ма́тися.

554

Російсько-український словник

Удесятерять, удесятерить – подесятиря́ти, -ря́ю, -ря́єш, подесятери́ти, -рю́ , -ри́ш. Удешевление – здеше́влення.

Удешевлять, удешевить – здеше́влювати, -влюю, -влюєш, здешеви́ти, -влю́ , -ви́ш, зме́ншувати, зме́ншити ці́ну;-ться – деше́вшати, здеше́вшати

Удивительный – ди́вний, -а, -е, чудни́й, -а́,--ное́;– ди́вно, чу́дно, ди́вна річ.

Удивление – дивува́ння, здивува́ння, -ння, по́див, -Наву. удивление – на ди́во, на про́чуд. Удивленный – здиво́ваний, -а, -е.

Удивлять, удивить – дивува́ти, здивува́ти, -ву́ю, -ву́єш;-ться – дивува́тися, здивува́тися. Удилище – ву́длище, -ща.

Удило – вуди́ло, -ла.

Удильщик – вудка́р, -ря́;-щица – вудка́рка, -ки.

Удирать, удрать – тіка́ти, утіка́ти, -ка́ю, -ка́єш, утекти́, -чу́,Удрать-че́ш. штуку – ви́кинути шту́ку.

Удить – ву́дити, -джу, -диш. Удка – ву́дка, -ки.

Удлинение – подо́вження, -ння.

Удлинять, удлинить – подо́вжувати, -жую, -жуєш, подо́вжити, -жу, -жиш, здо́вжувати, здо́вжити;-ться – до́вшати, подо́вшати, -шаю, -шаєш.

Удобный – зру́чни́й, -а́,--ное́;– зру́чно. Удобоваримый – варки́й, травни́й, -а́, -е́.

Удобоисполнимый – легки́й, неважки́й, -а́, -е́ (до викона́ння).

Удобоносимый – похватни́й. Удобоподвижной – движки́й.

Удобопонятный – зрозумі́лий, -а, -е;-но – зрозумі́ло. Удобопроходимый – прохідни́й, легкопрохі́дни́й, -а́, -е́. Удобосгораемость – па́лкість, скоропа́лкість, -кости.

Удобрение – (действие) угно́єння, -ння;продукт( ) гній (род. гно́ю). Удобрительный – гнійни́й, -а́, -е́.

Удобрять, см. Удабривать.

Удобство – 1) виго́да, -ди; 2) зру́чність, -ности. Удовлетворение – задово́лення, вдово́лення, -ння. Удовлетворенный – задово́лений, вдово́лений, -а, -е. Удовлетворительный – задові́льний, -а, -е;-но – задові́льно.

Удовлетворять, удовлетворить – задовольня́ти, -ня́ю, -ня́єш, задовольни́ти, -ню́ , -ни́ш, удовольня́ти; удовольни́ти;-ться – задовольня́тися, задовольни́тися, удовольня́тися, удовольни́тися.

Удовольствие – вті́ха, -хи, приє́мність, -ности.

Удовольствоваться – удовольня́тися, -ня́юся, -ня́єшся, удовольни́тися, -ню́ ся, -ни́шся, задовольня́тися, задовольни́тися.

Удод, зоол. – о́дуд, -да. Удой – уді́й, -до́ю.

Удостоверение – 1) (действие) посві́дчування, посві́дчення, -ння; 2)документ( ) по́свідка, -ки, свідо́цтво, -ва.

Удостоверитель – посві́дник, -ка;-ница – посві́дниця, -ці.

Удостоверять, удостоверить – посві́дчувати, -чую, -чуєш, посві́дчити, -чу, -чиш. Удостоверяться, удостовериться – упевня́тися, -ня́юся, -ня́єшся, упе́внятися, -нюся,

-нишся.

Удостоивать, удостоить – шанува́ти, -ну́ю, -ну́єш, ушанува́ти, -ну́ю, -ну́єш. Удостоиться – заслуго́вувати, -вую, -вуєш, заслужи́ти, -жу́, -жиш (на що). Удружить – прислужи́тися, -жу́ся, -жишся, догоди́ти, -джу́, -ди́ш;переносно( ) вжу́чити. Удручать, удручить – пригні́чувати, -чую, -чуєш, пригніти́ти, -чу́, -тиш. Удрученность – пригні́ченість, -ности.

Удрученный – пригні́чений, -а, -е;печалью,( горем) зажу́рений, засму́чений, -а, -е. Удушать, удушить – заду́шувати, -шую, -шуєш, души́ти, -шу́, -шиш, задуши́ти. Удушение – заду́шення, -ння.

Удушливый – заду́шливий, -а, -е;-во – заду́шливо. Удушье – заду́ха, я́духа, -хи, за́дих, -ху. Уединение – самота́, -ти́.

Уединенный – само́тній, -я, -є;только( о человеке) відлю́ дний, -а, -е;-но – само́тно;о( челов.) відлю́ дно.

555

Російсько-український словник

Уединять, уединить – відокре́млювати, -люю, -люєш, відокре́мити, -млю, -миш;-ться – відокре́млюватися, відокре́митися, жи́ти в самоті́, відлю́ дно.

Уезд – пові́т, -ту;-ный – повіто́вий, -а, -е.

Уезжать, уехать – від’їзди́ти, -жджу́, -зди́ш, від’їхати,́ -їду,́ -їдеш,́ ви́їхати, -їду, -їдешо( мног.) повід’їзди́ти, повиїзди́ти.

Уезживать, уездить – (дорогу) уторо́вувати, -вую, -вуєш, уторува́ти, -ру́ю, -ру́єш;лошадь( ) заїжджувати,́ -жджую, -жджуєш, заїздити,́ -жджу, -здиш.

Уемистый – містки́й, -а́, -е́. Уж, зоол. – вуж, -жа́. Ужаление – ужа́лення, -ння. Ужаленный – ужа́лений, -а, -е.

Ужалить – ужа́ли́ти, -лю́ , -ли́ш.

Ужаривать, ужарить – упіка́ти, -ка́ю, -ка́єш, упекти́, -чу́, -тьсяче́ш;– упіка́тися, упекти́ся.

Ужас – жах, -ху; ужас как больно – страх як бо́ляче.

Ужасать, ужаснуть – жаха́ти, -ха́ю, -ха́єш, ужахну́ти, -ну́, -не́ш, страха́ти, -ха́ю, -ха́єш; -ться – жаха́тися, вжахну́тися.

Ужасающий – жахли́вий, -а, -е.

Ужасный – жахли́вий, страше́нний, -а, --е;но – 1) (страшно) страх, стра́шно; 2)очень( ) ду́же, на́дто, страх, страше́нно.

Уже – ву́жче.

Уже – вже́, уже́;ужели – чи вже, невже́, хіба́. Ужевый – вуже́вий, -а, -е.

Ужение – вуді́ння, -ння.

Уживаться, ужиться – ужива́тися, -ва́юся, -ва́єшся, ужи́тися, -ву́ся, -ве́шся. Уживчивость – ла́гідність, -ности.

Уживчивый – ла́гідний, -а, -е.

Ужимка (мн. ужимки) – кривля́ння, -ння. Ужин – вече́ря, -рі.

Ужинать, поужинать – вече́ряти, повече́ряти, -ряю, -ряєш. Узаконение – 1) (действие) узако́нення, -ння; 2) зако́н, -ну́, пра́во, -ва. Узаконенный – узако́нений, -а, -е.

Узаконять, узаконить – узаконя́ти, -ня́ю, -ня́єш, узако́нити. Узда – узда́, вузда́, -ди́, узде́чка, вузде́чка, -ки.

Узел – 1) (веревки) у́зол, ву́зол, -зла; 2)вещей( ) клу́нок, -нка;морская( мера) (в)у́зол, -зла́; (анатом.) ву́злик, -ка;-ок – 1) ву́злик, -ка; 2) клу́ночок, -чка.

Узенький – вузе́нький. Узехонький – вузі́сінький, -а, -е.

Узить, с’узить – зву́жувати, -жую, -єш, зву́зи́ти, -жу́, -зи́ш. Узкий – вузьки́й, -а́, --е́;ко – ву́зько.

Узковатый – тро́хи вузьки́й, завузьки́й, -а́, -е́. Узкоколейный – вузькоколі́йний, -а, -е. Узколистый – вузьколи́стий, -а, -е.

Узколобый – вузьколо́бий, -а, -е. Узкомыслие – вузькоду́мство, -ва. Узкость – ву́зкість, -кости, вузина́, -ни́.

Узловатый – вузлува́тий, -а, -е;о( челов.) незгра́бний, -а, -е. Узловой – вузлови́й, -а́, -е́.

Узнавать, узнать – 1) (по приметам) пізнава́ти, -наю́ , -нає́ш, пізна́ти, -на́ю, -на́єш; 2) (получать сведения) дізнава́тися, дізна́тися, дові́дуватися, -дуюся, -дуєшся, дові́датися.

Узник – в’я́зень, -зня, Узор – мере́жка, -жки.

Узорный – мере́жаний, -а, -е.

Узорчатый – мере́жчатий, -а, -е;в( цветах) квітча́стий;в( пятнах) цятко́ваний, -а, -е. Узурпатор – узурпа́тор, -ра.

Узурпация – узурпа́ція, -ції. Уйма – ду́же бага́то, прі́рва, -ви. Указ – ука́з, -зу.

Указание – вказі́вка, -ки. Указанный – вка́заний, пока́заний.

556

Російсько-український словник

Указатель – пока́жчик, -ка. Указательный (палец) – вказни́й, -а́, -е́. Указка – ука́зка, -ки.

Указчик – ука́зник, -ка;-чица – ука́зниця, -ці. Указывание – ука́зування, -ння.

Указывать, указать – 1) (показывать) пока́зувати, -зую, -зуєш, показа́ти, -жу́, -жеш; 2) (повелевать указом) нака́зувати, наказа́ти.

Укалывание – уко́лювання.

Укалывать, уколоть – уко́лювати, -люю, уколо́ти, -лю́ , -леш. Укатаный – нако́чений, уко́чений.

Укатка – нако́чування, вко́чування. Укатывание – нако́чування, уко́чуваня.

Укатывать, укатать (дорогу) – нако́чувати, -чую, -чуєш, накоти́ти, -чу́, -тиш, уторо́вувати, -вую, -вуєш, уторува́ти, -ру́ю.

Укатывать, укатить – 1) відко́чувати, -чую, -чуєш, відкоти́ти, -кочу́, -ко́тиш;уехать2) ( ) від’їхати,́ -їду,́ -їдеш́ .

Укачивать, укачать – заколи́сувати, -сую, -суєш, заколиса́ти, -шу́, -шеш, заколиха́ти. Укашивать, укосить – уко́шувати, -шую, -шуєш, укоси́ти (укошу́, уко́сиш). Укипать, укипеть – укипа́ти, -па́ю, укипі́ти, -плю́ , -пи́ш.

Укладка – уклада́ння, -ння.

Укладчик – укла́дач, -ча, уклада́льник, -ка;-чица – укла́дачка, -ки, уклада́льниця, -ці. Укладывание – уклада́ння, -ння.

Укладывать, у класть, уложить – 1) уклада́ти, -да́ю, -да́єш, укла́сти, -ладу́, -ладе́ш; 2) (умещать) вмо́щувати, -щую, -щуєш, вмости́ти, -щу́, -стиш.

Уклон – 1) (покатость) схил, -лу, похи́л, -лу́; 2)в действиях( ) у́хил, -лу. Уклонение – у́хил, -лу, ухиля́ння, ухи́лення, -ння.

Уклончивость – ухи́льність, -ности. Уклончивый – ухи́льний, уни́кливий, -а, -е.

Уклонять, уклонить – ухиля́ти, -ля́ю, -ля́єш, ухили́ти, -лю́ , -лиш;ся – ухиля́тися, ухили́тися, уника́ти, -ка́ю, -ка́єш, уни́кнути, -ну, -неш (чого́).

Уключины (в лодке) – кочети́. Укокошить – уколо́шкати, -каю, -каєш. Укол – уко́л, -лу.

Уколачивать, уколотить – вбива́ти, -ва́ю, -ва́єш, вби́ти (вб’ю, вб’єш);о мног( .) повбива́ти.

Уколоть, см. Укалывать.

Укомплектовывать, укомплектовать – комплектува́ти, укомплектува́ти, -ту́ю, -ту́єш, попо́внювати, поповня́ти, попо́внити.

Укор, укора – докі́р, -ко́ру, дога́на, -ни.

Укорачивать, укоротить – вкоро́чувати, -чую, -чуєш, вкороти́ти, -чу́, -тиш. Укоренение – укорені́ння, -ння.

Укоренять, укоренить – укореня́ти, -ня́ю, -ня́єш, укорени́ти, -ню́ , -ни́ш;ться – укореня́тися, укорени́тися.

Укоризненный – докі́рливий, -а, -е;-нно – докі́рливо. Укоритель – докі́рник, -ка;-ница – докі́рниця, -ці.

Укорять, укорить – докоря́ти, -ря́ю, -ря́єш, докори́ти, -рю́ , -ри́ш (кому́ за що). Укос – укі́срод( . уко́су).

Украдкой – крадькома́, по́тай. Украинизировать – українізува́ти. Украсть – укра́сти, -ра́ду, -ра́деш.

Украшать, украсить – прикраша́ти, -ша́ю, -ша́єш, прикра́си́ти, -шу́, -си́ш, оздо́блювати, -люю, -люєш, оздо́бити, -блю, -биш;цветами( ) квітча́ти, -ча́ю, -ча́єш;узорами( ) мере́жити, помере́жити.

Украшение – 1) (действие) оздо́блювання, -ння;цветами( ) квітча́ння;узорами( ) мере́ження, -ння; 2)наряд( ) прикра́са, -си, оздо́ба, -би.

Украшенный – прикра́шений, оздо́блений, -а, -е;цветами( ) укві́тчаний;узорами( ) мере́жаний, -а, -е.

Укрепа – скрі́па, -пи.

Укрепительный – підсильни́й.

Укреплепие – 1) (действие) змі́цнювання, змі́цнення, підси́лювання, підси́лення, -ння; 2) (крепость) форте́ця, -ці.

557